| Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||||
| К4 | 1,33 | 1,67 | 2,0 | 2,34 | 2,67 | 3,0 | 3,34 | 3,67 | 4,0 | - | - | - | - | 5,68 |
Кількісна характеристика викиду СДЯР для розрахунку масштабів зараження визначається за еквівалентними значеннями.
Визначення еквівалентної кількості речовини визначається по первинній і вторинній хмарі.
Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визначається за формулою:
(5.4)
де 
- еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі, т;
К1 – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР. Табл. 5.14 для стиснутих газів К1 = 1;
К3 – коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР – табл. 5.14;
К5 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря. Приймається: для інверсії – за 1, для ізотермії – 0,23, для конвекції – 0,008;
К7 – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря – табл. 5.14 (для стиснутих газів К7 = 1);
Q0 – кількість викинутої (розлитої) при аварії СДЯР, т.
Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі розраховується за формулою:
(5.5)
де 
– еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі, т;
К1 – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР. Табл. 5.14 для стиснутих газів К1 = 1;
К2 – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. 5.16);
К3 – коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР – табл. 5.14;
К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 5.16);
К5 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря. Приймається: для інверсії – за 1, для ізотермії – 0,23, для конвекції – 0,008;
К6 – коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов після початку аварії N.
Значення К6 визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини Т за формулою:
(при N < T) (5.6)
(при N > T) (5.7)
При Т < 1 години К6 приймається для 1 години;
К7 – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря – табл. 5.14 (для стиснутих газів К7 = 1).
Тривалість випаровування:
(5.8)
де 
– тривалість випаровування, год.
h – товщина шару розливу СДЯР, м;
d – питома вага СДЯР, т/м3 – табл. 5.14;
К2 – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. 5.16);
К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 5.16);
К7 – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря – табл. 5.14 (для стиснутих газів К7 = 1).
Розрахунок глибин зон зараження первинною (вторинною) хмарою СДЯР ведеться з допомогою табл. 5.15.
У табл. 5.15 наведені максимальні значення глибин зон зараження первинною – Г1 або вторинною Г2 хмарою СДЯР, які визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини (Qe1, Qe2) і швидкості вітру.
Повна глибина зони зараження Г (км), обумовлена впливом первинної і вторинної хмари СДЯР, визначається:
(5.9)
де 
– повна глибина зони зараження, км;
– найбільший, км,
– найменший з розмірів Г1 і Г2, км.
Отримане значення Г порівнюється з гранично можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп, яке визначається за формулою:
(5.10)
де 
- значення глибини переносу повітряних мас, км;
N – час від початку аварії, год.;
V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даних швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря, які визначаються за допомогою табл. 5.17.
Таблиця 5.17
