Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасна л≥нгв≥стика: напр€ми та проблеми. ћайбутнього висловленн€ на кожному р≥вн≥; 2) диференц≥ац≥€ лексичних ≥




майбутнього висловленн€ на кожному р≥вн≥; 2) диференц≥ац≥€ лексичних ≥

синтаксичних операц≥й; 3) розмежуванн€ вибору значень сл≥в ≥ форм сл≥в,

р≥зних р≥вн≥в синтаксису; 4) принципова сп≥льн≥сть р≥знор≥вневих механ≥зм≥в

типу Ђфрейм - слотї; 5) визнанн€ взаЇмод≥њ пр€мих ≥ зворотних звТ€зк≥в √1989,

95-96].” ™вроп≥ й на пострад€нському простор≥ найб≥льш визнаною Ї модель

продукуванн€ мовленн€ рад€нського психолога Ћ. ¬иготського, €кий називав

говор≥нн€ мовленнЇво-мисленнЇвим процесом Ђпереливанн€ думки у слової ≥

представл€в продукуванн€ мовленн€ €к фазово-ступеневу д≥€льн≥сть, €ка

починаЇтьс€ в≥д мотиву - не€сного бажанн€, що зумовлюЇ формуванн€ думки.

ћотив квал≥ф≥куЇтьс€ €к головна спонукальна ланка псих≥чноњ д≥€льност≥

людини, що виконуЇ функц≥ю регул€тора повед≥нки ≥ породжуЇ думку

[¬ыготский 1982, 358]. Ўл€х в≥д думки до слова опосередкований, окр≥м

мотиву, оформленн€м думки, њњ в≥дображенн€м у внутр≥шньому слов≥, а дал≥ -

у значенн€х зовн≥шн≥х сл≥в ≥, насамк≥нець, у словах [¬ыготский 1982, 358].

” модел€х породженн€ мовленн€ представник≥в рад€нськоњ психолог≥чноњ

школи мотив також Ї першою ланкою, поштовхом до зд≥йсненн€ мовленнЇвого

акту. ћотив взаЇмод≥Ї з установкою, €ка занурюЇ його до конкретноњ

комун≥кативноњ ситуац≥њ ≥ впливаЇ на мотив €к схильн≥сть, готовн≥сть до певноњ

д≥њ, що ірунтуЇтьс€ на попередньому досв≥д≥.

ћотив визначаЇ подальше формуванн€ ≥нтенц≥њ €к превербального

когн≥тивно забезпеченого нам≥ру мовленнЇвоњ д≥€льност≥, €ка впливаЇ на

формуванн€ думки (когн≥тивноњ структури майбутнього висловленн€) ≥

подальшоњ внутр≥шньоњ програми зовн≥шнього мовленн€, тобто зважаючи на

мотив ≥ породжену ним ≥нтенц≥ю, думка перетворюЇтьс€ на внутр≥шнЇ слово й

через певн≥ етапи вербал≥зац≥њ й семантизац≥њ - на зовн≥шнЇ слово. ¬нутр≥шн€

програма мовленн€ Ї перех≥дною ланкою м≥ж думкою й зовн≥шн≥м мовленн€м

у модел€х породженн€ мовленн€ представник≥в ћосковськоњ психолог≥чноњ

школи; частково вербальним етапом п≥дготовки думки (задуму) до знаковоњ

обТЇктивац≥њ €к пошуку схеми майбутнього висловленн€. ¬ основу внутр≥шньоњ

програми покладено схеми семантичного запису з њхн≥ми потенц≥йними

звТ€зками та глибинн≥ синтаксичн≥ структури (ќ. Ћур≥€, ё. јпрес€н, ≤. ћельчук),

або впор€дкована ≥Їрарх≥€ пропозиц≥й нел≥н≥йного характеру (ќ. Ћеонтьев,

—.  ацнельсон), або предметно-схемний та предметно-зображальний код

(ћ. ∆инк≥н) ≥ т. ≥н. ѕон€тт€ внутр≥шньоњ програми мовленн€ ірунтуЇтьс€ на

концепц≥€х внутр≥шньоњ форми слова €к ≥нструмента перекладенн€ думки на

≥ншу мову ќ. ѕотебн≥, внутр≥шнього слова Ћ. ¬иготського, внутр≥шнього

мовленн€ ќ. Ћеонтьева, ќ. Ћур≥€ та ћ. ∆инк≥на. ќ. Ћур≥€ наголошував на

тому, що внутр≥шнЇ мовленн€ Ї механ≥змом, €кий перетворюЇ внутр≥шн≥

субТЇктивн≥ смисли на систему зовн≥шн≥х розгорнутих мовленнЇвих значень

[1975,10].

 онцепц≥€ Ћ. ¬иготського послужила п≥дірунт€м дл€ ≥нших моделей, що

розробл€лис€ ћосковською психол≥нгв≥стичною школою (модел≥ ќ. Ћур≥€,

ќ.ќ. Ћеонтьева, “. јхут≥ноњ, ћ. ∆инк≥на, ≤. «имньоњ й ≥н.). —пециф≥ка цих моделей

пол€гаЇ в зам≥н≥ внутр≥шнього слова на внутр≥шнЇ мовленн€, а згодом - ≥ на

ѕ—»’ќЋ≤Ќ√¬≤—“» ј

програмуванн€ або семантичний запис; у детал≥зац≥њ семантичного циклу на

п≥дстав≥ лексичноњ розгортки, граматичноњ структури (ќ. Ћеонтьев, “. јхут≥на)

або глибинноњ й поверхневоњ синтаксичноњ структури (ќ. Ћур≥€), у под≥л≥

зовн≥шнього мовленн€ на три розгортки (морфолог≥чну, фонолог≥чну,

фонетичну) ≥ т. ≥н.

÷≥кавою Ї модель ћ. ∆инк≥на, €кий не належав до школи Ћ. ¬иготського,

хоч його погл€ди були близькими до њњ представник≥в. ” модел≥ ћ. ∆инк≥на

внутр≥шнЇ мовленн€ реал≥зуЇтьс€ через ун≥версальний предметний код (”ѕ ),

що служить денотативно-ситуац≥йною базою (моделлю фрагмента д≥йсност≥)

дл€ розум≥нн€ та продукуванн€ мовленн€. ќсобливу вагу в його доробку маЇ

концепц≥€ механ≥зм≥в мовленн€, що представл€Ї структурно-функц≥ональну

орган≥зац≥ю св≥домост≥, €ка зумовлюЇ взаЇмн≥ переходи м≥ж сенсорним,

перцептивним ≥ мовленнЇво-мисленнЇвим р≥вн€ми й опосередкуЇ продукуванн€,

сприйн€тт€ й розум≥нн€ мовленн€. ’арактеристика механ≥зм≥в мовленн€

зд≥йснена ћ. ∆инк≥ним у монограф≥њ Ђћехан≥зми мовленн€ї 1958 р. ≥ статт≥

Ђѕро кодов≥ переходи у внутр≥шньому мовленн≥ї 1964 р. √оловними

положенн€ми його концепц≥њ були: 1) доповнюван≥сть ≥ хол≥стичн≥сть механ≥зм≥в

сенсорики й ≥нтелекту при сприйн€тт≥ й обробц≥ ≥нформац≥њ; 2) важлив≥сть дл€

продукуванн€ та сприйн€тт€ мовленн€ ≥дентиф≥кац≥њ денотата внутр≥шнього

мовленн€, що реал≥зуЇтьс€ через ун≥версальний предметний код (”ѕ ) -

модель в≥др≥зка д≥йсност≥, про €кий пов≥домл€Їтьс€, в Їдност≥ перцептивних,

когн≥тивних й афективних ознак денотата; 3) стрижневий статус дл€ вс≥х ланок

мовленнЇвого ланцюга механ≥зм≥в утриманн€ й випередженн€; 4) необх≥дн≥сть

механ≥зму контролю за мовленн€м; 5) л≥н≥йн≥сть механ≥зм≥в кодуванн€ й

декодуванн€ мовленн€ тощо. √оловним операц≥йним механ≥змом мовленн€

ћ. ∆инк≥н вважав взаЇмод≥ю складанн€ сл≥в з елемент≥в, а фраз - з≥ сл≥в при

реал≥зац≥њ в кожному з них в≥дбору та складанн€, анал≥зу й синтезу, динам≥ки

та статики [1958; 1982; 1998]. Ќа особливу увагу заслуговуЇ принцип

смислових зам≥н, €кий Ї фундаментальною законом≥рн≥стю роботи

мовленнЇвих механ≥зм≥в людини, що ірунтуЇтьс€ на здатност≥ переведенн€

значень словесних знак≥в на мову думки. ƒосл≥дники називають його

перцептивною ун≥версал≥Їю, зумовленою проективною здатн≥стю мозку, за

допомогою €коњ в≥н розгортаЇ модельний св≥т смислу з≥ своњми обТЇктами,

ознаками й в≥дношенн€ми, що сенсорно в≥дпов≥дають обТЇктам, ознакам ≥

в≥дношенн€м навколишнього св≥ту.

–озробка досл≥дником р≥зних механ≥зм≥в мовленн€ покладена в основу,

прим≥ром, модел≥ його учениц≥ ≤. «имньоњ. ¬она розмежовуЇ три р≥вн€

породженн€ мовленн€: спонукальний, р≥вень формуванн€ думки та њњ

формулюванн€ й р≥вень реал≥зац≥њ, - €к≥ одночасно й паралельно взаЇмод≥ють

на п≥дстав≥ вже створених м≥жр≥вневих звТ€зк≥в. ѕерший р≥вень розгл€даЇтьс€

€к окремий механ≥зм, що складаЇтьс€ з мотиву €к опредметненоњ потреби та

комун≥кативного нам≥ру, дв≥ наступн≥ повТ€зуютьс€ з механ≥змами

випереджального в≥дображенн€, осмисленн€, оперативноњ й пост≥йноњ памТ€т≥,

лог≥ки думки, денотативноњ сп≥вв≥днесеност≥, внутр≥шнього й зовн≥шнього

оформленн€ висловленн€, зворотного звТ€зку, контролю, акцентного

членуванн€, екв≥валентних зам≥н тощо [«имн€€ 1985]. Ќа р≥вн≥ формуванн€

думки досл≥дниц€ виокремлюЇ фазу смислотворенн€, що йде в≥д пром≥жного

задуму ≥ маЇ схеми просторово-пон€т≥йну й часовоњ розгортки, та фазу

формуванн€, тобто вибору слова, граматичного структуруванн€,

артикул€ц≥йного програмуванн€. ÷≥каво, що вс≥ р≥вн≥ й фази супроводжуЇ

механ≥зм слухового контролю, €кий ≥де зворотним шл€хом й остаточно

впливаЇ на спонукальний р≥вень.

ћодель продукуванн€ мовленн€ “. јхут≥ноњ [1989] ірунтуЇтьс€ на

досл≥дженн€х механ≥зм≥в синтаксису на матер≥ал≥ мовленн€ афатик≥в ≥

передбачаЇ р≥вн≥ смислового синтаксуванн€ на етап≥ створенн€ мисленнЇвого

образу; семантичного синтаксуванн€ на стад≥њ формуванн€ смисловоњ

програми висловленн€ шл€хом побудови ≥Їрарх≥њ предикат≥в; граматичного

структуруванн€ ≥ на п≥дстав≥ поморфемного представленн€ реченн€ ≥

поскладовоњ матриц≥ - створенн€ моторноњ поскладовоњ програми синтагми.

ѕерспективною Ї хол≥стичиа модель ќ. «алевськоњ [\9 1 1, 13; 2000, 216],

що будуЇтьс€ на функц≥онуванн≥ р≥знор≥вневих одиниць лексикону €к

самоорган≥зованоњ динам≥чноњ системи. ” процес≥ продукуванн€ мовленн€

досл≥дниц€ вид≥л€Ї р€д пром≥жних продукт≥в: образ результату, смислову

програму й висловленн€, - €к≥ забезпечуютьс€ пусковим моментом, що

контролюЇ вс≥ позитивн≥ р≥шенн€ на р≥зних стад≥€х продукуванн€. ћодель

можна квал≥ф≥кувати €к процесуально-сум≥жну, адже кожний процесуальний

етап маЇ певний продукт, що стаЇ сум≥жною стад≥Їю переходу до ≥ншого

процесу. “ак, першим процесом Ї побудова образу результату д≥њ, що м≥стить

дом≥нантну мотивац≥ю, формуванн€ модел≥ ситуац≥њ та врахуванн€

ймов≥рн≥сного досв≥ду. ѕродукт цього процесу - образ результату - Ї стимулом

дл€ процесу смислового програмуванн€ (вибору семантичних одиниць ≥

правил њхньоњ комб≥наторики), результатом €кого Ї смислова програма, що

спри€Ї зд≥йсненню процесу њњ реал≥зац≥њ (вибору сл≥в, стратег≥њ переходу до

зовн≥шнього коду, правил комб≥наторики сл≥в ≥ моторноњ реал≥зац≥њ).

ѕродуктом цього етапу Ї висловленн€. ќ. «алевська також розгл€даЇ механ≥зм

смислових зам≥н ≥ вид≥л€Ї три функц≥њ цього механ≥зму: 1) проекц≥йну, €ка

уможливлюЇ вих≥д смислу на образ св≥ту; 2) компрес≥њ смислу або розгортки €к

детал≥зац≥њ з акцентуванн€м на р≥зних фрагментах ц≥лого; 3) контролю за

правильн≥стю ≥дентиф≥кац≥њ денотат≥в при сп≥лкуванн≥ за умови пост≥йного

протир≥чч€ м≥ж дискретн≥стю мовних одиниць ≥ континуальн≥ стю

багатовим≥рноњ картини св≥ту. ћехан≥зм контролю Ї регул€тором мовноњ

повед≥нки й маЇ два ви€ви; контролю за д≥€льн≥стю та контролю за

результатом. ѕерший ви€в маЇ на мет≥ оц≥нку реал≥зац≥њ мовленнЇвоњ програми,

другий оц≥нюЇ в≥дпов≥дн≥сть комун≥кативного акту його ≥нтенц≥њ.  онтролю

п≥дл€гають ус≥ складники функц≥ональноњ орган≥зац≥њ базовоњ системи псих≥ки

людини сп≥вв≥дносно з умовами мовленнЇвоњ д≥€льност≥.

ќтже, моделюванн€ породженн€ мовленн€ у психол≥нгв≥стиц≥ представлено

численним концепц≥€ми, еволюц≥ю €ких о. «алевська квал≥ф≥кувала €к оберт

сп≥рал≥, тобто Ђперех≥д в≥д глобальноњ модел≥ комун≥кативного процесу,

потрактованого з позиц≥й загальноњ теор≥њ звТ€зку, до психол≥нгв≥стичного





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 811 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

760 - | 586 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.