Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћуганське в≥дд≥ленн€ Ќац≥ональноњ сп≥лки композитор≥в ”крањни.




«апиш≥ть

Ћуганський осередок Ќац≥ональноњ сп≥лки композитор≥в ”крањни був створений у 1998 роц≥. Ќа той час до складу в≥дд≥ленн€ ув≥йшли так≥ композитори, €к ≈.ћихальова, ј.  овальова, —.“урнЇЇв, €кий став головою в≥дд≥ленн€. «годом до них приЇднуЇтьс€ молодий композитор ј.  лейн Цвипускник Ћуганського коледжу культури ≥ мистецтв, вихованець —. “урнЇЇва.

«аконспектуйте

 

Ќе зважаючи на свою невелику чисельн≥сть Ћуганський осередок пл≥дно працюЇ над створенн€м музичних твор≥в р≥зноман≥тних жанр≥в високого художнього р≥вн€.  омпозитори пишуть симфон≥чну, камерну, вокальну, театральну музику та музику дл€ п≥сень, активно сп≥впрацюючи з поетами Ћуганського осередку Ќац≥ональноњ сп≥лки письменник≥в ”крањни, такими €к Ћ. ƒеева, “. ƒейнегина, √. ƒовнер, ј. ƒолженко, ј. ћедведенко, Ћ. Ћазор, ќ. —амарцева та ≥ншими.

” своњй робот≥ Ћуганський осередок керуЇтьс€ статутом Ќац≥ональноњ сп≥лки композитор≥в ”крањни, виконуючи його завданн€ та сл≥дуючи ц≥л€м.

“вори Ћуганських композитор≥в знан≥, €к в ”крањн≥ так ≥ за њњ межами, вони виконувались на ћ≥жнародному фестивал≥ У ињв Music-FestФ м.  ињв; ћ≥жнародному фестивал≥ музики дл€ духових оркестр≥в м.  атовиц€ (ѕольша); XXVI ћ≥жнародному фестивал≥ сучасноњ музики Ућосковська ос≥ньФ та концерт≥ Ућузика ”крањниФ м. ћосква, –ос≥€; ћ≥жнародному фестивал≥ музичного мистецтва У—копьевськЇ л≥тоФ м. —копье, ћакедон≥€; ћ≥жнародному музичному фестивал≥ УMusic-ForumФ м. ¬≥день, јвстр≥€.

ќсередок прид≥л€Ї особливу увагу музичному вихованню молодого покол≥нн€ при Ћуганському державному ≥нститут≥ культури ≥ мистецтв працюЇ дит€ча ф≥лармон≥€ У–овесникФ, кер≥вник ≈. ћихальова, в €кому вс≥ виконавц≥ студенти ≤нституту культури ≥ мистецтв. ‘≥лармон≥€ гастролюЇ по музичних школах Ћуганськоњ област≥, що даЇ змогу д≥т€м Ћуганщини почути музичн≥ твори, €к св≥товоњ класики так ≥ твори сучасних в≥тчизн€них композитор≥в.

Ќа сьогодн≥шн≥й день, завд€ки зусилл€м —. “урнЇЇва на баз≥ Ћуганського державного ≥нституту культури ≥ мистецтв в≥дкрито спец≥альн≥сть Ућузична композиц≥€Ф, на €к≥й наступного року плануЇтьс€ вперше на Ћуганщин≥ випустити композитор≥в з вищою осв≥тою. ¬≥дтепер талановит≥й молод≥ не потр≥бно в≥дТњздити за меж≥ Ћуганськоњ област≥ дл€ отриманн€ вищоњ осв≥ти за ц≥Їю спец≥альн≥стю.

ќсобливо хочетьс€ в≥дм≥тити творч≥сть —.“урнЇЇва, €кий Ї головою в≥дд≥ленн€. ѕерш≥ твори композитора були написан≥ ще в дит€ч≥ роки. ј в 1976 роц≥, зак≥нчивши ѕ≥вн≥чнодонецьке музичне училище, в≥н поступаЇ в ’арк≥вський ≥нститут мистецтв. ” 1981 роц≥ —. “урнЇЇв зак≥нчуЇ ≥нститут по класу композиц≥њ професора ¬.Ѕор≥сова Ц в≥домого украњнського композитора, музичного ≥ громадського д≥€ча. Ќавчаючись на 5 курс≥, в≥н був асистентом на кафедр≥ композиц≥њ ’арк≥вського ≥нституту мистецтв. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ ≥нституту працював музичним редактором Ћуганськоњ обласноњ ф≥лармон≥њ, а з 1982 року Ц викладачем музично-теоретичних дисципл≥н в Ћуганському музичному училищ≥. « 1991 до 2001 року - голова цикловоњ ком≥с≥њ теор≥њ музики, з 2001 року Ц зав≥дувач навчальною частиною музичного в≥дд≥ленн€ коледжу, зараз в≥н очолюЇ музичне в≥дд≥ленн€ Ћуганського державного ≥нституту культури ≥ мистецтв. ∆анровий круг творчост≥ —.“урнЇЇва Ц симфон≥чна ≥ камерна музика, хори ≥ п≥сн≥, музика до театральних у€влень. —тиль композитора вм≥ло сполучаЇ украњнський фольклор з сучасними способами музичноњ виразност≥.

ўе в консерваторськ≥ роки композитор звертаЇтьс€ до жанру камерноњ музики Ц з'€вл€Їтьс€ перша фортеп≥анна соната. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ ≥нституту з'€вл€Їтьс€  в≥нтет дерев'€них духових, €кий в≥дразу зазвучав на ¬сеукрањнських фестивал€х. —керцо дл€ кв≥нтету духових Ц в≥ртуозна п'Їса гумористичного характеру, в €к≥й молодий украњнський композитор вм≥ло користуЇтьс€ прийомами сучасного пол≥фон≥чного листа.

¬ останн≥ роки композитор багато працюЇ в п≥сенному жанр≥. —еред його вокальний твор≥в ДћаскиФ на в≥рш≥ ќ.—амарцевоњ, Дѕ≥сенн≥ дорогиФ на слова “.ƒейнегиноњ, Дћо€ в≥тчизна Ц ƒонбасФ на слова ¬.«айцева, романс Д„ього Ї мен≥ у снахФ на слова ≤.‘ранко, ДЎахтерськ≥ висотиФ, Дћонолог в≥чного вогнюФ на слова ќ.—амарцевоњ. ƒуже ≥нтересн≥ твори дл€ симфон≥чного оркестру —.“урнеева. ÷е ЂЌоктюрнї дл€ симфон≥чного оркестру, Ђ≈ск≥зї дл€ камерного оркестру, ДЌаигрышиФ дл€ симфон≥чного оркестру,  онцерт дл€ гобо€, фагота ≥ камерного оркестру.ƒар композитора приносить своњ плоди. …ого музика звучить на найавторитетн≥ших конкурсах ≥ фестивал€х.

ўе один не менш в≥домий композитор Ћуганщини √. овальова Ц викладач теоретичних дисципл≥н Ћуганського ≥нституту культури ≥ мистецтв Ћуганського нац≥онального педагог≥чного ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ Ћуганського музичного училища вона поступаЇ в –остовську консерватор≥ю. ѕо класу композиц≥њ вона навчатис€ у Ћ. л≥н≥чева Ц видатного рос≥йського композитора, «аслуженого д≥€ча –ос≥њ. “ворч≥ зд≥бност≥ автора ви€вилис€ дуже рано. ” музичн≥й школ≥ з'€вл€ютьс€ перш≥ п≥сн≥ ≥ фортеп≥анн≥ п'Їси. √анна  овальова складаЇ вокальн≥ твори на тексти поет≥в “.Ўевченко, ќ. ольцова, ћ. ∆≥гул≥на. ћ. –убцова та ≥нших. ” композитора багато масштабних твор≥в даного жанру. Ќаприклад, мелод≥йний хоровий концерт на в≥рш≥ ‘Тета, кантата Дƒуша збер≥гаЇФ дл€ зм≥шаного хору на в≥рш≥ ћ. –убцова, ’оровий концерт на в≥рш≥ Ћ.Ћозор дл€ ж≥ночого хору аТкапела. ќстанн≥й Ї ц≥кавий вт≥ленн€м фольклорних мотив≥в засобами сучасноњ композиторськоњ техн≥ки. яскраво представлена в творчост≥ ј. овальовоњ ≥нструментальна музика. ÷е велика к≥льк≥сть високохудожн≥х обробок ≥ транскрипц≥й рос≥йських ≥ украњнських народних п≥сень дл€ фортеп≥ано ≥ дек≥лька камерних ансамбл≥в —еред симфон≥чних твор≥в Ц —юњта дл€ великого симфон≥чного оркестру Д‘рески по ‘еофану √рекуФ, одночасна —имфон≥чна поема Д’оз€йка ћ≥дноњ гориФ ≥  онцерт дл€ кларнета з оркестром. јвтор пише ≥ опери, л≥тературною основою €коњ Ї поетичний тв≥р Ќ.—таршинова ДЋ≥сн€нкаФ ≥ Д в≥теньФ. ќпера р€сн≥Ї п≥сенними ≥нтонац≥€ми ≥ неспод≥ваними см≥ливими гармон≥йними оборотами. –≥зноман≥тт€ жанр≥в Ц не Їдина г≥дн≥сть творчост≥ √. овалевоњ. —лухача завжди привертала колористична р≥зноман≥тн≥сть звучанн€ њњ оркестру, ориг≥нальн≥сть пошуку у област≥ музичного мисленн€. ћузична мова в≥др≥зн€Їтьс€ мелод≥йн≥стю, барвист≥стю гармон≥њ, €скрав≥стю образ≥в. —ама композитор говорить про це:ФЌа музичну мову моњх твор≥в зробили великий вплив традиц≥њ французькоњ композиторськоњ школи, особливо творч≥сть ћ.–евел€Ф.

„леном Ћуганського в≥дд≥ленн€ Ќац≥ональноњ сп≥лки композитор≥в ”крањни Ї музикознавець ≈.ћ≥хальова, €ка довг≥ роки свого житт€ присв€тила лекторськ≥й д≥€льност≥ в Ћуганськ≥й обласн≥й ф≥лармон≥њ. « 1995 року вона викладаЇ в Ћуганському коледж≥ культури ≥ мистецтв, а зараз в Ћуганському державному ≥нститут≥ культури ≥ мистецтв. ™.ћ≥хальова маЇ публ≥кац≥њ, серед них Ц Дƒ≥€ч≥ мистецтв Ц ƒонбасуФ, Д‘Їст≥валь рад€нськоњ музикиФ, Дћузичн≥ прЇмТери ”крањниФ та ≥нш≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 456 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

743 - | 565 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.