Поняття, цілі та напрямки діяльності підприємств

Тема 1: Підприємство як суб'єкт господарювання.

1.Поняття, цілі та напрямки діяльності підприємства.

2.Правові основи функціонування підприємства.

3.Класифікація підприємств

4.Державне регулювання економічних відносин підприємств.

 

Поняття, цілі та напрямки діяльності підприємств

Економіка - це наука, що займається поведінкою економічних суб'єктів при використанні ними обмежених ресурсів, які можуть по-різному застосовуватися у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання. Економіка є величезним числом господарюючих суб'єктів, що створюють різноманітні товари і послуги. Підприємство є структурною ланкою економіки в цілому.

Економіка підприємства - це сукупність чинників виробництва, невиробничих чинників, фондів оберту, готової продукції, грошових коштів, що знаходяться на рахунках підприємства в банку, цінних паперів, нематеріальних фондів власності, доходів або прибутку, отриманих в результаті реалізації продукції і надання різних послуг.

Предметом вивчення курсу «Економіка підприємства» є суть самого підприємства як комерційній організації - основні виробничі фонди, оборотні кошти, робоча сила, інвестиції і їх взаємозв'язки, взаємодія і шляхи поліпшення використання.

Підприємство - це господарська ланка, що реалізує власні інтереси шляхом виготовлення та реалізації товарів і послуг через планомірне комбінування чинників виробництва й організацію господарської діяльності. Підприємство - первинна ланка економіки, що має економічну та юридичну самостійність.

Під господарською діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарювання у сфері соціального виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється на засадах економічної та юридичної самостійності.

Економічна самостійність підприємства - самостійне вирішення основних питань економічної діяльності: що, як і для кого виробляти, за якою ціною продавати продукцію.

Юридична самостійність підприємства - юридична особа з правом укладання господарських угод, має власну назву, власний рахунок у банку, печатку.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку.

Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна відповідно до свої компетенції.

Найбільшими за економічною потужністю (обсягом створеної доданої вартості) суб’єктами господарювання є господарські організації - підприємства.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Підприємство діє на основі власного статуту, тобто певних зібрань власних правил, які регулюють його індивідуальну діяльність і взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання. Статут повинен затверджуватися власником майна, а на державних підприємствах - власником за участю трудового колективу.

Статут підприємства затверджується засновниками і разом із заявкою реєструється місцевими органами влади. Після цього підприємство отримує право на власну печатку і відкриває поточний рахунок в банку. Установа, яка не має печатки і поточного рахунку, не є юридичною особою і не відноситься до категорії підприємства.

Статут повинен включати:

· найменування;

· місце знаходження;

· хто є власником;

· предмет і цілі діяльності;

· органи управління і порядок їх формування;

· компетенції і повноваження трудового колективу;

· порядок утворення майна підприємства;

· умови реорганізації і припинення діяльності.

Основні види діяльності підприємства можна представити на рис. 1.

 

 

Рис. 1. Види діяльності підприємства

У практиці господарювання кожне підприємство (фірма), що є складною виробничо-економічною системою, здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі за ознакою спорідненості можна об'єднати в окремі напрямки.

Звичайна – будь-яка діяльність, що передбачається підприємством, а також операції, які виникають внаслідок такої діяльності.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності, не відбуваються часто або регулярно та не передбачаються суб'єктом підприємництва. Це — ліквідація наслідків стихійного лиха, аварії тощо.

Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на такі види діяльності:

Виробнича діяльність охоплює обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку; формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхню оптимізацію відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами. Зазначена діяльність в свою чергу поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

До основної діяльності відносять операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є визначальною метою створення суб'єкта господарювання і забезпечують основну частку його доходу.

Інша операційна діяльність включає реалізацію виробничих запасів, оперативну оренду активів тощо.

Інвестиційною діяльністю вважають придбання та реалізацію необоротних активів, фінансових інвестицій, а також інших активів, які не є еквівалентами грошових коштів.

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і позикового капіталу суб'єкта підприємницької діяльності.

Інноваційна діяльність охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, запровадження технічних, організаційних та інших нововведень тощо з метою забезпечення перспектив розвитку підприємства.

Комерційна діяльність передбачає створення реклами і безпосередню організацію збуту своєї продукції, розвиток системи товарних бірж, належне стимулювання покупців.

Післяпродажний сервіс охоплює пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених на ринку товарів, їхнє гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонтів під час нормативного строку служби тощо.

Економічна діяльність включає стратегічне та поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічну та фінансову діяльність тощо..

Соціальна діяльність спрямована на професійну підготовку всіх категорій працівників, дієвість застосовуваного мотиваційного механізму, постійно підтримуваних на належному рівні умов праці та життя трудового колективу.