Доза випромінювання, отрианаособовим складом за умов відкритого розташування в середині зони забруднення

Таблиця 5.10

Доза випромінювання, отрианаособовим складом за умов відкритого розташування в середині зони забруднення

Таблиця 5.11

Таблиця 5.12

Таблиця 5.13

Приклад розрахунку

На АЕС у результаті аварії в 10.00 26.04 зруйновано реактор типу РБМК-1000 з виходом активності в атмосферу 30 %. Виміряна потужність дози випромінювання в 15.00 26.04 – початок зараження об'єкта – становила =3,6 рад/год.

Метеоумови на момент аварії:

- швидкість вітру на висоті 10 м – ;

- час доби – день;

- наявність хмарності – відсутня;

Розв'язання:

1. Визначаемо .

2. За табл. на після аварії.

Визначаємо:

Р_М = 0,009 рад/год;

Р_А = 0,09 рад/год;

Р_Б = 0,92 рад/год;

Р_В = 2,7 рад/год;

Р_Г = 9,2 рад/год.

3. За табл. визначаємо категорію стійкості атмосфери для і безхмарної денної погоди-ізотермії.

4. За табл. визначаємо середню швидкість вітру для і категорії стійкості атмосфери-ізотермії: ;.

5. За табл. визначаємо розміри зон забруднення на сліді хмари:

Розмір зони, км²	Найменування зони	Довжина, км	Ширина, км
10 300	Зона М		31,5
	Зона А		8,42
45,8	Зона Б	33,7	1,73
9,63	Зона В	17,6	9,69
-	Зона Г	-	-

6. Наносимо на план місцевості знайдені зони забруднення.

7. Фіксуємо на зовнішніх межах зон забруднення значення потужностей. Дози випромінювання на момент вимірювання (пункт 2).

8. За = 3,6 рад/год. Визначаємо зону забруднення, у якій перебуває об'єкт – на зовнішній межі зони небезпечного радіоактивного зараження (зони В).

9. За табл. для зони В по

визначаємо .

Доза опромінення складу:

Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначення масштабу і характеру зараження СДЯР, аналіз їх впливу на діяльність об'єктів, сил ЦЗ і населення.

Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

– загальна кількість СДЯР на об'єкті і дані щодо розміщення їх запасів у ємкостях і технологічних трубопроводах;

– кількість СДЯР, викинутих в атмосферу, характер їх розливу на поверхні;

– висота піддону або обвалування складських ємкостей;

– метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера), ступінь вертикальної стійкості повітря.

Оцінка хімічної обстановки включає: визначення глибини зони зараження; визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості; визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта; визначення тривалості вражаючої дії СДЯР; визначення можливих втрат людей.

Розрахунок глибини зони зараження ведеться з допомогою даних, наведених у табл. 5.14…5.16 в залежності від кількісних характеристик викиду і швидкості вітру.

Таблиця 5.14