Виділене слово треба писати з малої літери в реченні

А Йшли ми до (Ш, їй)евченкового генія духу золотого зачерпнуть!

Б Щороку в березні у всіх навчальних закладах України відбуваються (Ш, ш)евченківські читання.

В Оригінальні (Ш, іи)евченкові твори дають щедру інформацію про те, як він жив.

Г Живе й не вмирає (Ш, ш)евченківська мати, колгоспна кріпачка, забута не раз.

Виділене слово треба писати з малої літери в реченні

А Суцільно зрубаний квартал (К, карпатського старого бору — немов який нестримний шквал пронісся, оголивши гору.

Б Чумацький (В, в)із з-над рідного двора за хату котиться спроквола.

В Чумацький (Ш, ш)лях сріблиться в небесах.

Г Сонце сміється, немов (А, а)рхімед, перевертаючи Землю на осінь.

Граматичні ознаки іменника

1 ) рід: чоловічий, жіночий, середній: явір (ч. p.), доброта (ж. p.), сонце (с. p.). Не мають роду іменники, що вживаються тільки в множи­ні (канікули, жнива, веселощі). Частина іменників може мати значення двох родів (іменники спільного роду): сирота, нероба, нездара.

У незмінюваних іменниках рід визначають так: іменники-назви лю­дей відповідної статі належать до чоловічого або жіночого роду: леді, мадам — жіночого роду, мосьє, рантьє — чоловічого; назви тварин нале­жать до чоловічого роду: кенгуру, шимпанзе, колібрі; назви неістот нале­жать до середнього роду: пенсне, пюре, таксі;

2 ) число: однина, множина: народ — народи, знак — знаки. Части­на іменників має тільки форму однини (Київ, доброта) або тільки мно­жини (ліки, окуляри, Чернівці)]

3) відмінок (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний).

За особливістю основ і закінчень іменники поділяються на 4 від­міни.

Поділ іменників на відміни і групи

Відміна	Рід	Закінч, в Н. в.	Група	Кінцевий приго­лосний основи	Приклади
Перша	жін., чол.	-а (-я)	тверда	твердий (крім ж, ч, ш, щ)	вода, нива, пам'ятка, Микола
м'яка	м'який	мрія, земля, пустеля, Ілля
мішана	ж, ч, ги, щ	суша, груша, межа
Друга	чол., сер.	нульове, -0 -о, -е, -а (-я) (крім ім. із суф. -am, -ят, -єн)	тверда	твердий (крім ж, ч, ш, щ),р	сон, похід, сніг, сир, твір
			м'яка	м'який, р	день, сонце, по­ле, почуття, лікар
			мішана	ж, ч, ш, щ,р	вуж, корч, каменяр
Третя	жін.	нульове			ніч, зустріч, сіль, верф і слово мати
Четверта	сер.	-.а (-я), у не­прямих від­мінках з'яв­ляється суф. -am, -ят, -єн			ім'я, плем'я, теля, курча

Іменники другої відміни на -р можуть належати до твердої, м якої та мішаної груп.

До твердої групи належить більшість іменників з основою на -р, у тому числі іменники іншомовного походження на -ар(-яр), -up, -ур і наголосом переважно на останньому складі основи, а також іменники мир, комар, снігур, сир, столяр, муляр, абажур, футляр.

До м'якої групи належить частина іменників із суфіксами -ар, -up, мк і в однині мають наголос на корені або на закінченні, а в множині — тільки на закінченні: лікар, воротар.

До мішаної групи належать іменники на позначення людей за про­фесією на -яр зі сталим наголосом на закінченні: газетяр, каменяр.

Практична порада: щоб переконатися, чи правильно ви визначили групу іменників на -р, поставте слово в орудному відмінку однини та називному множини. Закінчення підкаже вам правильну відповідь.

Зразок:

1. вир — виру — виром — вири, основа іменника тверда, отже, іменник належить до твердої групи;

2. вівчар — вівчаря — вівчарем — вівчарі — основа іменника м'яка, отже, іменник належить до м'якої групи;

3. вугляр — вугляра — вуглярем — вуглярі — частина основ іменника тверда, частина м'яка, отже, іменник належить до мішаної групи.

Не належать до жодної відміни незмінювані та множинні іменники: кашне, ревю, рантьє, іменини, Карпати, вершки тощо.

До чоловічого роду належать усі іменники в рядку

А кутюр'є, собака, мозоль, бутель

Б денді, какаду, степ, алібі

В імпресаріо, караоке, кір, Сибір

Г коала, івасі, кабальєро, кашне

До жіночого роду належать усі іменники в рядку

А каніфоль, ступінь, ретуш, фальш

Б путь, бандероль, гуаш, нехворощ

В фланель, розкіш, суміш, сип

Г вуаль, лазур, галузь, зяб