Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Ключові аспекти вивчення теми. З початку необхідно уяснити значення стійкості роботи об’єктів у НС, забезпечення техногенної безпеки на підприємствах




З початку необхідно уяснити значення стійкості роботи об’єктів у НС, забезпечення техногенної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях, як складової частини ЦЗ. Вивчити визначення стійкості роботи об’єктів і національного господарства, шляхи і способи її підвищення. При вивченні теми необхідно звернути увагу на сутність стійкості і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів торгівлі у НС, на організацію і порядок дослідження стійкості роботи об’єктів народного господарства до впливу уражаючих факторів різного характеру (межа стійкості, найбільш вразлива його елементи, характер і ступінь руйнувань, ушкоджень, можливі збитки, межі доцільного підвищення стійкості).

Тема вивчається студентами при самостійній роботі з використанням електронного ресурсу бібліотеки ПУЕТ та рекомендованої літератури.

Стійкість роботи об'єкта – це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – у мінімально короткі строки відновити своє виробництво.

На стійкість роботи об'єктів впливають такі фактори:

- розміщення об'єкт а відносно великих міст, об'єкт і в атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єкт і в та ін.;

- природно-кліматичних умов, технології виробництва;

- надійності захисту працюючих, населення від впливу уражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф;

- надійності системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (паливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою та ін.);

- здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям;

- стійкості управління виробництвом і ЦЗ, психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстремальних умовах;

- навченості керівного складу ЦЗ об'єкта і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захисту;

- масштабів і ступеня уражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об'єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеного виробництва.

Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу і створить сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Робота об'єкта в цілому складається з роботи окремих галузей виробництва. Тому необхідно розглянути стійкість у надзвичайних умовах окремих галузей виробництва.

Під стійкістю роботи галузі НГ розуміють її здатність в умовах можливих руйнувань частини об'єктів і часткового порушення зв'язків по кооперації виробляти основну продукцію в об'ємі, що забезпечує потреби військового часу.

Під стійкістю національного господарства країни в цілому розуміється можливість забезпечення виробництва у воєнний час с/г продукцією, енергоносіями, транспортом, зв'язком, що необхідно для успішного ведення війни і підтримки життєдіяльності держави.

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об'єкта проти впливу уражаючих факторів.

Вихідними даними для проведення розрахунків стійкості об'єкта до ураження є: максимальні значення параметрів можливих уражаючих факторів і характеристики елементів об'єкта.

Параметри уражаючих факторів можна одержати у відділі або управлінні ЦЗ або визначити розрахунковим способом.

Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів. Дія ударної хвилі на об'єкт характеризується складним комплексом навантажень: надмірним тиском, тиском відбивання, тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаженням від сейсмовибухових хвиль.

Все це буде залежати від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевості, характеру аварії, сили землетрусу чи бурі.

Враховувати їх разом для кожного об'єкта неможливо. Тому опір конструкцій дії ударної хвилі прийнято характеризувати надмірним тиском у фронті ударної хвилі (Рф), який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань.

Осередки ураження при землетрусах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередками ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати не максимальний надмірний тиск у фронті ударної хвилі, а максимальну силу землетрусу в балах за шкалою Ріхтера (табл. 7.1).

Вихідними даними для оцінки фізичної стійкості є конструктивні особливості елементів, їх форма, габарити (довжина, ширина, діаметр та ін.), характеристики міцності та ін.

Послідовність проведення оцінки:

– визначення максимального надмірного тиску ударної хвилі, ЛРФ, сейсмічної хвилі чи сили бурі, яка очікується на об'єкті;

– виділення основних елементів на об'єкті (склади, майстерні, цехи та ін.), від яких залежатиме функціонування об'єкта і виробництво продукції;

– оцінка стійкості кожного елемента об'єкта;

– визначення межі стійкості об'єкта проти впливу ударної, сейсмічної хвилі, урагану за мінімальною стійкістю його основних елементів;

– порівняння розрахованої межі стійкості об'єкта Δ Р фlim, з очікуваним максимальним надмірним тиском ударної хвилі Δ Р фmax, сейсмічної хвилі чи сили бурі. Якщо Δ Р фlim > Δ Р фmax, то об'єкт стійкий, якщо ж Δ Р фlim < Δ Р фmax, то об'єкт нестійкий проти ударної хвилі і аналогічно до сейсмічної хвилі і бурі;

– визначення ступеня можливих руйнувань за таблицею результатів оцінки для елементів об'єкта при можливому і максимальному значенні надмірного тиску Δ Р фmax, тиску сейсмічної хвилі чи сили бурі й можливі при цьому втрати (відсотки).

Таблиця 7.1





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 576 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Наглость – это ругаться с преподавателем по поводу четверки, хотя перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2613 - | 2186 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.