1. За вихідними даними виділяємо елементи об’єкту зі збільшеними характеристиками та записуємо їх в таблицю 7.3.
За допомогою таблиці 7.2 для кожного елемента об’єкта знаходимо, при яких елемент отримує слабкі, середні, сильні та повні руйнування, та записуємо в таблицю 7.3.
Таблиця 7.3
Зведені показники значень надмірного тиску для різних ступенів руйнувань об’єкта
| Елементи об’єкту | Значення ∆ Р ф, що викликають руйнування | |||
| слабкі | середні | сильні | повні | |
| Будівля із збірн. залізобетону | 10-20 | 20-30 | — | 30-60 |
| Верстати середні | 15-25 | 25-35 | 35-45 | — |
| Трубопроводи на естакадах | 20-30 | 30-40 | 40-50 | — |
| Кабельні лінії наземні | 10-30 | 30-50 | 50-60 | >60 |
Для наочності і зручності аналізу доцільно ступінь руйнувань елементів об’єкта показати у вигляді таблиці 7.4 та показати різною штриховкою або кольором.
Таблиця 7.4
Результатів оцінки стійкості об’єкту до ударної хвилі
| № ел. | Назва елемента об’єкта | Ступінь руйнування при ∆ Р ф, кПа (∆ Р ф = 20,1 кПа) | Межа стійкості, кПа | |||||||||||
| 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 | елемента об’єкта | об’єкта | ||||||||||||
| 1.6 | Будівля зі збірного залізобетону | 
| 
| 
|
|
| ||||||||
| 2.2 | Верстати середні |
|  
| 
|
| |||||||||
| 3.6 | Трубопроводи на естакадах |
|
| 
| ||||||||||
| 3.4 | Кабельні лінії наземні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За результатами розрахунків границя стійкості об’єкту до дії ударної хвилі складає Δ Р ф гран=20 кПа.
Висновки та пропозиції
1. Порівнюючи Δ Р ф гран об’єкту з очікуваною величиною Δ Р ф max, визначають, чи стійкий об’єкт до дії УХ.
При Δ Р ф max ≥ Δ Р ф гран об’єкт нестійкий, а при Δ Р ф max < Δ Р ф гран об’єкт стійкий до дії УХ.
2. Визначають, які з елементів найбільш слабкі (з малими Δ Р ф гран).
3. Визначають, до якої величини доцільно підвищувати стійкість об’єкту.
Доцільно підвищувати стійкість об’єкту до очікуваного значення Δ Р ф max, якщо це не потребує великих економічних витрат. В іншому випадку достатньо буде підвищити стійкість найслабших елементів до рівня стійкості більшості елементів об’єкта.
4.На підставі висновків пропонують заходи щодо підвищення стійкості об’єкту. Такими заходами можуть бути заходи, що наведені у таблиці 7.5.
Таблиця 7.5
Приклад заходів щодо підвищення стійкості об’єкта
| Елементи об’єкта | Заходи щодо підвищення стійкості |
| Будівля | - встановлення додаткових колон та ферм перекриття; - встановлення підкосів або контрфорсів; - обвалювання цокольної частини ґрунтом |
| Верстати | - встановлення над верстатами захисних ковпаків та навісів; - підсилення кріплення верстатів до фундаменту |
| Трубопроводи та кабельні лінії | - заглиблення трубопроводів або кабелів під землею; - встановлення трубопроводів або кабелів на металевих естакадах; - здійснення кільцювання системи |
| Загальні заходи | - створення резервних запасів обладнання, апаратури, матеріалів для відновлення виробництва |
Зміст звіту
1. Тема та мета заняття.
2. Основні початкові данні для вирішення завдань роботи.
3. Розрахункова частину: визначення максимального значення параметра, алгоритм оцінювання стійкості об’єкта, таблицю результатів оцінювання і загальні висновки з визначеними заходами щодо підвищення стійкості об’єкта.
4. Висновок.
Питання для самоконтролю знань студентів
1. Основи стійкості роботи об’єктів у НС.
2. Визначення та поняття про стійкість та роботу об’єктів НГ та роботи галузі народного господарства.
3. Порядок розміщення об’єкта народного господарства з урахуванням можливих руйнувань.
4. Основні документи, які відпрацьовуються при дослідженні роботи об’єкта.
5. Порядок створення груп спеціалістів для дослідження ОГ.
6. Основні етапи дослідження і їх характеристика.
7. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єктів у НС.
Завдання до теми
Таблиця 7.6
