Тема 8. Інформаційні відносини в області реклами

 

Поняття та значення реклами в інформаційних відносинах. Загальні вимоги до реклами. Види неналежної реклами: несумлінна, недостовірна, неетична, свідомо помилкова, прихована.

Обмеження реклами окремих видів товарів та послуг. Обмеження на рекламу алкогольних та тютюнових виробів, медикаментів та медичних послуг, зброї та т.п. Обмеження, пов'язані з окремими способами реклами. Заборона порівняльної реклами. Захист інтересів неповнолітніх при виробництві та поширенні реклами.

Права та обов'язки рекламодавців, рекламовиробників та рекламорозповсюджувачів. Права споживачів. Рекламні видання. Припустимі обсяги реклами в не рекламних ЗМІ.

Соціальна реклама. Квоти для соціальної реклами. Спонсорство, співвідношення понять «спонсорство» та «реклама».

Дайте відповідь на запитання:

1. У чому особливості предмета регулювання інформаційних відносин в області реклами?

2. Які основні тенденції розвитку розповсюдження реклами?

3. Визначите правовий зміст належної реклами.

4. Що являє собою несумлінна, недостовірна, неетична, свідомо помилкова, прихована реклама?

5. У чому особливості правового статусу журналіста?

6. Назвіть основні способи захисту від неналежної реклами.

 

Практичні завдання:

1) Фірма замовила виробництво реклами художнику, який несанкціоновано використав у ній фототвір, який являється об'єктом авторських прав третьої особи.

Хто повинен відповідати за порушення авторських прав, якщо відомо, що в договорі з виробником не обмовлялися його обов'язки та відповідальність за порушення прав третіх осіб, а фірма прийняла рекламний продукт у виробника та згодом розміщала його на сторінках різних ЗМІ?

2) У результаті керівництво фірми “Турист” охарактеризувало дії Соцкова як сховану і недостовірну рекламу і звернулося з позовом до суду до телевізійної компанії, зажадавши від неї компенсацію морального збитку і відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю своїх клієнтів.

Як необхідно кваліфікувати дії Соцкова і чи правомірні вимоги фірми “Туриста?

3) У ЗМІ опублікована реклама, яка не відповідає дійсності та ганьбить ділову репутацію третьої особи.

Які умови впливають на розподіл тягаря відповідальності за порушення прав третіх осіб у рекламі? Чи може суд зобов'язати ЗМІ опублікувати спростування розповсюдженої рекламної інформації в розглянутій ситуації? За чий рахунок це повинне бути зроблене?

4) Рекламодавець пропонував до опублікування наступний, текст реклами ковбаси, яку він випускає: «Ковбаса (найменування) - кращий і якісний товар від ВАТ «X». Як доказ винятковості продукту, що випускається, був представлений диплом конкурсу «Сто кращих товарів України», організатором якого було приватне підприємство.

ПП «Н» висунуло претензії до рекламодавця. Чи правомірні ці претензії?

5) У газеті поширювалася реклама без позначки «на правах реклами» у розділі, відділеному від інших матеріалів смугою та знаком(г). На останній смузі, у вихідних даних газети, містилася ремарка наступного змісту: «Матеріали, позначені знаком (г), поширюються на правах реклами».

Чи правомірні дії редакції?

6) У телевізійній передачі “Смачна їжа” ведучий Соцков, демонструючи готування блюд, цілеспрямовано звертав увагу телеглядачів на кілька продуктів, що представляються за сюжетом передачі. При цьому він постійно згадував харчовий концентрат “Том” — одну із смачніших сучасних добавок.

Перегляд цієї передачі викликав у фірми “Турист” жвавий інтерес до продукту “Том”, який вона закупила для продовольчого постачання туристичної компанії. Однак після вживання харчового продукту клієнтами, та його аналізу незалежними експертами було відзначено, що рекламовані по телебаченню смакові якості “Том” явно не відповідають тим характеристикам, про які говорив ведучий Соцков у передачі. Деякі клієнти фірми, одержуючи продукт “Том” як приправу, одержали алергійні розлади, ці факти були зафіксовані лікарями.

Чи порушене законодавство про рекламу?

7) У телепередачі “Бізнес сьогодні” ведучий Слуцький і молодий підприємець Курицький на всі лади розхвалювали самі різні закордонні цукерки в барвистих упаковках і обгортках та стверджували, що це найкращі цукерки на нашому продовольчому ринку. Одночасно на цьому фоні вони показували і вітчизняні цукерки, але з браком, у поганій, тьмяній упаковці та доводили, що вони зараз абсолютно не користуються попитом у покупців.

Пенсіонер Карликів, який дивився цю передачу, розхвилювався та зробив висновок: ведучий Слуцький та підприємець Курицький ганьблять вітчизняну харчову промисловість та наші цукерки. А ввечері, порадившись із дружиною, він написав скаргу в Уряд і просив закрити телепередачу.

Чи порушене законодавство про рекламу?

 

Література та інші джерела за темою заняття:

Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № 39. — Ст. 181.

Закон України „Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

Закон України “Про друковані засоби масової інформації” від 16.11.92р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №1. – Ст.1.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21.12.93р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.43.

Закон України „Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 р. № 1280-IV // Відомості Верховної Ради України – 2004. – № 12. – Ст. 155.

Закон України “Про зв’язок” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №20. – Ст.143.

Закон України “Про видавничу справу” // Відомості Верховної Ради України. - 1997. №32. - ст. 206.

Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №50. - ст. 302.

Закон України “Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 45. - ст. 284.

Закон України “Про інформаційні агентства” від 28.02.95р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №13. – Ст.83.

Основи інформаційного права України: Навч. посіб. B.C. Цимбалюк, В.Д. Гавловський, В.В. Гриценко та ін.; За ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного та П.В. Мельни­ка. — К.: Знання, 2004. — 274 с.

Право на информацию: российское законотворчество о СМИ в 1999-2000 гг. в контексте западноевропейских стандартов свободы слова/ Институт проблем информационного права; Под ред. Г.В.Винокурова, А.Г.Рихтера. - М., 2001. - 528 с. - (Журналистика и право; Вып. 29).

Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 року/ Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України; Відп. ред. С.П.Павлюк; Наук. ред. С.Е.Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2001.- 687 с.

Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Зб. норм. актів.- К.:Юрінком інтер,2001.-688с.

Просвирнин Ю.Г. Информационная функция государства// Журнал российского права. - 2002. - №: 3. - С. 29-35.

Рассолов М.М. Информационное право. Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 400с.