Гіперчутливість негайного (ГНТ) і уповільненого (ГУТ) типу.

Т-залежні або клітинні реакції – приклад гіперчутливість сповільненого типу (ГЧУТ), клінічні форми – контактний дерматит, відторгнення трансплантата. Механізм ГЧУТ: 1. Імунологічна стадія – під впливом сенсибілізуючої дози АГ виникає сенсибілізація Т-л.ф., потім відбувається їхня проліферація, в організмі утв колонії сенсибілізованих Т л.ф, 2. патохімічна – після введення дозволяючої дози АГ у лімфоцитах відбувається активація ферментів лізосом, нестаболітичних процесів і виділення клітинних медіаторів – лімфотоксинів; 3. патофізіологічна –виділення Т-ефекторами і Т-кілерами лімфокинів, що руйнують клітини. До цього процесу приєднуються макрофаги, розвиваються запальні реакції. Стан сенсілібації зберігається протягом усього життя і зустрічається при туберкульозі, бруцельозі, й інших захворюваннях. Механізм: ГНТ зв'язаний з виробленням антитіл, а ГУТ із клітинними реакціями.Установлено що ГНТ виникає при утворенні комплексу антиген-антитіло і дії цього комплексу на чуттєві клітки. Виявляється: в анафілаксії, сироватковій хворобі. ГУТ-не зв'язана з антитілами, опосередкована клітинними механізмами за участю Т-лімфоцитів.

 

Моноклональні антитіла.

— це препарати антитіл, високоспецифічні до однієї антигенної детермінанти, одержані з одного клону клітин-продуцентів ін уііго. Продуцентами моноклональних антитіл є гібридоми — клітини, одержані шляхом злиття лімфоцита та мієломної клітини. Етапи одержання моноклональних антитіл:1. Імунізація тварин певним антигеном. 2. Одержання лімфоцитів від імунізованої тварини. 3. Одержання гібридом. Лімфоцити поодинці розміщують у мік-рокамерах спеціальних панелей і додають мієломні клітини. Завдяки дії спеціального "ферменту злиття" або інших речовин, що впливають на клітинні мембрани, утворюються гібридні клітини. Застосовують їх для виявлення антигенів, коли важливо уникнути перехресних реакцій із близькими антигенами. У мікробіології сфера їх застосування — ідентифікація бактеріальних, вірусних та інших антигенів. Для ранньої діагностики злоякісних пухлин.

 

Живі вакцини

Живі вакцини одерж з вірулентних МіО шляхом зменш вірулентності, але при цьому йде зберігання антигенності і імуногенності. ЖВ ств штучний, активний, тривалий імунітет. Методи одержання: заснований на зменш вірулентності(атенуація), а вакцинний штам – атенуйований. 1. Відбір МіО з близькими АГ властив, але меншою вірулент. 2. Культивування на незвичайних жив. Седедов. (вакцина БЦЖ)3. Дія виокої температури..4. Пасажі через організми нечутливих тварин – призводить до зменш вірулентності.5. Селекція в культурах клітин вірусів із зменш вірулентністю.6. Дія мутагенів. 7. Використання дії антибіотиків. Позитивні якості: ств імунітет тривалий, напружений, на декілька років.природний шлях уведення. Імунітет форм загальний і місцевий. Недоліки можлива присутність ін. мікробів, ЖВ є джерелом чужорідної генетичної інформації, ці вакцини гинуть при лікуванні антибіотиками.

 

Вакцини, класифікація.

Вакцини – антигенні препарати, виготовлені із МіО їх антигенів, токсинів, використ для активної імунізації людей і тварин із профілактичною або лікувальн метою. За походженням: 1. із живих МіО –живі, ін активовані, 2. вакцини з АГ МіО –хімічні, ізбединічні, 3. анатоксини. За кількісним і якісним складом: 1. моно- ди- три-вакцини – з одного, двох трьох компонентів однакового походження, 2. асоційовані – із препаратів різного походження, 3. аутовакцини- із власних збудників, викор найчастіше для стимуляції імунітету і лікування. Інактивовані корпускулярні вакцини – це препарати з МіО, що втратили патогенність, вірулентність і життєздатність, але зберегли антигенні і імуногенні властивості. Генно-інженерні вакцини – одержують при виділенні з патогенного МіО певних генів, які відповідають за патогенність. Ці гени з’єднують із векторами (бактеріофагами) і вбудовують у МіО, що не патогенний і здатний до швидкого і зручного розмноження. У результаті, МіО з новими генами виділяють визначені білки – АГ. Синтетичні вакцини одержують після вивчення хім. Складу АГ детермінант або епітопів, потім їх синтезують і з’єднують із носіями поліелектролітами. Приклади синтетичних вакцин: проти гепатиту, грипу, СНІДу. Антиідіотипові вакцини одержують шляхом послідовної імунізації різних видів організмів. При першій імунізації на АГ-детермінанти або епітопи або антитіла, їхні активні центри назив ідіотипами. При другій імунізації ідіотипи виконують роль АГ-детермінант. Проти них утв анти ідіотипи. Вони є білками і копією АГ-детермінант патогенних МіО. Їх використ як вакцини.

 

Хімічні вакцини.

Хім.вакцини - окремі компоненти (найбільш активні антигени), які визначають її імуногенні властивості. Хім. вакцини.(ліпополісахариди): менінгококова (група А), пневмококова, коклюшна, проти гемофілюс інфлюенце, ТАБ, ТА, ТБ,Т. Одержують при виділенні АГ хім. методами. Це можуть бути АГ капсул, жгутиків капсомериабо або гемаглютиніни вірусів. Приклад, Vi –АГ (АГ-вірулентність, збудник черевного тифу, менінгоковий полісахаридний АГ. Гемаглютитин вірусу грипу) Переваги: вільні від баластових речовин, генетично безпечні, формується імунітет проти визначених АГ. Недоліки: швидко виводяться з організму, тому необхідні для застосування речовини – адюванти для підвищення ефекту дії антигену до вакцини, активують імунну систему.

 

87. Корпускулярні вакцини, класифікація Корпускулярні (з цілих мікробних клітин): живі, вбиті. Живі- шляхом отримання мало вірулентних штамів, які зберегли антигенні властивості. Вакцина БЦЖ (проти туберкул палички) отримана при неблагоприємних умовах живлення. При отриманні вірусних живих вакцин використовується багато пасажем на курінних ембріонах. Бактеріальні живі вакцини:

•БЦЖ, сибіреязвена, бруцельозна, туляремічна, чумна. Вірусні: проти вітряної віспи, краснухи, жовтої гарячки, корі, паротит на, аденовірусна, віспяна, поліомієліт на та ін. Риккетсіозні: проти Ку-гарячки, комбінована сипнотифозна. Переваги: створюють напружений тривалий імунітет 8-10 років,ств місцевий імунітет.Недоліки: можлива контамінація, можливість повернення в живу вірулентну форму. Вбиті вакцини: можна вбити темп 56-58°С протягом 1 години. Хім. шляхом: фенолом, формаліном, спиртом,мертеолит. Бактеріальні: брюшнотифозна, холерна, коклюшна, бруцельозна, гонокова. Вірусні: грипозна, поліомієліт на, антирабічна, Спірохетоз на: лептоспіроз на, Переваги: не контаміновані, тривалі строки зберігання, легше дозувати, менше діє на ген апарат.Недоліки: менш тривалий імунітет, не створ місцевий імунітет.