Документація може вважатися такою, що відповідає сучасним природоохоронним вимогам, якщо нею передбачається:
Вдале, з екологічної точки зору, розміщення промислового чи іншого господарського об'єкту, яке - не порушує меж існуючих об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, територій, що резервуються з метою подальшого заповідання, цінних ландшафтів; не потребує: зайняття територій, перспективних для розробки родовищ корисних копалин, зайняття значних (більше 10 га) площ лісів 1-ої групи, орних земель, багаторічних насаджень, замиву чи засипки акваторій природних водойм і штучних водоймищ, переносу чи спрямлення ділянок русел рік, обвалування заплав річок та виконання на них гідромеліоративних робіт, що можуть суттєво змінити природний стан цих територій; враховує характеристики рози вітрів щодо найближчих сільських населених пунктів і міської житлової забудови.
Компактне, раціональне розташування виробничих, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на обраній території, що дозволяє не порушувати зайвих площ земель і економно використовувати земельні ресурси.
Застосування досконалих енергозберігаючих, мало - і безвідходних, нересурсоємких технологій виробництва, що забезпечують комплексне, максимально повне використання мінеральних і біологічних ресурсів (особливо корисних копалин).
Раціональне і економне використання водних ресурсів, створення водозворотних циклів, повторно-послідовне використання води у виробничому процесі, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод (в тому числі поверхневих - з території підприємства) до показників, що дають можливість направлення їх для поповнення водозворотних циклів чи гарантують безперешкодне прийняття для остаточної очистки на загальноміські очисні споруди (застосування раціональних і економних технологій зрошення на меліоративних системах, здійснення заходів по попередженню забруднення поверхневих і підземних вод дренажним стоком).
Застосування високоефективних, досконалих пилогазоочисних споруд, здатних забезпечити не перевищення встановлених показників гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосфері на межі нормативної чи розрахункової санітарно-захисної зони та в районах прилеглої житлової забудови.
Забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничої діяльності (в тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки і використання на інші підприємства і об'єкти), чи екологічно безпечного їх захоронення.
Максимально можливе збереження існуючих зелених насаджень, виконання заходів з охорони тваринного світу (включаючи рибоохоронні заходи на водозабірних спорудах).
Надійний захист довкілля від шкідливого впливу фізичних факторів - шуму, вібрації, електромагнітних полів, ультра - та інфразвуку і т. ін.
Громадські інспектори
Організацію діяльності громадських інспекторів здійснюють, відповідно, громадські природоохоронні формування та підрозділи Державної екологічної інспекції Мінприроди України.
Громадські інспектори мають право:
безперешкодно відвідувати об'єкти в будь-який час їх роботи при пред'явлені посвідчення;
отримувати інформацію про стан навколишнього природного середовища, джерело негативного впливу на нього та заходи, що вживаються для поліпшення екологічної ситуації;
брати участь у проведенні спільно з працівниками підрозділів Державної екологічної інспекції Мінекології України, інших спеціально уповноважених органів контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами природоохоронного законодавства, норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;
проводити перевірки і складати протоколи про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і подавати їх відповідному підрозділу Державної екологічної інспекції для притягнення винних до відповідальності. У разі неможливості встановлення особи порушника на місці громадські інспектори можуть доправляти порушника до органів внутрішніх справ та інших місцевих органів державної виконавчої влади;
брати участь у підготовці органами Державної екологічної інспекції або органами громадських природоохоронних формувань до суду матеріалів на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
вносити до адміністрації підприємств, установ, організацій, відповідних державних органів подання про виявлені правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища та пропозиції щодо їх усунення;
виявляти обставини і причини, які призводять до порушень природоохоронного законодавства, проводити профілактичну роботу по попередженню таких порушень;
захищати екологічні права й інтереси громадян, пояснювати громадянам вимоги природоохоронного законодавства;
брати участь у громадській екологічній експертизі, що проводиться згідно Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) незалежними групами спеціалістів.
У процесі екологічної оцінки діючого об'єкта:
1) виявляються всі наявні джерела забруднення атмосфери - стаціонарні (організовані), неорганізовані і пересувні; джерела забруднення водойм - технологічні процеси виробництва, цехи, ділянки й установки, де утворюються забруднені стічні води; джерела забруднення грунтів і підземних вод - місця утворення промислових відходів;
2) визначається наявність і ефективність дії природоохоронних очисних споруд і устаткування, які задіяні на підприємстві для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкілля;
3) відпрацьовуються пропозиції щодо доцільності зміни технологічних процесів; реконструкції, ремонту чи повної заміни очисних споруд і установок; монтажу нових додаткових пилогазоочисних установок і споруд для очистки забруднених стічних вод; здійснення додаткових заходів з утилізації чи екологічно безпечного захоронення промислових та інших відходів; проведенню заходів з упорядкування, благоустрою і озеленення території підприємства, організації санітарно-захисної зони (якщо об'єкт нею не забезпечений) і дотримання її статусу.
Якщо йдеться про екологічну експертизу діючого об'єкта, що відноситься до екологічно небезпечних, обов'язковою умовою її проведення є забезпечення підготовки керівництвом об'єкта і його власником матеріалів оцінки впливу господарської діяльності на оточуюче навколишнє середовище (ОВОС чи ОВНС), які і повинні бути об'єктом такої експертизи.
Екологічна експертиза нової технології і техніки здійснюється шляхом експертної оцінки документації (проектів) їх створення і практичного впровадження на нових і діючих підприємствах, а не вже змонтованих технологічних ліній чи реальних зразків техніки.
Документація з створення і впровадження нових технологій і техніки підлягає державній екологічній експертизі лише в тому випадку, якщо ці технології і техніка стосуються екологічно небезпечних видів діяльності.
У процесі експертизи оцінюються тільки показники, що стосуються забезпечення охорони довкілля від забруднення і раціональності використання природних ресурсів, всі інші - економічні, технічні і т.д. - до уваги не беруться.
Екологічна експертиза нових матеріалів і речовин може здійснюватися як за документацією на створення нових матеріалів і речовин, так і безпосередньо за їх зразками.
Екологічній експертизі підлягають нові матеріали і речовини, що розроблені для використання в екологічно небезпечних видах діяльності, чи мають до них відношення.
Проведення екологічної експертизи нових матеріалів і речовин повинно доручатися місцевими органами Мінекології України (на території областей яких передбачається первинне застосування цих матеріалів і речовин) тим науковим, науково-дослідним й іншим організаціям і установам, які мають необхідні для цього матеріально-технічні можливості, лабораторне і дослідницьке устаткування і обладнання.
Здійснення екологічної оцінки матеріалів реєстрації і результатів державних випробувань нових засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин і препаратів, що застосовуються у сільськогосподарському виробництві, виконується з урахуванням висновків екологічної експертної групи, яка створена Мінекології України і розглядає матеріали за пропозиціями Державної міжвідомчої комісії України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив (Укрдержхімкомісії).
Екологічна оцінка нових матеріалів і речовин повинна полягати у виявленні наявності (чи відсутності) впливу на довкілля цих матеріалів і речовин у процесі їх практичного використання і застосування, встановленні характеру, інтенсивності і можливих наслідків (прямих і опосередкованих) такого впливу (в разі його наявності), а також припустимості впровадження вказаних матеріалів і речовин.
При екологічній експертизі нових матеріалів і речовин обов'язково повинна враховуватися можливість і повнота їх утилізації чи екологічно-безпечного захоронення після закінчення розрахункового строку використання.
