Вибирається критерій оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі (УХ).
Критерієм стійкості об’єкта до дії УХ є граничне значення надлишкового тиску, за якого елементи об’єкта зберігаються або отримують слабкі та середні руйнування. Це значення надлишкового тиску називають границею стійкості об’єкта до УХ і позначають Δ Р ф гран.
Стійкість об’єкта оцінюють для екстремальних умов.
Умови стійкості об’єкта такі: якщо Δ Р ф max 
Δ Р ф гран – об’єкт нестійкий, якщо Δ Р ф max < Δ Р ф гран – об’єкт стійкий до дії УХ.
Методика оцінювання стійкості об’єкта до дії УХ включає:
– розрахунок максимального значення надлишкового тиску УХ, що очікується в районі об’єкта Δ Р ф max;
– розрахунок границі стійкості об’єкту до дії УХ, Δ Р ф гран;
– визначення можливих наслідків вибуху (ступінь руйнувань елементів об’єкту);
– аналіз результатів оцінювання і визначення заходів щодо підвищення стійкості об’єкту.
При аварії на вибухонебезпечному об'єкті газ пропан витікає з ємності сховища, змішується з повітрям, утворюючи вибухонебезпечну газо-повітряну суміш (ГПС).
При вибуху ГПС навкруги центра вибуху утворюються три зони вибуху:
– Зона І (зона детонаційної хвилі) Радіус цієї зони обмежується надмірним тиском у фронті ударної хвилі ∆ Р ф=1350 кПа і приблизно може бути визначений за формулою
r 1=17,5· 
, (7.1)
де r1 – радіус зони, м;
Q – кількість скрапленої вибухонебезпечної речовини, т.
При проведенні розрахунків стійкості об’єкта до дії повітряної ударної хвилі в межах цієї зони надмірний тиск приймається постійним й таким, що дорівнює ∆ Р ф1=1700 кПа.
– Зона II (зона дії продуктів вибуху) охоплює усю площу розлітання продуктів газоповітряної суміші внаслідок її детонації. Радіус цієї зони визначається за формулою
r 2=1,7 · r 1, м. (7.2)
Надмірний тиск в межах цієї зони змінюється від ∆ Р ф2=1350-300 кПа і може бути визначений за формулою
∆ Р ф2=1300· 
+50, кПа, (7.3)
де R о – відстань об’єкта до місця вибуху (зберігання) вибухо-небезпечної речовини, м.
– Зона III (зона дії повітряної ударної хвилі). Радіус цієї зони необмежений, а в її межах формується фронт ударної хвилі, що розповсюджується вздовж поверхні землі. Надмірний тиск ∆ Р ф3, який буде діяти у цій зоні, визначається за спеціальною формулою (7.4) або за графіком (рис. 7.1).
, кПа, (7.4)
У якості кількісного показника стійкості об`єкта до дії повітряної ударної хвилі приймається значення надмірного тиску, при якому будівлі, споруди і устаткування об`єкта зберігаються або дістають слабкі і середні руйнування, тобто такий ступінь руйнувань, при якому можливе відновлення розруйнованого об`єкта силами персоналу об`єкта і його функціонування в короткий термін. Це значення надмірного тиску прийнято вважати межею стійкості об`єкта до дії повітряної ударної хвилі (∆ Р ф обмеж.).
Рис. 7.1. Графік залежності надлишкового тиску від кількості газоповітряної суміші і відстані до центру вибуху
Таблиця 7.2
