Якщо говорити про ООН, як суб’єкт МВ, то його пріоритетною ціллю є скорочення числа людей, які не мають доступу до якісної води. Також сюди слід віднести зменшення експлуатації водних ресурсів.
Якщо говорити про держави зі значними запасами води, то для них зараз пріоритетною ціллю є реалізація надлишкових природних ресурсів з вигодою для себе.
Якщо говорити про держави зі недостатніми запасами води, то пріоритетом для них зараз є знаходження джерела для тимчасового задоволення власних потреб у воді.
Формулювання цілей-ідеалів і цілей-діяльності акторів зовнішньополітичної взаємодії.
Говорячи про Бан Кі Муна, як публічно-політичну персону, то згідно його бажань та амбіцій сформувались певні цілі–ідеали та цілі-діяльності. Ціллю-ідеалом для нього є задоволення потреб людства у рівному доступі до води. Ціллю-діяльністю буде співпраця світового співтовариства згідно принципу справедливості та допомоги тому, хто її потребує.
Всесвітня Водна Рада теж має свої характерні цілі-ідеали та цілі-діяльності, які випливають з принципів її функціонування та в дечому перегукуються з цілями Бан Кі Муна. Ціллю-ідеалом для них є можливість отримання доступу до якнайповнішої інформації у сфері їхньої діяльності. Ціль-діяльність повністю співпадає з ціллю Бан Кі Муна.
Керівники держав теж матимуть свої цілі-ідеали та цілі-діяльності. Тут слід поділити керівників на дві групи: керівники держав з великим запасами водних ресурсів та керівники держав з незначними запасами водних ресурсів. Ціллю-ідеалом перших буде якнайвигідніша реалізація надлишкових ресурсів, в той час як другі бажатимуть отримати стабільний доступ до води для забезпечення власних потреб. Ціллю-діяльністю перших буде співпраця з потенційними споживачами їхніх надлишкових ресурсів, а других – навпаки, з тими. Хто реалізує свої надлишкові ресурси.
Формулювання кінцевих цілей-ідеалів суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.
Міжнародні організації, вступаючи в міжнародні відносини, своєю головною ціллю-ідеалом бачать об’єднання зусиль держав членів задля якнайефективнішого і якнайшвидшого вирішення проблеми води як природного ресурсу. Вони прагнуть відігравати роль координатора у вирішення питання.
Держави із значними запасами води прагнутимуть отримати вигоду від своїх надлишкових запасів. Ця вигода може бути здійснена шляхом реалізації води серед тих, хто її потребує, або накопичення задля використання у майбутньому.
Держави з недостатніми запасами води своєю ціллю-ідеалом вбачатимуть у налаштуванні стабільного каналу отримання необхідної кількості ресурсів. Це можуть бути і поставки води, і її опріснення.
Визначення центрів зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів.
Зі схеми видно, що найбільшу взаємодію становлять реалізація цілей міжнародних організацій та країн з недостатніми запасами води. Така ситуація може бути пояснена тим, що зараз їхні цілі найбільше відповідають реальним потребам. Зараз гостро стоїть питання надання доступу до води тим, хто його потребує. Вода не повинна перетворитися на об’єкт торгівлі, тиску і т.д.
Визначення формальних та неформальних коаліцій суб’єктів МВ.
Якщо говорити про міжнародне водне право в контексті природо ресурсного права, то варто сказати, що даний тип відносин характеризується певними коаліціями між суб’єктами. Усі держави, які беруть участь у творенні міжнародного водного права, становлять частину цієї коаліції. Це зумовлено тим, що характер проблеми, яка повинна бути вирішена цим правом, набув глобальних та критичних масштабів. Загроза існує перед кожним. І тому не повинно існувати якихось ворогуючих союзів чи коаліцій, які б реалізовували свій інтерес.
