Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћалюванн€ ≥люстрац≥њ до казки, музичного твору




 

÷ей вид тематичного малюванн€ за своЇю методикою схожий з попередн≥м видом (≥люстрац≥Їю до поетичного твору). якщо обс€г казки невеликий, вчитель знайомить д≥тей з њњ зм≥стом безпосередньо на початку уроку малюванн€. ѕроводить бес≥ду з д≥тьми по зм≥сту ц≥Їњ казки, задаЇ питанн€, €к≥ п≥двод€ть д≥тей до створенн€ композиц≥њ. Ќаприклад: Дяк ви вважаЇте, €ким кольором можна зобразити золоту рибку?", Дякий був кол≥р океану, коли з нього виходила цар≥вна Ћиб≥дь?" та ≥нш≥.

якщо ж казка велика за обс€гом, д≥ти ознайомл€тьс€ з њњ зм≥стом вдома, а на уроц≥ малюванн€ вже проводити бес≥ду по зм≥сту з д≥тьми.  орисно спитати, €кий еп≥зод б≥льше сподобавс€, €кий хот≥ли б намалювати...

 орисно використовувати на уроках тематичного малюванн€ таблиц≥ з зображенн€м посл≥довност≥ малюванн€ тварин, рослин ≥ т.д.

”рок тематичного малюванн€ можна спланувати, €к ≥нтегрований урок. “обто ≥нтегрувати урок малюванн€ ≥ урок музики. Ќа початку такого уроку сл≥д провести бес≥ду (п≥дготовчу) до даного музичного твору, налаштувати д≥тей на прослухуванн€ музики, корисно перед слуханн€м задати д≥т€м питанн€ такого характеру Дяк ви гадаЇте, €ку пору року хот≥в показати у своЇму твор≥ композитор?". ѕ≥сл€ слуханн€, вчитель повторюЇ своЇ питанн€, ≥ задаЇ ≥нш≥, €к≥ п≥двод€ть д≥тей до визначеност≥ у кольор≥, композиц≥њ. Ќа такому уроц≥ малюванн€ у д≥тей розвиваЇтьс€ естетичне почутт€ до прекрасного не т≥льки у художн≥х творах мистецтва, але й у музичних творах.

Ќаприк≥нц≥ такого уроку потр≥бно зробити виставку роб≥т д≥тей ≥ ще раз прослухати музичн≥й тв≥р, пор≥вн€ти музичне зображенн€ з художн≥м, зробити висновки.

“ак≥ уроки розвивають у д≥тей не т≥льки художн≥ навички та вм≥нн€ слухати вчител€, а ще й фантаз≥ю, творче у€вленн€, що Ї важливим фактором дл€ подальшоњ художньоњ творчост≥.

15.

ѕриготуйте аркуш паперу, простий ол≥вець ≥ гумку. –озташуйте аркуш паперу так, щоб ф≥гура людини ув≥йшла на нього ≥ виг≥дно вигл€дала. ѕридумайте, в €к≥й поз≥ ви будете малювати людину (€кщо по памТ€т≥). ѕочн≥ть виконувати начерк легкими штрихами.

“онкими л≥н≥€ми, злегка натискаючи на ол≥вець, накидайте напр€м тулуба, рук ≥ н≥г. ѕот≥м нам≥тьте основн≥ частини ф≥гури у вигл€д≥ овал≥в або пр€мокутник≥в. √олову позначте кругом. –уки ≥ ноги будуть складатис€ з двох деталей м≥н≥мум, стопи ≥ кист≥ також позначте геометричними ф≥гурами Ч це трет€ деталь в к≥нц≥вках. якщо малюнок не влаштовуЇ вас Ч не посп≥шайте його прати гумкою.  раще виправте в≥дразу, а нев≥рн≥ л≥н≥њ акуратно видал≥ть.

ƒал≥ починайте додавати детал≥ й промальовувати ф≥гуру. Ќа голов≥ провед≥ть серединну вертикальну л≥н≥ю, на н≥й нам≥тьте горизонтальн≥ л≥н≥њ дл€ очей, носа ≥ рота. ”точн≥ть форму голови, накидайте зач≥ску. —гладьте плавними л≥н≥€ми вс≥ кути, €к би Ђсращ≥ва€ї детал≥ м≥ж собою. якщо потр≥бно Ч додайте мускулатури. Ќам≥тьте од€г.

Ќамалюйте особа, надайте йому €кий-небудь вираз. ѕрорисуйте кист≥ рук. «а допомогою ластику з≥тр≥ть невидим≥ ≥ допом≥жн≥ л≥н≥њ. ”точн≥ть риси т≥ла ≥ детал≥ од€гу. ѕридумайте ≥ намалюйте, за бажанн€м, в≥дпов≥дний фон Ч квартира, вулиц€ та ≥нше. Ќанес≥ть легку штрихуванн€, €кщо не збираЇтес€ працювати в кольор≥. Ўтрихуванн€ наносите за формою т≥ла та од€гу, не забудьте про т≥нь. ѕ≥дкресл≥ть перший план.

ћалюючи з натури простим ол≥вцем людини, зверн≥ть увагу на його характерн≥ особливост≥. «ам≥р€йте ол≥вцем пропорц≥њ Ч ск≥льки раз в≥дкладаЇтьс€ будь-€ка частина т≥ла у всьому т≥л≥. Ќаприклад, зазвичай, голова людини в≥дкладаЇтьс€ с≥м раз≥в. якщо ви не домоглис€ портретноњ точност≥ у малюнку Ч н≥чого страшного. ÷е може бути обумовлено похибками в малюванн≥ ≥ своњм баченн€м натури. ™ думка, що в портрет художник привносить частину своњх рис. „им част≥ше ви тренуЇтес€ в малюнку ф≥гури людини, тим точн≥ше будуть ваш≥ роботи.

16. ≈тапи роботи над натюрмортом.

ѕри малюванн≥ натюрморту дотримуютьс€ загальних правил

посл≥довного зображенн€ малюнка - Ђв≥д загального до конкретногої ≥ Ђв≥д часткового до загальногої.

ћалюванн€ натюрморту можна умовно розд≥лити на чотири етапи: схематизац≥€, тип≥зац≥ю, ≥ндив≥дуал≥зац≥ю та узагальненн€.

Ќа етап≥ схематизац≥њ предмети розм≥щують на аркуш≥ паперу, малюючи њх спрощену схематичну форму.

Ќа етап≥ тип≥зац≥њ ви€вл€ють форму предмет≥в. Ќа етап≥ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ стирають вс≥ допом≥жн≥ л≥н≥њ ≥ штрихи ≥ переход€ть до ≥ндив≥дуальноњ опрацюванн€ форми предмет≥в, њх св≥тлини, фактури, осв≥тленост≥.

Ќа етап≥ узагальненн€ призвод€ть весь малюнок до Їдиного ц≥лого, працюючи

Ђ¬≥д часткового до загальногої.

I етап.

ѕередбачаЇ композиц≥йне розм≥щенн€ зображенн€ на аркуш≥ паперу.

ѕитанн€ композиц≥њ вже вир≥шувалис€ в процес≥ виконанн€ еск≥з≥в-вар≥ант≥в. «найдену композиц≥ю необх≥дно зберегти ≥ перенести њњ у формат аркуша. ƒл€ цього визначаЇтьс€ найб≥льша ширина ≥ найб≥льша висота вс≥Їњ постановки. ќбмеживши, таким чином, поле, в €кому буде знаходитис€ зображенн€ основних частин натюрморту, можна к≥лькома легкими л≥н≥€ми нам≥тити м≥сце кожного з предмет≥в ≥ площину, на €к≥й вони встановлен≥.  оли визначена точка зору, меж≥ натюрморту ≥ форма листа (вертикаль або горизонталь), можна приступати до малюванн€.

«авданн€ пол€гаЇ в тому, щоб в процес≥ малюванн€ не порушувати задуму, €кий у вас склавс€. “ому не можна малювати, починаючи з окремого предмета, поступово пр≥р≥совива€ до нього ≥ншу частину зображенн€. ” цьому випадку неминуче будуть порушен≥ пор≥вн€льн≥ розм≥ри предмет≥в, малюнок може не вкластис€ в аркуш або ви€витис€ значно менше, н≥ж потр≥бно.

ѕочинають з начерку вс≥Їњ групи - њњ потр≥бно закомпоновано у лист≥ легкими швидкими л≥н≥€ми, окреслити весь натюрморт, встановлюючи на аркуш≥ м≥сц€, де розташовуютьс€ предмети. ” ц≥й робот≥ ви зустр≥нетес€ з завданн€м встановити правильн≥ сп≥вв≥дношенн€ розм≥р≥в предмет≥в.

–озгл€немо все по пор€дку.

ўоб намалювати щось на аркуш≥ паперу спочатку треба побудувати зображенн€. ÷им закладаЇтьс€ своЇр≥дний фундамент дл€ всього малюнка.  оли натюрморт побудований в основному, необх≥дно уточнити пропорц≥њ предмет≥в, њх розташуванн€ ≥ зв'€зки в груп≥.

 

II етап.

”точнюЇтьс€ м≥сце кожного з предмет≥в щодо один одного, визначаютьс€ њх пропорц≥йн≥ в≥дношенн€, ви€вл€Їтьс€ конструктивна основа форми. ¬ир≥шенн€ цих питань вимагаЇ серйозного, уважного анал≥зу натури. ѕотр≥бно враховувати в €кому м≥сц≥ знаходитьс€ глечик по в≥дношенню до келиха ≥ чайн≥чки; на ск≥льки ширина глечика менше його висоти; на €к≥й в≥дстан≥ в≥д переднього краю драп≥руванн€ варто глечик; на ск≥льки глечик б≥льше, н≥ж келих; це дозволить б≥льш уважно анал≥зувати натуру, а, отже, швидше зрозум≥ти законом≥рност≥ њњ будови. ƒл€ полегшенн€ процесу побудови форми предмет≥в малювати њх краще €к би прозорими. ÷е, по-перше, дасть можлив≥сть в≥дчути просторов≥сть форми, по-друге, правильно зобразити њњ на аркуш≥ паперу.

¬с≥ побудова потр≥бно виконувати легкими, без натиску л≥н≥€ми, тод≥ на наступних етапах њх не потр≥бно прати, вони орган≥чно ув≥йдуть до саме зображенн€.

ќб'Їмн≥сть, рельЇфн≥сть форми ми сприймаЇмо т≥льки при на€вност≥ св≥тлот≥н≥. “ому, працюючи над малюнком, вже на другому етап≥ потр≥бно визначати великий св≥т ≥ велику т≥нь, в т≥н€х зробити легку прокладку тоном.

III етап.

…де подальше уточненн€ форми предмет≥в, триваЇ робота тоном. ¬ивчивши законом≥рност≥ розпод≥лу св≥тлот≥н≥ на геометричних т≥лах р≥зноњ форми, легко можна роз≥братис€ в светотональное градац≥€х ≥ на побутових предметах. —кладн≥сть тут т≥льки в тому, що побутов≥ предмети у пор≥вн€нн≥ з г≥псовими геометричними т≥лами мають ще й св≥й ≥ндив≥дуальний кол≥р ≥ тон. ¬с≥ предмети, так чи ≥накше, р≥зн≥ за матер≥алом, з €кого вони зроблен≥. ѕередн≥й план бажано промальовувати б≥льш докладно, н≥ж другий ≥ трет≥й, нам≥чати конкретн≥ складки, дуже уважно ≥ детально л≥пити форму. ƒалекий план б≥льш м'€кий, узагальнено, немаЇ конкретних ч≥тких переход≥в. ÷ей прийом створюЇ в≥дчутт€ глибини в малюнку.

IV етап.

«аключний. ¬≥н передбачаЇ процес завершенн€ малюнка. Ќа цьому етап≥ потр≥бно ще раз провести у€вний анал≥з своЇњ роботи. ” чому ж в≥н пол€гаЇ? ¬≥н пол€гаЇ, перш за все, в наступному:

1. ћалюнок розгл€даЇтьс€ з позиц≥њ: а) перспективного побудови; б) об'Їмност≥, рельЇфност≥ форм; в) тонового р≥шенн€; г) матер≥альност≥.

2. ”загальненн€ малюнка. ” тому випадку, коли зображувана деталь, а можливо, ≥ предмет руйнують незбиране сприйн€тт€ малюнка, то цей предмет "пом'€кшуЇтьс€", €кщо в≥н занадто темний, ≥, навпаки, "ущ≥льнюЇтьс€", €кщо дуже св≥тлий.

3. ’удожн€ виразн≥сть, ц≥л≥сн≥сть малюнка.

–озгл€нут≥ чотири етапи роботи над малюнком натюрморту зовс≥м не Ї окремими один в≥д одного, самост≥йними ланками. ¬они складають Їдиний ≥ непод≥льний процес, кожен етап €кого Ї лог≥чним продовженн€м попереднього.

Ѕез етапу компонуванн€, наприклад, важко починати побудову форми - малюнок може вийти або великим, або дуже маленьким. Ѕез етапу конструктивного побудова форми важко переходити до њњ опрацюванн€ за допомогою св≥тлот≥н≥, оск≥льки форма в цьому випадку може вийти в≥дм≥нною в≥д т≥Їњ, €ка в натур≥.

—истема посл≥довно побудови форми предмет≥в площин≥ дозвол€Ї уникнути значних помилок у малюнках, полегшуЇ, спрощуЇ процес зображенн€.

17. ѕосл≥довн≥сть малюванн€ портрета в 6 клас≥.

− ѕовторенн€ сп≥врозм≥рност≥, пропорц≥й голови людини.

− ¬изначенн€ виду портрету (анфас, проф≥ль) та обТЇму зображуваного.

− ¬ир≥шенн€ композиц≥њ портрета у формат≥.

− —постереженн€ обТЇкта та визначенн€ типу обличч€, ≥ндив≥дуальних особливостей.

− ¬иконанн€ еск≥зу портрету.

− ƒетальна проробка елемент≥в портрету.

− «авершенн€ роботи в матер≥ал≥.

ѕочнемо з композиц≥њ. ¬изначимо положенн€ аркуша паперу дл€ роботи ≥ нам≥тимо меж≥

малюнка.

- ћи малюЇмо автопортрет анфас. ’то знаЇ, що це означаЇ ≥ €к≥ види портрета бувають?

o јнфас, також ‘ас ≥ ѕроф≥ль.

o ‘ас Ч в≥д фр. en face Ч в обличч€ Ч вид особи, предмета пр€мо спереду;

o јнфас Ч положенн€ обличч€м до гл€дача у ¾ повороту голови.

o ѕроф≥ль Ч вигл€д збоку.

 јЌќЌ» «ќЅ–ј∆≈ЌЌя ќЅЋ»„„я:

ѕортрет - це жанр образотворчого мистецтва, в €кому художник зображуЇ

людей. ÷е один з складних ≥ разом з тим надзвичайно ц≥кавих жанр≥в мистецтва. ѕортрети

допомагають нам в≥дчути характер людини, њњ настр≥й в даний час.

јле роботу сл≥д починати з композиц≥њ малюнка.  омпозиц≥€ малюнка повинна

займати весь формат аркуша. “ак €к голова людини маЇ вит€гнуту форму, аркуш паперу

поклад≥ть перед собою вертикально. Ќамалюйте овал обличч€. Ќе забудьте залишити

зверху м≥сце дл€ зач≥ски, знизу - дл€ зображенн€ шињ та плечей.  омпозиц≥йне вир≥шенн€

автопортрета не повинно бути випадковим, необх≥дно наперед продумати: буде зображена

 

т≥льки голова або буде по€сний портрет. ѕри робот≥ над автопортретом треба мати на

уваз≥, що вир≥шенн€ композиц≥йного завданн€ не обмежуЇтьс€ т≥льки розташуванн€м

зображенн€ на аркуш≥. ѕотр≥бно знайти (вид≥лити) композиц≥йний центр.  омпозиц≥йним

центром в портрет≥ можуть бути оч≥, н≥с ≥ губи, або губи ≥ п≥дбор≥дд€.

ѕроф≥льна л≥н≥€ при зображенн≥ голови у фас − пр€ма ≥ д≥лить голову на дв≥

р≥вн≥ ≥ симетричн≥ частини. “ому, зображаючи симетричн≥ форми голови − лоб, овал

особи, н≥с, губи, п≥дбор≥дд€, учень повинен малювати одночасно праву ≥ л≥ву частини.

Ћ≥н≥њ надбр≥вних дуг, п≥дстави носа ≥ п≥дбор≥дд€, а також л≥н≥њ розр≥зу очей ≥ рота

будуть пр€мими ≥ горизонтальними. ¬иконанн€ малюнка починалос€ з композиц≥йного

розм≥щенн€ зображенн€ на аркуш≥ паперу, але тут п≥дх≥д до вир≥шенн€ композиц≥йного

завданн€ був ≥ншим.

ѕам'€тайте форма очей овальна, в≥дстань м≥ж ними приблизно дор≥внюЇ оку. ќч≥

бувають маленьк≥ ≥ велик≥, вузьк≥ ≥ широк≥, за кольором - блакитн≥, с≥р≥, кар≥, зелен≥. Ѕрови

знаход€тьс€ над очима ≥ розташовуютьс€ на допом≥жн≥й горизонтальн≥й л≥н≥њ. Ѕрови теж

бувають широк≥ ≥ вузьк≥, пр€м≥ ≥ вигнут≥.

Ќижн€ частина обличч€ д≥литьс€ на дв≥ частини допом≥жноњ горизонтальною

л≥н≥Їю на висот≥. Ќа н≥й розташовуЇтьс€ к≥нчик носа з симетричним правим ≥ л≥вим

крилом. Ќ≥с маЇ форму п≥рам≥ди чотиристоронньоњ. Ќ≥с так само може бути короткими

довгим, кирпатим, "орлиним", "картоплею", пр€мим або "грецьким".

ƒал≥ малюЇмо губи, верхню ≥ нижню. ¬они розташовуютьс€ нижче носа ≥

мають хвилепод≥бний контур. ƒовжина губ становить розм≥р в≥д середини з≥ниц≥ одного

ока до середини з≥ниц≥ ≥ншого оч≥. √уби можуть бути вузькими, середн≥ми, товстими ≥

роздутими.

ѕ≥дбор≥дд€ ≥ вилиц≥ у кожного теж своњ: ч≥тко вид≥лен≥ чи мають мТ€к≥ форми.

«ач≥ска, стрижка. Ўи€ в два рази вужче ширини голови.

ѕлан на дошц≥: Ђѕосл≥довн≥сть виконанн€ самост≥йноњ роботиї

-ѕрацюЇмо на дошц≥ ≥ створюЇмо еск≥з автопортрета.

- ƒивимос€ презентац≥ю ≥ п≥дбираЇмо кол≥р обличч€.

-—лухаЇмо вчител€ ≥ визначаЇмо об`Їм голови.

-ѕрацюЇмо самост≥йно ≥ створюЇмо еск≥зу автопортрету на аркуш≥

-ƒемонструЇмо власну роботу на класн≥й виставц≥.

18. –озд≥л 3. ћалюванн€ за у€вою

3.1. ћалюванн€ пейзажу.

1. ѕосл≥довн≥сть зображенн€ пейзажу за у€вою в одн≥й ≥з граф≥чних техн≥к:

¬иб≥р мотиву та визначенн€ формату ≥ форму аркуша (вертикальний та

горизонтальний).

¬изначенн€ положенн€ л≥н≥њ горизонту та точки зору на формат≥.

¬иконанн€ композиц≥йного розташуванн€ обТЇкт≥в пейзажу:

- визначенн€ центру композиц≥њ;

- нам≥чаЇмо узагальнену форму основних елемент≥в пейзажу, а саме обТЇкт≥в

першого, середнього ≥ заднього план≥в.

ƒетал≥зац≥€ обТЇкт≥в першого плану.

¬иконанн€ пейзажу в матер≥ал≥ (л≥н≥йний Ц фломастер, кулькова ручка, граф≥тний

та кольоров≥ ол≥вц≥).

ѕоетапн≥сть виконанн€ самост≥йноњ роботи на уроц≥ Ђ¬≥дтворенн€ тональних

сп≥вв≥дношень в декоративн≥й композиц≥њ за у€вою "√≥лка дерева з плодами та лист€м":

1. ¬иб≥р формату аркуша паперу в≥дносно обраного задуму.

2. јнал≥з форм лист€ ≥ плод≥в в≥дносно його геометричн≥й под≥бност≥, визначенн€ м≥сц€

малюнку на аркуш≥ паперу та габаритних розм≥р≥в лист€ ≥ плод≥в.

3. ¬изначенн€ ≥ передача пропорц≥й лист€, плод≥в, њх конструктивноњ будови та характерн≥

особливост≥ форми.

4. ƒетальне промальовуванн€ характерних особливостей лист€. ¬≥дтворенн€ тональних

сп≥вв≥дношень в декоративн≥й композиц≥њ за у€вою "√≥лка дерева з плодами та лист€м".

5.  ольорове вир≥шенн€ композиц≥њ.

ѕередача тональних сп≥вв≥дношень кольор≥в плод≥в та лист€.

”чн≥ працюють самост≥йно, паралельно з роботою вчител€ на дошц≥.

ѕосл≥довн≥сть роботи над пейзажем за у€вою

¬иб≥р тематики роботи за бажанн€м учн≥в.

ѕобудова композиц≥йного р≥шенн€ роботи Ц виб≥р точки зору ≥ побудова л≥н≥њ

горизонту, планов≥сть елемент≥в композиц≥њ ≥з врахуванн€м закон≥в перспективи,

оптичних ≥люз≥й.

ƒоповненн€ композиц≥њ детал€ми другого плану.

ƒетальна промальовка предмет≥в, зображених на передньому план≥.

¬иб≥р кол≥рноњ гами роботи: насичен≥, €скрав≥ кольори дл€ переднього плану

≥ мТ€к≥, що набувають кольору пов≥тр€ноњ димки Ц блакитноњ, молочно-б≥лоњ,

ф≥олетовоњ, дл€ предмет≥в другого плану.

–обота над композиц≥Їю в техн≥ц≥ акварел≥ Ц промальовка великих за розм≥ром

площ та предмет≥в.

ƒетальна промальовка деталей переднього плану тушшю.

ќформленн€ роботи

 

19. ¬итинанка Ц орнаментальн≥ й ф≥гурн≥ прикраси, ажурно вит€т≥ ножиц€ми, вир≥зан≥ ножем з б≥лого або кольорового паперу.

¬≥д назви техн≥ки виготовленн€ (витинати) походить ≥ терм≥н.

Ќескладн≥ прийоми витинанн€ ≥ недорогий матер≥ал дали чудов≥ зразки прор≥зного паперового декору, у €кому вт≥лен≥ в≥чн≥ символи природи, колективний досв≥д п≥знанн€ св≥ту.

«а технолог≥чними та художн≥ми особливост€ми витинанки под≥л€ютьс€ на ажурн≥ (зображенн€ м≥ститьс€ в прор≥зах) ≥ силуетн≥ (зображенн€ виступаЇ силуетом), одинарн≥ (виготовлен≥ з одного аркуша паперу), складн≥ (апл≥кац≥йн≥ Ц з к≥лькох аркуш≥в паперу).

 

¬итинанки бувають таких груп: ф≥гурки, розети, дерева, стр≥чки, шпалери, ф≥ранки.

‘≥гурки Ц силуетн≥ витинанки, де зображувались пташки, вершники, л€льки тощо ≤грашки Ц витинанки декоративного ≥ тематичного характеру. ÷е ≥люстрац≥њ до казок ≥ опов≥дань.

≤грашки

–ан≥ше окрем≥ твори силуету в≥дображали побутов≥ сцени з житт€ людей, ≥сторичн≥ та батальн≥ еп≥зоди в≥йни. ’арактеризувалис€ вони ч≥ткою л≥н≥Їю, вишуканим контуром, лакон≥змом та творчою фантаз≥Їю. ¬ сьогоденн≥ так≥ витинанки виконують дл€ оформленн€ книг. ÷е можуть бути ≥люстрац≥њ до опов≥дань, п≥сень, байок, легенд, казок, мультф≥льм≥в тощо. Ќа перший погл€д може здатись, що це просте ≥ одноман≥тне мистецтво, але насправд≥ воно приховуЇ велик≥ творч≥ можливост≥, у ц≥й простот≥- лакон≥зм ≥ виразн≥сть.

(ƒемонстрац≥€ витинанок-≥грашок)

–озети Ц ажурн≥ витинанки, що складаютьс€ з одинарних витинанок (розетки, з≥рки, ромби, квадрати), та з накладних (сонечко)

–озети

Ђ—онечкаї утворюютьс€ ≥з 4-8 р≥знокол≥рних кружалець ще меншого д≥аметра, нал≥плених одне на одного. Ђ—онечкої ≥ формою ≥ пелюстковою будовою нагадують саморобн≥ кв≥ти. ”с≥ типи витинанок розетковоњ групи можуть мати р≥зний пор€док центральноњ осьовоњ симетр≥њ: четвертий, восьмий або ш≥стнадц€тий.

ўодо одинарних витинанок то сюди перше за все € хочу внести сн≥жинки. ѓхн€ будова складаЇтьс€ з пром≥нчик≥в, €к≥ симетрично розташован≥ навколо центру. —н≥жинки завжди шестипроменев≥, бо така конф≥гурац≥€ кристал≥в льоду. ¬они досить р≥зноман≥тн≥ й неповторн≥. ќдноб≥чн≥, двоб≥чн≥.

(ƒемонстрац≥€ сн≥жинок)

—тр≥чки Ц стр≥чки з одноб≥чною та двоб≥чною композиц≥Їю орнаменту.

—тр≥чки

÷е мережки, €кими прикрашали палички, сволоки, ст≥ни, горщики дл€ кв≥т≥в. ѕрикрашали також ними навколо в≥кон та поп≥д стелею. ¬иконували в таких орнаментах рослини: декоративно перероблен≥ кв≥ти, листки та г≥лки будь-€ких рослин.  в≥ти зображували н≥би в поперечному розр≥з≥ або побаченими зверху, листки Ц розвернутими у фас. ÷е були стил≥зован≥ зображенн€ птах≥в, людей. ¬икористовувалис€ також геометричн≥ елементи.

‘≥ранки

ѕри виготовлен≥ ф≥ранок майстри використовували комб≥нован≥ техн≥ки. ќрнаменти цього типу витинанок найчаст≥ше подавалис€ с≥тчастим рапортом, тобто елементи в≥зерунк≥в вписували в пр€мокутну або д≥агональну с≥тку. ѕод≥л€ютьс€: на стр≥чков≥, велик≥ пр€мокутн≥, портЇри з апл≥кац≥€ми та ≥нш≥. —юди вход€ть ≥ серветки.

Ўпалери Ц витинанки, €к≥ складаютьс€ з таких тип≥в композиц≥йноњ структури: центральна, р€дова, с≥тчаста, в≥льне заповненн€.

Ўпалери

ƒекорували цим видом витинанок, в основному ст≥ни. ÷е були витинанки з використанн€м багатьох кольор≥в, ≥ з багатим орнаментальним декором.

¬иставочн≥ витинанки

÷е тематичн≥ твори, пристосован≥ дл€ експонуванн€ на виставках, а також дл€ пол≥граф≥чноњ продукц≥њ. яскравими зразками таких витинанок Ї заставки дл€ книг, витинанки Ц плакати, ексл≥бриси, лист≥вки та ≥н.

(ƒемонстрац≥€ витинанок)

б) ¬икладенн€ нового матер≥алу.

ўе одна група витинанок Ц це ƒерева Ц група, €ка охоплюЇ к≥лька композиц≥йних тип≥в наст≥нних прикрас дзеркальноњ симетр≥њ: дерево, дерево з пташками, г≥лка, букет, вазон, кв≥тка.

(ƒемонстрац≥€ витинанок)

—правжнЇ мистецтво Ц символ≥чне. ѕопри свою простоту, доступн≥сть, витинальне мистецтво мало власн≥ оберегов≥ символи:

пр€м≥, ломан≥, хвил€ст≥ Ц символи життЇвоњ дороги;

трикутн≥ Ц обереги;

чотирикутн≥ Ц символ родючост≥;

маг≥чна символ≥ка Ц чотири пори року, чотири сторони св≥ту;

розетков≥ Ц сонце.

-як≥ ж мотиви використовувалис€ у витинанках групи Ц дерева?

ƒерево з розлогими г≥лкамиЧродюч≥сть земл≥.

ƒерево житт€Чсимвол небесноњ ос≥, скарбниц€ житт€, поЇднуЇ в соб≥ тепер≥шнЇ ≥ майбутнЇ, стал≥сть ≥ рухлив≥сть; це символ природи, €ка безперервно в≥дновлюЇтьс€. „астиною символ≥ки Ї птахи. ƒва птахи на дерев≥ символ≥зують темр€ву ≥ св≥тло, дуал≥зм. ѕоЇднанн€ птах≥в у г≥лл≥ та зм≥њ б≥л€ стовбура символ≥зують союз пов≥тр€ ≥ вогню.

- ќтже, сьогодн≥ на зан€тт≥ ми ознайомимос€ ≥з технолог≥Їю виготовленн€ витинанок ≥ створимо власну витинальну композиц≥ю

- Ђƒерево житт€ї.

ѕереважно њх будують в≥дносно вертикальноњ ос≥ симетр≥њ.

ƒл€ сьогодн≥шньоњ роботи нам потр≥бн≥ будуть так≥ матер≥али та ≥нструменти:

-  ольоровий пап≥р (односторонн≥й, двосторонн≥й).ѕап≥р маЇ бути €скравий з насиченими кольорами, щоб добре складавс€ ≥ легко витинавс€ та вир≥завс€.

- Ѕ≥лий пап≥р

-  артон(б≥лий, кольоровий).

ü  лей ѕ¬ј. лей маЇ бути злегка розведений водою, щоб краще проклеювалась витинанка.

ü Ќожиц≥ (велик≥, з пр€мим лезом)

ü Ќожиц≥ (маленьк≥, з загостренн€м на к≥нц≥ леза).

- Ќ≥ж (за потребою, дуже гострий).

- √анч≥рка (протирати поверхню витинанки).

- ѕензель (дл€ нанесенн€ клею).

ўоб виконати композиц≥ю Уƒерево житт€У, пр€мокутник паперу згинаЇмо навп≥л по довжин≥ чи ширин≥. —южет малюнка сл≥д виконувати на одн≥й з половинок паперу.

¬иконуючи малюнок, сл≥д враховувати, а €ка фоном чи простором, €кий потр≥бно вир≥зати ≥ видалити. Ћегенько нам≥чайте л≥н≥њ листочк≥в, кв≥т≥в, птах≥в чи тварин. «ображенн€ сл≥д спочатку уточнити, виправити ≥ т≥льки п≥сл€ цього витинати.

¬ир≥зувати сл≥д спочатку маленьк≥ детал≥, а пот≥м Ц б≥льш≥.

ѕеред тим €к наклењти витинанку на картон≥, необх≥дно вз€ти до уваги характер ком≥рних поЇднань паперу та картону(див. таблицю приблизних поЇднань кольор≥в).

ѕ≥сл€ цього визначити м≥сце положенн€ витинанки в≥дносно картону (можна поставити крапки ол≥вцем на картон≥).

¬итинанку сл≥д клењти обережно без зайвого клею. ѕри цьому враховувати, що витинанку неможливо наклењти суц≥льно, оск≥льки можуть утворитис€ зморшки на папер≥.

Ќайпрост≥ш≥ декоративн≥ композиц≥њ народн≥ майстри виконують

здеб≥льшого без попереднього малюнка. ¬ир≥зають ножиц€ми зубчики, кружечки, дугопод≥бн≥ та в≥льн≥ л≥н≥њ, листочки ≥ одержують певн≥, часом не передбачен≥ декоративн≥ композиц≥њ.

 оли ж у декор витинанки ввод€ть €к≥сь стил≥зован≥ елементи (тваринн≥ чи рослинн≥), необх≥дно у€вити соб≥ њх образ, виконати на чернетц≥ ол≥вцем, а лише пот≥м вир≥зають.

20. –озвиток дитини в≥дбуваЇтьс€ в р≥зних видах естетичноњ д≥€льност≥, що ви€вл€Їтьс€, в≥дпов≥дно, в р≥зних видах д≥€льност≥: зан€тт€х образотворчим мистецтвом, музикою, читанн≥ л≥тератури, в≥дв≥дуванн≥ театру, сп≥лкуванн≥ з природою тощо. ”с≥ види розвитку т≥сно взаЇмопов'€зан≥, доповнюють ≥ п≥дсилюють один одного [27, 39-40]. «авд€ки розвивальному навчанню зд≥йснюЇтьс€ формуванн€ у молодших школ€р≥в нових знань, ум≥нь ≥ навичок та творчого ставленн€ до навчально-виховного процесу. –оль учител€ пол€гаЇ у допомоз≥ школ€рам самост≥йно дос€гнути позитивних результат≥в естетичноњ д≥€льност≥, визначити шл€хи њх саморозвитку та самовдосконаленн€..

”чн€м молодшого шк≥льного в≥ку властив≥ образн≥сть мисленн€, в≥дсутн≥сть стереотип≥в та естетичне св≥тосприйн€тт€ [19, 10-11]. ÷≥ €кост≥ св≥дчать про високий потенц≥ал творчих зд≥бностей ц≥Їњ в≥ковоњ категор≥њ. ќтже, естетичне вихованн€ молодших школ€р≥в маЇ високий розвивальний потенц≥ал за умови врахуванн€ в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей учн≥в ≥ передумов формуванн€ у них погл€д≥в, €к≥ склалис€ на попередньому етап≥ розвитку. ¬оно зд≥йснюЇтьс€ п≥д впливом багатьох фактор≥в: природи, л≥тератури, театру, твор≥в декоративно-прикладного мистецтва. ¬ажливе м≥сце при цьому займаЇ використанн€ художн≥х техн≥к народного мистецтва. ‘орми роботи з молодшими школ€рами зумовлен≥ видами естетичноњ д≥€льност≥, €к≥ плануЇ вчитель, а њх р≥зноман≥тн≥сть забезпечуЇ комплексний системний п≥дх≥д до впливу на особист≥сть. ќднак особлива роль у естетичному вихованн≥ належить народному мистецтву, промислам ≥ ремеслам, €кими так щедро багата украњнська земл€.

Ќавчанн€ образотворчому мистецтву Ї важливим компонентом навчально-виховноњ роботи в школ≥. ќсновою викладанн€ малюванн€ Ї прищепленн€ д≥т€м ірунтовних граф≥чних навичок, вихованн€ образотворчих ум≥нь ≥ поданн€ теоретичних в≥домостей з образотворчого мистецтва. «-пом≥ж ≥нших вид≥в мистецтва образотворче мистецтво Ї ун≥кальним у вир≥шенн≥ завдань €к художнього, так ≥ особист≥сного розвитку, громадського ≥ духовного становленн€ п≥дростаючого покол≥нн€ [36, 58]. ÷е зумовлено не т≥льки психоемоц≥йною природою сприйманн€ образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому в≥ц≥ образотворча д≥€льн≥сть стаЇ одн≥Їю з найдоступн≥ших ≥ емоц≥йно-захоплюючих форм творчост≥.

≈моц≥йно-виховний потенц≥ал мистецтва м≥ститьс€ у сам≥й його сут≥ ≥ по€снюЇтьс€ тим, що емоц≥йний чинник, естетичн≥ ≥деали Ч первинн≥ в≥дносно ≥нтелекту в формуванн≥ духовних ≥нтерес≥в, ставленн€ до св≥ту. ¬иховн≥ та художньо-розвивальн≥ ц≥л≥ у структур≥ мистецтва Ї пров≥дними в≥дносно навчальних. јдже саме вир≥шенн€ розвивальних завдань насамперед формуЇ р≥вень художньо-творчоњ св≥домост≥ особистост≥, що й визначаЇ ступ≥нь залученн€ њњ до культурних процес≥в [13, 37].

ƒержавний стандарт початковоњ осв≥ти з навчальноњ дисципл≥ни Ђќбразотворче мистецтвої передбачаЇ так≥ основн≥ завданн€ викладанн€ образотворчого мистецтва в початкових класах:

■ розвиток специф≥чних дл€ художньо-творчого процесу ун≥версальних €костей особистост≥ €к основи дл€ розвитку њњ творчого потенц≥алу, художньо-творчоњ у€ви, ориг≥нального, нестереотипного асоц≥ативно-творчого мисленн€, художньо-образних €костей зорового сприйн€тт€, спостережливост≥, зоровоњ пам'€т≥ та ≥н.;

■ формуванн€ в д≥тей художньо-естетичного ставленн€ до д≥йсност≥, здатност≥ до художнього п≥знанн€ св≥ту та його образноњ оц≥нки; розвиток таких особистих €костей, €к в≥дчутт€ краси та гармон≥њ, здатн≥сть емоц≥йно в≥дгукуватись на р≥зноман≥тн≥ ви€ви естетичного у навколишньому св≥т≥, вм≥нн€ п≥дм≥чати прекрасне у спостережуваних €вищах та усв≥домлювати його, потреба в спогл€данн≥ та милуванн≥;

■ формуванн€ знань ≥ у€влень про образотворче мистецтво, його ≥стор≥ю та роль у житт≥ людей, розум≥нн€ мови р≥зних вид≥в мистецтва, усв≥домленн€ рол≥ художнього образу в мистецтв≥ ≥ розвиток навичок його сприйн€тт€ та емоц≥йно-естетичноњ оц≥нки, культури почутт≥в;

■ формуванн€ потреб ≥ зд≥бностей до продуктивноњ художньоњ творчост≥, вм≥нн€ створити виразний художн≥й образ, ориг≥нальну композиц≥ю мовою виду образотворчого мистецтва, оволод≥нн€ основами художньо-образноњ мови ≥ виражальними можливост€ми художн≥х матер≥ал≥в та р≥зних вид≥в художн≥х техн≥к, що допоможе набути свободи вираженн€ у творчост≥;

■ розвиток сенсорних зд≥бностей д≥тей, що б≥льшою м≥рою спри€тиме повноц≥нност≥ художньо-естетичного сприйманн€ й пол≥пшенню €к≥сного боку художньо-творчоњ д≥€льност≥

ѕрограма з образотворчого мистецтва [45] складаЇтьс€ з двох головних розд≥л≥в Ц сприйманн€ та практичноњ (творчоњ) художньоњ д≥€льност≥. –озд≥л "—прийманн€" включаЇ два взаЇмопов'€заних види д≥€льност≥ Ц естетичне сприйманн€ д≥йсност≥ та сприйманн€ мистецтва. —аме у цьому розд≥л≥ охарактеризован≥ можливост≥ формуванн€ емоц≥йно-почуттЇвоњ сфери молодшого школ€ра.

«орове сприйн€тт€ в будь-€кому в≥ц≥ дом≥нуЇ над ≥ншими. „ерез це важливо €комога ран≥ше закласти фундамент дл€ подальшого активного вдосконаленн€ зоровоњ системи учн≥в. ” молодших класах головна увага спр€мовуЇтьс€ на розвиток зоровоњ потенц≥њ д≥тей (концентрац≥€ уваги, розр≥зненн€, пор≥вн€нн€ та виб≥р, здатн≥сть оперувати готовими образами тощо). —аме тому художню осв≥ту д≥тей пропонуЇтьс€ починати ≥з зовн≥шн≥х спостережень, становленн€ диференц≥йованого зору. ѕри цьому до завданн€ роботи з д≥тьми в цьому в≥ц≥ повинно входити: розвиток у€ви (асоц≥ативно-образного мисленн€, так званоњ комб≥наторськоњ зд≥бност≥), чутт€ кольору та композиц≥њ [52, 188].

” школ€р≥в пров≥дну роль у передаванн≥ виражальних €костей ≥ особливостей предметного оточенн€ в≥д≥граЇ кол≥рна композиц≥йна образотворча д≥€льн≥сть, в €к≥й головна практична ор≥Їнтац≥€ в робот≥ на площин≥ зводитьс€ до площинних форм вираженн€ ≥ трактуванн€ тривим≥рного простору доперспективними засобами зображенн€ та передаванн€м перспективних €вищ на елементарному р≥вн≥.

ќрган≥зовувати роботу д≥тей сл≥д таким чином, щоб вона велас€ на окремих аркушах паперу (не в альбомах), розм≥р, пропорц≥њ ≥ форма €ких обумовлюЇтьс€ характером завданн€. „им молодш≥ д≥ти, тим част≥ше в робот≥ з ними треба використовувати кольоровий ≥ тонований пап≥р. ÷е економить час та сили д≥тей, привчаЇ њх до кол≥рноњ заповненост≥ поверхн≥, а також викликаЇ певн≥ емоц≥њ внасл≥док своЇњ нестереотипност≥ [30, 6].

«астосовуваний у процес≥ навчанн€ молодших школ€р≥в головний метод роботи мусить ірунтуватис€ на ≥мпров≥зац≥йному стил≥ роботи народних майстр≥в, €кий узгоджуЇтьс€ з ≥мпров≥зац≥йною природою ≥ емоц≥йним характером дит€чоњ творчост≥ [19, 11]. “ак, ≥з самого початку навчанн€ необх≥дно стимулювати виконанн€ художньоњ роботи без попереднього контуру, наприклад, пензлем "в≥д пл€ми", крейдою, тушшю, ножиц€ми. “акий метод маЇ переваги щодо художнього розвитку д≥тей, в≥н спри€Ї збереженню жвавост≥ ≥ безпосередност≥ образотворчоњ д≥€льност≥; розвиваЇ чутт€ характеру силуетноњ форми, ц≥л≥сне, емоц≥йне баченн€ (€к необх≥дну умову художност≥); допомагаЇ подолати властиву дит€чому малюнку статичну форму зображенн€, переважаючу увагу до деталей, виховуЇ культуру сприйн€тт€, здатн≥сть до художнього узагальненн€.

” розд≥л≥ "—прийманн€" учн≥ повинн≥ €к у навколишньому св≥т≥, так ≥ в творах мистецтва набути початкових навичок спостер≥гати та сприймати р≥зноман≥тн≥сть барв природи у р≥зн≥ пори року; особлив≥сть та виразн≥сть форм; емоц≥йно-естетичний аспект кольору та форми [45, 129].

 раса здавна вважалас€ могутн≥м засобом морального вдосконаленн€ особистост≥. ¬заЇмозвТ€зок доброго ≥ прекрасного знаходив в≥дображенн€ в р≥зних ф≥лософських системах минулого. ѕедагог≥чний аспект ц≥Їњ проблеми знаход€ть своЇ в≥дображенн€ в Їдност≥ естетичного ≥ морального вихованн€ учн€. ÷€ Їдн≥сть ЂвизначаЇтьс€, по-перше, Їдн≥стю к≥нцевоњ мети кожного з них Ч формуванн€м всеб≥чно розвиненоњ, гармон≥йноњ особистост≥; по-друге, Їдн≥стю духовноњ сутност≥ людини, €ка не може бути розс≥чена на ≥зольован≥ складовоњ частиниї [36, 57].

√оловне завданн€ естетичного вихованн€ пол€гаЇ ≥ в тому, щоб засобами мистецтва прищепити людин≥ висок≥ норми ≥ принципи морал≥, прагненн€ до творчоњ д≥€льност≥, €ка Ї засобом реал≥зац≥њ духовних потреб особистост≥ [15, 43]. ¬≥дрив естетичного вихованн€ в≥д морального призводить до того, що завданн€ першого звод€тьс€ лише до формуванн€ естетичного смаку; ототожненн€ ж њх Ч друга крайн≥сть, бо тод≥ естетичне вихованн€ Ї лише частиною морального.

Ќавчити школ€р≥в ц≥л≥сного, емоц≥йного й глибокого анал≥зу твор≥в мистецтва не можна без вихованн€ в них навичок художнього сприйн€тт€. ≈стетичне сприйманн€, освоЇнн€ д≥йсност≥ Ч це передус≥м д≥€льно-емоц≥йне сприйманн€ [19, 15]. —тосовно твор≥в декоративно-прикладного мистецтва, то воно базуЇтьс€ на здатност≥ в≥дтворити ц≥ле за частинами.

21.

ƒл€ початк≥вц€, щоб навчитис€ малювати петрик≥вський орнамент, треба мати цупкий пап≥р (краще ватман), акварельн≥ фарби, к≥лька саморобних пензлик≥в, скл€нку дл€ води, кур€че €йце, фарфорову чашку та плоску фарфорову тар≥лочку дл€ пал≥три, м'€кий ол≥вець (ћ, 2ћ).

јкварель Ч це розтерта на природному прозорому клењ фарба, €ка легко розводитьс€ водою. Ћегк≥сть, прозор≥сть, чистота Ч основн≥ ознаки акварельних фарб, що зближають њх з петрик≥вськими Ђман≥йкамиї.

—л≥д пам'€тати, що дл€ збереженн€ основних властивостей акварельних барвник≥в не треба зм≥шувати б≥льше двох-трьох фарб, не користуватис€ б≥лилами, не захоплюватис€ чорною фарбою. “акож треба знати де€к≥ властивост≥ акварел≥. “ак, кадм≥й червоний темн≥Ї, руйнуЇтьс€ в сум≥ш≥ з вохрою, жовтим марсом, с≥Їною натуральною. ≤нтенсивн≥ по кольору, прозор≥ карм≥н та краплак у сум≥ш≥ з окисом хрому, смарагдовою зеленою розпадаютьс€ або набувають брудного в≥дт≥нку. Ќадзвичайно красива фарба кадм≥й жовтий легко вступаЇ в х≥м≥чн≥ взаЇмод≥њ з вохрами, с≥Їнами, марсами, кобальтом ф≥олетовим. ”льтрамарин не треба зм≥шувати з кадм≥Їм, бо ц≥ сум≥ш≥ чорн≥ють.

ѕочинаючи з першоњ вправи, з першого вивченн€ основ петрик≥вського розпису необх≥дно ознайомитис€ з властивост€ми фарб, з основними кольорами спектра, ахроматичними й хроматичними кольорами, теплими та холодними тонами.

ѕеред початком роботи вс≥ фарби зволожують, щоб вони стали м'€кими й легко бралис€ на пензель. “им часом готують €йце: в≥докремлюють б≥лок ≥ у фарфорову чашку кладуть т≥льки жовток. ƒл€ пал≥три в домашн≥х умовах використовують плоску фарфорову тар≥лку. Ќа пал≥тр≥ зм≥шують фарби, створюють кольори. ѕензлем, змоченим у вод≥, набирають фарбу ≥ жовток (сум≥ш швидко зм≥шуЇтьс€) ≥ робл€ть мазок на папер≥.

ѕензлики треба зробити самому. ƒл€ њх виготовленн€ потр≥бн≥ кот€ч≥ шерстинки, €к≥ збирають у пучечок ≥ туго прив'€зують звичайною ниткою до дерев'€ного держальц€. “ак≥ пензлики добре набирають фарбу ≥ легко п≥дкор€ютьс€ ледь пом≥тному руху руки п≥д час малюванн€.  от€ч≥ шерстинки вистригають п≥д лапками або на шийц≥ (п≥д головою) тварини, де шерсть б≥льш пухк≥ша. ѕучечок набираЇтьс€ з двох-трьох вистриг≥в.

—першу новий сухий пензлик маЇ вигл€д квачика (в≥ничка), але поступово його довод€ть до потр≥бноњ форми, вибравши зайв≥ волосинки. ” зволоженому стан≥ вс≥ волосинки пензл€ з≥бран≥ в гострий к≥нчик.

ўоб збер≥гати правильну форму пензл≥в, п≥сл€ роботи њх миють з милом, промивають чистою водою ≥ загортають у м'€кий пап≥р.

ўоби створити в≥зерунок у техн≥ц≥ петрик≥вського розпису, необх≥дно оволод≥ти чотирма типами мазка, традиц≥йно названих Угр≥бенецьФ, Узерн€ткоФ, Угор≥шокФ, Уперех≥дний мазокФ [17, 20-21].

У√р≥бенецьФ Ц мазок, €кий починаЇтьс€ з потовщенн€, зробленого натиском пензл€ та завершуЇтьс€ тонким вусиком €кий виконуЇтьс€ легким дотиком к≥нчика пензл€. ѕрокладен≥ разом дек≥лька таких мазк≥в €к≥ нагадують гр≥бенець.

У«ерн€ткоФ Ц мазок, €кий нанос€ть починаючи з легкого дотику до сильного натиску пензлем.  оли мазки Узерн€ткоФ положенн≥ по обидв≥ сторони стебла, к≥нчиком назовн≥, зображенн€ нагадуЇ колос.

У√ор≥шокФ Ц складаЇтьс€ з двох греб≥нцевих мазк≥в, зогнутих полу лунками та поставлених друг проти друга, нагадують ферму п≥дготовки. «аповнив в≥льне м≥сце м≥ж лунками мазками Узерн€ткоФ. ќтримуЇмо форму, схожу на л≥сний гор≥х.

Уѕерех≥дний мазокФ Ц накладаЇтьс€ одним пензлем, але двома фарбами. ѕри цьому сухий пензель окунають в одну (наприклад, зелену), а пот≥м в другу (наприклад, жовту). Ќа папер≥ залишаЇтьс€ сл≥д в≥д жовтоњ фарби, €кий плавно переходить у зелений.

ƒл€ опануванн€ технолог≥њ петрик≥вського розпису та його елемент≥в початк≥вцю краще вз€ти цупкий б≥лий пап≥р.

Ќаведемо приклади п≥дготовчих вправ до виконанн€ петрик≥вського розпису з опануванн€ чотирма типами мазка [34, 16-17].

¬права 1. ћета Ц навчитись робити Ђзерн€ткаї майже однаковоњ форми ≥ на одн≥й в≥дстан≥ одне в≥д одного. Ђ«ерн€ткої Ї основним елементом народного петрик≥вського розпису. «а його допомогою створюютьс€ вс≥ орнаментальн≥ мотиви.

”здовж вертикальноњ л≥н≥њ пензликом нанос€ть мазки Ч Ђзерн€ткаї, схож≥ на крапл≥ води, що падають. “римати пензлик треба так, щоб вусик Ђзерн€ткаї був перпендикул€рний до л≥н≥њ, проведеноњ ол≥вцем або у€вноњ. ѕри цьому корпусом пензлика натискують так, щоб мазок був овальноњ форми.

¬права 2. ”здовж вертикальноњ л≥н≥њ нанос€ть так≥ ж мазки Ч Ђзерн€ткаї, але п≥д гострим кутом в≥дносно л≥н≥њ. Ќеобх≥дно навчитись робити ц≥ мазки легко, однаковоњ форми.

¬права 3. ”здовж вертикальноњ л≥н≥њ нанос€ть пензликом мазки на однаков≥й в≥дстан≥ один в≥д одного п≥д гострим кутом. “римати пензлик треба к≥нчиком угору, щоб вусик Ђзерн€ткаї т€гнувс€ догори, а овальна форма мазка була б≥л€ л≥н≥њ.

¬права 4.  ≥нчик пензлика опускають б≥л€ вертикальноњ л≥н≥њ. ¬ит€гуючи тонку л≥н≥ю вусика, легким поворотом пензл€ робл€ть Ђкривеньке зерн€ткої. ÷ю вправу треба навчитись виконувати впевнено, з легк≥стю.

¬права 5. ќбаб≥ч вертикальноњ л≥н≥њ п≥д гострим кутом нанос€ть Ђзерн€ткаї, розташовуючи мазок проти мазка. ќволод≥нн€ ц≥Їю вправою наближав до зображувальних елемент≥в петрик≥вського розпису, наприклад, травички, билинки тощо.

¬права 6. ќбаб≥ч вертикальноњ л≥н≥њ п≥д гострим кутом нанос€ть Ђзерн€ткаї з вусиками догори, розташовуючи мазок проти мазка. ÷ей малюнок нагадуЇ зображенн€ колоска.

¬права 7. ќбаб≥ч вертикальноњ л≥н≥њ нанос€ть Ђкривеньк≥ зерн€ткаї (див. впр. 4) з видовженими вусиками, утворюючи майже однаков≥ групи з таких мазк≥в. ≤нтервали м≥ж групами бажано робити теж однаков≥. ћалюнок вправи нагадуЇ п≥рчасте лист€.

¬права 8. « двох мазк≥в Ђкривеньке зерн€ткої робл€ть нап≥в-розкриту кв≥тку Ч Ђпуп'€нокї. ћазки сполучають округлою частиною так, н≥би вусики т€гнутьс€ з одн≥Їњ точки. Ѕажано розташовувати Ђпуп'€нкиї на однаков≥й в≥дстан≥, повертаючи њх вусиками щоразу в протилежний б≥к. ” ц≥й вправ≥ необх≥дно звернути б≥льшу увагу на композиц≥ю, тобто розм≥щенн€ зображенн€ на папер≥ даного формату, на розм≥р елемент≥в.

¬права 9. ÷€ вправа надзвичайно под≥бна до попередньоњ. ≈лементи розм≥щують так само, але кожний Ђпуп'€нокї робл€ть з двох б≥льших Ђкривеньких зерн€токї та двох менших мазк≥в Ђзерн€токї, €к≥ розм≥щен≥ всередин≥. √отов≥ елементи сполучають тоненькою хвил€стою л≥н≥Їю. ÷€ скромна стр≥чка може бути використана €к декоративне оздобленн€ у вигл€д≥ фриза на ст≥нах кухн≥, коридору тощо.

¬права 10. ѕовторюють вправу з т≥Їю в≥дм≥нн≥стю, що п≥рчасте лист€ (див. впр. 7) нанос€ть пензликом обаб≥ч хвил€стоњ сполучноњ л≥н≥њ. ќрнамент вправи Ї типовим дл€ петрик≥вського розпису. …ого називають Ђхвилькаї, Ђб≥гунецьї, Ђб≥гунчикї або Ђфризї. —тр≥чковий орнамент можна провести на ст≥н≥ п≥д стелею, навколо в≥кон та дверей. ћожна зробити закладку дл€ книги з таким декоративним оздобленн€м. Ќеобх≥дно звернути увагу на кольорове вир≥шенн€ орнаменту та композиц≥њ.

¬права 11. ≤з спарених Ђкривих зерн€токї (див. впр. 8) робл€ть своЇр≥дну кв≥тку, сполучивши до центра три пари Ђкривих зерн€токї. Ќеобх≥дно звернути увагу на розм≥р кв≥т≥в, в≥дстань м≥ж ними, кол≥р.

¬права 12. «авданн€ ц≥Їњ вправи об'ЇднуЇ в соб≥ попередн≥. “реба намалювати новий Ђб≥гунецьї, що складаЇтьс€ з трипелюсткових кв≥ток.  в≥ти сполучають легкою хвил€стою л≥н≥Їю, обаб≥ч €коњ розташовують листки з довгими вусиками. Ќеобх≥дно навчитись виконувати цю вправу легко, невимушене.

¬права 13. ≤з спарених Ђкривеньких зерн€токї малюють трипелюсткову кв≥тку. ¬она в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д попередньоњ тим; що вусики кожного мазка спр€мован≥ до центра кв≥тки. ћалюють к≥лька вертикальних стр≥чок Ч одну кв≥тку за одною, щоразу зм≥нюючи нахил кв≥тки з р≥вном≥рними пром≥жками м≥ж малюнками. Ѕажано, щоб ус≥ елементи були майже однаков≥ за розм≥ром.

¬права 14. ѕовторюють попередню вправу, додаючи в кожну пелюстку по два мазки Ч Ђзерн€ткаї. ѕ≥д вусиками кожноњ кв≥тки малюють Ђзерн€ткаї, розташовуючи њх симетрично до центра. ”творюЇтьс€ зовс≥м нова кв≥тка. —получивши кв≥тки хвил€стою л≥н≥Їю, мають ще один Ђб≥гунецьї.

¬права 15. ¬права аналог≥чна попередн≥й, але ускладнюЇтьс€ тим, що тоненьким пензликом робл€ть маленьк≥ мазки Ч Ђзерн€ткаї всередин≥ кожноњ кв≥тки, повторюючи напр€м до центра вусик≥в основних пелюсток. ќбаб≥ч хвил€стоњ л≥н≥њ нанос€ть п≥рчасте лист€, вит€гуючи вусик кожного Ђкривенького зерн€ткаї.

¬права 16. ќпанувавши попередн≥ вправи, можна перейти до виконанн€ складн≥ших. Ќа ≥люстрац≥њ зображено чотири кв≥тки Ч необх≥дн≥ елементи майбутн≥х композиц≥й. ¬они створюютьс€ поЇднанн€м таких р≥зних мазк≥в, €к Ђзерн€ткої, Ђкривеньке зерн€ткої, спарован≥ Ђзерн€ткаї, а також треба мати на уваз≥ њх розм≥р, розташуванн€ та кол≥р. ¬ основ≥ кожноњ кв≥тки Ч Ђпуп'€нокї ≥з заповненн€м всередин≥ та розкладен≥ у певному пор€дку др≥бн≥ й велик≥ пелюстки. Ќа п≥дстав≥ цих нових рослинних елемент≥в можна виконати своњ вар≥анти кв≥тки.

¬права 17. Ќа ≥люстрац≥њ показано поступовий розвиток будови великих кв≥ткових елемент≥в. ¬права побудована на основ≥ кв≥тки Ч Ђпуп'€нкаї (див. впр. 16). ќснова може бути р≥зною: кул€стою, видовженою або розт€гнутою по ширин≥ чи висот≥. «алежно в≥д форми основи Ч нижньоњ частини кв≥тки вир≥шують форму рослинного елемента. ≤ Ќеобх≥дно звернути увагу на поступове, за допомогою знайомих прийом≥в, створенн€ нового мотиву орнаменту. ќбаб≥ч чашечки Ч Ђпуп'€нкаї малюють перш≥ пелюстки, створюючи њх з мазк≥в Ч Ђкривих зерн€токї.

¬права 18. ”люблен≥ кв≥ти в творчост≥ петрик≥вських майстр≥в Ч це гвоздики, чорнобривц≥, волошки тощо. ‘орма кв≥ток гвоздики будуЇтьс€ на основ≥ видовженоњ чашечки, обаб≥ч €коњ розташовують перш≥ пелюстки. ¬≥д них починають розгортати форму гвоздики: майже кожний мазок ч≥тко п≥дкреслюють, тонкий вусик Ђзерн€ткаї прот€гують в≥д центра, формуючи контурний малюнок овальною частиною мазк≥в, натискуючи корпусом пензл€ ≥з зовн≥шнього боку. ÷ентральну частину кв≥тки створюють з видовжених мазк≥в Ч Ђкривих зерн€токї, що зак≥нчуютьс€ поворотом пензл€ всередину кв≥тки, де робл€ть легкий натиск пензл€ ≥ в≥дривають його в≥д поверхн≥ паперу. ¬≥€лопод≥бна форма кв≥тки чорнобривц≥в будуЇтьс€ видовженими мазками вусик≥в в≥д центра, в≥д широкоњ чашечки Ч основи. Ќа основ≥ ц≥Їњ вправи можна виконати к≥лька р≥зних мотив≥в.

¬права 19. ќбрази кв≥тково-рослинних мотив≥в петрик≥вського орнаменту запозичене у природи. Ќа ≥люстрац≥њ зображено чотири р≥зн≥ зак≥нчен≥ кв≥тки. ѕерша з них даЇ у€вленн€ про пишну кв≥тку Ч жоржину в стад≥њ розкв≥ту: т≥льки-т≥льки почали в≥докремлюватис€ перш≥ довг≥ пелюстки в≥д центра Ч цибульки. ¬ народному розпис≥ цей мотив ≥снуЇ €к окремий елемент п≥д назвою Ђцибулькаї. ЅудуЇтьс€ Ђцибулькаї з видовжених мазк≥в Ч Ђкривих зерн€токї. —творенн€ жоржини починаЇтьс€ з малюванн€ Ђцибулькиї. ≤нший мотив Ч кв≥тка сон€шника, €ка будуЇтьс€ округлими пелюстками Ч Ђпуп'€нкамиї (див. впр. 8, 9). —хему њњ побудови покладено ≥ в так≥ мотиви, €к барв≥нок, рожа та ≥н.

¬права 20. √рона калини, винограду та горошок петрик≥вчани робл€ть к≥нчиком пальц€. “ак≥ тенд≥тн≥ г≥лочки та др≥бн≥ пуп'€нки кв≥ток з хвил€стим лист€м та тоненькими вусиками, €к наведено в ц≥й вправ≥, Ї допом≥жними елементами майже кожноњ б≥льш-менш складноњ композиц≥њ.

¬права 21. «верн≥ть увагу на лист€ р≥зноњ форми: багатозубчасте овально-видовженоњ форми (характерне дл€ петрик≥вського розпису), кленове та виноградне. ѕерш≥ листки малюють на основ≥ видовженого мазка. ¬ерх≥вкою кожного листка Ї перший мазок, а в≥сь цього мазка Ч середина всього майбутнього зображенн€ (вона н≥би дав основний напр€м малюнка). ”здовж ц≥Їњ у€вноњ л≥н≥њ (у початкових вправах центральну л≥н≥ю можна провести легенько ол≥вцем), н≥би спускаючись, поступово розташовують ≥нш≥ мазки, к≥нчики €ких Ч вусики ≥ Ї зубц€ми листк≥в.

 ленов≥ листки за своЇю будовою складн≥ш≥. ¬они складаютьс€ з трьох майже однакових частин: тризубчастоњ центральноњ верх≥вки ≥ двох б≥чних. “реба починати малювати з центральноњ частини, з серединного зубчика, довгенький мазок €кого даЇ основну л≥н≥ю нахилу всього листка. ќбаб≥ч нього додають два мазки, €к≥ сполучаютьс€ знизу. ѕот≥м у такому ж пор€дку робл€ть б≥чн≥ частини листка. √отове зображенн€ можна залишити в одному кольор≥, або нанести темною фарбою тонесеньк≥ штрихи, п≥дкреслюючи спр€мован≥сть зображенн€.

¬права 22. Ќа ≥люстрац≥њ наведено три види багатозубчастого лист€ Ђпапорот≥ї, €к≥ схож≥ м≥ж собою ≥ водночас р≥зн≥. Ѕудова кожного малюнка така: один центральний мазок, поруч другий, б≥чний ≥ так дал≥. ¬праву повторюють. Ќеобх≥дно навчитис€ працювати так, щоб кожний мазок був легким, прозорим.

¬права 23. Ќа ≥люстрац≥њ показано р≥зноман≥тне вир≥шенн€ листк≥в: одне Ч за допомогою мазк≥в - Ђзерн€токї видовженоњ форми, вусики €ких створюють зубчастий контур малюнка; два ≥нших Ч легк≥, н≥жн≥, з хвил€стою л≥н≥Їю контуру утворюють за допомогою маленьких мазк≥в - Ђзерн€токї, вусики €ких т€гнутьс€ в≥д серединноњ л≥н≥њ листка, в≥д.центра. Ђ«ерн€ткаї майже однаковоњ ч≥тко окресленоњ форми. ¬права даЇ у€вленн€ про велик≥ можливост≥ саморобного пензлика. Ќеобх≥дно майстерно виконувати ц≥ елементи.

¬права 24. ћета Ц навчитис€ робити Ђперех≥дний мазокї. Ќа пензлик набирають темну фарбу (коричневу), пот≥м верх≥вкою пензл€ набирають фарбу св≥тлого тону (€скраво-жовту). –обл€ть перший мазок: спочатку т€гнуть св≥тлий вусик, поступово з'€вл€Їтьс€ темн≥ший в≥дт≥нок, €кий в к≥нц≥ мазка набираЇ повноњ сили темноњ фарби, що була першою, натискують корпусом пензл€ ≥ зак≥нчують видовжений мазок. «нову повторюють весь процес дл€ нового мазка. ” такий спос≥б малюють другий листок, де кожний перех≥дний мазок складаЇтьс€ з червоноњ (першоњ) та жовтоњ (другоњ) фарби, а в розт€жц≥, при переход≥ в≥д першоњ до другоњ Ч оранжевий. ќстаннЇ завданн€ вправи Ч поЇднанн€ жовтоњ ≥ зеленоњ фарб. “ак≥ необх≥дн≥ дл€ створенн€ композиц≥й елементи, €к листки, бажано вир≥шувати р≥зноман≥тно.

¬права 25. ћета Ч оволод≥ти техн≥кою перех≥дного мазка у малюванн≥ кв≥тки темперними фарбами. ¬ основ≥ н≥жного тону фарби, €ку беруть на пензлик першою, Ї б≥лило. ѕот≥м на к≥нчик пензл€ набирають фарбу темного тону (чисту). “емпера ч≥тк≥ше п≥дкреслюЇ розт€жку кольору, зображенн€ стаЇ рельЇфн≥ш, рухлив≥ш. Ѕажано пробувати малювати також гуашшю.

ўоб самому створювати орнамент, необх≥дно знати де€к≥ законом≥рност≥, правила побудови композиц≥й.  омпозиц≥€ Ц це розм≥щенн€, сп≥вв≥дношенн€ зображувальних елемент≥в, в даному випадку рослинних, у певному пор€дку.

ѕ≥сл€ засвоЇнн€ основ петрик≥вського малюванн€ дальше вивченн€ розпису пов'€зане з виконанн€м де€ких композиц≥й, в €ких можна закр≥пити набут≥ знанн€. Ќа початковому етап≥ найкраще звернутись до твор≥в визнаних майстр≥в петрик≥вського розпису, спробувати зробити коп≥њ з њхн≥х роб≥т. ÷≥ вправи допоможуть у майбутн≥й творч≥й робот≥ по оформленню р≥зних речей побуту.

Ќа першому з двох урок≥в, що в≥двод€тьс€ дл€ виконанн€ декоративного малюнка, учн≥ виконують нариси з натури, зразки декоративноњ переробки р≥зних елемент≥в орнаменту, робочий еск≥з ≥ л≥н≥йна побудова малюнка. Ќа другому уроц≥ композиц≥€ декоративного малюнка остаточно уточнюЇтьс€ ≥ завершуЇтьс€ в кольор≥.

ѕ≥д час самост≥йноњ роботи школ€р≥в вчитель пост≥йно стежить за тим, щоб вони творчо п≥дходили до складанн€ композиц≥њ малюнка, до процесу декоративноњ переробки форм рослинного ≥ тваринного св≥ту. « ц≥Їю метою педагог анал≥зуЇ перед вс≥м класом найвдал≥ш≥ вар≥анти, концентруючи увагу д≥тей на конкретних елементах малюнка (витончен≥сть л≥н≥й, вдале чергуванн€ граф≥чних пл€м, красиве поЇднанн€ кол≥рних в≥дт≥нк≥в, ц≥льна композиц≥€ ≥ т. п.). ≤нод≥ вчитель пропонуЇ школ€рам виконати додатков≥ зразки декоративноњ переробки форм рослинного ≥ тваринного св≥ту, що ≥нтерпретуютьс€ в творчому малюнку, вимагаЇ докладного, продуманого промальовуванн€ одного або дек≥лькох робочих еск≥з≥в.

ќдночасно вчителю сл≥д весь час стежити за тим, щоб по ходу роботи над декоративним завданн€м школ€р≥ широко використовували знанн€, ум≥нн€ ≥ навички, набут≥ на уроках малюванн€ з натури ≥ на теми. ¬ажливо також, щоб д≥ти €комога част≥ше зверталис€ до мотив≥в, окремих декоративних елемент≥в, використовуваних в народному декоративно-прикладному мистецтв≥.

22. √раф≥ка (н≥м. Graphik, грец. graphikos Ђнаписанийї) Ч вид образотворчого мистецтва, дл€ €кого характерна перевага л≥н≥й ≥ штрих≥в, використанн€ контраст≥в б≥лого ≥ чорного, та менше н≥ж у живопису, використанн€ кольору. √раф≥чний Ч виконаний у стил≥ граф≥ки.

–≥зновид образотворчого мистецтва, що зумовлюЇтьс€ специф≥чними засобами зображенн€ л≥н≥€ми, штрихами, крапками ≥ пл€мами на поверхн≥,основою €коњ, зазвичай, виступаЇ б≥лий пап≥р. “вори можуть мати €к монохромну, так ≥ пол≥хромну гаму.[1]

√раф≥ка под≥л€Їтьс€ на так≥ р≥зновиди:

станкова

книжкова

плакатна

прикладна

арх≥тектурна

ѕрикладна граф≥ка виконуЇ р≥зноман≥тн≥ функц≥њ, унос€чи художн≥й початок в оформленн€ предмет≥в утил≥тарного значенн€ (календар≥, поштов≥ марки, ексл≥бриси, товарн≥ знаки, етикетки ≥ т. ≥н.).

ƒо ≥зовидань прикладного характеру належать художн≥ календар≥, граф≥чно оформлен≥ календар≥ табел€, календарн≥ ст≥нки, частково Ц календар≥ (дов≥дков≥ виданн€ обмеженого терм≥ну користуванн€).

 алендар Ц пер≥одичне (або непер≥одичне) дов≥дкове виданн€, що м≥стить посл≥довний перел≥к дн≥в, тижн≥в, м≥с€ц≥в даного року й ≥нш≥ в≥домост≥ р≥зного характеру.

ƒо непер≥одичних образотворчих календар≥в в≥днос€тьс€ разов≥, без Їдиного заголовку календар≥, що вид≥л€ютьс€ за матер≥альною конструкц≥Їю:

календар≥ книжковоњ форми (художн≥ календар≥) Ц це книжков≥ ≥зовиданн€, що м≥ст€ть художн≥ зображенн€ й посл≥довний перел≥к дн≥в, тижн≥в, м≥с€ц≥в року в вигл€д≥ календарних с≥ток;

календар≥ листовоњ форми Ц це календар≥ табел€ Ц аркушев≥ ≥зовиданн€, що м≥ст€ть художн≥ зображенн€ й перел≥к дн≥в року, розташованих у форм≥ таблиц≥;

календар≥ картковоњ форми Ц м≥н≥атюрн≥ Ђкалендарики-в≥зиткиї Ц це картков≥ ≥зовиданн€, одна сторона €ких м≥стить художнЇ зображенн€, а ≥нша Ц календарну с≥тку.

23. ћалюванн€ ≥нтерТЇру

ƒо основних закон≥в образотворчоњ грамоти належать закони перспективи. Ќе

знаючи њх ми не змогли б бодай приблизно правильно зобразити нав≥ть найпрост≥ший

предмет.

—пробуЇмо зобразити внутр≥шн≥й прост≥р (≥нтерТЇр) €кого-небудь прим≥щенн€,

наприклад, класноњ к≥мнати. якщо на нењ дивитись, рухаючись то вправо, то вл≥во, то

прис≥даючи, то п≥дн≥маючись, − вона матиме щоразу ≥нший вигл€д. ќтже, вигл€д

≥нтерТЇра зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д зм≥ни л≥н≥њ горизонту ≥ нашоњ точки зору (це проекц≥€

зору виконавц€ на фронтальну ст≥ну). ”важно розгл€ньте схему перспективноњ побудови

≥нтерТЇра.

”с≥ паралельн≥ м≥ж собою в натур≥ л≥н≥њ, що в≥ддал€ютьс€ в≥д нас у глибину, при

у€вному продовженн≥ обовТ€зково з≥йдутьс€ в одн≥й точц≥, €ка знаходитьс€ на л≥н≥њ

горизонту. ”с≥ ≥нш≥ л≥н≥њ ≥нтерТЇра, що йдуть у глибину ≥ не Ї паралельними л≥н≥€ми

к≥мнати, при у€вному њх продовженн≥ матимуть на л≥н≥њ горизонту своњ точки сходженн€.

ƒл€ ч≥ткого обмеженн€ частини зображуваного ≥нтерТЇра доц≥льно використати

видошукач.

ѕосл≥довн≥сть виконанн€ малюнка

1. –оботу починають з визначенн€ л≥н≥њ горизонту ≥ визначенн€ точки сходженн€ на

н≥й, €ка буде знаходитись на фронтальн≥й ст≥н≥.

2. ѕот≥м знаход€ть основн≥ л≥н≥њ, що обмежують площини ст≥н, стел≥, п≥длоги, ≥¸ щоб

не помилитись у передач≥ перспективних скорочень, у€вно продовжують њх до

точки сходженн€.

3.  оли Ђкаркасї ≥нтерТЇра побудований, розпочинають перспективну побудову

в≥кон, дверей та великих предмет≥в, €к≥ знаход€тьс€ у прим≥щенн≥.

—л≥д звернути увагу на те, що не вс≥ елементи обТЇкта зм≥нюютьс€ при

перспективному зображенн≥. “ак, наприклад, анал≥зуючи будову ≥нтерТЇра, можна легко

пом≥тити, що вс≥ горизонтальн≥ та вертикальн≥ л≥н≥њ, паралельн≥ картинн≥й площин≥, не

зм≥нюють свого напр€му при перспективному зображенн≥.

”€вна зм≥на форми предмет≥в (особливо пр€мокутних) спостер≥гаЇтьс€ тод≥,

коли вони направлен≥ вглиб, у той час €к форма фронтально розташованих предмет≥в

у невеликому обмеженому простор≥ фактично залишаЇтьс€ незм≥нною. ÷е виразно

пом≥тно тод≥, коли в≥дчин€ти чи закривати двер≥. ƒл€ б≥льш точного визначенн€ напр€му

контурних л≥н≥й (€к ≥ при малюванн≥ з натури предмет≥в) част≥ше використовуйте так

званий спос≥б Ђгоризонтал≥ та вертикал≥ї, тобто кожну л≥н≥ю на рисунку, €к ≥ на обТЇкт≥

зображенн€, пор≥внюйте з вертикально чи горизонтально поставленим ол≥вцем або двома-

трьома горизонтальними ≥ вертикальними л≥н≥€ми, вз€тими за основу.

24. «наченн€ декоративного малюванн€ в загальному прцес≥ навчанн€ дуже

велике, в особливост≥ в перших класах, в €ких д≥ти вперше починають

систематично займатис€ малюванн€м п≥д кер≥вництвом вчител€. ¬перших та в

сл≥дуючих класах учн≥, в процес≥ користуютьс€ ол≥вцем та пензлем, отримують

техн≥чн≥ навички, €к≥ поступово ускладнюютьс€ з кожним роком в м≥ру того,

€к д≥ти оволод≥вають певною сумою навичок. ƒекоративне малюванн€ при умов≥

правильно орган≥зованоњ планом≥рноњ роботи розвиваЇ нар€ду з техн≥чними

навичками, €к≥ мають, безумовно, велике значенн€ в малюванн≥, ≥ творч≥

зд≥бност≥.

“аким чином, декоративне малюванн€ покликане дл€ зд≥йсненн€

задач, €к≥ мають велике значенн€ в навчанн≥ малюванню:

1) розвиток творчих зд≥бностей учн≥в, почутт€ кольору, ритму ≥ композиц≥њ

- розм≥щенн€ малюнку на площин≥.

2) розвиток техн≥чних навичок.

«м≥ст декоративного малюванн€ - малюванн€ узор≥в, €к≥ мають

певне призначенн€: узор в смужц≥, узор в пр€мокутнику, узор в кол≥ та

≥нш≥. ћалюванн€ узор≥в починають з вправ, пот≥м переход€ть до узору:

запроваджуЇтьс€ початок ритму ≥ ставитьс€ задача орган≥зац≥њ поверхн≥ узора

шл€хом введенн€ кольору. ћалюванн€ узор≥в потребуЇ чергуванн€ однакових за

формою та кольором елемент≥в, €к≥ складають ритм. ѕовторенн€ однакових за

формою та кольором елемент≥в можлив≥ за умовою уважноњ та точноњ роботи.

ƒ≥ти поступово звикають до того, що потр≥бне зр≥внювати та встановлювати

схож≥сть та р≥зницю м≥ж повторюючимис€ елементами узора, визначати

правильн≥сть у форм≥ елемент≥в (наприклад:пр€мокутник, коло, риска

визначеноњ довжини та ≥нше). ¬ силу цього декоративне малюванн€ становитьс€

добрим засобом тренуванн€ рук та очей; воно розвиваЇ вм≥нн€ координувати

роботу руки та ока, €к≥ в подальшому набувають все б≥льше та б≥льше

значенн€ в малюванн≥.  р≥м того, малюванн€ узору потребуЇ вдумливого

в≥дношенн€ та акуратност≥ в прац≥. ™ так≥ види декоративного малюванн€:

карбуванн€;

р≥зьбленн€;

апл≥кац≥€;

оздобленн€;

розпис;

вишивка. ” декоративн≥й композиц≥њ тема може бути виражена способами, що принципово в≥др≥зн€ють њњ в≥д композиц≥њ картини. «ображенн€ пейзажу може розгортатис€ не в глибину, а вгору, у такому раз≥ дальн≥ плани розм≥щують над ближн≥ми, €к в староруськ≥й ≥кон≥. ¬ ≥конопис≥ ≥ народному мистецтв≥ привертають увагу €сн≥сть образу, незвичайна ц≥л≥сн≥сть, плавн≥сть ≥ текуч≥сть л≥н≥й.

“ематичну декоративну композиц≥ю можна пор≥вн€ти не т≥льки з орнаментом, де Ї мотив, але й з узором, що в≥льно заповнюЇ площину. ѕри вс≥й своЇр≥дност≥ декоративного зображенн€ воно абсолютно не виключаЇ посл≥довност≥, не позбавлено можливост≥ вести сюжетну ц≥каву розпов≥дь, нав≥ть ≥люстрац≥њ до книги можуть бути виконан≥ декоративно.

ƒекоративна тематична композиц≥€ - "особливий художн≥й св≥т з≥ своњм умовним пор€дком, а ≥нод≥ й конкретними, легко п≥знаваними персонажами, €к≥ сп≥вв≥днос€тьс€ один з одним зовс≥м не так, €к в реальн≥й д≥йсност≥" [44, 26]. ќсновна в≥дм≥нн≥сть декоративного зображенн€ в≥д реал≥стичного пол€гаЇ в тому, що кол≥р предмету може бути даний без урахуванн€ св≥тла ≥ т≥н≥, можлива нав≥ть повна в≥дмова в≥д реального кольору. ¬ажливо, щоб з допомогою кольору створювавс€ художн≥й образ.

¬ластив≥сть декоративноњ композиц≥њ - "декоративне перетворенн€ будь-€коњ натури, вид≥ленн€ урочистост≥, барвистост≥, орнаментальност≥ навколишнього св≥ту, дотриманн€ певноњ м≥ри умовност≥ зображенн€" [12, 67]. ”м≥ле узагальненн€ форми ан≥ск≥льки не шкодить виразност≥. ¬≥дмова в≥д другор€дних подробиць робить пом≥тн≥шим головне. ƒо позитивних результат≥в веде не т≥льки строгий в≥дб≥р головного, але й де€ка недомовлен≥сть, асоц≥ативн≥сть емоц≥йно-образного вир≥шенн€ теми.

 омпозиц≥€ кожного разу ставить перед художником складн≥ питанн€, в≥дпов≥д≥ на €к≥ повинн≥ бути точними, ориг≥нальними, неповторними.

” композиц≥њ важливо все - маса предмет≥в, њх зорова "вага", розм≥щенн€ на площин≥, виразн≥сть силует≥в, ритм≥чн≥ чергуванн€ л≥н≥й ≥ пл€м, способи передач≥ простору ≥ точка зору на те, що зображаЇтьс€, розпод≥л св≥тлот≥н≥, кол≥р ≥ колорит картини, пози ≥ жести героњв, формат ≥ розм≥р твору та багато ≥ншого [24, 52].

’удожники використовують композиц≥ю €к ун≥версальний зас≥б, щоб створити живописне полотно, скульптуру або витв≥р декоративно-прикладного мистецтва, добитис€ њх образноњ та емоц≥йноњ виразност≥. " омпозиц≥€ - це не т≥льки думка, ≥де€ твору, заради вираженн€ €коњ художник беретьс€ за пензель ≥ ол≥вець, це й безумовно сп≥взвучна душ≥ художника ≥ вимогам часу пластична форма виразу".

ѕобудову картини можна розрахувати наперед. ѕост≥йн≥ вправл€нн€ в композиц≥йному мистецтв≥ розвивають композиц≥йн≥ навики, тобто можна навчитис€ прийомам побудови композиц≥њ.

« чого ж починаЇтьс€ робота над композиц≥Їю? Ќав≥ть €кщо спробувати розм≥стити на лист≥ всього одну точку, то вже постаЇ проблема, €к њњ розташувати найкращим чином. ¬раженн€ зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д перем≥щенн€ точки на площин≥. «ам≥сть точки може бути будь-€кий об'Їкт, наприклад одна людина або нав≥ть натовп людей, €кщо погл€нути на нењ з великоњ висоти [42, 61].

 

Ќов≥ проблеми в композиц≥њ з'€вл€ютьс€, коли до точки додаЇтьс€ л≥н≥€, €ка по сут≥ складаЇтьс€ з багатьох точок. ћожна спробувати у€вити ланцюжок з великоњ к≥лькост≥ людей ≥ погл€нути на нього з висоти - побачимо л≥н≥ю.

” р≥зних видах ≥ жанрах образотворчого мистецтва (ужиткового, декорац≥йно-театрального, дизайнерського й арх≥тектурного) композиц≥њ ірунтуютьс€ на загальних законах творчост≥, але мають ≥ своњ специф≥ку, особливост≥, що характерн≥ т≥льки дл€ в≥дпов≥дного виду мистецтва. ” композиц≥€х р≥зних вид≥в ≥ жанр≥в образотворчого мистецтва передача простору значно в≥др≥зн€Їтьс€ одна в≥д одноњ, внасл≥док чого вид≥л€ють три види композиц≥њ: фронтальну, об'Їмну ≥ глибинно-просторову [38, 41-42].

‘ронтальна композиц≥€ характеризуЇтьс€ двовим≥рн≥стю (висотою ≥ шириною), а ≥нколи ≥ невеликою глибиною. ÷€ композиц≥€ поширена в декоративно-прикладному мистецтв≥ (розвиток композиц≥њ щодо вертикальних ≥ горизонтальних координат), живопису, граф≥ц≥ (на плоск≥й картинн≥й площин≥ глибина передаЇтьс€ ≥люзорно), рельЇф≥ (на плоск≥й форм≥ з барельЇфом чи горельЇфом), €кщо трет€ координата - глибина - маЇ п≥длегле значенн€.

ќб'Їмна композиц≥€ в≥дпов≥даЇ побудов≥ форми в трьох вим≥рах, трьох основних просторових координатах (висот≥, ширин≥ ≥ глибин≥). ¬она передбачаЇ огл€д об'Їмноњ форми з ус≥х бок≥в ≥ використовуЇтьс€ в скульптур≥.

√либинно-просторова композиц≥€ використовуЇтьс€ при створенн≥ з р≥зних матер≥альних предмет≥в (скульптур, мебл≥в, стенд≥в) обладнаного й оформленого ≥нтер'Їру, екстер'Їру чи ≥ншого в≥дкритого простору (виставочного залу, сцени театру, жилоњ к≥мнати, арх≥тектурного ансамблю).

25. ћалюванн€ - одне з улюблених зан€ть д≥тей, даЇ великий прост≥р дл€ про€ву њхньоњ творчоњ активност≥. “ематика малюнк≥в може бути р≥зноман≥тною. ’лопц≥ малюють все, що њх ц≥кавить: окрем≥ предмети ≥ сцени з житт€, л≥тературних героњв ≥ декоративн≥ в≥зерунки ≥ т. д. Ќим доступне використанн€ виразних засоб≥в малюнка. ќпановуючи прийомами композиц≥й, д≥ти повн≥ше ≥ багатше починають в≥дображати своњ задуми в сюжетних роботах.

ѕроте усв≥домленн€ ≥ техн≥чне оволод≥нн€ прийомами малюванн€ представл€ють досить велику складн≥сть дл€ маленькоњ дитини, тому вихователь повинен з великою увагою п≥д≥йти до тематики роб≥т. ’удожн≥й образ маЇ в своЇму розпор€дженн≥ особливими характерними ознаками (властивост€ми), притаманними т≥льки йому одному. ÷е:

1) типов≥сть,

2) орган≥чн≥сть (жвав≥сть),

3) ц≥нн≥сна ор≥Їнтац≥€,

4) недомовлен≥сть.

“ипов≥сть виникаЇ на грунт≥ т≥сного зв'€зку художнього образу з житт€м ≥ припускаЇ адекватн≥сть в≥дображенн€ бутт€. ’удожн≥й образ стаЇ типом у тому випадку, €кщо узагальнюЇ характерн≥, а не випадков≥ риси; €кщо моделюЇ справжн≥й, а не надуманий в≥дбиток реальноњ д≥йсност≥.

26. Ўл€хом створенн€ умов дл€ розвитку сприйманн€ форми зображуваного предмета можна ефективно впливати на формуванн€ певних складових п≥знавального розвитку дитини.

Ќаприклад, семир≥чна дитина так розпов≥даЇ про своњ враженн€ в≥д спостереженн€ за формою куба, €ке орган≥зувала вчителька з п≥знавальною метою: "—ьогодн≥ ми роздивл€лис€ куб.  ожна його грань Ц це квадрат, таких граней ш≥сть, вони б≥лого кольору. Ќа одн≥й з граней бл≥к". ј ось враженн€ ц≥Їњ ж дитини п≥сл€ емоц≥йно-естетичного сприйманн€ ц≥Їњ ж форми. ¬она захоплено та рад≥сно пов≥домл€Ї: "ƒивись, €кийсь предметЕ ¬≥н так красиво виблискуЇ, такий гладенькийЕ".

ќсновн≥ етапи роботи над рисунком:

1.  омпозиц≥йне розм≥щенн€ зображенн€ на площин≥ аркуша.

2.  онструктивн≥ р≥шенн€ форми предмет≥в з урахуванн€м њх просторового положенн€.

3. —в≥тлот≥ньов≥ р≥шенн€ великоњ форми ≥ встановленн€ основних тональних в≥дношень.

4. ƒетальне опрацюванн€ форми тоном.

5. ”загальнюючий етап роботи над завершенн€м малюнка.

ѕерспектива - це зас≥б в≥добразити глибину малюнка. ѕростий приклад: зал≥зна дорога. ¬с≥ знають, що рейки лежать паралельно, а це значить, що вони н≥де не перетинаютьс€.

ќднак, €кщо встати на шл€ху ≥ подивитис€ удалину, то буде здаватис€, що з в≥ддаленн€м в≥д спостер≥гача, рейки сход€тьс€ ближче, поки, нарешт≥, не з≥ллютьс€ в одну точку. “е ж саме можна побачити, €кщо вийти на пр€му д≥л€нку звичайноњ дороги. “≥льки тут зам≥сть рейок будуть сходитис€ краю дороги.  рапку, де рейки або краю дороги з'Їднуютьс€, називають "точкою сходу" (vanishing point). ÷€ точка завжди лежить на л≥н≥њ горизонту. „ому так? ≤накше рейки йшли б в небо або обривалис€ б, не дос€гаючи горизонту.

якщо подивитис€ в кут к≥мнати, то можна пом≥тити, що стел€ та п≥длога ближче один до одного в кутку, н≥ж у тому м≥сц≥, де ви сидите. ÷е основоположний принцип перспективи. „им дал≥ об'Їкти в≥д спостер≥гача, тим вони менше ≥ ближче один до одного.

ѕерспектива може застосовуватис€ €к до вс≥х об'Їкт≥в на малюнку, так ≥ до одного Їдиного. ¬≥зьмемо дл€ прикладу пр€мокутник. ¬≥н складаЇтьс€ з 4 л≥н≥й: верхн≥й, нижн≥й ≥ двох б≥чних.  ожну л≥н≥ю можна зобразити у перспектив≥. ЌамалюЇмо пр€мокутник, у €кого верхн€ сторона коротше нижньоњ. —початку нижню л≥н≥ю, пот≥м верхню. “епер б≥чн≥ л≥н≥њ. «даЇтьс€, що пр€мокутник не лежить на аркуш≥, а йде вглиб нього. ЌамалюЇмо ще один пр€мокутник, але зм≥стимо верхню ≥ нижню л≥н≥њ в протилежн≥ сторони. ¬раженн€ схоже на попереднЇ, але в цьому випадку, здаЇтьс€, що в≥н "скошено" або йде в глибину п≥д кутом. «верн≥ть увагу, €к легко малюютьс€ б≥чн≥ л≥н≥њ. ƒл€ цього потр≥бно просто з'Їднати в≥др≥зками вершини верхньоњ та нижньоњ л≥н≥й. ÷е важливий момент при малюванн≥ перспективи.

” попередньому приклад≥ ми не використовували крапку сходу. ѕроробимо на





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1769 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

764 - | 678 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.303 с.