Спірографія – метод графічної реєстрації змін усіх об'ємів легень за допомогою спірограма.

На спірограмі вкажіть легеневі об'єми і ємкості.

Крива, яка виходить під час запису показників зовнішнього дихання за допомогою цього прилада, називається спірограмою.

Сучасні спірографи

Спірометрія – це визначення життєвої ємності легень за допомогою прилада, який називається спірометром.

Спірометрами називаються прилади, що уміщають різну кількість повітря при постійному диханні.

Фото Спирометр СпироС-100

Пневмографія- метод визначення сили та швидкості дихальних рухів.

Пневмограф - прилад для запису сили та швидкості дихательних рухів.

Пневмотахометрія– метод визначення пікових швидкостей току повітря під час форсованого вдиху і видиху. Допомагає визначити бронхіальну прохідність.

Пневмотахометр

 

Більш складні методи дослідження легеневої вентиляції, межі та резерву дихання потребують спеціальних приладів.

 

Регуляція дихання.

 

Регуляція дихання в широкому розумінні - це пристосування зовнішнього дихання до змінних потреб організму. Йдеться не тільки про рівень метаболізму, але й про зміни газового складу навколишнього середовища, емоції, подразнення різних екстерорецепторів тощо.

Головний фізіологічний результат системи регулювання дихання - підтримання оптимальної парціальної напруги газів у крові і тканинах відповідно до інтенсивності метаболізму.

Медсестра нерідко стикається з ситуаціями, коли треба швидко, чітко, кваліфіковано допомогти хворому при порушенні дихання.

Знання механізмів регуляції дихання можуть знадобитися під час приймання пологів, подання допомоги утопленому або отруєному чадним газом. Ці знання стануть у пригоді під час перебування в горах, осередку пожежі тощо. Конче потрібно вміти регулювати дихання медсестрам відділення анестезії та реанімації.

 

Регуляція дихання здійснюється рефлекторним і гуморальним шляхами. Обидва ці механізми забезпечують ритмічний характер дихання та зміну його інтенсивності, пристосовуючи організм до різних умов навколишнього середовища.

Регулювання дихання рефлекторним шляхом передбачає наявність трьох складових елементів:

1) рецепторів, що сприймають інформацію, і аферентних шляхів, що передають її до нерво­вих центрів;

2) нервових центрів;

3) ефекторів - шляхів передачі команд від центрів і самих об'єктів, що підлягають регулюванню.

 

У понятті регуляції дихання розрізня­ють два аспекти:

по-перше, підтримка ритмічності дихання, тобто механізм авто­матії дихального центру,

по-друге, процеси власне регуляції дихання, тобто модуляції функції дихального центру, її пристосуван­ня до потреб організму.

 

ДИХАЛЬНИЙ ЦЕНТР

Регуляція дихання полягає в забезпеченні чергування актів вдиху і видиху та їх глибини.

Дихальний центр — це сукупність ней­ронів центральної нервової системи, які за­безпечують ритмічну зміну вдиху видихом і навпаки, а також пристосовують частоту і глибину дихання до мінливих потреб ор­ганізму і відповідно до умов його існування.