Стрімке впровадження комп’ютерів в сферу управління виробництвом призвело до того, що максимальна кількість людей залучена в роботу системи: «людина – комп’ютер – середовище».
В). розрахунки щодо інформаційних технологій
[І(25-27, 29, 31, 34), ІІ(22-24,32,38,39,46, 57-60, 71)]:
У ДП(ДР) тема якого стосується робіт на комп’ютері, студент розробляє заходи безпеки при виконанні цих робіт (по приведеним методикам на стор. 33 - 60) з переліку наведених нижче питань:
§ Ергономічні вимоги до робочого місця з пояснювальною схемою;
§ Освітлення виробничих приміщень з пояснювальною схемою розташування світильників;
§ Шум, вібрація, ультразвук;
§ Електромагнітні випромінювання;
§ Електробезпека з пояснювальною схемою розташування заземлювачів;
§ Вимоги безпеки праці при роботі з комп’ютером (перед початком, під час виконання та після закінчення роботи, при роботі на лазерних принтерах) з пояснювальною схемою;
§ Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях з пояснювальною схемою;
§ Медичний огляд працівників
§ Режим праці та відпочинку.
Виходячи зі ДСанПІН 3.3.2.007-98, відповідно до яких площа приміщення на одного працівника в приміщенні становить 6 м2, визначити необхідну площу для роботи за формулою:
SH = n SO (4.1)
де: SO - площа приміщення, яка припадає на одного працівника; n – кількість працівників.
За даними існуючого приміщення по ДП(ДР) - визначити відповідність вимогам санітарних норм і зробити схему розміщення обладнання і працівників. Згідно з ДСН 3.36.042-99 визначити метеорологічні умови, що повинні підтримуватися у приміщенні.
На працівників можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори: 1 - фізичні:
підвищений рівень шуму (від вентиляторів, процесорів), електромагнітного випромінювання, статичної електрики; підвищена напруга, замикання якї може статися через тіло людини;; підвищена напруженість електричного поля; прямий та відбитий від екранів блиск, несприятливий розподіл яскравості в полі зору; 2 - психофізіологічні: фізичні перевантаження статичної та динамічної дії; нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, від монотонності праці, емоційні перевантаження).
Данні розрахунків привести у таблицях 3.19 – 3.21, 3.30 та 4.1 - 4.3
Таблиця 4.1
Оптимальні метеорологічні умови
| Пора року | Категорія робіт згідно ГОСТ 12.1.005-88 | Температура повітря, °С не більше | Відносна вологість повітря, % | Швидкість руху повітря, м/с |
| Холодна | ||||
| Тепла |
Таблиця 4.2
Граничнодопустима напруженість електричної складової поля промислової частоти
| Напруженість електромагнітногополя, кВ/м | |||||
| Допустимий час перебування, хв |
Таблиця 4.3
Граничнодопустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в________________________ (перелічити законодавчі та нормативні акти)
| Смуга частот, кГц | Електричне поле, В/м | Магнітна індукція, нТл |
МЕТОДИЧНІ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО НАПИСАННЯ
ПІДРОЗДІЛУ ІІІ
«БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
Відповідно до наказів МОНМС, керівництво дипломним проектуванням з розробки питань цивільного захисту здійснюється професорсько-викладацьким складом профілюючих кафедр, а консультації проводять викладачі курсу «Цивільний захист» і підписують розділ при його виконанні студентом. Необхідні вихідні дані студенту надає викладач кафедри рудникової аерології та охорони праці (РАОП).
А). Пожежна безпека
[І(15, 17-22, 28, 30, 34), ІІ(1, 2, 35, 53, 62, 63, 64)]
5.1. РОЗРАХУНОК ПОЖЕЖОГАСІННЯ
Пожежна безпека підприємства (складається із системи запобігання пожежам та системі пожежного захисту) - це такий стан промислового об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у разі її виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів та забезпечується захист матеріальних цінностей.
Температура пожежі залежить від факторів: виду пальних речовин, кількості цих речовин, кількості кисню, типу приміщення. У середньому температура при пожежі становить 800-1000°С в житлових приміщеннях, у підвалах - 700-800°С.
Предмети при пожежі можуть нагріватися до більш високих температур. За зовнішнім виглядом (кольором) нагрітого металу можна робити висновки про його температуру: темно-червоний колір — 700°С, вишнево-червоний колір — 900°С, яскраво-вишнево-червоний колір — 1000°С, світло-жовтогарячий — 1200°С, білий колір — 1300°С, яскраво-білий — 1400°С, сліпучо-білий — 1500°С.
Для підвищення безпеки людини під час пожежі й ефективного захисту відстанню від підвищеної температури і теплового випромінювання у ДП (ДР) розраховувати:
безпечну відстань від людини до полум'я за формулою:
R = 1,6 l, м (5.1)
де l — середня висота полум'я, м.
Визначити 1, 2 та 3 завдання (стор.8 даних методичних вказівок).
Зовнішнє протипожежне водопостачання (гідранти) розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін і не далі 2,5 м від краю проїзної частини дороги. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння беруться в залежності від ступеня вогнестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки виробництва у межах від 10 до 40 л/с.
На підприємствах відповідно до будівельних норм і правил необхідно мати систему протипожежного водопостачання, елементи якої розраховують відповідно до розрахункових формул та довідкових таблиць, наведених нижче. У розрахунках приймається тривалість гасіння (водопостачання) 3 години, а для будівель І та II ступеня вогнестійкості та категорій Г і Д - 2 години. У розрахунках приймати водогони низького тиску, висота напору в яких повинна бути не менше 10 м від рівня поверхні землі у випадках одноповерхової забудови, при більшій поверховості на кожний поверх додають 4м висоти напору.
Для будівель, які поділені протипожежними стінами, тобто мають різну категорію за пожежною небезпекою, розрахункова потреба води визначається на ту частину будівлі, яка потребує найбільшої кількості води.
Таблиця 5.1
Витрати води (n2) на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель шириною до 60 м
| Ступінь вогнестійкості будівель | Категорія виробництва по вибухопожонебезпеці (ОНТП 24-86) | Витрати води (n2), л/с, на одну пожежу при об'ємі будівлі, тис.м3 | ||||||
| до 3 | >3 до5 | >5 до20 | >20 до50 | >50 до 200 | >200 до 400 | > 400 | ||
| I і II | Г і Д | |||||||
| I і II | А, Б, В | |||||||
| III | Г, Д | |||||||
| ПІ | В | |||||||
| IV і V | Г, Д | |||||||
| IV і V | В |
Розрахунковий запас води при 3-годинному пожежогасінні визначається із формули 5.2:
Q=3·3600(n1+n2)/1000 ≈ 11(n1+n2),, м3 (5.2)
де: 3600 і 1000 - переводні коефіцієнти відповідно годин - в секунди та літрів - в м3;
n1 - потреба води на внутрішнє (5 л/с) і n2 - зовнішнє пожежегасіння (табл. 5.1). При об'єднанні пожежного водопроводу із промислово-питним водопроводом розрахункова потреба води на пожежу сумується з максимальною кількістю води, що витрачається на виробничі потреби.
Втрати напору по висоті h = 1 м довжини рукавних ліній визначити за формулою:
(5.3)
де qn – продуктивність пожежного струменя, л/с.
Для гасіння пожеж у виробничих, складських, управлінських та допоміжних будівлях витрати води на внутрішнє пожежогасіння визначають згідно з таблицями 5.1 – 5.4.
Таблиця 5.2
Витрата води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель шириною 60 м і більше
| Ступінь вогнестійкості будівель | Категорія будівлі ОНТП 24-86 | Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель без ліхтарів на одну пожежу, л/с, при об'ємах будівель, тис. м3 | ||||||||
| до 50 | 50-100 | 100-200 | 200-300 | 300-400 | 400-500 | 500-600 | 600-700 | 700-800 | ||
| І, II | Г,Д | |||||||||
| І, II | А, Б, В | ЗО |
Таблиця 5.3
Витрата води на внутрішнє пожежогасіння для виробничих та складських будівель
| Ступінь вогнестійкості будівель | Категорія будівлі відповідно до ОНТП 24-86 | Кількість струменів та мінімальні витрати води, л/с, на один струмінь для будівель висотою до 50 м з об'ємом, тис. м3 | ||||
| до 5 | 5 – 50 | 50 – 200 | 200 – 400 | 400 – 800 | ||
| І, II | А, Б, В | 2 – 2,5 | 2 – 5 | 2 – 5 | 3 – 5 | 4 – 5 |
| III | В | 1 – 2,5 | 2 – 5 | 2 – 5 | 3 – 5 | 4 – 5 |
| III | Г,Д | 1 – 2,5 | 2 – 2,5 | 2 – 2,5 | 3 – 5 | 4 – 5 |
| IV, V | В | 2 – 2,5 | 2 – 5 | 2 – 2,5 | 3 – 5 | 4 – 5 |
| IV, V | Г,Д | 2 – 2,5 | 2 – 2,5 | 2 – 2,5 | 3 – 5 | 4 – 5 |
Таблиця 5.4
Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь підприємств
| Параметри будівель промислових підприємств | Кількість струменів | Мінімальна витрата води, л/с, на один струмінь |
| Будівлі управлінь:- висотою 6-10 поверхів об'ємом до 25000м3 | 2,5 | |
| - те ж, об'ємом >25000 м3 | 2,5 | |
| - при кількості поверхів >10 та об'ємом до 25000 м3 | 2,5 | |
| - те ж, об'ємом >25000 м3 | 2,5 | |
| Допоміжні будівлі: - об'ємом 5000 - 25000 м3 | 2,5 | |
| - те ж, об'ємом >25000 м3 | 2,5 | |
| Будівлі з спринклерними і дренчерними системами гасіння | 2,5 |
Визначення витрат загальної кількості води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, що виникла у виробничій будівлі, виконується за формулами 5.4 - 5.6:
Зовнішнє гасіння пожежі:
, л/с (5.4)
де q1 – витрата води на одну пожежу (табл. 5.1, 5.2); Т1 – тривалість гасіння пожежі (3 год.),
Внутрішнє гасіння пожежі:
, л/с (5.5)
де п - кількість струменів (табл. 5.4); q2 – мінімальна витрата води на один струмінь (табл. 5.4); Т2 - розрахунковий час роботи пожежних кранів (3 години).
Загальна розрахункова кількість витрати води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі:
, л/с (5.6)
Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються біля основи пожежних стояків на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава - 10 або 20 м. Продуктивність кожного крана повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с.
У ДП(ДР) розрахувати, запропонувати і зробити схему прив’язки зовнішнього водопостачання до реальних умов підприємства, визначити параметри внутрішнього водопостачання і пожежогасіння.
