Анамнез захворювання (anamnesis morbi).

анамнез життя (anamnesis vitae),

Професія та умови праці.

Перенесені захворювання.

алергологічний анамнез,

Гінекологічний анамнез включає дані про менструальну, сексуальну, генеративну і секреторну функції жінки.

Менструальна функція відображає стан статевої системи й організму в цілому. Основними даними, що характеризують цю функцію жіночого організму, є вік появи першої менструації (menarche), об'єм крововтрати під час кожної менструації, наявність чи відсутність болю, тривалість менструації, її регулярність. У нашій популяції менструація вперше з'являється в 12-14-річному віці й стає регулярною до 5-6 місяців. Пізня поява менструації може свідчити про наявність інфантилізму. Кількість крові, що виділяється, не повинна перевищувати 150 мл. Якщо ж крововтрата надмірна, можна запідозрити наявність міоми, ендометріозу. При цих захворюваннях збільшується також тривалість менструації. Болючими менструації можуть бути при запальних процесах, ендометріозі. Важливо знати, чи не змінився характер менструації з початком статевого життя, після перенесених пологів та абортів. Закінчують опитуванням про характер та дату останньої менструації.

 

Якщо в пацієнтки менопауза, необхідно уточнити, в якому віці вона настала, як проходив перехідний період, чи не буває кров'янистих виділень із вагіни (це може свідчити про рак ендометрія).

Статева, або сексуальна, функція. Розпитуючи жінку про цю функцію, слід проявити особливий такт. Важливо знати, чи перебуває жінка в шлюбі, чи ні, наявність інших статевих партнерів, чи не з'явились ознаки захворювання з початком статевого життя чи зі зміною партнера. Уточнюють метод контрацепції, яким користується жінка. Необхідно розпитати про основні складові сексуальної функції — статевий потяг, оргазм. У випадку наявності сексуальних порушень варто поцікавитись, чи не було якихось факторів, що могли негативно вплинути на прояви статевої функції жінки (травма, зґвалтування тощо). Деякі особливості статевої функції можуть дати інформацію про наявність того чи іншого захворювання: при контактних кровотечах можна думати про наявність захворювань шийки — ерозії, ендометріозу, а іноді й раку шийки матки; біль, що виникає при статевому акті, може свідчити про наявність запальних процесів очеревини, придатків матки, навколоматкової клітковини, а також вагінізм.

Генеративна (дітородна) функція. Народження дитини — основна функція жінки. У цьому розділі слід з'ясувати, через який проміжок часу від початку статевого життя без застосування контрацепції настала перша вагітність, скільки було всього вагітностей, яким був перебіг кожної вагітності, чим вони закінчились (пологами чи абортом), чи не було передчасних пологів, мертвонароджених дітей, чи не помирали діти у ранньому нео-натальному періоді, чи не було ускладнень під час та після пологів, які оперативні втручання проводились під час пологів. У випадку, коли були аборти, треба уточнити, чи вони були штучні (за бажанням жінки), мимовільні чи кримінальні, у які терміни переривалась вагітність, чи не було ускладнень під час та після абортів. Якщо аборти були мимовільні — чи були встановлені їх причини.

 

Відсутність вагітності протягом року статевого життя свідчить про безплідність, яка може бути проявом недорозвитку жіночих статевих органів, порушення функції яєчників, або результатом перенесеного запального процесу. Якщо вагітності настають рідко, часто перериваються, то це вказує на гормональну недостатність. Обов'язково необхідно з'ясувати, чи жінка користується контрацептивами, якими і протягом якого часу.

Секреторна функція. Надмірна кількість виділень із статевих органів є ознакою наявності гінекологічних захворювань. Необхідно знати про кількість, запах, вигляд, періодичність виділень, тому що при різних гінекологічних захворюваннях характер виділень інший («пінисті» — при трихомоніазі, «сирнисті» — при кандидозі, «м'ясних помиїв» — при злоякісних новоутвореннях).

Гінекологічне обстеження. Усі методи гінекологічного обстеження поділяють на основні, тобто такі, які проводять обов'язково, та додаткові, які виконують за певними показаннями.

До основних належать такі методи:

• огляд зовнішніх статевих органів;

• огляд за допомогою дзеркал;

• дворучне (вагінально-черевностінкове і ректально-черевностінкове) дослідження.

До додаткових методів належать:

• цитологічне дослідження;

• бактеріоскопічне дослідження;

• бактеріологічне дослідження;

• дослідження за допомогою кульових щипців;

• зондування матки;

• фракційне вишкрібання слизової оболонки цервікального каналу і порожнини матки з гістологічним дослідженням зіскребка;

• пункція заднього склепіння;

• біопсія, зокрема аспіраційна;

• пельвіграфія, зокрема біконтрастна;

• ендоскопічні методи: кольпоскопія, цервікоскопія, гістероскопія, ла-пароскопія, кульдоскопія;

• ультразвукове дослідження;

• функціональні тести (дослідження функції яєчників);

• медико-генетичне обстеження.

 

Загальний аналіз крові

Гемоглобін у чоловіків 130—ІбОг/л,

у жінок — 120—140г/л

Еритроцити у чоловіків 4—5 • ІО'12л,

у жінок — 3,9—4,7 • Ю'12л

Колірний показник - 0,85—1,05

Ретикулоцити - 2—10 на 100 еритроцитів

Тромбоцити - 180-350•10⁹/л

Лейкоцити - 4-9•10⁹/л

Гранулоцити базофільні - 0-1%

Гранулоцити ацидофільні - 0,5-5 %

Гранулоцити нейтрофільні: гранулоцити нейтрофільні - 1-6%

паличкоядерні гранулоцити нейтрофільні - 42-72 %

сегментоядерні Лімфоцити - 19-37 %

Моноцити - 3-11 %

ШОЕ у чоловіків 2—10 мм/год,

у жінок — 2—15 мм/год

 

Коагулограма
Тривалість кровотечі за Дюке до 4 хв
Час зсідання крові за Лі—Уайтом	5-Ю хв
Час рекальцифікаціі (активований)	60-70 с
Фібри політична активність плазми	3—4год
Фібриноген плазми 2—4 г/л
Протромбіновий індекс (у капілярній або венозній крові)	80-100 %
Тромбіновий час	28-32 с
Толерантність плазми до гепарину	7-1 Іхв
Ретракція кров'яного згустку	44-65% (індекс ретракції 0,3—0,5)
Ферменти сироватки (плазми) крові
Аспартатамінотрансфераза (ACT)	30—420 нмоль/(с • л)
Аланінамінотрансфераза (АЛТ)	30—420 нмоль/(с • л)
Креатинкіназа (метод Яворського)	20—40 мкмоль/(хв • л)
Креатинкіназа (метод Еннора, Розснберга в модифікації Гриніо, Консісторум)	2,5—5,1 мкмоль/(хв • л)
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ)	до 3200 нмоль/(с • л)
(за методом Севела—Товаре ка)
Лужна фосфатаза (ЛФ)	220—1100 нмоль/(с • л)
Кисла фосфатаза (КФ) загальна	67—1б7нмоль/(с-л)
гамма-Глютамілтранспептидаза (g-ГТП)	167-1767 нмоль/(с-л)
Холінестераза (метод Гсрцфсльда,	7-21 хв
Штумпфа в модифікації Ю ІДсцика і М.М.Туркевича)
Амілаза	3,3-8,9 мг/(с-л)
Деякі біохімічні показники сироватки крові
Білірубін (метод Єндрашика—Клегхорна)	8,55-20,52 мкмоль/л (75 % вільного)
Загальний білок	60-80 г/л
Цукор крові (метод Хагедорна—Єнсена)	4,4—6,6 ммоль/л
Глюкоза крові справжня (глюкозоок-сидазний і Сомоджі—Нельсона методи)	3,3—5,5 ммоль/л
Загальний холестерин	3,9—5,2 ммоль/л
Загальні ліпіди	3,4—6,0 ммоль/л
Бета-ліпопротеїди	65-70 %
Альфа-ліпопротеїди	25-30 %
Залізо	12,5—25,06 мкмоль/л
Натрій	138—148 ммоль/л
Калій	3,8—5,2 ммоль/л
Кальцій загальний	2,25—2,75 ммоль/л
Фосфор неорганічний	0,65—1,29 ммоль/л
Магній	0,75—1,4 ммоль/л
Хлор	95—105 ммоль/л
Залішковий азот	14,28-28,56 ммоль/л
Сечовина	3,2—8,3 ммоль/л
Креатинін	0,088—0,176 ммоль/л
Сечова кислота	0,118-0,413 ммоль/л
С-реактивний протеїн	відсутній
Антистрептолізин-0	до 250 од
Антигіалуронідаза	до 300 од
Дифеніламінова проба	0,18-0,2 од
Сіалові кислоти	2—2,33 ммоль/л
Тимолова проба	до 5 од
Альбуміни	56-67%
Глобуліни:	03-14%
альфа 1	3-6%

 

альфа2	7-11%
бета	7-13%
гамма	13-20%
Гормони крові
Кортикотропін	10-80 нг/л
Соматотропін	0,3—6,5 мкг/л
Кортизол	138—432нмоль/л
Кортикостерон	12—53 нмоль/л
11 -Оксикортикостерон	306—695 нмоль/л
Альдостерон	55—832 нмоль/л
Адреналін	1,9—3,8 нмоль/л
Норадреналін	0—7,7 нмоль/л
Тироксин	51,5—141,6 нмоль/л
Трийодтиронін	2—4,3 нмоль/л
Паратгормон	0,3-0,8 мкг/л
Екскреція метаболітів кортикостероїдів і катехоламінів з сечею
17-Кетостероїди:
у чоловіків	9—23 мг/добу
у жінок	6-13 мг/добу
17-Оксикортикостероиди	6—21 мкмоль/добу
Адреналін (метод Меньшикова)	30—80 нмоль/добу
Норадреналін (метод Меньшикова)	40—240 нмоль/добу
Мієлограма в нормі (заA.I.Грабовою, 1979)
Ретикулярні клітини	0,1-1,6%
Бласти	0,1-1,1%
Мієлобласти	0,2-1,7%
Гранулоцити нейтрофільні:	52,7-68,9 %
промієлоцити	1-4,1 %
мієлоцити	7-12,2%
метамієлоцити (юні)	8-15%
паличкоядерні	12,8-23,7 %
сегментоядерні	13,1-24,1 %
Гранулоцити ацидофільні (всіх гене­рацій)	0,5-5,8 %
Гранулоцити базофільні	0-0,5 %
Еритробласти	0,2-1,1 %
Пронормоцити	0,1-1,2%
Нормоцити:
базофільні	1,4-4,6%
поліхроматофільні	8,9-16,9%
оксифільні	0,8-5,6 %
Всі еритроїдні елементи	14,6-26,5%
Лімфоцити	4,3-13,7%
Моноцити	0,7-3,1 %
Плазматичні клітини	0,1-1,8%
Кількість мієлокаріоцитів	41,6-195,0-Ю'/л
Загальний аналіз сечі
Колір	солом'яно-жовтий
Прозорість	прозора
Відносна густина (питома вага) сечі	1018-1024
Білок	немає
Цукор	немає
Лейкоцити	1—3 в полі зору
Еритроцити	до 1 на три поля зору
Циліндроїди	немає
Клітини епітелію нирок	немає
Клітини епітелію сечового міхура	немає
Клітини уретрального епітелію	немає
Найпростіші, бактерії, гриби немає	немає
Солі (урати, фосфати, оксалати)	немає
Слиз	немає
Проба Зимницького
Добові коливання густини сечі	1008 - 1028
дооовии діурез	500 - 2000
Денний діурез переважає над нічним у 1,5 раз
Аналіз сечі за Амбурже
Лейкоцити	до 2000/хв
Еритроцити	до 1000/хв
Аналіз сечі за Нечипоренком
Лейкоцити	до 4000/мл
Еритроцити	до 1000/мл
Циліндри до 20/мл

 

 

3. Взяття матеріалу з піхви, уретри та цервікального каналу.