Застосування машин й устаткування, що генерують вібрацію, параметри якої перевищують регламентовані санітарними нормами значення, приводить до розвитку вібраційної хвороби. Внаслідок цього виникають економічні втрати як у самих підприємств, так й у цілому по народному господарству. Виражаються вони насамперед в:
1. зменшенні робочого часу трудящих,
2. додаткових витратах, пов'язаних із захворюванням,
3. втратах продукції.
Вихідними даними для розрахунків приросту продуктивності праці, що характеризує підвищення використання чисельності працівників, зайнятих на підприємствах (живої праці), є динаміка втрат робочого часу. Для виявлення перерв у робочому часі на конкретній ділянці, де персонал піддається впливу вібрації, можуть служити матеріали спеціально проведених спостережень і розрахунків, дані облікових карт захворюваності працюючих, а також оперативного й статичного обліку використання робочого часу. Останній включає визначення втрат робочого часу по загальній і професійній захворюваності, у тому числі й по вібраційній хворобі в цілому по підприємству. Загальна величина до складається із втрат робочого часу по окремих його підрозділах. Отримані результати дають можливість визначити загальні втрати, а також розрахувати їхню величину на один середній випадок як в абсолютному вираженні, так й у відсотках до фонду робочого часу. Ці дані показують наявні резерви економії робочого часу, котрі можуть бути використані при проведенні відповідних оздоровчих заходів. При визначенні величини повних втрат вони враховуються за період до виходу на пенсію по старості здорових робітників.
Додаткові витрати, обумовлені розвитком вібраційної захворюваності, включають у себе наступні статті:
1) оплата тимчасової непрацездатності, у тому числі по вібраційній хворобі, загальної захворюваності понад середньої по всіх робітниках;
2) вартість лікування в стаціонарі, санаторії, профілакторії;
3) витрати на підготовку нових робітників у зв'язку з переходом хворих на іншу роботу;
4) витрати на перекваліфікацію хворого робітника, що перейшов на іншу роботу;
5) доплата (компенсація) при переводі хворого робітника на роботу, не пов’язану з вібрацією;
6) виплата пенсій за період до досягнення пенсійного віку;
7) оплата додаткової відпустки у зв'язку із санаторно-курортним лікуванням;
8) втрати, пов'язані з інвалідністю (втрата частки національного продукту);
9) втрати від скороченням робочого часу (частки чистої продукції або національного доходу), та інші.
1. Загальні економічні втрати у вартісній формі, зумовлені розвитком вібраційної хвороби, складаються з додаткових витрат і вартості недоданої продукції внаслідок відповідних втрат робочого часу. Останні на підприємстві можуть визначатися за чистою продукцією за формулою:
ОП = ЕВ В, (2.39)
де ОП – вартість недоданої продукції, грн.; ЕВ – втрати робочого часу, днів; В – середньоденна виробка працюючого, грн. (враховується для кожної професії окремо).
Підраховані для одного середнього випадку захворювання економічні втрати дозволяють надалі оцінити ефективність проведення оздоровчих заходів, основними показниками якої є:
- приріст продуктивності праці працюючих;
- показник економічної ефективності витрат на проведення профілактичних заходів.
2. Приріст продуктивності праці досягається внаслідок ліквідації (повністю або частково) втрат робочого часу Для оцінки ефективності оздоровчих заходів використовується показник продуктивності праці в цілому по підприємству. Для його визначення можуть бути застосовані наступні формули:
а ) для розрахунку на ділянці:
(2.40)
де 
- приріст продуктивності праці на і-й дільниці в % (і = 1,..., п);
і 
- цілоденні втрати робочого часу відповідно після й до проведення заходів;
и 
- внутрішньо змінні втрати відповідно після й до проведення заходів;
б ) для розрахунку по цеху (дільниці):
(2.41)
де 
- зростання продуктивності праці в результаті проведення оздоровчих заходів в %; 
- питома вага робітників ділянки й у чисельності робочі цехи (і = 1...п) п - кількість учасників;
в ) для розрахунку по підприємству:
(2.42)
де 
- приріст продуктивності праці на заводі в результаті скорочення втрат працюючих, котра закріплена за підприємством в %; 
- питома вага робочі цехи в заводській чисельності робітників; m – кількість цехів.
Варто мати на увазі, що приріст продуктивності праці на підприємствах внаслідок проведення оздоровчих заходів не повністю відображає ефективність. При цьому не враховується скорочення втрат робочого часу за рахунок виходу на інвалідність раніше пенсійного віку й ряд інших втрат, які не входять у бюджет робочого часу підприємства, а є суспільними втратами.
3. Іншим не менш важливим розрахунком є визначення показника ефективності витрат на оздоровчі заходи, що впливають па підвищення дієздатності робочої сили внаслідок поліпшення умов праці.
При цьому визначають:
a) сумарні витрати на профілактику вібраційної хвороби,
б) сумарну економію, одержувану суспільством завдяки проведенню оздоровчих заходів,
в) показник економічної ефективності, як відношення сумарної економії до суми витрат на профілактику.
а) Сумарні витрати по розглянутих варіантах; визначаться за формулою:
З=Тп+Тг+К, (2.43)
де З - сумарні витрати, тис. грн.; Тп - поточні витрати підприємств, тис. грн.; Тг - поточні витрати держави, тис. грн.; К - одноразові витрати на устаткування або інструмент, тис. грн.
Сумарна економія, що досягається завдяки проведенню профілактичних мір, характеризує економічний виграш, одержуваний суспільством при їхньому здійсненні.
б) Абсолютна сума очікуваної економії, що може бути отримана в результаті запобігання збиткам від вібраційної хвороби, обчислюється добутком величини економічних втрат, заподіюваних одним середнім випадком захворювання, на число недопущених випадків, за формулою:
Евип. = В (С1 - С2,) (2.44)
де Евип. - економія від випадків захворювань, що попереджають, тис. грн.;
В - економічні втрати від одного випадку захворювання, грн.;
С1, С2 - кількість випадків захворювань до й після проведення профілактичних заходів.
в) У зв'язку з тим, що економічний ефект (економія) можна отримати внаслідок попередження захворюваності й пов'язаних з нею витрат, досить істотним є визначення кількості випадків профзахворювань, що були попереджені. При економічному обґрунтуванні пропонованих профілактичних заходів необхідно ще до їхнього проведення зробити прогноз показників захворюваності. Розрахункова кількість випадків захворювань для періодів до й після впровадження профілактичних заходів варто визначати від тієї загальної чисельності контингенту, що піддається ризику захворіти вібраційною хворобою, що має місце на початок проектованого періоду (виходячи із планованого обсягу виробництва).
Визначивши суму витрат і сумарну економію, підрахуємо показник економічної ефективності за формулою:
(2.45)
де А - показник економічної ефективності, що характеризує, яку суму економії (попереджувальні втрати) забезпечує кожна гривня витрат;
П – попереджувальні втрати на один випадок;
С1, С2 - кількість випадків захворювань до й після проведення профілактичних заходів;
- витрати на профілактичні заходи.
Джерелами iнфразвуку є вентилятори, поршневі компресори, машини та механiзми, працюючi з числом оборотiв робочих циклiв менше 20 оборотів у секунду (інфpазвук механiчного походження), а також рух великих потокiв газiв або рiдини (інфpазвук аеродинамiчного походження). Джерелами вiбрацiї є механiзми, машини, механiзований iнструмент.
