Таблиця 7.1-Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у НПС
| Місце (зона) розміщення відходів у НПС | Коефіцієнт Кт |
| В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них | |
| За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж) |
Таблиця 7.2-Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів
| Характер місця розміщення відходів у | Коефіцієнт Ко |
| Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення | |
| Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення |
Таблиця 7.3- Базові нормативи плати за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
| № п/п | Назва забруднюючої речовини | Базовий норматив плати, грн./т, Нбі |
| Алюмінію окиси, глинозем Аміак Аміни аліфатичні Ацетальдегід (оцтовий альдегід) Ацетофенон Бенз(о)пирен Білково-вітамінний концентрат (БВК) Бутилацетат Гексаметилендиамін Гексаметиленімін (пергідроазепін) Гексахлорбензол Гідразин та його похідні Гідроперекис ізопропилбензолу (кумола) Дибромпропан (пропилен бромистий) Диетиламін Диметиламін Диметиланілін Диметилбензиламін Диметилдиоксан Диметилдисульфід Диметилетаноламін Диметилсульфід Диніл Диоксан (диетиленовий ефір) Заліза сульфат Заліза хлорид Ізопропілбензол (кумол) Кадмій та його сполуки Капролактам Кобальт та його сполуки Кобальту сульфат Кислота акрилова (пропенова) -"- валер'янова(пентанова) -"- капронова -"- масляна (бутанова) -"- плавикова (водень фтористий) Луг Марганцю двоокис (піролюзит) Інші сполуки марганцю Масляний альдегід (бутаналь) Меркаптани Метальдегід Метилацетат Метилізобутилкетон Мідь та її окиси Інші неорганічні сполуки міді Миш'як, сполуки миш'яку Миш'яковистий водень (арсин) Натрію біхромат Натрію гідроокис Нафталін Нафтоли Нікелю розчинні солі Нікель металічний та його окиси Нітроанізоли Нітроаніліни (амінонітробензоли) Нітробензол Нітротолуоли Нітрохлорбензоли Олова сполуки Оцтовий ангідрид Поліетилен Ртуть та її сполуки Сажа Свинець та його сполуки Селену окис Сірка елементарна Сірководень Сірковуглець Сольвент Спирт аліловий (пропенол) -"- аміловий (пентанол) -"- бутиловий (бутанол) -"- ізобутиловий (ізобутанол) Стирол Тетрагідрофуран Толуілендіамін Фенілендиаміни (диамінобензоли) Фенол Формальдегід Фтористі газоподібні сполуки Фурфурол Хром металічний Хромовий ангідрид, окиси хрому Циклогексанол Циклогексанон Циклопентадієни Етилацетат Етилену окис Етиленгликоля похідні Етилендіамін (азіоідин) Етиленхлоргідрин (хлоретанол) Інші сполуки з середньодобовими гранично- допустимими концентраціями (мг/куб.м.): менше 0,0001 0,0001 - 0,001 (включно) 0,001 - 0,01 0,01 - 0,1 (включно) 0,1 - більше 10,0 | 5,0 |
Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до вищенаведеної таблиці та не мають затвердженої середньодобової гранично допустимої концентрації, базові нормативи плати залежно від класу небезпечності забруднюючих речовин слід застосовувати рівними:
Таблиця 7.4- Базові нормативи плати в залежності від класу небезпечності
| Клас небезпечності | Нбі, грн./т |
| I клас | |
| II клас | |
| III клас | |
| IV клас |
Для забруднюючих речовин, на які не встановлені класи небезпечності, за норматив плати приймається ставка, рівна базовому нормативу плати за викид забруднюючої речовини I класу небезпечності.
Для всіх видів пилу, на які не встановлені середньодобові гранично допустимі концентрації чи класи небезпечності, за норматив плати приймається ставка, рівна базовому нормативу плати за викид забруднюючої речовини I класу небезпечності, до якого застосовується коефіцієнт 0,1 на період розробки та затвердження гранично допустимої концентрації або класу небезпечності.
Для речовин, на які відсутні середньодобові концентрації і клас небезпечності, а встановлені орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), необхідно застосовувати нормативи плати згідно з пунктом 93 Базових нормативів плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Таблиця 7.5 - Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
| Види пального | Базовий норматив плати(Нбі), грн./т |
| Дизельне | |
| Бензин: етильований | |
| неетильований | |
| Зріджений нафтовий газ | |
| Стиснений природний газ |
Таблиця 7.6-Базові нормативи плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти стаціонарними джерелами забруднення
| № п/п | Назва забруднюючої речовини | Базовий норматив плати, грн./т, Нбі |
| Азот амонійний Біохімічна потреба в кисні (БПК повн.) Жири, масла Залізо загальне Зважені речовини Кальцій-катіон Магній-катіон Марганець-двовалентний іон Масло солярне Миш'як Нафта і нафтопродукти в емульсійному стані Нікель і сполуки нікелю в перерахунку на нікель Нітрат-іон Нітрит-іон Свинець-іон-двовалентний Сірковуглець Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) Сульфат-аніон Феноли Формальдегід Фосфати Фосфор-трихлористий, п'ятихлористий Фтор-іон Хлориди-аніон Хром-іон-тривалентний Ціаніди Цинк-іон двовалентний Інші речовини з ГДК у воді рибогосподарських водойм (мг/л): до 0,001 або не встановлені 0,001 - 0,09 0,1 - 1,0 1,0 - 10,0 вище 10,0 |
Таблиця 7.7 - Базові нормативи плати за розміщення відходів у НПС
| Клас токсичності відходів | Ступінь небезпечності відходів | Базовий норматив, Нбі, грн./т |
| І | Надзвичайно небезпечні Ртутьвмісне обладнання і прилади люмінесцентні лампи (за 1 штуку) | |
| ІІ | Високонебезпечні | |
| ІІІ | Помірно небезпечні | |
| ІV | Малонебезпечні Інертні Нетоксичні відходи гірничо- видобувної промисловості | 0,4 0,2 0,1 |
Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою (7.1):
Кт = Кнас х Кф, (7.1)
де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.7;
Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 8.
Таблиця 7.8 - Значення коефіцієнта Кнас
| Чисельність населення, тис. чол. | Кнас |
| До 100 100,1 - 250 250,1 - 500 500,1 - 1000 більше 1000 | 1,00 1,20 1,35 1,55 1,80 |
Таблиця 7.9 -Значення коефіцієнта Кф
| Тип населеного пункту | Кф |
| I Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села | 1,00 |
| II Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) | 1,25 |
| III Центри з перевагою рекреаційних функцій * | 1,65 |
* Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65.
Регіональні (басейнові) коефіцієнти залежать від місця розташування джерела і визначаються за табл. 7.10.
Таблиця 7.10 - Регіональні (басейнові) коефіцієнти (Крб.)
для розрахунків розмірів відшкодувань збитків
за скиди шкідливих речовин
| Басейн | (Крб) |
| Азовське море | |
| Чорне море | |
| Дунай | 2,2 |
| Тиса | |
| Прут | |
| Дністер | 2,8 |
| Дніпро (до м.Київ) | 2,5 |
| Дніпро (після м.Київ – Каховський гідровузол) | 2,2 |
| Дніпро (Каховський гідровузол – Чорне море) | 1,8 |
| Прип’ять | 2,5 |
| Прод. табл. 7.10 | |
| Зах. Буг | 2,5 |
| Пд. Буг | 2,2 |
| Десна | 2,5 |
| Ріки Кримського півострова | 2,8 |
| Сіверський Донець | 2,2 |
| Міус | 2,2 |
| Кальміус | 2,2 |
