Інтерпретація результатів дослідження думки фахівців

В рамках написання дипломної роботи, нами було проведено експертне опитування шляхом напівструктурованого інтерв’ю з начальником Стрийського міського відділу в справах дітей та соціальним працівником Стрийської СШ №10.

Вибірка формувалася методом доступної вибірки. Нами було відібрано представників:

- Стрийського міського відділу в справах дітей – 1 особа;

- Соціальний працівник Стрийської СШ № 10 - 1 особа.

Під час проведення дослідження було дотримано усіх етичних норм. Саме дослідження проводилося в приміщеннях організацій. Респонденти були попереджені про те, що інтерв’ю буде записуватися на паперовий носій та буде розшифровуватися для написання дипломної роботи.

Опитування експертів відбувалося з використанням опитника. Гайд експертного опитування, див. Додаток Б.

На запитання “ Чи погоджуєтесь Ви з тим, що в останні роки в нашій країні знизився вік статевих стосунків серед підлітків. Що на Вашу думку могло цьому посприяти?” ми отримали відповіді: начальник відділу у справах дітей погоджується із тим, що справді вік вступу підлітків у інтимні стосунки знизився. Даній тенденції сприяє наслідування підлітками маскультури, яка показана у фільмах, вживання алкоголю та інших одурманюючих речовин. Більш швидке дозрівання дітей. Соціальний працівник теж погодилася із поставленим питанням та виділила наступні фактори, які впливають на ранній початок інтимних стосунків, а саме: стрімкий розвиток комунікаційних технологій, відсутність знань про наслідки ранніх статевих контактів для здоров’я, значний вплив на свідомість молоді справляє порнографія, кіно та телепродукція на сексуальну тематику.

На основі висловлювань експертів, щодо зазначеного запитання можна зробити загальний висновок про те, що у більшості випадків зниження віку вступу підлітків у статеві стосунки зумовлено прискореним статевим розвитком школярів (акселерація), недостатнім рівнем обізнаності неповнолітніх у статевій сфері, отриманням ними інформації з цього питання (нерідко перекрученої, вульгарної) переважно на вулиці, статевою розпустою, проституцією та злочинністю.

Серед актуальних проблем, які призводять до ранніх статевих стосунків серед підлітків фахівці зазначили, що вони нерідко поєднуються та мають комплексний характер, серед них: посттравматичний синдром сексуального насильства; конфлікти в сім’ї та внутрішні конфлікти особистості; нещасливе кохання; розрив емоційних зв’язків із найближчими людьми; занижена самооцінка; надмірна зацікавленість сексуальною поведінкою; небажання вчитися та працювати; звуження сфери інтересів; низький культурно-освітній і моральний рівень; прагнення до легкого, безтурботного, заможного життя; бажання пізнання екстремальних, ризикованих форм поведінки; бажання виглядати дорослим і незалежним; форма самоствердження; форма протестної поведінки. Фахівець відділу в справах дітей вважає, що вирішення цих проблем може бути шляхом налагодження довірливих стосунків між батьками та дітьми. Соціальний працівник вважає, що необхідно проводити статеве виховання і сексуальну просвіту серед підростаючого покоління.

«Як на Вашу думку, підлітки пояснюють причини вступу у ранні статеві відносини?» соціальний працівник зазначила, що діти в першу чергу не хочуть бути відкинутими від інших, для них це щось «нове» та «цікаве», дехто з них стверджує, що це кохання. Іноді причиною можуть бути матеріальні проблеми. Фахівець відділу у справах дітей теж погоджується із згаданими вище проблемами та додає, що цьому сприяє і задоволення власних бажань, легко доступність ЗМІ та Інтернету, що підсилюють бажання спробувати нові відчуття. У цьому віці дітям хочеться бути популярними серед ровесників і відчувати себе старше й досвідченіше, ніж ти є насправді. Молоденькі дівчатка часто погоджуються на перший сексуальний контакт для того, щоб утримати хлопця, бо не знають інших способів, щоб він залишився з ними.

Можна зробити висновок про те, що лібералізація статевої моралі, легалізація різноманітних статевих збочень, доступність порнографічної продукції для дитячої аудиторії, заповнення телевізійних екранів еротично-порнографічними кінофільмами, інформація з Інтернет – усе це орієнтує молодь на ранні сексуальні зв’язки, формує у них спотворені уявлення про міжстатеві взаємини, провокує їх до безконтрольних статевих контактів та порушення прийнятих морально-етичних норм.

На запитання “Що таке статеве виховання і як воно відбувається?” фахівець відділу у справах дітей: статеве виховання можна розглядати як комплекс виховних та освітніх впливів на дитину, які спрямовані на оволодіння нею нормами поведінки, що властиві представникам її статі та сприяє гармонійному розвитку підростаючого покоління. Соціальний працівник зазначив: змістом статевого виховання є життя, що оточує дитину, взаємини між людьми різної статі, норми цих взаємин, особисте життя людей у сім'ї, сфери їх діяльності. Розумінню цінності інтимних стосунків у партнерстві можна навчити. Фахівці зазначили, що статеве виховання може відбуватися через організацію окремих уроків, факультативних занять, тематичних семінарів для батьків, консультації, які організовані для учнів і батьків у спеціальних центрах.

На питання «Коли слід починати статеве виховання?» фахівці однозначно відповіли що від маленького віку. Соціальний працівник відмітила те, що ні в якому разі коли дитини задає питання про статеві стосунки не можна казати: «виповниться тобі 15 років, тоді і поговоримо про це», адже в цей період вже буде пізно і дитина в цьому віці скаже: «Я – вагітна» або розкаже вам про це вже сама. Правильно було б починати освіту з дошкільного віку, проводити із дітьми бесіди стосовно формування їх статевих органів, ведення інтимного життя та засоби контрацепції, а найважливіше мати довірливі стосунки із дитиною. Проте можна почати статеве виховання в підлітковий період, адже підлітки знаходяться на етапі, коли їх інтерес до протилежної статі створює дуже сильну мотивацію до навчання. Ні в який інший період життя людина не прагне до інформації про сексуальне життя так, як у підлітковому віці.

На запитання «Які особливості виховання у підлітковому віці?» фахівець відділу у справах дітей відмітила, що необхідно допомогти дитині знайти компроміс душі і тіла; батькам потрібно навчитися усі зауваження робити в доброзичливому тоні, без ярликів;ознайомити дитину з призначенням і функціонуванням організму. Варто пам’ятати, що поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа.Не потрібно наділяти дитину надмірною опікою і контролем. Соціальний працівник зазначила, що підлітковий період щодо статевого виховання – це найвідповідальніший вік і найреальніший шанс навчити дітей сексуальному здоров'ю. Про статеве дозрівання підлітків свідчить поява вторинних статевих ознак. Підліток повинен володіти повною інформацією про фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі при статевому дозріванні (полюції, менструації, ріст волосся й грудей і ін.), про венеричні хвороби, про існування насильства в сексуальних стосунках.

Фахівці зазначають що інформацію сексуального характеру підлітку найкраще освоїти від батьків. Також почерпнути відповідну інформацію діти повинні в сім'ї, дошкільному закладі, школі, і вона повинна враховувати стать, вік, ступінь підготовленості дітей. При всій складності й делікатності сексологічних проблем батьки, педагоги й медпрацівники повинні своєчасно та правильно відповідати на запитання, що хвилюють підростаюче покоління.

«Що, на Вашу думку, призвело до того, що у багатьох сім'ях тема статевих відносин не обговорюється?» соціальний працівник розповіла, що більшість батьків хотіли б бути педагогами для своїх дітей, проте вони відчувають себе непідготовленими з різних причин: брак інформації, дискомфорт в обговоренні сексуальних проблем, що нерідко закінчується конфліктами. Батьки ухиляються від відповідей на запитання дітей та підлітків з боязні спровокувати в них «небажані» думки. Фахівець відділу в справах дітей зазначила, що кожна дитина вивчає своє тіло, в тому числі і статеві органи, торкаючись до них руками так само природно і не соромлячись цього, як він доторкається до носа, вуха, коліна. Якщо постійно обсмикувати малюка і забороняти їй пізнавати свій організм, у неї сформується поняття про ганебність тіла, але одночасно виробиться і підвищений інтерес саме до цих органів. Виріс в умовах заборон і залякувань людина в майбутньому відчуває труднощі в сексуальній життя, вважаючи її ганебною і «брудною». Дитина повинна розвиватися як особистість, не відчуваючи перешкод з боку дорослих, а отримуючи від них відповіді на всі питання, в тому числі і пов'язані зі статтю.
На запитання «Як на Вашу думку, батьки повинні впливати на статеве виховання дитини?» соціальний працівник відповіла: ні в якому разі не можна забороняти і карати, а постаратися задовольнити цікавість дитини в спокійній обстановці і доступними для неї словами і поняттями - ось правильний вихід у цій непростій ситуації. Питання дітей цілком природні і свідчать про нормальний розвиток особистості: чим хлопчики відрізняються від дівчаток, звідки я взявся. Тільки не потрібно розповідати казки про капусту, лелек і магазинах, в яких продаються діти. Завжди можна знайти слова, щоб у доступній формі пояснити дитині таємницю його походження. Так можна вберегти дитину від шокуючих і споганених вуличних знань, котрі створили у нецензурних виразах і супроводжуються непристойними жестами. Фахівець відділу у справах дітей відмітила, що статеве виховання в сім'ї - процес складний, але необхідний. Він дає можливість дитині отримати правильне уявлення про взаємини статей, формує в неї правила поведінки в статевому житті, готує до шлюбу та сімейного життя. Батьки повинні знати основні етапи психосексуального розвитку та принципи статевого виховання дитини, щоб допомогти правильному і гармонійному розвитку підлітка, повноцінному формуванню дітородної функції та виховання почуття відповідальності за благополуччя сім'ї та майбутніх дітей.

На питання «Яку роль може відіграти школа у профілактиці ранніх статевих стосунків?» соціальний працівник відзначила, що на сучасному етапі розвитку суспільства одним із серйозних і першочергових завдань школи є формування в учнів правильних духовних установок, прищеплення толерантного ставлення до однолітків, зокрема і протилежної статі, виховання культури чистих і справжніх взаємин між статями. Причому, здійснювати ці нелегкі завдання необхідно органічно вплітаючи в навчально – виховний процес. Шляхом правильного статевого виховання необхідно закласти основи майбутніх гармонійних подружніх відносин. В кожного підлітка повинний бути сформований моральний ідеал родини, розуміння її цінності і необхідності для людини. Фахівець відділу в справах дітей додала, що суть профілактичної роботи, яка повинна проводитися в осередках освітнього середовища (загальноосвітні навчальні заклади, школи-інтернати, вищі навчальні заклади) являє собою цілий комплекс профілактичних заходів, які спрямовані здійснювати вплив на емоційний, психологічний стан підлітка, порушення якого може стати причиною відхилень у поведінці, які пов’язані з сексуальним вихованням і раннім статевим життям. Отже, оскільки діти більшість свого часу проводять у школі, тому саме навчальні заклади повинні прикласти максимум зусиль посиливши роботу спеціалістів (педагогів, соціальних педагогів, соціальних працівників) у напрямку профілактики небажаної вагітності, раннього статевого життя, збільшити рівень поінформованості підлітків про шляхи запобігання вагітності, особливості використання засобів контрацепції, наслідки раннього статевого життя і переривання вагітності за допомогою введення в програму навчання додаткових занять, позаурочних класних і виховних годин, які будуть проходити в ігровій, тренінговій формі для забезпечення більшої ефективності і зацікавленості в цьому самих підлітків.

Як може Церква допомогти батькам у статевому вихованні дитини? фахівці зазначили, що велику підтримку дитині та сім'ї надає церква, при якій створюються кризові центри, консультаційні пункти, тренінгові центри, проводять духовно-просвітницьку і виховну діяльність. Безумовно, головне для них – релігійне виховання, але вони провадять і роботу по підготовці молоді до подружнього життя, допомагають людям боротися з алкогольною і наркотичною залежністю, читають лекції з профілактики наркоманії та алкоголізму, організовують літній відпочинок дітей.

На питання «Які форми статевого виховання, на Ваш погляд, є найбільш ефективними?» соціальний працівник відзначила: фрагменти уроків та окремі уроки в рамках ряду дисциплін (біологія, література, суспільствознавство, історія) без порушення загальної логіки, структури та змісту їх як предметів базисного навчального плану; факультативні заняття; тематичні семінари для батьків; консультації, які організовані для учнів і батьків у спеціальних центрах. Фахівець відділу в справах дітей відмітила, що у роботі з підлітками застосовуються такі технології соціальної роботи, як: профілактика, корекція, адаптація, реабілітація, консультування, посередництво. Відповідно до названих технологій соціальної роботи, які застосовує соціальний працівник щодо профілактики ранніх статевих відносин у молодіжному середовищі, надаються такі соціальні послуги, як: консультаційні, освітні, соціально-педагогічні, профілактичні, посередницькі.

Фахівці зазначили, що статева деморалізація - процес і результат деградації особистості в кількох взаємопов’язаних сферах: духовно-моральних та культурних цінностей і світогляду; емоційно-вольовій сфері та в поведінці. Деградація в першій сфері пов’язана з духовно-моральною кризою особистості, занепадом її моральних, духовних, культурних і релігійних цінностей і соціально значущих якостей особистості, безвідповідальним ставленням до виконання соціальних ролей (доньки, сестри, нареченої, дружини, матері тощо). Деградація в емоційно-вольовій сфері виявляється в емоційній незрілості та спотворенні системи потреб, що мають примітивний, споживацький зміст. У сфері поведінки, яка має девіантний, асоціальний характер, деморалізація може мати різні прояви: раннє ведення статевого життя; захоплення порнографією й участь у її виготовленні; позашлюбне статеве життя з партнером, який утримує і проституція.

До основних причини, проявів та наслідків явища статевої деморалізації неповнолітніх, фахівець відділу в справах дітей віднесла: соціально-економічне становище; криміналізація суспільства; низька ефективність дії законодавчих актів щодо зазначеної проблеми; попит на так звані “послуги приватного характеру” – наслідок проституція. Соціальний працівник зазначила: серед найважливіших причин, що можуть зумовити статеву деморалізацію молодого покоління слід виділити прискорений розвиток дітей (акселерація); незадовільний рівень обізнаності неповнолітніх з питань статевої сфери, низька якість і сумнівні шляхи отримання такої інформації (однолітки, засоби масової інформації, соціальні мережі, тощо); сексуальність підлітків та пов’язані з нею проблеми (репродуктивне здоров’я, ризикована поведінка, інфекції, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ, незапланована вагітність); нівелювання більшістю неповнолітніх моральних цінностей. Фахівці зазначають, що статева деморалізація підлітків призводить до негативних наслідків у різних сферах функціонування особистості: фізіологічній (травми, аборти, венеричні захворювання тощо); психологічній (узалежнення від психоактивних речовин, суїцидальна поведінка); соціальній (“випадання” або спотворене функціонування в соціальних ролях); духовно-моральній (втрата віри, надії, розчарування, криза духовних цінностей.

«Як, на Вашу думку, можна суттєво вплинути на профілактику статевої деморалізації серед підлітків?» соціальний працівник відповіла, що в даний час важливим є спрямування роботи на об’єднання зусиль педагогів, батьків, соціальних працівників для розв’язання завдань статевого виховання; дотримання норм шлюбно-сімейних стосунків, формування в молоді орієнтації на шлюб, сім’ю та відповідальне батьківство; профілактики статевого здоров'я, використовуючи сучасні форми роботи. Фахівець відділу в справах дітей відзначає координацію зусиль державних, громадських і релігійних організацій, які займаються питаннями соціальної профілактики статевої деморалізації; створення нових державних і підтримка громадських і релігійних організацій у напрямі соціальної профілактики статевої деморалізації; розробка й апробація методики статевого виховання та сексуальної просвіти для різних статевовікових категорій дітей, а також спецкурсів із соціальної профілактики явища статевої деморалізації.

На запитання «Яка соціальна робота проводиться Вашим закладом, що сприяє профілактиці статевої деморалізації підлітків?» фахівець відділу в справах дітей відмітила, що робота скерована як на первинну так і на вторинну профілактику. У роботі з підлітками застосовуються такі технології соціальної роботи, як: профілактика, корекція, адаптація, реабілітація, консультування, посередництво. При проведенні соціально-педагогічної профілактичної роботи перевага надається масовим формам. Серед профілактичних заходів, що проводяться працівниками ціла низка стала вже традиційними. Це проведення днів, тижнів, місячників, присвячених боротьбі з наркоманією, СНІД, злочинністю; проведення різноманітних конкурсів. Заходи, що проводяться соціальними службами з метою запобігання статевій деморалізації підростаючого покоління можна поділити на: інформаційні (прес-конференції, презентації, виставки); навчальні (бесіди, лекції, заняття, тренінги); методичні (семінари, круглі столи); дослідницькі (опитування, анкетування, тестування). Соціальний працівник зазначила, що також проводять профілактичні бесіди та тренінги, для цього застосовують інтерактивні методи навчання з використання ігор, малюнків, відеоматеріалів, залучаючи учасників до спілкування та обговорення проблем. Запрошують до співпраці благодійні організації та медиків.

Відповіді респондентів говорять про те, що різні організації по-різному надають допомогу у вирішені проблем. Кожна структура має власний напрям роботи, який є важливим та в комплексі добре працює, що в свою чергу взаємодоповнює одна одну.

На питання «Які характерні зміни в розвитку особистості дитини Ви спостерігаєте після проведення вашим закладом профілактичної діяльності?» фахівці одностайно відповіли: підлітки ведуть здоровий спосіб життя, позитивно ставляться до планування сім’ї та відповідального батьківства, володіють необхідною грамотною інформацією, яка допоможе їм адаптуватися до змін у період статевого дозрівання, пройти з найменшими психологічними втратами цей непростий етап дорослішання, досягти психологічного комфорту; володіють інформацією про засоби контрацепції та ризики ранніх статевих відносин. Проте, спеціалісти наголошують на тому, що коли починати статеве життя залежить від дитини, а медики, педагоги та відповідні фахівці до цього періоду повинні надати дитині необхідну інформацію.

Фахівці відзначили, що профілактична робота, яку вони проводять є недостатньо ефективною та потребує змін. Наявність у суспільстві феномена неповнолітньої мами свідчить про неефективну і неякісну систему профілактичних заходів у навчальних закладах. Тому необхідно посилити роботу спеціалістів (педагогів, соціальних педагогів, соціальних працівників) у напрямку профілактики небажаної вагітності, раннього статевого життя, соціального сирітства, збільшити рівень поінформованості підлітків про шляхи запобігання вагітності, особливості використання засобів контрацепції, наслідки раннього статевого життя і переривання вагітності за допомогою введення в програму навчання додаткових занять, позаурочних класних і виховних годин, які будуть проходити в ігровій, тренінговій формі для забезпечення більшої ефективності і зацікавленості в цьому самих підлітків.

На останнє запитання “Яку альтернативу Ви бачите у роботі з сім'єю? Що б Ви запропонували для покращення роботи з сім'єю?” фахівець відділу в справах дітей зазначила, що необхідно створити центр з підтримки сім'ї, в якому спільно могли б перебувати батьки та діти та для них надавалися відповідні профілактичні та ресоціалізаційні послуги. Також необхідно запровадити курси “свідомого батьківства”, а також дати батькам можливість зрозуміти, що вони хороші і мають право на зміну. Підказати та показати батькам іншу модель виховання та взаємодії з дитиною. Важливим моментом є те, щоб батьки самі хотіли щось змінити. Соціальний працівник зазначила: 1) перед шлюбні науки; 2)збори молодих сімей, де молоді батьки зможуть обмінюватися інформацією, дізнаватися щось нове.

За отриманими відповідями респондентів можна сказати, що соціальні служби надають велику кількість послуг для сім'ї та дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Всі організації співпрацюють з дітьми на добровільній основі та спрямовані на допомогу у вирішені проблем. Всі послуги є безкоштовними.

 

Підтвердження та спростування гіпотез

Опитавши фахівців ми отримали дані на основі яких можемо стверджувати, що статевий розвиток особистості дитини безпосередньо залежить від належного функціонування сім'ї — підтвердилась. Провівши дослідження ми визначили, що сімейне виховання дає дитині всю гаму почуттів і уявлень про життя. Його сила й значення незрівнянні з жодним іншим, навіть з дуже кваліфікованим вихованням у дитячому садку чи в школі. Отже, формування вільної особистості дитини можливе тільки там, де дитина визнається найвищою цінністю, а основними засобами виховання є добро, ласка, любов, повага і взаєморозуміння.

Гіпотеза, про те що зміна соціокультурного середовища має істотний вплив на процес формування статевої культури особистості дитини - підтвердилась. Соціокультурне ціннісно-нормативне середовище сьогодні зазнає значних змін під впливом глобальних процесів. Основними факторами, що впливають на процес соціалізації дітей та призводять до негативних наслідків як на мікро-, так і на макрорівнях, є прискорений розвиток дітей (акселерація); незадовільний рівень обізнаності неповнолітніх з питань статевої сфери, низька якість і сумнівні шляхи отримання такої інформації (однолітки, засоби масової інформації, соціальні мережі, тощо); сексуальність підлітків та пов’язані з нею проблеми (репродуктивне здоров’я, ризикована поведінка, інфекції, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ, незапланована вагітність); нівелювання більшістю неповнолітніх моральних цінностей та ін.

Гіпотеза про те, що соціальні служби та навчальні заклади є агентами впливу на процес статевого виховання підлітків - підтвердилась. Провівши дослідження ми визначили, працівники як державних соціальних служб та школи — спрямовані на вирішеня проблем та покращення якості життя дітей шляхом надання різних послуг.

 

Висновки до Розділу ІІІ

Відповідно до завдань та мети третього розділу ми провели опитування за допомогою напівструктурованого інтерв’ю та анкетування. Зібрали та опрацювали отримані результати, метою якого було з'ясувати роль соціальних служб та навчальних закладів в процесі статевого виховання особистості дитини.

Отже за результатами проведеного нами опитування ми виконали всі поставлені перед нами завдання: вивчили сутність та особливості процесу статевого виховання підлітків у сучасних соціокультурних умовах, дослідили роль сім’ї у вихованні культури міжстатевих стосунків підлітків, виявили вплив шкільного середовища і юнацької субкультури на формування культури міжстатевих стосунків підлітків, ознайомилися із діяльністю і проаналізували форми взаємодії школи, сім'ї та соціальної служби у процесі здійснення інституційної профілактики девіантної поведінки підлітків у статевій сфері, проаналізували важливість збереження репродуктивного здоров'я для молодої людини.

Провівши дослідження ми визначили, що сім'я є першочерговим фактором соціокультурного середовища, що впливає на процес формування статевої культури особистості дитини. Сім’я є першоосновою суспільства, тим соціумом, у якому найбільшою мірою виявляються індивідуальні особливості кожного із батьків, їхніх дітей, інших членів родини, реалізуються потреби, формується поведінка і розвиток особистості, тобто відбувається самопізнання, самоактуалізація та соціалізація її членів. Саме ці фактори істотно впливають на зміст статевого виховання особистості дитини, педагогічну культуру батьків, визначають певні його тенденції.

Ми дослідили, що в родинному вихованні дитини основні проблеми її формування проявляються у не готовності батьків до виховання дитини, що пояснюється низьким рівнем загальної та педагогічної культури, можливостями їх реалізації, характером взаємостосунків і ступенем взаємоузгодженості батьків у питаннях виховання, їхніми індивідуальними особливостями – темпераментом, моральними якостями, комунікативними здібностями, станом здоров’я, віком, а отже й загальним та власним досвідом виховання дітей, ціннісними орієнтаціями та їх ієрархією. З погляду на означене вище, саме ці аспекти є визначальними, щодо формування культури батьків, виховання дітей.

Державні соціальні служби та школи, що працюють з дітьми, виконують низку завдань, серед яких: покращення психологічного рівня життя дітей, допомагають адаптуватися до складних життєвих умов, роблять акцент на духовному та моральному вихованні, організовують спільний відпочинок та дозвілля, сприяють здоровому способу життя, роблять усе для того, що дитина не відчула себе відкинутою суспільством. Завдяки цьому діти отримують важливі комунікаційні вміння, вчаться бути частиною команди, відповідальності, адаптації до складних умов життя, мотивації до змін.

Ми визначили, що соціальні служби в справах дітей та школи створюють ефективні послуги, що сприяють вирішенню проблем з якими стикаються діти. Фахівці соціальної сфери надають дитині безпеку та прийняття, працюють з внутрішніми ресурсами дитини, та її потребами, вчать їх самостійно справлятись з власними проблема. Показують альтернативну модель дозвілля, спілкування, ведення побуту, догляду за собою. Кожна соціальна служба має свою специфіку роботи з дітьми та надання послуг, але всі вони працюють на добровільній основі, з метою покращення якості життя дітей.

Узагальнивши, можна підвести підсумок про те, що виникає необхідність застосування комплексної допомоги команди професіоналів з метою профілактики ранніх статевих стосунків підлітків в українському суспільстві, запобігання чи мінімалізування дії шкідливих факторів, забезпечення зміни мотивації й обставин, що сприяють розповсюдженню цього явища та зміцнення факторів, що виконують захисну функцію.. Особливу увагу слід приділити біопсихосоціальному здоров'ю підростаючого покоління. Пропагувати сімейні цінності, зокрема для зростання ролі моральної та духовної складової у сімейних відносинах, варто приділити більшу увагу підготовці до виконання батьківських та сімейних функцій шляхом впровадження відповідних програм та консультаційних послуг. Слід не забувати, що такі цінності, як сімейна вечеря, прогулянки, відпочинок, спільна діяльність та спілкування є головними умовами гармонійних стосунків між батьками та дітьми, а також головними умовами успішного виховання.

 

Додаток А

АНКЕТА

Шановний респонденте! Просимо Вас взяти участь у соціологічному опитуванні стосовно вивчення проблеми «Статеве виховання підлітків». Анкета є анонімною, всі результати будуть представлені лише в узагальненому вигляді. Просимо Вас уважно ознайомитись із запитаннями і дати на них ті відповіді, які найбільшою мірою збігаються з Вашою позицією або вказати свій варіант відповіді.

Спочатку повідомте, будь ласка, деякі дані про себе.

Стать -

Ваш вік -

Місце навчання –

Клас -