Снігові навантаження
Снігове навантаження є змінним, для якого встановлено два розрахункові значення: граничне розрахункове значення і експлуатаційне розрахункове значення
Граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття (конструкції) обчислюється за формулою
, (1.2) 
кН/м2
де 
– коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.11, таблиці 8.1
S0 – характеристичне значення снігового навантаження яке вимірюється в (Па) і визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.5, рисунку 8.1 або за дадатом Е. За даними м. Сімферополь знаходиться у 4 районі, де навантаження снігу рівне 1400 Па.
С – коефіцієнт, що визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.6. Виходячи з пункту 8.6 коефіцієнт С у свою чергу визначаємо з формули
(1.3) 
(1.4)
де 
– коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю, який визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.7, 8.8, і додатка Ж
Знаходячи варіант снігу 2 буде рівним.
=1.25x1=1.25
Ce – коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначається з ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.9;
Calt – коефіцієнт географічної висоти, що визначається за ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.10. Місто Сімферополь знаходиться на висоті менше ніж 500м. над рівнем моря згідно цього Calt =1
Експлуатаційне розрахункове значення обчислюється за формулою
, (1.5) 
кН/м2
де 
– коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.12.
S0, С – те саме, що і в попередніх формулах для обчислення розрахункового навантаження.
Таблиця 1.1
Навантаження на прогін.
| Назва навантаження | Нормативне навантаження (кН/м2) | Коефіцієнт умови роботи конструкції | Розрахункове навантаження (кН/м2) |
| Профнастил | 0.1 | 1.05 | 0.105 |
| Сніг-2 | 0.686 | 1.162 | |
| Сума | 0.786 | 1.267 |
Рівномірно розподілене навантаження, яке діє на погін визначаємо за формулою:
gн=gтаб.*апрог. (1.6)
gн=0.786*1=0.786 кН/м
де gн - нормативне навантаження,яке діє на прогін. Його використовуємо для визначення прогину нашого прогону.
gтаб. -сума нормативного навантаження взятого з таблиці Таблиця 1.3.1
апрог..- крок прогону, який за даними дорівнює 1 м. gр=gтаб.*апрог. (1.7) gр=1.267*1/cos9o=1.2829 кН/м
де gр – розрахункове навантаження на прогін, яке використовуємо для визначення максимального згинального моменту (М), перерізуючої сили (Q) і підбираємо потрібний переріз
gтаб. -сума розрахункового навантаження взятого з таблиці Таблиця 1.3.1
апрог..- крок прогону, який за даними дорівнює 1 м.
Підбір прогону
Для того щоб підібрати потрібний переріз прогону ми знаходимо максимальний згинальний момент(М) і перерізуючу силу (Q).Виходячи з цих результатів ми і знайдемо потрібний переріз нашого прогону.
Знаходимо максимальний згинальний момент для прольоту за формолою:
(1.8)
кН* m
Рис.1.5. Розрахункова схема балки. Епюри М і Q де 
- максимальний згинальний момент;
g- навантаження на прогін;
l- довжина прольоту прогона;
Визначаємо максимальну перерізуючу силу Q за формолою:
(1.9) 
кН.
де 
- максимальна перерізуюча сила;
g- навантаження на прогін;
l- довжина прольоту прогона;
Знаходимо для даного прольоту переріз балки використовуючи формулу нормальних напружень 
де 
- нормальні напруження;
М- максимальний згинальний момент;
W- статистичний момент опору перерізу балки;
- розрахунковий опір сталі за умовною межою текучості. У даному випадку він дорівнює 23 кН/м2;
- коефіцієнт умов роботи конструкції;
Звідси статистичний момент опору перерізу балки буде рівний:
(1.10) 
см3
де W- статистичний момент опору перерізу балки;
М- максимальний згинальний момент;
- розрахунковий опір сталі за умовною межою текучості. У даному випадку він дорівнює 23 кН/м2;
- коефіцієнт умов роботи конструкції рівний 1.05;
Одже потрібний переріз балки повинен бути більший за 13.44 см3. Із сортаменту підбираєм швеллер №6.5 (з ухилом поличок за ГОСТ 8240-89) з наступними геометричними харектеристиками:Швелер з ухилом поличок за ГОСТ 8240-89
h= 6.5 см;
A= 7.51 6см;
I= 48.6 см4;
b= 3.6 см;
P= 0.005 т/м;
s =0.44 мм;
W=15 см4;
t= 0.72 мм. S = 9 см3;
Рис.1.6. Переріз прогону
Перевіряємо даний підібраний переріз балки прогону на нормальні напруження за формолою:
(1.11) 
кН/см2
де - нормальні напруження;
М- максимальний згинальний момент;
W- статистичний момент опору перерізу балки;
- розрахунковий опір сталі за умовною межою текучості. У даному випадку він дорівнює 23 кН/м2;
- коефіцієнт умов роботи конструкції;
Умова виконується.
Перевіряємо даний ререріз за дотичними напруженнями за формолою:
(1.12)
кН/см2
де 
- дотичні напруження;
Q- перерз балки;
S- статистичний момент пів площі перерізу;
І- статистичний момент інерції перерізу;
t- найменша товщина за висотою перерізу;
Умова виконується.
Перевіряємо даний прогін на прогин. У розрахунок підставлятимо нормативне навантаження. Для того щоб перевірити прогин повинна виконуватись умова:
де f – прогин прогону;
- допустимий прогин;
=4.5/131/25=1.3 см.
Формула для визначення прогину даного прольоту:
(1.13)
см.
де 
- коефіцієнт;
g- навантаження на прогін;
l- довжина прольоту прогона;
Е- модуль Юнга, який рівний 
кН/см2;
І- статистичний момент інерції перерізу;
Умова виконується.
Розділ 2
Статистичний розрахунок ферми
Загальні дані.
Програма Ramad дозволяє проводити статистичний розрахунок плоских стержневих систем. Вхідні дані формуються у зручній для користування табличні формі. Переміщення курсору виконуємо за допомогою клавішей
Перехід до наступної таблиці за допомогою клавіши Enter. Мишка в даній програмі не працює. Ця програма написана на мові програмування FORTRAN.
Всі отримані результати обовязково перевіряємо відомими методами будівельної механіки (метод вилучення вузлів, метод моментних точок, графічним методом)
