Згідно з [І(24, 25), ІІ(58, 59)] штучне освітлення здійснюють, переважно, газорозрядними лампами. Лампи розжарювання рекомендують встановлювати у разі неможливості чи техніко-економічній недоцільності використання газорозрядних ламп.
Методика розрахунку штучного освітлення передбачає:
1). спочатку розрахунок загального освітлення,
2). а потім комбінованого (суми місцевого і загального освітлення).
αПослiдовність розрахунку освітлення:
1. Обирається система освiтлення. Штучне освiтлення проектується двох систем: загальне та комбiноване. Система загального освiтлення застосовується у виробничих примiщеннях з невисоким рiвнем освiтленостi (до 150 лк, V - VIII розряд зорових робiт). В примiщеннях з I-IV розрядом зорових робiт слiдує застосовувати, як правило, систему комбiнованого освiтлення. Передбачати для них систему загального освiтлення допускається при технiчної неможливостi або недоцiльностi мiсцевого освiтлення.
2. Обираються нормованi параметри освiтлення (освiтленiсть, якiснi показники освiтлення: коефіцієнт пульсації, коефіцієнт нерiвномiрностi освiтлення) згiдно [24]. Освiтленiсть робочої поверхнi, що створюється світильниками загального освiтлення у системi комбiнованого, повинна складати 10% нормованої.
3. Обирається тип джерела свiтла та тип свiтильника. В освiтлювальних установках, призначених для освiтлення пiдприємств, у якостi джерела свiтла широко використовуються лампи розжарювання та газорозряднi лампи.
Лампи розжарювання звичайно передбачають для місцевого освiтлення, а також освiтлення примiщень з тимчасовим перебуванням людей. Для загального освiтлення виробничих примiщень, як правило, передбачаються газорозряднi лампи.
4. Виконується схема розмiщення свiтильників у примiщеннi. При системi загального освiтлення застосовується рiвномiрне та локалiзоване розмiщення світильників, коли вiдстань мiж світильниками у кожному рядi та мiж рядами береться однаковим. Найкращим варiантом рiвномiрного розмiщення є шахове розмiщення світильників та по сторонах квадрата (вiдстанi мiж свiтильниками у ряду та мiж рядами світильників рівні). Розмiщення світильників по сторонах квадрата слiдує здiйснювати по оптимальних значенням вiдносної вiдстанi у залежності вiд типу світильника: L/HP=1.4/2, де L - вiдстань мiж світильниками; Hp - висота пiдвісу свiтильникiв над робочої поверхнею.
Оптимальна вiдстань (І) вiд крайнього ряду світильників до стiн І=(0,24-0,3)*L - при розташуваннi робочих мiсць у стiн; та І=(0,4-0,5)*L – при віддаленнi вiд стін.
5. Обирається число свiтильникiв та потужнiсть ламп, необхiдних для створення нормованої освiтленостi на робочому мiсцi (рис.3.1). Число світильників заздалегiдь призначають, виходячи з їх розташування на планi поперечного розрiзу примiщення Розрахунок потужностi освiтньої установки проводиться 3-я основними методами:
a. Методом коефiцiєнта використання свiтлового потоку - застосовується для розрахунку загального рiвномiрного освітлення: (перевіряють умову достатнього освiтлення Ер = (0,9 - 1,2) Ен, і якщо Ер > 1,2 Eн - зменшують число свiтильникiв, а при Ер < 0, 9 Eн - збiльшують.).
b. Точковим методом - застосовується для розрахунку мiсцевого освiтлення та перевiрки рiвномiрностi загального освiтлення, нахилених поверхонь локалізованого загального освітлення. Розрахунок залежностi:
(3.5)
Рис.3.1.Схема освітлення у приміщенні.
Сила свiтла, визначається з довiдкових таблиць по характеристиках свiтлорозподiлу свiтильника з умовною лампою, свiтловий потiк (F, або Ф) якої дорiвнює Ф =1000 лм.
Враховуючи те, що r = Hp /cos α вираз для освітленості в точці «А» прийме вигляд:
. (3.6)
Реальна освiтленiсть вiд конкретної лампи визначається по формулi:
, (3.7)
де ФР - свiтловий потiк реальної лампи.
У випадку, коли одна точка освiтлюється вiд декiлькох свiтильникiв, то тодi пiдраховується освiтленiсть Еi вiд кожного i -го свiтильника, а потiм значення сумуються
, лк (3.8)
де N - число свiтильникiв, вiд яких свiтловий потiк падає у контрольну точку.
c. Методом питомої потужностi - найбiльш простий та найменш точний і тому застосовується для орiєнтовних розрахункiв.
Таблиця 3.9
Світлові, електротехнічні характеристики ламп розжарювання загального призначення (и=220 В)
| Тип лампи | Номінальні величини | Номінальні величини | |||
| Потужність, Вт | Світловий потік, F,Лм | Тип лампи | Потужність, Вт | Світловий потік, F,Лм | |
| В 220–40 | Б 220–150 | ||||
| В 220–235–40 | Г 220–150 | ||||
| БК 220–40 | В 220–235–150 | ||||
| Б 220–60 | Б 220–200 | ||||
| Б 220–235–60 | Б 220–235–200 | ||||
| БК 220–60 | Г 220–300 | ||||
| Б 220–100 | Г 220–235–300 | ||||
| Б 220–235–100 | Г 220–500 | ||||
| БК 220–100 | Г 220–235–500 |
Примітка. В – вакуумна, Г – газонаповнена, Б – біспіральна, БК – біспіральна криптонова.
Таблиця 3.10
Світлові і електротехнічні характеристики люмінесцентних ламп
| Тип ламп | Номінальні величини | Номінальні величини | |||
| Потужність, Вт | Світловий потік, F,Лм | Тип лампи | Потужність, Вт | Світловий потік, F,Лм | |
| ЛБ 36 | ЛБ 80 | ||||
| ЛДЦ 36 | ЛД 80 | ||||
| ЛЕЦ36 | ЛДЦ 80 | ||||
| ЛД 36 | ЛД 20 | ||||
| ЛБ 40 | ЛЕЦ20 | ||||
| ЛД 40 | ЛТБЦ 20 | ||||
| ЛДЦ 40 | ЛБЦЦ 20 | ||||
| ЛТБЦЦ 40 | ЛГ 20 | ||||
| ЛЕЦ 40 | ЛЗ 20 | ||||
| ЛР 20 | ЛГ 40 | ||||
| ЛЗ 40 | ЛР 40 |
| ЛФ 40 | ЛФ 20 | ||||
| ЛБ 20 | ЛДЦ 20 | ||||
| ЛБ 18 | ЛД 18 | ||||
| ЛДЦ 18 | ЛБЦ 18 | ||||
| ЛТБЦ 18 |
Примітка: Л – люмінесцентна, Д – денної гами кольорів, Е – природної гами кольорів, Б – білої кольоровості, Ц – з поліпшеною передачею кольорів, ТБ – тепло-біла, ЦЦ – з дуже доброю передачею кольорів, Г – голуба, 3 – зелена, Р – рожева, Ф – для рослин, 18, 20,36, 40, 80 – електрична потужність у ватах.
До електротехнічних характеристик відноситься електрична потужність, яку споживають лампи, а до світлових – світловий потік (Ф, F), який вони дають. Ці дві характеристики використовують для підбору ламп, які забезпечують нормативну освітленість приміщення.
Розраховуються світловий потік (F)однієї лампи:
, Лм (3.9)
де Е - мінімальна освітленість за нормою відповідно до зорових робіт, Лк, k – коефіцієнт запасу, який для люмінесцентних ламп знаходиться в межах від 1,5 до 2,0, а для ламп розжарення – 1,3 – 1,8, і при запиленості повітря менше як 1 мг/м3 він рівний 1,5 і 1,3 для люмінесцентних ламп та ламп розжарювання відповідно; Sn – площа підлоги приміщення, м2; z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, який дорівнює 1,1 - для люмінесцентних ламп і 1,15 - для ламп розжарювання; N – кількість світильників, яку визначають з умов рівномірності освітлення; п – кількість ламп у світильнику; η – коефіцієнт використання світлового потоку, який залежить від типу світильників, середньо-виваженого коефіцієнта відбивання стін і стелі, індексу приміщення (і), який визначають за його розмірами 
, де: h2 – висота світильників над робочою поверхнею; В – глибина (ширина) приміщення, тобто відстань від стіни з вікнами до протилежної глухої стіни; L – відстань між протилежними стінами, які перпендикулярні стіні з вікнами.
Таблиця 3.11
Коефіцієнт використання світлового потоку світильників (η)
при середньо-виваженому коефіцієнті відбиття стелі, стін та підлоги
| Індекс приміщення (і) | Значення коефіцієнта η використання світлового потоку | |
| Світильник прямого світла для лами розжарювання "Люцета" | Світильник з люмінесцентними лампами | |
| 0,5 | 0,22 | 0.31 |
| 0,6 | 0,27 | 0.37 |
| 0,7 | 0,30 | 0,42 |
| 0,8 | 0,33 | 0,45 |
| 0,9 | 0,35 | 0,48 |
| 1,0 | 0,37 | 0,49 |
| 1,1 | 0.38 | 0.51 |
| 1,25 | 0,41 | 0,53 |
| 1,5 | 0,44 | 0.56 |
| 1,75 | 0,46 | 0,58 |
| 2,0 | 0,48 | 0,60 |
| 2,25 | 0,50 | 0,62 |
| 3,0 | 0,54 | 0,66 |
| 3,5 | 0,57 | 0,67 |
| 4.0 | 0,59 | 0,68 |
| 5,0 | 0,61 | 0,70 |
Знайдений світловий потік F порівнюється із світловими потоками ламп різної електричної потужності, які наведені в табл. 3.8 для лампи розжарювання та в табл. 3.9 – для люмінесцентних ламп і підбираються необхідні лампи. Допускається відхилення потоку вибраної лампи від розрахованого в межах від -10% до +20%.
Висоту світильників над робочою поверхнею вибирають залежно від забезпечення рівномірності освітлення. Нормативна рівномірність освітлення досягається при співвідношенні L2/h2 – де L2 – відстань між світильниками. Світильники для ламп розжарювання через пожежонебезпеку розміщують від стелі на відстані не ближче як 0,2 м, а світильники для люмінесцентних ламп через пульсуючий світловий потік – не нижче як 3 м від робочої поверхні.
Розрахунок штучного освітлення у ДП (ДР) - є типовою задачею на оптимізацію: досягнення нормативних значень освітленості та рівномірності освітлення при мінімальних енергетичних та фінансових затратах. Враховуючи необхідність економії, вигідно поєднувати загальне освітлення з місцевим, для якого використовують крапковий метод розрахунку.
Таблиця 3.12
Яскравість робочої поверхні (не повинна перевищувати приведених значень).
| Площа робочої поверхні, м2 | Найбільша допустима яскравість, кд/м2 (Нт) |
| Менше 1. 10-4 | |
| Від 1. 10-4 до 1. 10-3 | |
| Понад 1. 10-3 до. 10-2 | |
| Понад 1. 10-2 до 1. 10-1 | |
| Більше 1. 10-1 |
Таблиця 3.13
