Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
К4		1,33	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	-	-	-	-	5,68

 

Кількісна характеристика викиду СДЯР для розрахунку масштабів зараження визначається за еквівалентними значеннями.

Визначення еквівалентної кількості речовини визначається по первинній і вторинній хмарі.

Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визначається за формулою:

(5.4)

де - еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі, т;

К₁ – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР. Табл. 5.14 для стиснутих газів К₁ = 1;

К₃ – коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР – табл. 5.14;

К₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря. Приймається: для інверсії – за 1, для ізотермії – 0,23, для конвекції – 0,008;

К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря – табл. 5.14 (для стиснутих газів К₇ = 1);

Q₀ – кількість викинутої (розлитої) при аварії СДЯР, т.

Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі розраховується за формулою:

(5.5)

де – еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі, т;

К₁ – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР. Табл. 5.14 для стиснутих газів К₁ = 1;

К₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. 5.16);

К₃ – коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР – табл. 5.14;

К₄ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 5.16);

К₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря. Приймається: для інверсії – за 1, для ізотермії – 0,23, для конвекції – 0,008;

К₆ – коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов після початку аварії N.

Значення К₆ визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини Т за формулою:

(при N < T) (5.6)

(при N > T) (5.7)

При Т < 1 години К₆ приймається для 1 години;

К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря – табл. 5.14 (для стиснутих газів К₇ = 1).

Тривалість випаровування:

(5.8)

де – тривалість випаровування, год.

h – товщина шару розливу СДЯР, м;

d – питома вага СДЯР, т/м³ – табл. 5.14;

К₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. 5.16);

К₄ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 5.16);

К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря – табл. 5.14 (для стиснутих газів К₇ = 1).

Розрахунок глибин зон зараження первинною (вторинною) хмарою СДЯР ведеться з допомогою табл. 5.15.

У табл. 5.15 наведені максимальні значення глибин зон зараження первинною – Г₁ або вторинною Г₂ хмарою СДЯР, які визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини (Q_e1, Q_e2) і швидкості вітру.

Повна глибина зони зараження Г (км), обумовлена впливом первинної і вторинної хмари СДЯР, визначається:

(5.9)

де – повна глибина зони зараження, км;

– найбільший, км,

– найменший з розмірів Г₁ і Г₂, км.

Отримане значення Г порівнюється з гранично можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_п, яке визначається за формулою:

(5.10)

де - значення глибини переносу повітряних мас, км;

N – час від початку аварії, год.;

V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даних швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря, які визначаються за допомогою табл. 5.17.

Таблиця 5.17