Лекции.Орг


Поиск:




Присадибне селянське господарство та обряди,




Дитяча субкультура.

17.Студентський фольклор: повір'я, забобони, сленги (кількох поколінь, можна на прикладі родини).

18.Антропономістичне дослідження населеного пункту. Перелік прізвищ, що використовуються в селі, аналіз відсоткового співвідношення. Зміни прізвищ в повоєнний період, поява нових прізвищ, згасання старих родин.

19.Весільні звичаї та обряди.

20. Поховально-поминальні звичаї та обряди.

 

Пропонуємо орієнтований перелік запитань із запропонованих тем.

«Урбанізація Вінниці 60-70-х років ХХ ст.»

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

1. Прізвище, ім’я, по-батькові.

2. Рік народження.

3. Освіта.

4. Рік переїзду у Вінницю.

5. Причина переїзду у Вінницю?

6. Перше місце працевлаштування. Як Ви його знайшли?

7. Де працювали згодом?

8. Де жили спочатку у Вінниці? Як влаштовувалися з житлом у подальшому житті?

7-а. Коли переїхали у власну квартиру? Чим приваблювала Вас квартира? Що Вам не подобалося у квартирі як місці проживання?

7-б. або Чому вирішили будувати власне житло? Чим Вас приваблював власний будинок? Що Вам не подобалося у будинку як місці проживання?

8. На Вашу думку, де приємніша атмосфера для проживання: в хрущовках чи дев’ятиповерховках чи сучасних будинках?

9. Як часто відвідували батьків? З якого приводу?

10. Куди їздили відпочивати у відпустку?

11. Де проводили канікули діти?

12. Чи маєте присадібну ділянку? З якого року? Чому Ви її придбали? Навіщо вона Вам сьогодні?

13. Чим харчувалися? Які продукти купляли в магазині/базарі? Які продукти привозили від батьків? Чи стояли в чергах за продуктами? Якими?

14. Якими були Ваші перші коштовні (крупногабаритні) придбання?

15. Чи підтримували Ви стосунки з іншими родичами, які переїхали у місто? Як?

16. Чи підтримувати Ви знайомство з односельцями у Вінниці? Як?

17. Чи допомагали родичам, знайомим перебратися у місто? Як допомагали?

18. Чи прагнули Ви слідкувати за модою? Як саме? Які модні речі Ви мали? Опишіть їх. А де їх купляли?

19. Чи стояли в чергах за дефіцітом? Що вважалося дефіцітом?

20. Чи мали Ви десь блат? Яким чином Ви його заводили? Або через кого Ви його заводили?

21. Як проводили дозвілля?

22. Які пісні співали? Чи співали народні пісні? Які саме? Яку музику слухали?

23. Які танці виконували? А які існували?

24. Як часто відвідували кінотеатри?

25. Як часто відвідували театр?

26. Чи відвідували концерти, зокрема гастрольні вистави?

27. Що означає пійти погуляти? Як це відбувалося у Вінниці?

28. Як часто ходили в гості?

29. Які свята відзначали? Як?

30. Чи розповідали анекдоти? Які саме?

31. Чи змінилася у Вас мова з переїздом у місто?

32. Чи були поширеними прокльони у Вашому середовищі?

33. Де і як знайомилися з представниками протилежної статі?

34. Де робили весілля? (у місті чи у батьків в області)

35. Що Вам раніш подобалося у Вінниці порівняно з сільською місцевістю?

36. Що Вам тепер подобається у Вінниці порівняно з сільською місцевістю?

37. Що Вам раніш не подобалося у Вінниці порівняно з сільською місцевістю?

38. Що Вам тепер не подобається у Вінниці порівняно з сільською місцевістю?

39. Чи хотілось би Вам зараз жити у сільській місцевості? Чому?

40. А хотіли би Ви, щоб Ваші діти жили у сільській місцевості? Чому?

41. Чого не вистачає Вінниці як міському середовищу?

42. Що або хто заважає, на Вашу думку, розвиватися місту?

43. Як Ви ставитися до того, що Вінниця втратила своє індустріальне значення?

44. Які перспективні напрямки розвитку Вінниці Ви бачите?

45. Яка Вінниця Вам більше подобається колишня чи сучасна? Чому?

До кожного інтерв’ю бажано додавати додаткову інформацію про респондента – біографію, фото.

Локальна ідентичність вінничан

1. Прізвище, ім’я, по-батькові реципієнта.

2. Рік народження.

3. Місце народження.

4. Освіта.

5. Професія.

6. З якого року проживає у місті?

7. Мати вінничанка? З якого року?

8. Батько вінничанин? З якого року?

9. Бабуся вінничанка? З якого року?

10. Дідусь вінничанин? З якого року?

11. Що з перерахованого для Вас є найважливішим (найближчим)?

Я вважаю себе:

- громадянином України;

- українцем (або представником іншого етносу);

- вінничанином

(оцінити варіанти відповідей в балах від 1 до 3; при негативній відповіді – 0 балів)

12. Для визначення етнічної ідентичності (приналежності до певного етносу) які фактори для Вас є найважливішими?

- генетичний (походження від батьків);

- проживання в Україні;

- народження в Україні;

- самоусвідомлення;

- мовний (знання мови);

- релігійний (приналежність до певної релігії)

(оцінити в балах від 1 до 6)

13. Для визначення себе як вінничанина які фактори для Вас є найважливішими?

- генетичний;

- проживання у Вінниці;

- народження у Вінниці;

- самоусвідомлення;

(оцінити в балах від 1 до 4)

14. Чи вважаєте Ви Вінницю справжнім українським містом? Чому? Поясніть.

15. Скільки на Вашу думку проживає українців в Україні? (назвати кількість або відносну частину)

16. Скільки на Вашу думку проживає українців у Вінниці? (назвати кількість або відносну частину)

17. В чому полягає значення України для Європи у Ваших очах?

18. В чому полягає значення України для Європи в очах європейців?

19. В чому полягає значення Вінниці для України у Ваших очах?

20. Які асоціації виникають у європейців щодо України?

21. Які асоціації виникають у Вас при слові «Україна»?).

22. Які асоціації виникають у Вас при слові «Вінниця»?

23. Ви погоджуєтесь з твердженням, що Україна – європейська держава? Чому?

24. Яке стале словосполучення або приказка асоціюється у Вас з Вінницею?

25. Назвіть 10 найвідоміших діячів України.

26. Назвіть 10 найвідоміших діячів Вінниці.

27. Назвіть 10 антигероїв України.

28. Назвіть 10 антигероїв Вінниці.

29. Значення релігійного фактора у житті України.

30. Значення релігійного фактора у житті Вінниці.

31. Вам подобається жити у Вінниці? Чому?

32. Назвіть 10 топонімів (географічних назв) Вінниці.

33. З якими місцями асоціюється Ваше дитинство? (Питання для тих, хто у дитинстві жив у Вінниці)

34. Що, на Вашу думку, є символом Вінниці?

35. Що можна показати у Вінниці приїжджим?

- природне середовище;

- історико-культурну спадщину;

- промисловий розвиток

Навести приклади.

36. Чим може пишатися Вінниця?

37. Що Вам подобається у Вінниці? (явища, об’єкти)

38. Що Вам не подобається у Вінниці? (явища, об’єкти)

39. Чим відрізняються вінничани від мешканців інших міст?

40. Чим подібні вінничани до мешканців інших міст?

41. Які риси характеру вінничан не подобаються Вам?

42. Які риси характеру вінничан подобаються Вам?

43. Від чого вінничанам треба відмовитися?

44. Назвіть сучасні проблеми Вінниці.

45. Що на Вашу думку Вінниця втратила за ХХ ст.?

46. Назвіть перспективні напрямки розвитку Вінниці.

47. Чого Вінниці не вистачає?

Образ «свого» – «чужого» в етнокультурі українців

1. ПІБ (якщо людина погоджується назватися)

2. Стать.

3. Вік.

4. Місце проживання.

5. Національність (етнічна приналежність).

6. Освіта.

7. Професія.

8. Хто для Вас є ворогом?

9. Чи може ворог стати своїм? За яких обставин?

10. «Хто» і «що» є для Вас «чужим» («своїм»)? Чим Ви керуєтесь, визначаючи «чужого» («свого»)?

11. За яких обставин «чужий», «чуже» стає «своїм»?

12. За яких обставин «свій», «своє» стає «чужим»?

13. Що є для Вас «чужиною?»

14. Що є для Вас «своєю землею»?

15. Чи завжди «чужий» є для Вас ворогом?

16. Коли «чужий» стає ворогом?

17. Чи є для Вас чужою людина іншої раси? Чому?

18. Чи є для Вас чужим представник іншого етносу? Чому?

19. Назвіть представників інших етносів, яких, на Вашу думку, найбільше не люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

20. Назвіть представників інших етносів, яких, на Вашу думку, найбільше люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

21. Назвіть представників інших етносів, які, на Вашу думку, найбільше не люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

22. Назвіть представників інших етносів, які, на Вашу думку, найбільше люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

23. Чим, на Вашу думку, українці схожі на представників інших національностей?

24. Чим, на Вашу думку, українці відрізняються від представників інших національностей?

25. Чи є чужим для Вас представник іншої релігії? Чому?

26. Назвіть представників інших релігій, яких, на Вашу думку, найбільше не люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

27. Назвіть представників інших релігій, яких, на Вашу думку, найбільше люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

28. Назвіть представників інших релігій, які, на Вашу думку, найбільше не люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

29. Назвіть представників інших релігій, які, на Вашу думку, найбільше люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

30. Чи є чужою для Вас людина, яка розмовляє іншою мовою? Чому?

31. Чи є чужим для Вас представник іншої соціальної верстви населення? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

32. Чи є чужими для Вас люди, в якої більші матеріальні статки?

33. Чи є чужими для Вас люди, в якої менші матеріальні статки?

34. Чи спостерігається в суспільстві ставлення до людей із фізичними та психічними вадами як до «чужих»?

35. Чи спостерігається в суспільстві ставлення до людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією як до «чужих»?

36. Чи можете Ви назвати своїх сусідів чужими для Вас людьми? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

37. Чи можете Ви назвати чужими для Вас людей із інших кутків села (районів міста)? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

38. Чи можете Ви назвати Ваших односельчан (мешканців одного міста) чужими для себе людьми? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

39. Чи є чужими для Вас жителі сусідніх сіл/міст? Чому?

40. Чи є чужими для Вас жителі сіл/міст Вашого району/області?

41. Якщо Ви сільський/міський житель, чи є чужими для Вас міські/сільські жителі? Чому?

42. Чи є чужими для Вас етнічні українці, які проживають в інших областях України?

43. Чи є чужими для Вас громадяни, які проживають в інших областях України?

44. Чи є для Вас чужими Ваші земляки (односельці, з одного міста) за кордоном? Чому?

45. Чи є для Вас чужими для Вас українці, які живуть за кордоном? Чому?

46. Чи є для Вас чужими для Вас українці, які працюють за кордоном? Чому?

47. Чи були (є) чужими для Вас учні з інших класів? Чому?

48. Чи були (є) чужими для Вас учні з інших шкіл? Чому?

49. Чи були (є) чужими для Вас студенти з інших навчальних закладів? Чому?

50. Чи є чужими для Вас студенти інших факультетів Вашого університету? Чому?

51. Чи є чужими для Вас представники інших груп Вашого факультету. Чому?

52. Чи є Ви членом молодіжної субкультури? Чи є чужими для Вас представники інших субкультур? Чому?

53. Чи є Ви членом якоїсь організації? Чи є чужими для Вас представники інших організацій? Чому?

54. Чи є для Вас чужою людина іншої професії? Чому?

55. Чи є для Вас чужою людина з іншими життєвими інтересами та цінностями? Чому?

56. Чи є для Вас чужою людина іншого покоління? Чому?

57. Чи є чужими один для одного представники протилежних статей?

58. Чи називали(-ють) дівчат та хлопців із інших компаній «чужими»? Що треба було зробити, щоби прийняти їх до свого гурту? Коли їх починали називати «своїми»?

59. Коли, живучи в парі, чоловік та жінка стають «своїми»?

60. Після якого обряду на весіллі представники двох родів вважалися вже «своїми»? Які Ви взагалі знаєте обряди та ритуали на їх зближення?

61. Чи можуть бути члени сім’ї (родини) «чужими»? За яких обставин це стається? Чи знаєте перекази, легенди, примовки, анекдоти тощо, в яких розповідається про це?

62. Чи можуть бути «своїми» представники родів розлучених чоловіка та жінки?

63. Чому кажуть, що «невістка – чужа кістка»? Коли вона перестає (-ла) бути чужою?

64. Чому кажуть, що «приймак – чужак»? Коли він перестає (-ав) бути чужим?

65. Чому кажуть, що вітчим та мачуха – «чужі»? Коли вони перестають (-ли) бути «чужими»?

66. Чому кажуть, що свекруха/свекор та теща/тесть – «чужі»? Коли вони перестають (-ли) бути «чужими»?

67. Чи називають «чужим світом» місце, з якого приходить дитина? Як у Вас його називали чи називають? Хто чи що, за народними уявленнями, приносили дитину батькам?

68. Що робили (-ять) для того, аби полегшити прихід дитини у «цей світ»? Які ви знаєте звичаї, обряди, спрямовані на полегшення пологів? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

69. Чому чоловік, за народними уявленнями, раніше не мав права бути присутнім під час пологів жінки?

70. Чому раніше на родини не можна було приходити чоловікам?

71. Чому матері не можна було бути присутньою на хрестинах власної дитини? Що таке обряд «виводу»?

72. Чому дитину до хрещення називають «чужою» для цього світу?

73. Чому нехрещених дітей не можна було хоронити разом з усіма на кладовищі?

74. Чи називають покійників «чужинцями»? Чому? Які обряди полегшували шлях покійника на «той світ»? Які Ви знаєте пісні, перекази, історії тощо, де б згадувався «шлях» покійника в «чужий світ»?

75. Чому потойбічний світ люди називають «чужим»? Про яких представників цього світу Ви чули? Чи знаєте перекази, легенди, примовки, анекдоти тощо, в яких розповідається про це?

76. Чи є чужими для живих людей представники демонічного світу (відьми, упирі, русалки, лісовики, мавки та ін.)? Чому? Як від них захищатися? Що треба робити, щоби не накликати з їхнього боку на себе біду?

77. Які місця для живої людини вважаються «чужими»? Чи є вони небезпечними? Як людина має там поводитися? Чи може вона щось зробити, аби зробити ці місяця «своїми»? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

78. Чому межу називають «нічиєю» землею? Чому сварку за межу вважають одним із найстрашніших гріхів?

79. Чому перехрестя доріг вважається «чужою» територією?

80. Чи вважаєте Ви, що громадська чи державна власність є для українців «нічиєю»? чи є крадіжкою такі речі?

 

 

Аграрна культура українців

Історичні факти з функціонування колгоспів

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

Назва населеного пункту (стара, нова).

Прізвище респондента, дата народження, професія і місце роботи в зазначений період.

1. Чи був колгосп \ радгосп в селі?

2. Скільки всього було колгоспів у селі?

3. Коли були створені, які вони мали назви (зафіксувати зміни назв), спеціалізація колгоспу (ів)?

4. Хто були головами цих колгоспів, місцеві люди чи приїжджі?

5. Як часто могло змінюватися колгоспне керівництво, голова колгоспу? Чому?

6. Хто призначав голову колгоспу?

7. Яких голів колгоспу у селі Ви пам’ятаєте, і в які періоди (з якого по який рік) вони працювали? (назвати прізвища імена, бажано роки правління колгоспом)

8. Чи мали голови колгоспу освіту і яку?

9. Хто був останнім головою колгоспу? Чи зараз проживає останній голова колгоспу в селі?

10. Як Ви вважаєте які найкращі роки були для колгоспників?

11. Як ви думаєте, хто був найкращим головою колгоспу у селі? Чому, що він зробив для колгоспу, людей, села в цілому?

12. Чи пам’ятаєте, чи чули від старіших жителів, як створювалися колгоспи в селі?

13. Чи добровільно входили у них люди? Чому?

14. Чи були такі, які не хотіли входити в колгоспи? Чому?

15. Що робили з тими, хто не хотів входити?

16. Кого було більше перших чи других? Чому?

17. Хто швидше входив до колгоспів? Що мало при цьому вирішальне значення? Чи мала значення в цьому випадку конфесійна приналежність?

18. Чи проживали інші етноси у селі (чи були поляки, євреї)? Як вони (кожен народ конкретно) сприйняли колгоспну систему?

19. Чи входили вони до колгоспу? Якого? Які роботи виконували, на яких посадах працювали?

20. Чи всі пішли в колгоспи? Що вплинуло на це?

21. Чи реквізовувалась у селян худоба, реманент та збіжжя для потреб колгоспу?

22. Чи використовувались для польових робіт корови?

23. Які культури вирощувались господарством?

24. Як колгоспна влада утримувала дисципліну в колгоспі? Чи впливала вона на дисципліну всього населення села?

25. Чи карали у колгоспі за п’янство? Як це робили?

26. Чи траплялися крадіжки колгоспного майна? Що саме могли вкрасти і в якій кількості?

27. Хто міг зробити крадіжку (самі ж працівники колгоспу – на яких посадах вони працювали тут, чи інші особи), і з якої причини (нестача їжі в сім’ї, не було чим прогодувати дітей, власну худобу птицю, чи з інших причин)?

28. Як могли покарати за крадіжку в колгоспі (в 1930, 40, 50, 60 і т.д. роках)? Чи однакові покарання були для колгоспників, що працювали на різних посадах, для неколгоспників?

29. Чи чули Ви закон про «п’ять колосків»? В чому його суть? Чи пам’ятаєте якісь подібні випадки в селі?

30. Чи могли звільнити (вигнати) людей з колгоспу? За що?

31. Як колгоспники в селі пережили голодомори 1932-33 рр. та 1947-48 рр.? Чи допомагала якось колгоспна влада своїм працівникам?

32. Чи помирали від голоду колгоспники і члени їх сімей? А інші жителі сіл?

33. В якій зоні окупації був ваш населений пункт (німецькій, румунській)? З якого по який період це було (вкажіть роки)?

34. Як окупанти ставилися до жителів села (чоловіків, жінок, дітей)? Як ставилися до колгоспів, колгоспників?

35. Які зміни відбулися в колгоспній системі села під час фашистської окупації? Чи були реформовані колгоспи сільськогосподарські общини?

36. Чи змінилося їхнє керівництво? Хто був головою с\г общини – з села чи сусідніх сіл?

37. Чи роздавалася селянам земля, сільськогосподарський реманент? Як до цього ставилися місцеві селяни? Чому? Чи покращився добробут селян за нової влади?

38. Як змінилася ситуація в сільському господарстві після визволення села і сусідніх сіл Радянською армією? Як відновлювалися колгоспи? Чи були цим задоволені селяни? Чому?

39. Як було працювати у колгоспі у повоєнний час? Чому?

40. Чи чули, чи пам’ятаєте Ви про працю в колгоспі за трудодні? Коли, у яких роках таке було (1940-1950рр.)?

41. Що таке трудодень, скільки потрібно було роботи зробити за нього? Що за це отримували колгоспники?

42. Яка була тяглова сила у колгоспі?

43. Коли у повоєнному колгоспі з'явились трактори і автомашини? Які саме і скільки?

44. Кого обирали головами колгоспів у цей час? (місцевих, приїжджих, колишніх - довоєнних голів колгоспу)?

45. Чи були оргнабори в трудову армію. Куди і на скільки років посилали працювати молодих людей?

46. Наведіть конкретні приклади відправлених з села молодих людей. Їхня подальша доля.

 

Колгоспник. Колгоспне життя селян в Україні

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

Назва населеного пункту (стара, нова).

Прізвище респондента, дата народження, професія і місце роботи в зазначений період.

1. Чи біли (є) Ви колгоспником? З якого року Ви працювали в колгоспі?

2. Скільки років Ви відпрацювали в колгоспі?

3. Яку саме роботу Ви виконували в колгоспі? Яка була у Вас професія?

4. Чи працювали там Ваші батьки, ким?

5. Скільки ще людей в колгоспі працювали за такою ж професією, як Ви?

6. Скільки годин в день Ви працювали в колгоспі?

7. Скільки днів на тиждень Ви працювали в колгоспі?

8. Чи чули/ чи пам’ятаєте Ви про працю в колгоспі за трудодні? Коли, у яких роках таке було (1940-1950рр.)?

9. Чи були Ви задоволені своєю працею? Чи подобалась вона Вам?

10. Чи були Ви задоволені зі своїх заробітків в колгоспі? Чи можна було з них прожити Вашій сім’ї? Що ви отримували за працю в колгоспі в різні роки?

11. Чи мали Ви якісь пільги за працю в колгоспі? \Наприклад: чи обов’язково вам повинні були надати медичну допомогу в разі хвороби? Чи могли надати безкоштовно житло?\ Що ще могло бути? Що було у вас в селі у Вас особисто?

12. Чи можна було мати власну земельну ділянку колгоспникам? Якого розміру вона була? Чи могли дати додатковий земельний наділ під сільськогосподарські роботи колгоспнику? Як було у Вас особисто?

13. Чи мали власну землю люди, що не працювали в колгоспі, які працювали в інших організаціях?

14. Чи міг колгосп \ місцева влада відібрати у них землю, якщо вони не працювали в колгоспі? Були такі випадки у селі? Розкажіть.

15. Чи були все ж таки «одноосібники», які за весь час існування колгоспу так в нього і не ввійшли? Скільки їх було? Як до них відносилася влада, люди?

16. Чи були такі люди, які ніде не працювали, а займалися лише своїм домашнім господарством? Як до таких людей ставилася влада, люди? Чи карали таких людей? Чи відбирали у таких людей землю? Хто це міг зробити?

17. Чи діяла у селі в повоєнні роки церква? Як селяни святкували традиційні (релігійні) свята?

18. Чи відбувалися в колгоспі якісь заходи, святкувалися радянські свята? Які саме, з якої нагоди?

19. Чи відзначали колгоспники традиційні народні свята? Які саме? Де це могло бути – в колгоспі чи вдома?

20. Чи з’явилися якісь нові колгоспні свята (напр., день колгоспника чи інші)? Чи збереглися якісь народні свята, обряди, які перейшли у колгоспне середовище? Які саме?

21. Як ставилися голови колгоспів та інше керівництво до релігійних свят? Чи заставляли селян йти на роботу в колгосп у релігійні свята? В які саме? Як реагували колгоспники? Чому?

22. Чи задоволені Ви своїм колгоспним керівництвом? Що можете сказати за голів колгоспів, бригадирів та інших керівників?

23. Чи були комсомольські організації в селі та інших селах? Чим вони займалися? Це було добре чи погано?

24. Чи були піонерські організації в селі, та сусідніх селах? Чим вони займалися? Це було добре чи погано?

25. Чи знаєте Ви, хто такий Павлик Морозов? Що ви думаєте про цього героя, його вчинок? Він добре зробив? Як можна оцінити його вчинок з народних морально-етичних норм?

26. Чи видавали колгоспникам паспорти? А іншим селянам? В якому році це було?

27. Коли почалися перші виїзди селян у місто? З якою метою (навчання, робота, постійне місце проживання)? Якого віку, національності, віросповідання люди найбільше виїжджали?

28. Коли (в які роки) виїзд став найбільш масовим? В які міста найбільше виїжджали? (Назвіть їх)

29. Чи виїжджали колгоспники їх діти, чи відпускало їх колгоспне керівництво? Місцева влада?Що потрібно було для дозволу виїхати?

30. Що нового з’явилося в селі завдяки функціонування колгоспу і за сприяння його керівництва (влади)?

31. Коли з’явилася електрика у селі? Де саме?

32. Чи була у селі радіоточка? Коли і як її слухали? Що саме?

33. Чи був сільський магазин, що в ньому продавалось?

34. Що колгосп зробив для дітей (дошкільного віку, школярів, молоді)?

35. Що особисто для Вас, Вашої сім’ї зробив колгосп?

36. Який відбиток залишив у вашій пам’яті колгосп? Це взагалі явище позитивне чи негативне?

 

Праця в сільськогосподарських общинах під час

німецько-фашистської окупації

1. Прізвище, ім’я, по-батькові.

2. Рік народження.

3. Місце проживання. Назва населеного пункту (стара, нова).

4. Професія, місце роботи в зазначений період.

5. В якій зоні окупації був Ваш населений пункт (німецька, румунська)?

6. Назва сільськогосподарської общини, її спеціалізація.

7. Яким чином відбулося перетворення колгоспу в сільськогосподарську общину, чи були якісь видимі зміни при цьому?

8. Прізвища голів с/г общини. Коротка інформація про них. Були місцеві, чи з інших сіл?

9. Чи повністю змінився склад правління с/г общини порівняно з колгоспом?

10. Чи роздавався селянам у приватну власність с/г реманент, худоба, тягло тощо? Чи розбирали селяни самовільно зазначене майно після відступу Червоної Армії?

11. Які с/г культури вирощувалися у общині і яка розводилась худоба? Як реалізовувались продукти праці?

12. Які заробітки мали селяни? Якою була інтенсивність праці?

13. Добробут селян. Чи змінився його рівень з новою владою? Яким чином?

14. Хто представляв військову окупаційну владу в селі? Яким чином він впливав на діяльність місцевої адміністрації та керівництва сільськогосподарської общини?

15. Як проводилася відправка молоді на роботи до Німеччини? Чи були спроби уникнути такої долі? Участь місцевої адміністрації та поліції у справі відправки молоді на роботи в Німеччину.

16. Наведіть конкретні приклади відправлених у Німеччину людей, їхні історії.

17. Чи діяла в селі під час окупації школа? Хто були учителі, які дисципліни читались?

18. Доля вчителів після приходу радянських військ?

19. Чи діяла під час окупації церква?

20. Звідки був священик?

21. Чи зазнало село руйнувань під час боїв у 1941 та 1944 роках. Яких саме?

22. Чи отримували допомогу від окупаційних властей розкуркулені під час колективізації та родичі репресованих в 1937-1938 рр.?

23. Чи діяли в районі села партизанські загони, коли, якої орієнтації? Чи зазнавали мешканці села репресій з боку фашистів у зв'язку з діями партизанів? Ставлення селян до партизанів.

24. Чи проживали у селі під час окупації євреї? Ставлення до них селян. Доля євреїв.

 

Праця за трудодні в повоєнному колгоспі

 

Опитуються особи, які працювали або були свідками роботи в колгоспах кінця 1940-1950-х рр.

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

1. Назва населеного пункту (стара, нова).

2. Прізвище респондента, дата народження, професія і місце роботи в зазначений період.

3. Назва колгоспу, його спеціалізація.

4. Як відбулися перевибори правління колгоспу після приходу радянських військ?

5. Чи реквізовувалась у селян худоба, реманент та збіжжя для потреб колгоспу?

6. Чи використовувались для польових робіт корови?

7. Які культури вирощувались господарством?

8. Інтенсивність праці колгоспників, заробітки на трудодень.

9. Присадибне господарство: овочі, фрукти, ягоди; худоба.

10. Податки на присадибне господарство.

11. Державні позики. Яким чином проводилася підписка на них?

12. Оргнабори в трудову армію. Куди і на скільки років посилали працювати молодих людей?

13. Наведіть конкретні приклади відправлених з села молодих людей. Їхня подальша доля.

14. Повернення молоді з робіт у Німеччині. Ставлення до репатріантів влади та односельців.

15. Яким чином випускники шкіл могли поїхати на навчання до міста?

16. Кримінальна злочинність у повоєнні роки. Чи були у селі її прояви?

17. Чи діяла у селі в повоєнні роки церква?

18. Як селяни святкували традиційні (релігійні) свята та радянські?

19. Де і як селяни могли отримати медичну допомогу?

20. Коли у повоєнному колгоспі з'явились трактори і автомашини? Які саме і скільки?

21. Чи було село електрифіковане? Коли з’явилася електрика? Де саме?

22. Чи була у селі радіоточка? Коли і як її слухали? Що саме?

23. Прізвища перших голів колгоспу у повоєнні роки. Вони були місцеві чи приїжджі?

24. Сільський магазин, що в ньому продавалось?

 

До кожного інтерв’ю бажано додавати додаткову інформацію про респондента – біографію, фото.

Розпаювання колгоспів та ставлення до цього

українських селян

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

Назва населеного пункту (стара, нова).

Прізвище респондента, дата народження, професія і місце роботи в зазначений період.

Назва колгоспу та його спеціалізація.

1. Чи було ліквідовано колгосп у селі? У сусідніх селах? Коли?

2. Хто першим виявив бажання з нього вийти? Чому?

3. Чому на вашу думку було ліквідовано ваш колгосп? Інші колгоспи в Україні?

4. Як Ви вважаєте, колгосп – це «зло» чи «добро»? Ліквідація колгоспу - це плюс чи мінус для села, її людей? А ліквідація колгоспів для України?

5. Як на Вашу думку, варто було знищувати колгоспи чи ні? Чому? А може було варто щось змінити в їх організації і залишити?

6. Чим відрізняється сьогоднішнє приватне підприємство, що орендує землю, від колишнього колгоспу? Як воно господарюють?

7. Хто є керівниками цього приватного підприємства? (Чи працювали вони у колишньому колгоспі, на яких посадах, які мали спеціальності)?

8. Чи всі селяни передали паї їм в оренду? Може хтось сам господарює на своїх паях?

9. Чи знала колгоспна влада, роздаючи людям паї, що на них неможливо буде працювати без реманенту, агротехніки?

10. Хто займався розподілом та вимірюванням земельних паїв в селі?

11. Від чого залежав розмір паю колгоспника? (від професії в колгоспі, від кількості відпрацьованих років (стажу), від особливих заслуг перед колгоспом чи ін.)?

12. По скільки землі люди отримували в паї? (найменше, найбільше)

13. Якої форми були ці паї? (чи квадратні, чи прямокутні, чи дуже вузькі і довгі…)? Чи у всіх колгоспників вони однакової форми?

14. Чи можна було якось вплинути на величину площі паїв (її збільшення ніж норма), їх місця знаходження (ближче д села, в кращому місці), форму наділу, якість грунту? До кого можна було звернутися з такими питаннями? Чи вирішувалися ці питання на користь колгоспника? Що саме для цього мав колгоспник зробити?

15. Чи задоволені Ви результатами розподілу колгоспного майна?

16. Чи вважаєте ви, що розпаювання колгоспів відбулося справедливо?

17. Що Ви отримали після розпаювання колгоспу? Чи знаєте Ви де наділений земельний пай вам?

18. Що ви робите зі своїм паєм? Чому? Чи хотіли б вчинити якось інакше?

19. Чи є зараз бажаючі серед односельчан повернутися в колгоспи? Чи є бажання реорганізувати колгоспи? Чи це зараз можливо?

20. Чи є сільське господарство важливим для життя українців? Для української економіки?

21. Як ви думаєте, чи потрібно щось змінювати в аграрній політиці України?

22. Як Ви вважаєте, у чиїй власності має бути сільськогосподарська земля в Україні (у приватній, у державній, частково у тій та іншій)?

23. Хто з сьогоднішніх українських політиків найбільш дбає про аграрне питання? Хто із обласної, районної, місцевої влади?

24. Що на вашу думку варто зробити, аби відродити і розвивати сільське господарство в Україні? Хто і як це може зробити?

 

Присадибне селянське господарство та обряди,

пов’язані із землеробством

(при фіксації інформації конкретизуйте роки, коли селяни виконували ті чи інші роботи, відбувалися зміни у їх господарюванні)

 

1. Чи мали (маєте) Ви особисту /приватну земельну ділянку?

2. Де вона знаходилася (біля хати, на полі...)?

3. Якого розміру був (є) цей земельний наділ (скільки сотих, гектарів тощо)?

4. Якої форми власності ця земельна ділянка (приватна, орендована)?

5. Як ви отримали цю землю (у спадщину від батьків, від місця роботи когось із членів родини)?

6. Чи були податки на присадибне господарство у1940-1950 рр.? Пізніше? Які?

7. Чи були державні позики. Яким чином проводилася підписка на них?

8. Чи обгороджували Ви городи біля хати та інші земельні наділи. Як і чим (від дороги, поля, лісу, від обійстя, сусідів)? А ваші сусіди, односельці?

9. Чи бували суперечки за межу між сусідами і з яких саме причин?

10. Чи удобрювали землю, чим і як?

11. Якими знаряддями праці обробляли землю (орали, боронували, скородили) (замалюйте, чи зафотографуйте їх)?

12. Які рослини вирощувалися в городі?

13. Чи вирощували зернові культури і які? В які роки, скільки? А тепер?

14. Як сіяли, садили картоплю, інші городні рослини (вручну, під лопатку, під плуг, механізовано)? А тепер?

15. Які тварини використовувалися як тяглова сила (воли, коні, корови)?

16. За допомогою яких знарядь праці доглядали за городніми рослинами, за зерновими культурами (замалюйте, чи зафотографуйте їх)?

17. Чи існували форми взаємодопомоги між односельчанами при оранці, садінні, збиранні урожаю? Які саме (супряга, відробітки, толока та ін)?

18. Чи були городні шкідники (комахи, гризуни) і як з ними боролися?

19. За допомогою яких знарядь праці збирався урожай зернових та городини?

20. Як і де переробляли (переробляють тепер) зернові культури? Де їх зберігали раніше, тепер?

21. Як переробляли і де зберігали на зиму овочі?

22. Чи мала Ваша родина сад? Якого розміру?

23. З якого часу у Вас був сад?

24. Які плодові дерева були в саду? Скільки?

25. Хто доглядав за садом?

26. Що робили з плодами?

27. Які ягоди вирощували на городі?

28. Як їх переробляли?

29. Чи була у вас зайва господарська продукція?

30. Куди ви її збували?

31. Чи купували господарську продукцію на базарі(що саме і чому)?

32. Які види господарської роботи виконували жінки?

33. Які види господарської роботи виконували чоловіки?

34. Які види господарської роботи виконували діти?

35. Що збирали у лісі, полі?

36. Чи займались рибальством, мисливством, бджільництвом?

 

Обряди, пов’язані із землеробством

37. Як визначався час, коли можна було орати, сіяти, садити? (в які дні тижня, конкретний день календаря, певне свято)

38. Як потрібно було поводитись, виходячи навесні перший раз у поле орати, сіяти? Що брав з собою в поле господар (хліб, рушник)? Які обряди виконували при цьому?

39. Які дні вважались хорошими, вдалими для початку тих чи інших робіт?

40. Чи існували якісь звичаї, що їх дотримувалися при садінні капусти, картоплі та іншої городини (приплескати землю коліном тощо)? Які були примовляння?

41. В який день, як правило, зажинали хліб? Кому доручали зажинати?

42. Що робили із жменею колосся (горсткою), яку зажинали першою (клали навхрест, несли додому)?

43. Які дії виконували з першим снопом?

44. Чи не було у вас звичаю колядувати на першому снопові?

45. Як називались закручені стебла хліба (закрутка)? Що з ними робили (обминали, виривали, спалювали)? Як пояснювали їх поход­ження?

46. Чи залишали по закінченню жнив на полі невижаті стебла хліба? Як вони називались ("коза", "борода", перепілка)? Яку форму мали, що під них клали?

47. Чи відомий був у Вас звичай обирати "царівну", "постадницю" жнив?

48. Які дії виконувались з останнім снопом? Чи виготовляли обжинковий вінок або Дідух та кому їх передавали женці?

49. Як проходили обжинки в давнину і тепер?

50. Чи був у Вас звичай по закінченню роботи в полі (кінець жнив, вибирання картоплі) качатися по ниві? Які слова при цьому примовлялися? Навіщо це робили?

51. З якого, і по який час дозволялось робити на землі, а коли вважали, що земля спить? Запишіть існуючі повір'я.

52. Що співали (співають) під час жнив (на зажинках, жнивах, обжинках)? Що робили при цьому на полі (закрутки, дідух, квітку, вінок, спасову бороду)?

53. Чи колядували під час жнив на першому (останньому) снопові? Запишіть їх.

54. Чи співали навесні – під час польових робіт; влітку – під час догляду за збіжжям та восени? Що співали на косовиці? (Пісні записати)

Скотарство та обряди, пов’язані з домашніми тваринами

1. Яких тварин тримали у господарстві? Скільки? (описати різні періоди і порядок появи тварин у господарстві)

2. Як здійснювався догляд за ними? Хто доглядав за ними?

3. Чим їх годували в різні пори року? (опишіть детально)

4. Чи поділяли в народі тварин на чистих і нечистих? Як і чому?

5. Чи м'ясо усіх тварин можна було їсти? (тих, що тримали і диких; а в гололодні роки?)

6. Коли вперше виганяють худобу на пасовисько, то які дії відбуваються при цьому (чим виганяють корову, що кладуть їй під ноги)? Для чого?

7. Як у вас в селі випасали (випасають) худобу? Чи були наймані пастухи (діти, дорослі), що їм за це платили?

8. Чи пам'ятають старожили, до яких дій вдавалися пастухи, господарі, щоб худоба не розбігалась? (кидали постола (взуття) поміж череду, обходили її із замком)

9. Чи чули Ви повір'я про те, що домашню худобу, особливо коней, потрібно було добирати в масть домовому? Як визначали цю масть?

10. Чи дотримувались якихось особливих звичаїв при купівлі-продажу худоби (продавати без налигача, не брати грошей в голу руку, давати хліб тощо)?

11. Як привчали худобу до нового обійстя?

12. Чи існували свята, коли корів прикрашали вінками? Чому це робили?

13. Чи захищали домашню худобу од відьми? Як?

14. Чи чули Ви про звичай заводити до хати коня (вола, корову) під Різдво, Новий рік? Для чого це робилося? Як цей звичай і цю тварину називали?

15. Чи давали тваринам свячену їжу, воду? Коли, для чого?

16. Чи чули Ви повір'я, що домашні тварини можуть розмовляти? Коли це відбувається (під Різдво, Водохреща)? Чи можна почути ці розмови?

17. Запишіть легенди та перекази про вужів, які живуть у хліві біля корів. Це добре чи зле?

 

Життя подільського села в період окупації

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

1. Прізвище, ім’я, по-батькові.

2. Рік народження.

3. Місце проживання. Назва населеного пункту (стара, нова).

4. Професія, місце роботи в зазначений період.

5. Коли і де Ви почули звістку про війну? Які почуття вона у Вас викликала?

6. В якій зоні окупації був Ваш населений пункт (німецька, румунська)?

7. Коли і як Ви вперше побачили окупантів? Як вони виглядали?

8. Як населення села зустрічало німців (румунів)?

9. Чи перебували в селі окупанти постійно?

10. Як ставились окупанти до місцевого населення?

11. Як ставились німецькі (румунські) воїни до жінок села?

12. Чи була в селі сільськогосподарська община, як називалася?.

13. Яким чином відбулося перетворення колгоспу в сільськогосподарську общину, чи були якісь видимі зміни при цьому?

14. Прізвища голів с/г общини. Коротка інформація про них. Були місцеві, чи з інших сіл?

15. Хто був сільським старостою? Розкажіть про нього. Яка його доля після війни?

16. Чи були в селі поліцаї? З місцевих, чи прийшлі?

17. Як вони ставилися до місцевого населення?

18. Чи роздавався селянам у приватну власність с/г реманент, худоба, тягло тощо? Чи розбирали селяни самовільно зазначене майно після відступу Червоної Армії?

19. Які с/г культури вирощувалися у общині і яка розводилась худоба? Як реалізовувались продукти праці?

20. Які заробітки мали селяни? Якою була інтенсивність праці?

21. Добробут селян. Чи змінився його рівень з новою владою? Яким чином?

22. Як проводилася відправка молоді на роботи до Німеччини? Чи були спроби уникнути такої долі?

23. Участь місцевої адміністрації та поліції у справі відправки молоді на роботи в Німеччину.

24. Наведіть конкретні приклади відправлених у Німеччину людей, їхні долі.

25. Ставлення місцевого населення до тих, хто повернувся з Німеччини.

26. Чи діяла в селі під час окупації школа? Хто були учителі, які дисципліни читались?

27. Доля вчителів після приходу радянських військ.

28. Чи діяла під час окупації церква?

29. Звідки був священик?

30. Як люди ставились до церкви? Чи масово відвідували її?

31. Чи отримували допомогу від окупаційних властей розкуркулені під час колективізації та родичі репресованих в 1937-1938 рр.?

32. Чи видавало місцеве населення окупаційній владі радянських активістів? Тих з них, як приймали участь у колективізації та організації Голодомору?

33. Чи діяли в районі села партизанські загони, коли, (радянські, оунівські)?

34. Чи зазнавали мешканці села репресій з боку фашистів у зв'язку з діями партизанів?

35. Ставлення селян до партизанів.

36. Чи проживали у селі під час окупації євреї? Ставлення до них селян. Доля євреїв.

37. Чи було в селі гетто?

38. Чи приганяли євреїв з інших місць. Як місцеві до них ставились?

39. Чи рятували українці єврейські родини?

40. Чи зазнало село руйнувань під час боїв у 1941 та 1944 роках. Яких саме?

41. Чи гинули у селі воїни різних армій? Які, коли, де їх ховали?

42. Чи було перепоховання радянських воїнів після війни? Коли і куди.

43. Як населення села зустрічало радянські війська?

44. Як відбувалося відновлення радянської влади в селі?

45. Як ставились радянські воїни до жінок села?

До кожного інтерв’ю бажано додавати додаткову інформацію про респондента– біографію, фото.

Друга світова війна у спогадах ветеранів

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

ІІІ.Респондент: ПІБ, рік народження, місце проживання.

1. Розкажіть коротко про себе.

2. Коли і де Ви почули звістку про війну? З якими почуттями зустріли цю звістку?

3. Коли і де були мобілізовані до лав діючої армії? З якого часу на фронті?

4. Чи проходили ви «курс молодого бійця» перед відправкою на фронт? Яку зброю Вам дали перед боєм?

5. Коли і де ви вперше взяли участь в бою з ворогами? Які почуття Ви пережили перед боєм і після нього?

6. Ваш фронтовий шлях?

7. Чи брали Ви участь у визволенні території України? Які її райони визволяла Ваша військова частина?

8. Як населення визволених українських міст і сіл ставилося до Радянської армії, а воїни до населення?

9. Як вибудовувалися контакти з місцевими жителями у воїнів – вихідців з інших радянських республік:

10. Чи сприймався СРСР воїнам різних національностей як єдина для всіх Вітчизна?

11. Що для Вас було незвичним і цікавим на території іноземних держав?

12. Як ставилися жителі цих країн до радянських воїнів?

13. Чи правда, що Німеччина була віддана на три дні Червоній армії на розграбування?

14. Які Ваші спогади про Німеччину?

15. Що Ви привезли додому, як трофей?

16. Що Ви можете сказати про положення жінки на фронті і їхнє положення після війни.

17. Чи стикалися Ви з загороджувальними загонами? Як солдати в своїй масі ставилися до них?

18. Чи обговорювалися солдатами політичні питання, питання покращення рівня життя?

19. Якими були стосунки між рядовими бійцями та їх командирами?

20. Що Ви читали під час війни? Ваше відношення до поеми Твардовського «Васілій Тьоркін»?

21. Як сприймалися Вами фільми про війну під час війни та після неї?

22. Де Ви закінчили свій бойовий шлях? З якими почуттями зустріли звістку про перемогу?

23. Як склалася Ваша доля після демобілізації з діючої армії?

24. Чи з гордістю Ви носили бойові нагороди після війни?

25. Чи вважаєте Ви, що ветерани належним чином були вшановані в СРСР і незалежній Україні?

26. Як Вами сприймається сучасність?

27. Ваше ставлення до війни?

 

Персоналії

Запитальник універсальний і стосується представників різних галузей діяльності. Тому у ньому неможливо передбачити специфічні питання, що стосуються конкретних людей. Якщо об’єкт вивчення був фронтовиком, цьому періоду слід присвятити особливу увагу. У представників творчих професій слід наголошувати на проявах світогляду, внутрішніх поглядах людини. Також слід розпитати про конкретні дії досліджуваної людини – будівництво шкіл, доріг, ферм, клубів директорами колгоспів і шкіл. Вивчаючи вчителя варто розпитати про його учнів і т.д.

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

1. Прізвище, ім’я, по-батькові респондента.

2. Рік народження.

3. Місце проживання. Назва населеного пункту (стара, нова).

4. Професія, місце роботи в зазначений період.

5. Чи були у Вашому селі відомі люди: герої війни, голови колгоспу, директори шкіл, орденононосці, краєзнавці, вчителі, священики, художники, письменники? Оберіть того з них, кого Ви краще знаєте.

6. Його(її) Прізвище, ім’я, по-батькові. Рік народження. Місце народження.

7. Завдяки чому його (її) пам’ятають люди?

8. Ким він(вона) працював? Як довго?

9. Коли і як Ви з ним (нею) познайомилися?

10. Опишіть свої найяскравіші спогади про нього (неї).

11. Опишіть його (її) характер.

12. Згадайте його характерні фрази, особливості поведінки.

13. Як ставилися до нього у селі?

14. Як Ви особисто ставились до нього? Чому?

15. Опишіть його сім’ю. Коли і з ким одружився. Скільки було дітей?

16. Де зараз проживають нащадки, чи шанують вони пам'ять свого предка?

17. Де він проживав? Що можете сказати про його будинок? Подвір’я?

18. З ким він(вона) дружив у селі?

19. Чи були у нього недруги?

20. Чи був у нього характерний одяг? В чому він переважно ходив вбраний?

21. Чи любив він співати? Які пісні?

22. Чи були у нього улюблені тварини?

23. Чим він хворів?

24. Коли помер? Де похований? Який стан його могили?

 

Анкета

«Сільська молодь у соціокультурному просторі сучасного міста. Етносоціологічне дослідження»

Просимо відповісти на питання нашої анкети. Ваша думка буде врахована фахівцями при складанні документів, що стосуються молодіжної політики Опитування анонімне, вказувати прізвище не потрібно. Підкресліть, будь ласка, варіант (кілька варіантів), які найбільше відповідають Вашим переконанням або напишіть власний.

 

1. Чи весь час Ви проживали у межах України? Якщо ні, то вкажіть, у яків країні і як довго

1. так 2. ні __________________

2. Як давно Ви проживаєте у місті?

1. менше 1 року 2. 1-5 років 3. 5-10 років 4. більше 10 років

 

3. З яких причин Ви переїхали до міста?

1. на роботу 2. на навчання 3. за сімейними обставинами 4. інше____________________

 

4. Де ви мешкаєте в місті?

1. в гуртожитку 2. винаймаю житло самостійно або з друзями 3. живу у родичів 4. живу у власній квартирі 5. винаймаю житло з «хазяйкою» 6. інше________________

 

5. Скільки часу Вам знадобилось для адаптації у місті?

1. менше місяця 2. до півроку 3.більше року 4. я так і не пристосувався (лась) 5.живу в місті щоб заробити грошей і повернутись в село 6.інше______________________

 

6. Як часто їздите додому?

1. кожного тижня 2. раз на два тижні 3. раз на місяць 4. інше________________

 

7. З ким у перший час перебування в місті спілкувались найбільше:

1. із земляками 2. з вихідцями з села 3. з городянами 4. інше__________________

 

8. Чи відрізняється міська молодь від сільської?

1. так 2. ні 3. інше

9. Чим саме відрізняється міська молодь?

1. одягом 2. поведінкою 3. манерою спілкування 4. інше____________________

 

10. Як, на Вашу думку, міська молодь ставиться до сільської?

1. добре 2. нейтрально 3. погано 4. інше_______

 

11. За якими ознаками Ви можете розпізнати, з села людина чи з міста?

1. характерна вимова 2. манера одягатись 3. за рисами обличчя 4. інше______________

12. У чому, на Вашу думку, полягає привабливість міста?

1. у комфортності 2. у більших можливостях самореалізації 3. у насиченості культурного життя 4. інше

 

13. Чого Вам бракує у місті?

1. тиші 2. природи 3. роботи на землі 4. інше________

14. Чи відчуваєте Ви, що адаптувались до міста?

1. так 2. ні 3. частково 4. інше____________

 

15. Якщо Ви не відчуваєте, що адаптувались, то чому, на Вашу думку?

1. тому що часто їжджу додому 2. бо всі мої друзі з села 3. бо я рідко знаходжусь поза межами дому або навчання/роботи 4. інше________________

16. За які кошти Ви жили після переїзду?

1. за стипендію 2. допомагали батьки 3. за власний заробіток 4.інше_______________

 

17. Чи змінили Ви стиль, зачіску, манеру одягатись та поведінку після переїду до міста?

1. так, стиль одягу, стрижку 2.став (ла) палити, вживати спиртне 3. почуваюсь вільно без батьківського контролю 4. нічого не змінилось 5.інше_______________

18. Чи доводилось Вам привозити з дому продукти харчування?

1. так 2.ні 3. інше_________________

 

19. Якою мовою, зазвичай, спілкуєтесь вдома

1 – українською 2 – російською 3 – суржиком 4 – виключно українською 5 – виключно російською

на роботі

1 – українською 2 – російською 3 – суржиком 4 – виключно українською 5 – виключно російською

 

з друзями?

1 – українською 2 – російською 3 – суржиком 4 – виключно українською 5 – виключно російською

 

20. Ким Ви самі себе вважаєте зараз?

1.селянином 2. городянином 3. більше городянином, ніж селянином 4. більше селянином, ніж городянином 5.інше___

 

21. Хто, на Вашу думку, може вважати себе городянином?

1. той, хто народився у місті 2. той, чиї батьки народились у місті 3. той, хто прожив у місті більше 10 років 4. інше___________

 

22. Чи хотіли б згодом переїжджати до більшого міста?

1. так 2.ні 3. інше_______________

23. Чи хотіли б переїхати за кордон?

1. так 2.ні 3.інше__________

 

24. Як Ви оцінюєте той факт, що Ви громадянин України?

1. позитивно 2.негативно 3.як даність 4.інше__________

 

25. Як ставитесь до людей інших національностей, рас та віросповідання?

1. терпимо 2. погано 3. добре 4. інше__________

 

26. Чи вірите Ви в Бога?

1.так 2. скоріше так 3. скоріше ні 4. ні 5. вірю, що є якась сила

 

27. Чи відносите себе до якось віросповідання?

1. православний 2. католик 3.протестант 4. інша релігія(яка?_____________)

 

28. Як часто ходите до церкви?

1. кожної неділі 2. раз на місяць 3. на великі свята 4. рідко 5. інше__________________

 

29. Які з перелічених свят Ви відзначаєте?

1. Великдень 2. Новий рік 3. Різдво 4. Трійцю 5. проводи (гробки, радуниця) 6. День народження 7. День незалежності 8. храмове свято 9. 8 березня 10.День Валентина 11. Хелоувін 12. інше(вкажіть, які саме)_______

 

30. Де зазвичай відзначаєте святкові події родинного життя (дні народження, хрестини, весілля)?

1. в місті 2. в ресторані 3. на дачі 4. в селі 5. інше____________

 

31. Які страви зазвичай готуєте?

1. борщ 2. салат 3. вареники 4. кашу 5. голубці 6.картоплю 7. макарони 8.інше________





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 436 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Что разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Наполеон Хилл
==> читать все изречения...

958 - | 872 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.