З дверей шоферської кабіни випурхнула вона, Марина Павлихівна, молодший лейтенант медслужби, наш новий фельдшер.

На заводі “Запоріжсталь” з ініціативи сталеварів-новаторів розпочато впровадження швидкісних плавок.

4. Повторити тему “Поділ речень за метою висловлювання”.

 

Додаткова література

1. Безпояско О.К. Інфінітив у функції другорядних членів речення // УМЛШ. – 1984. – № 3.

1. Городенська К.Г. Керовані другорядні члени речення і валентність предиката // Матеріали конгресу Міжнар. асоціації україністів. Мовознавство: Зб. наук. статей. – Чернівці: Рута, 2003. – С.260 – 263.
2. Канівець С. Використання кейс-методу при вивченні другорядних членів речення // Урок української. – 2006. – № 8-9. – С. 49-53.
3. Ключковський Б.Г. Прикладка і сполучення неприкладкового характеру // УМЛШ. – 1976. – № 12.
4. Потіха Л.І. Складні випадки розмежування додатка і обставини // УМЛШ. – 1983. – № 8.
5. Терлак З.М. Залежний від прикметника додаток і способи його вираження // УМЛШ. – 1982. – № 8.
6. Слинько І.І. Інфінітив у функції другорядних членів речення // УМЛШ. – 1961. – № 6.

8. Слинько І. І. Другорядні чи поширюючі члени речення // Мовознавство. – 1990. – №2. –С. 3.

9. Степаненко М.І. Просторові поширювачі в структурі простого речення. – Полтава, 2004.

10. Фигуровский Н. А. В защиту второстепенных членов предложения // Русский язык в школе. – 1959. - №2.

11. Чопик Я. М. Неузгоджені означення і принципи їх аналізу // УМЛШ. – 1985. – №12.– С. 35-42.

12. Шапиро А. Б. К учению о второстепенных членах предложения // Вопросы языкознания. – 1957. – №2.

13. Ющук І. До методики синтаксичного аналізу речення // Дивослово. – 2003. – № 10. – С. 33-37.

14. Явір В. В. Деякі структурні типи неузгодженого означення // УМЛШ. – 1972. – №7.

Практичне заняття № 13

Тема: ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ (продовження)

 

І. Питання для теоретичного опрацювання:

 

1. Додаток як другорядний член речення. Різновиди додатків: прямі і непрямі.

2. Обставина як другорядний член речення. Різновиди обставин: якісні і власне обставини.

 

ІІ. Завдання для практичного виконання:

 

1. Підготувати повідомлення на тему «Складні випадки розмежування додатка і обставини», використавши додаткову літературу.

2. Виконати впр. 131 (С. 78), 134 (С. 80), 138 (С. 82-83) із посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992).

3. Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Весна вже вимила всі дахи, землю й річку від снігу та льоду, чистенько позамітала небо й вимазала його, як до свята, ясною-ясною синькою, попротоптувала попід стінами в болоті теплі гладесенькі стежечки.

В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки.

4. Повторити тему “Типи неповних речень”.

Додаткова література

Див. літературу до попереднього заняття.

 

Практичне заняття № 14

Тема: ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ.

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

 

І. Питання для теоретичного опрацювання:

 

1. Граматичні форми ускладнення простого речення.

2. Поняття про однорідні члени речення.

3. Однорідні і неоднорідні означення.

4. Однорідність присудків, підметів, додатків і обставин.

5. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення.

 

ІІ. Завдання для практичного виконання:

 

1. Для висвітлення 1 питання опрацювати статтю Кадомцевої Л.О. (IV, №2); підготувати тези (див. Хрестоматію).

2. Із творів М. Коцюбинського чи П. Мирного підібрати пейзаж, в якому проаналізувати однорідні і неоднорідні означення. Пояснити розділові знаки. Виконати повний синтаксичний аналіз одного з речень з однорідними означеннями.

3. Скомпонувати пояснювальний диктант на всі випадки вживання і невживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.

4. Відредагувати речення з однорідними членами (вправи 702, 703 із посібника Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови).

5. Виконати вправи 475, 476 із посібника вправ Плющ М. Я., Леути О. І.,

Гальони Н. П. Сучасна українська літературна мова.

 

Додаткова література

 

1. Бондаревська О. Д., Жиглій Н. В. Однорідні і неоднорідні прикладки // УМЛШ. – 1981. – №12.

2. Ващенко О.П. Речення з однорідними членами. Цикл уроків з теми у 8 класі// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. –№2, січень. –С.15-22.

1. Вихованець І.Р. Семантико-синтаксична структура простого ускладненого речення // Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 44-48.
2. Доценко В.В., Махінько О.А.Однорідні члени речення. Інтегрований урок: українська мова, інформатика// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №17-18, червень. – С.12-16.

5. Єрмакова С. Д. Про однорідність головних членів у односкладних реченнях // УМЛШ. – 1969. – №10.

6. Єрмоленко С. Вивчення простих ускладнених реченнях у вищих навчальних закладах // Дивослово. – 2003. – № 11. – С.54-56.

1. Кадомцева Л.О. Граматичні форми ускладнення структури простого речення // Українська мова і література в школі. - № 2. – 1988. – С. 29 – 33.
2. Кадомцева Л.О. Функціональні різновиди речень з однорідними присудками // Мовознавство. – 1987. - № 3. – С. 17 – 21.
3. Кучеренко І.К. Логіко-граматична природа речень з узагальнюючими словами при однорідних членах // Мовознавство. – 1977. – № 6 – С. 3 – 12.
4. Лобода В. В. Однорідність у простому реченні // Синтаксис словосполучення і простого речення (синтаксичні категорії і зв’язки). – К.: Наук. думка, 1975. – С. 186 – 201.

11. Майданський М. Н. Про однорідні і неоднорідні означення //
УМЛШ. – 1956. – №4.

12. Солдатова Л. Однорідні члени речення // Урок української. – 2003. – № 8-9. – С. 41.

13. Степанюк М. Плани уроків вивчення теми «Речення з однорідними членами» (8 клас) // УМЛШ. – 2003. – № 6. – С. 35-41.

14. Явір В. В. Деякі структурні типи неузгодженого означення // УМЛШ. – 1972. – №7.

 

Практичне заняття № 15

Тема: РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ ЧЛЕНАМИ

 

І. Питання для теоретичного опрацювання:

 

1. Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів.

2. Напівпредикативні відношення при відокремленні другорядних членів речення.

3. Відокремлення означень:

- узгоджені відокремлені означення;

- дієприкметникові і прикметникові звороти як типи поширеного відокремленого означення;

- пунктуація при відокремлених означеннях;

- неузгоджені відокремлені означення;

- відокремлення прикладок; синонімія відокремлених прикладок і підрядних речень.

 

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Дібрати з творів сучасних авторів 8-10 речень з відокремленими поширеними прикладками, вказати засоби їх вираження та умови відокремлення, виконати повний синтаксичний аналіз одного з речень.

2. Виконати вправи 216, 217 із збірника вправ Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис:
Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992).

3. Скласти речення, використовуючи подані слова і словосполучення як відокремлені узгодження та неузгоджені означення. Поставити розділові знаки і пояснити їх: обмерзлі кригою: високе й розлоге; ясний від сонця; облите місячним сяйвом; оповитий тишею; безкрає ніжне і прозоре; переляканий і стривожений.

4. Скласти 5 речень зі сполучником як, що приєднує відокремлені й невідокремлені прикладки.

 

Додаткова література

1. Верміянська О. Відокремлені члени речення (8 клас) // Дивослово. 2003. – № 1.

2. Гордієнко Н.В. Відокремлені члени речення(Цикл уроків у 8 класі)// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №22-23, серпень. – С.15-26.

3. Комарова З.М. Формально-синтаксичні і семантико-функціональні параметри дієприслівникових зворотів у структурі речення: Автореф.
дис. … канд. філол. наук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003.– 22с.

4. Мойсієнко А.К. Відокремлені члени речення // Синтаксис простого ускладненого речення. – К.: Вид-во Київський університет, 2007.

5. Савенко Л.П. Відокремлені додатки. Урок у 8 класі// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №9, березень. – С.10-13.

5. Шульжук К. Ф. Речення з відокремленими другорядними членами // Уривок з монографії К.Ф.Шульжука.–С.218–226.

Практичне заняття № 16

 

Тема: РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ ЧЛЕНАМИ

(продовження)

І. Питання для теоретичного опрацювання:

 

1. Умови відокремлення обставин, виражених одиничними дієприслівниками.

2. Засоби вираження непоширених і поширених відокремлених обставин.

3. Пунктуація в реченнях із відокремленими обставинами.

4. Умови відокремлення додатків.

5. Відокремлені уточнюючі члени речення; їх семантико-синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнюючими членами.

 

ІІ. Завдання для практичного виконання:

 

1. Виписати з творів В. Стефаника 10 речень з відокремленими додатками. З’ясувати пунктуацію. Виконати повний синтаксичний аналіз одного з речень.

2. Підібрати пояснювальний диктант (8-10 речень) на розділові знаки при поширених і непоширених відокремлених обставинах.

3. Виконати вправу 221 із збірника вправ Кобилянської М. Ф.,
Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992).

4. Скласти речення з відокремленими членами, що мають уточню вальне значення й уводяться в речення словами тобто, зокрема, у тому числі. Виконати повний синтаксичний аналіз складних речень.