Екологічна експертиза
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До виконання курсової роботи
Для студентів спеціальності 6.070800
“Екологія та охорона навколишнього середовища”
Денної та заочної форм навчання
Редакційно-видавничий відділ
Луцького національного технічного університету
ЛУЦЬК -2009
Екологічна експертиза. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 6.070800 - “Екологія та охорона навколишнього середовища” денної та заочної форм навчання. Вид. 2-е перероблене та доповнене / Мерленко І.М. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2009. - 44 с.
У методичних вказівках представлені орієнтовні теми, структура та приклади написання основних розділів курсової роботи студентами денної та заочної форм навчання
Укладачі: І.М. Мерленко, С.П.Бондарчук
Рецензент: Рецензент: В.В. Іванців, доц. кафедри екології ЛНТУ
Відповідальний за випуск: О.Ф. Картава
Рекомендовано до друку науково-методичною радою ННВ ІРБ
ЛНТУ, протокол № 6 від 16 квітня 2009 р.
Затверджено на засіданні кафедри екології, протокол №9 від 09.04.2009 р.
І.М. Мерленко, С.П.Бондарчук 2009
ЗМІСТ | |
Ст | |
ВСТУП | |
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | |
РОЗДІЛ 2. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ | |
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ | |
РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ | |
РОЗДІЛ 5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ | |
РОЗДІЛ 6. ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ | |
РОЗДІЛ 7. БАЗОВІ НОРМАТИВИ ПЛАТИ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА | |
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ | |
ВСТУП
Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Основними завданнями екологічної експертизи є:
1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
2) організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;
3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;
4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;
5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Курсова робота є самостійною, науково-практичною роботою студента, що підводить підсумки набутих ним знань, вмінь та навичок з дисципліни “Екологічна експертиза” та виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентом за час навчання, їх застосування в розробці та проведенні екологічної експертизи різних об’єктів та документації:
· територія
· продукція
· екологічна ситуація
· матеріали та речовини
· нова техніка і технології
· діючі об’єкти і комплекси
· проекти нормативно-правових актів
· проекти будівництва та реконструкції підприємств.
У курсовій роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних заданих умовах. У зв’язку з цим робота виконується відповідно до завдання викладача, яке передбачає вихідні дані, згідно з якими студент аналізує, здійснює оцінку, проводить відповідні кореляційні та регресійні розрахунки, робить висновки з урахуванням законодавчих актів та нормативних документів та пропонує пропозиції по покращенню чи стабілізації екологічної ситуації.
Виконання курсової роботи передбачає:
- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за період вивчення дисципліни;
- оволодіння методиками теоретичного та експериментального дослідження при експертних робіт;
- розвиток вмінь та навичок у проведенні самостійних аналітичних робіт, оволодіння методами та формами їх виконання;
- оцінку впливу на навколишнє середовище;
- визначення стану підготовки студента для самостійної роботи, викладу матеріалу та вміння захищати свою роботу перед викладачем.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
За необхідності після змісту можна ввести розділ „Загальноприйняті скорочення”, які і використовувати в тексті. Скорочення подавати в алфавітному порядку.
Наприклад:
Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна концентрація забруднюючих речовин у природних об’єктах, перевищення якої буде шкідливим для живих організмів.
Екологічна експертиза (ЕЕ) – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених органів, що ґрунтується на екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів з метою оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища і підготовку висновків про відповідність вимогам екологічного законодавства.
Санітарно-захисна смуга (СЗЗ) — це зона розриву між промисловими підприємствами і сусідніми житловими чи громадськими будівлями, яка створена для захисту житлових районів від шкідливого впливу промислових та інших викидів.
Методичні рекомендації, розроблені з урахуванням новітніх досягнень організації екологічної експертизи, висвітлюють питання, які дають змогу студентам оцінити інтенсивність антропогенного навантаження на навколишнє середовище, а також обґрунтувати заходи, спрямовані на покращання екологічної ситуації.
При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватись даних методичних рекомендацій.
У кінці курсової роботи подаються загальні висновки. Вони повинні містити:
- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу проведених робіт з наведенням позитивних і негативних наслідків, а також не реалізованих можливостей;
- перелік технологічних прийомів, спрямованих на покращення екологічного стану об’єкта досліджень;
- конкретний із трьох можливих висновків щодо відповідності даного об’єкту (чи проекту) вимогам чинного екологічного законодавства України.
Головне завдання майбутнього еколога з даної дисципліни – вміти правильно організувати проведення державної або інших видів екологічної експертизи та зробити правильні висновки.
Висновки рекомендується починати словами: “проведені роботи по екологічній експертизі....”, “розглянуто...”, “встановлено...”, “показано...”, “доведено...”, “в результаті...”, “запропоновано...” і т.д. Обсяг висновків – 1-2 сторінки.
Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерела за текстом курсової роботи або в алфавітному порядку. В перелік включаються лише ті джерела, які були використані студентом у процесі виконання роботи. Посилання на літературу та інші інформаційні джерела наводяться за текстом у квадратних дужках [5], [15]. Опис використаних джерел подається мовою оригіналу в алфавітному порядку.
Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для оформлення курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків, які підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент повинен довести вірогідність вихідних даних та виконання розрахунків, а також підсилити аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.
Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладання матеріалу. Формування розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відповідати сутності та змісту питань, що розглядаються.
Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів, не бути перевантаженим. Використовувати загальноприйняті скорочення, в іншому випадку обов’язково подавати їх розшифрування. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.
У тексті не повинно бути виразів: “я вважаю”, “мені здається”, “у нас прийнято”... Замість них рекомендується: “на думку автора”, “вважаємо за доцільне”, “як свідчить проведений аналіз”....
Вимоги до оформлення курсової роботи. Написання (друкування) курсової роботи оформляється на аркушах білого паперу формату А4. Текст набирається з використанням комп’ютерної техніки у будь-якому редакторі. Дозволяється оформляти роботу від руки за умови каліграфічного почерку.
Текст на сторінці обмежується полями: ліве – не менше 25 мм, верхнє та нижнє – 20, праве – 10 мм із розміром шрифту 12 – 14 та інтервалом 1,5.
При оформленні курсової роботи дотримуються таких вимог:
Текст курсової роботи повинен складатися з розділів та підрозділів. Назви розділів повинні бути змістовними і виділятися великими літерами, а підрозділів – звичайними. Перенесення та підкреслювання в заголовках не допускається, крапка в кінці заголовка не ставиться. Розділам присвоюють номер, позначений арабською цифрою з крапкою, перед номером розділу пишеться слово „Розділ”. Наприклад:
Розділ 2. Природно-кліматичні умови розміщення ВАТ „Завод азбестових іграшок”
Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера підрозділу, що розділяється крапкою.
Назви вступу, заголовки кожного розділу, висновків, переліку літератури та інших інформаційних джерел, додатків починають з нової сторінки, а заголовки підрозділів – на тій сторінці, де закінчується попередній підрозділ.
Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа до останньої сторінки додатку курсової роботи, але цифри на сторінках позначаються, починаючи лише з другої сторінки вступу. Підписи номерів сторінок ставляться знизу сторінки з вирівнюванням посередині.
Малюнки, фотографії, схеми, діаграми, графіки та таблиці розміщують як на одній сторінці з текстом, так і на окремих сторінках відразу після посилання на них у тексті. Вони нумеруються арабськими цифрами: перше число – номер розділу, друге – номер підрозділу, третє – номер малюнка або таблиці в розділі. Дозволяється розміщувати ілюстративний матеріал в додатках до пояснювальної записки.
Матеріал подають у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Приклад побудови таблиці
|
| ||||||
| ||||||
| ||||||
|
Якщо таблиця розміщується на двох і більше сторінках, то її номер та заголовок вказують лише на першій сторінці, а на наступних над таблицею вказується “продовження табл. 1.1”.Якщо малюнки, таблиці розміщують повернутими на сторінці, то вони мають бути зорієнтованими по її лівому полю.
Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами справа від формули та заключають у круглі дужки. Позначення кожного символу формули або коефіцієнта розшифровують у вигляді колонки з нового рядка. Причому перший рядок експлікації починають словом “де”.
Наприклад: Для перерахунку діючої речовини гербіциду на фізичну масу використовують формулу (5.1)
, (5.1)
де ПГ – потреба в препараті, кг/га у фізичній вазі;
Нх – рекомендована норма внесення гербіциду, кг/га діючої речовини;
П – площа, на яку необхідно внести гербіцид, га;
К – вміст діючої речовини в препараті, %.
Посилання в тексті на малюнки, таблиці, формули необхідно виконувати за формами: “Як видно з табл. 1.3”, “Розрахунки відшкодувань збитків за викиди в атмосферне повітря проводяться за формулою (2.1)”.