Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


÷ил≥ндр, що стоњть на горизонтальн≥й площин≥.




ѕрацюючи над рисунком цил≥ндра, студенти нар≥вн≥ з повторенн€м ≥ застосуванн€м правил наочноњ перспективи отримують нов≥ знанн€, повТ€зан≥ з перспективною побудовою к≥л. ÷ил≥ндр Ц це геометричне т≥ло, форма €кого складаЇтьс€ з трьох поверхонь: з них дв≥ плоск≥ ≥ однаков≥ за конф≥гурац≥Їю Ц кола, ≥ одна, що зТЇднуЇ обидва кола, б≥чна цил≥ндрична.

–исунок цил≥ндра починають з побудови його основи. ¬ основ≥ цил≥ндра лежить поверхн€ кола, €ка обмежуЇтьс€ колом.  оло вписуЇтьс€ в квадрат. якщо будемо п≥дводити квадрат разом з вписаним колом, то коло поступово м≥н€тиме своњ контури, перетворюючись в ≥ншу замкнену геометричну л≥н≥ю, що наближаЇтьс€ до ел≥пса. якщо точка зору того, хто малюЇ, на лежаче коло сп≥впадаЇ з р≥внем столика, тобто з л≥н≥Їю горизонту, мала вертикальна в≥сь зникаЇ, а велика перетворюЇтьс€ в л≥н≥ю, р≥вну горизонтальному д≥аметру кола.

ћалюючи коло, що знаходитьс€ поблизу л≥н≥њ горизонту, не можна зображати ел≥пс з гострими кутами. ≈л≥пс- це перспективне зображенн€ лежачого кола, а в кола немаЇ кут≥в. ѕобудова ел≥пса Ц це перший етап роботи над побудовою цил≥ндра, що стоњть на горизонтальн≥й площин≥. ѕот≥м проводимо вертикальн≥ сторони з кут≥в лежачого квадрата на висоту цил≥ндра ≥ будуЇмо верхн≥й квадрат. ” нього вписуЇмо коло. ѕ≥сл€ цього прибираЇмо зайв≥ допом≥жн≥ л≥н≥њ ≥ приступаЇмо до подальшого етапу малюванн€ Ц св≥тлот≥ньовому опрацюванню цил≥ндра.

10.3 ÷ил≥ндр, що лежить на горизонтальн≥й поверхн≥.

÷ил≥ндр будуЇмо на основ≥ пр€мокутноњ призми. ѕередус≥м треба побудувати лежачу на одн≥й гран≥ призму, в €коњ сторона основи буде р≥вна вертикальному д≥аметру кола, основ≥ цил≥ндра.

¬изначаЇмо м≥сце ≥ розм≥р майбутнього цил≥ндра на аркуш≥. ѕроводимо л≥н≥ю горизонту. Ѕеремо за основу нам≥тку, починаЇмо рисунок з побудови основи, €кою в цьому випадку служить пр€мокутник з≥ сторонами, попарно р≥вними висот≥ цил≥ндра ≥ д≥аметру кола його основи. ÷ей пр€мокутник Ї проекц≥Їю цил≥ндра на горизонтальну площину. ѕобудову проводимо ≥ починаЇмо з найближчоњ до нас точки, де перетинаютьс€ сторони пр€мокутника. ѕ≥сл€ побудови призми залишаЇтьс€ вписати в квадрати кола, €к≥ при перспективн≥й побудов≥ перетворилис€ в ел≥пси. «алишаЇтьс€ зТЇднати ел≥пси основ створюючими, €к≥ €к би обмежують круглу форму цил≥ндра в≥д навколишнього прос ÷ил≥ндр побудований. «д≥йснюЇмо св≥тлот≥ньове опрацюванн€ цил≥ндра.

10.4 —то€ча ≥ лежача чотиригранна п≥рам≥да

ѕобудова п≥рам≥ди починаЇтьс€ з попередньоњ легкоњ нам≥тки, з урахуванн€м хорошоњ композиц≥йноњ побудови на аркуш≥ паперу двох рисунк≥в сто€чоњ ≥ лежачоњ п≥рам≥ди ≥ визначенн€ л≥н≥њ горизонту.

ѕобудова сто€чоњ п≥рам≥ди досить проста. ЅудуЇмо квадрат в основ≥ п≥рам≥ди. Ќа перетин≥ д≥агоналей в≥дновлюЇмо висоту п≥рам≥ди (перпендикул€р) ≥ з кут≥в квадрата проводимо л≥н≥њ до вершини перпендикул€ра. ѕ≥рам≥да побудована.

ѕобудова лежачоњ п≥рам≥ди д≥литьс€ на три етапи:

1. побудова р≥внобедреного трикутника, шо лежить на горизонтальн≥й площин≥;

2. побудова квадрата основи п≥рам≥ди;

3. побудова самоњ п≥рам≥ди.

10.6  ул€

 ул€ волод≥Ї т≥Їю здатн≥стю будови, що вс≥ точки њњ круглоњ поверхн≥ в≥дсто€ть на однаков≥й в≥дстан≥ в≥д одн≥Їњ точки Ц њњ центра.  ул€ торкаЇтьс€ горизонтальноњ поверхн≥ т≥льки одн≥Їю точкою. ƒл€ того щоб передати в рисунку форму кул≥, треба €сно соб≥ у€вл€ти њњ будову.  ул€ маЇ т≥льки одну поверхню. ѕоверхн€ кул≥ замкнена сама в соб≥ ≥ не маЇ кордону. ‘орма кул≥ утворюЇтьс€ в≥д обертанн€ кола навколо њњ д≥аметра (в≥сь обертанн€). Ћ≥н≥йна побудова кул≥ нескладна, оск≥льки достатньо правильно намалювати коло, що торкаЇтьс€ горизонтальноњ поверхн≥ т≥льки одн≥Їю нижньою точкою, через €ку проходить вертикальний д≥аметр. јле обТЇмна побудова кул≥, тобто л≥пленн€ њњ форми св≥тлот≥нню Ї одн≥Їю з най складн≥ших в рисунку.

ѕочинаючи ви€вл€ти форму кул≥ св≥тлот≥нню, треба ч≥тко у€вити, зв≥дки ≥ €к осв≥тлюЇтьс€ кул€, де на њњ поверхн≥ перебуваЇ найближча до джерела св≥тла точка ≥ €к при цьому промен≥ св≥тла будуть осв≥тлювати його поверхню, а також де к≥нчатиметьс€ св≥тло ≥ починатиметьс€ т≥нь, в чому причина рефлекс≥в, що зТ€вл€ютьс€ в т≥н≥.

Ѕагатство св≥тлот≥ньових в≥дношень виникаЇ тому, що м≥ра осв≥тленост≥ поверхн≥ кул≥ убуваЇ, починаючи в≥д самоњ близькоњ до джерела св≥тла точки, плавно переход€чи в≥д св≥тла до т≥н≥. ≤ на затемнен≥й частин≥ поверхн≥ кул≥ завд€ки рефлексам виникаЇ також багато св≥тлих ≥ темних т≥ней, що мТ€ко переход€ть з одн≥Їњ в ≥ншу. “ому кул€ багатша за вс≥ ≥нш≥ т≥ла св≥тлот≥ньовими в≥дношенн€ми ≥, отже, б≥льш важка дл€ зображенн€. “руднощ≥ пол€гають в тому, щоб обТЇмну форму кул≥ прол≥пити до самого контура.

ќсобливо складним при л≥пленн≥ форми кул≥ Ї вир≥шенн€ так званих дотик≥в њњ видимого краю з фоном, коли особливо велика контрастн≥сть осв≥тленоњ поверхн≥ кул≥ ≥ темного фону, а також торканн€ краю поверхн≥ кул≥ з фоном, коли св≥тлосила њњ ≥ св≥тлосила фону позаду сп≥впадаЇ, тод≥ видимий край стаЇ невидимим ≥ контур зникаЇ.

“ам де контур видний, в≥н повинен вир≥шитис€ так мТ€ко, щоб за ним в≥дчувалас€ поверхн€, що закругл€Їтьс€ другою невидимою половиною. —проби змалювати темн≥ й св≥тл≥ пл€ми впритул привод€ть до псуванн€ рисунка ≥ зачорнюванн€ вс≥Їњ роботи. “≥льки посл≥довн≥сть в робот≥, починаючи з первинного ви€вленн€ форми легкою св≥тлот≥нню, а пот≥м уважна робота св≥тлот≥ньовими в≥дношенн€ми за вс≥Їю формою можуть дати позитивний результат.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 506 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

522 - | 496 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.