Звичайний зяблевий обробіток ґрунту.

Зяблевий обробіток грунту складається з лущення стерні та зяблевої оранки. При цьому завдяки лущенню створюються умови для проростання насіння бур’янів, зяблевою оранкою знищуються їх сходи. Така система обробітку сприяє і очищенню грунту від багаторічних бур’янів, забезпечує кращу якість оранки.

Лущення – це перший і важливий захід після збирання зернових. Поверхнево оброблене лущильником або дисковою бороною поле прикривається шаром ґрунтової мульчі. Це запобігає втратам води, висушуванню більш глибоких шарів грунту і забезпечує поглинання атмосферних опадів. В районах достатнього зволоження лущення реком проводити неглибоко – на 5 – 6 см, а в районах недостатнього та нестійкого зволоження на 6 – 8 та 10-12 см.

Зяблеву оранку на злущених полях проводять негайно після з’явлення масових сходів і розеток бур’янів. Проте якщо грунт сухий і відсутні дощі проростання бур’янів затримується тоді поле орють в оптимальні строки. Чим раніше її провели тим вищі одержують урожаї. Це стосується як злущених так і не злущених полів.

31. Напівпаровий зяблевий обробіток грунту. Система зяблевого обробітку грунту, що складається з лущення стерні та оранки, не так давно була загальновизнаною і найбільш поширеною. Найкраще зберігається волога і знищуються бур'яни в полі чистого пару, яке систематично обробляється. Тому систему зяблевого обробітку поліпшили, упровадивши в неї елементи чистого пару, тобто систематичного обробітку грунту а літньо-осінній період. Напівпаровий обробіток включає лущення стерні у двох напрямах на глибину 5- 6 см слідом за збиранням попередньої культури і оранку плугам з передплужниками наприкінці липня - у першій половині серпня. Плуги агрегатують з боронами, а в посушливих умовах - з кільчасто-шпоровими котками. У міру появи сходів бур'янів поле обробляють боронами чи культиваторами в агрегаті з боронами. Щоб зменшити розпилювання грунту, що певною мірою запобігає його запливанню, останню культивацію проводять без боронування.Напівпаровий зяблевий обробіток ефективний в районах достатнього зволоження, а в роки з достатніми опадами - і в інших районах на полах однорічними бур'янами.

32. Поліпшений зяблевий обробіток грунту. Поліпшена, або комбінована, система зяблевого обробітку грунту- складається з лущений стерні дисковими знаряддями на глибину 6-8 см після збирання попередника, лущення лемішними лущильниками чи культиваторами-плоскорізами через 10-12 днів на 12-14 см в агрегаті з важкими зубовими чи голчастими боронами, а в посушливу погоду - з кільчасто-шпоровими котками. Потім для знищення бур'янів і запобігання утворення ґрунтової кірки поле обробляють боронами чи культиваторами в агрегаті з боронами. Оранку плугами з передплужниками проводять наприкінці вересня - в жовтні.За допомогою неглибоких обробітків до оранки добре знищуються багато- і однорічні бур'яни. Створений на поверхні грунту дрібногрудочкуватий шар сприяє прониканню вологи опадів і кращому їх зберіганню, забезпечує високу якість кришіння скиби під час оранки. Після культур, які пізно збирають, оранку проводять при першій можливості не чекаючи проростання бур'янів.

33.Обробіток грунту після культур,які пізно звільняють поле. Лущення стерні проводять після стерньових культур і трав дисковими або лемішними знаряддями (лущильники, борони, культиватори) на глибину від 6-8 см до 10-12 см. Лущення стерні зменшує випаровування вологи, знищує вегетуючі і провокує до проростання нові бур'яни, покращує водопроникність ґрунту, його повітряний режим, частково заробляє у ґрунт післяжнивні рештки. Лущення створює сприятливі умови для основного обробітку і може бути кількаразовим, особливо на забур'янених полях: перший раз - одразу після збирання культури дисковими знаряддями на глибину 6-8 см для загортання в ґрунт насіння і підрізування вегетуючих бур'янів та другий - через 2-3 тижні лемішними знаряддями чи плоскорізами на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням.Після просапних культур на незабур'янених полях лущення можна не проводити. Якщо ж поле забур'янене кореневищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення дисковими чи лемішними знаряддями. Для подрібнення післяжнивних решток дискують також поля після кукурудзи, сорго, соняшника. Після культур, які пізно звільняють площу (горох, кукурудза, картопля), оранку можна замінити обробітком важкими широкозахватними культиваторами, плоскорізами-щілювачами, важкими дисковими боронами. Останні особливо ефективні для обробітку після кукурудзи на силос, щілювання площі значно покращує водний режим полів з озимими.

34.Глибина і способи зяблевого обробітку грунту. Глибина обробітку в кожному конкретному випадку визначається агрохімічними і водно-фізичними властивостями грунту, глибиною гумусового шару, окультуреністю грунту і природною родючістю підорного горизонту, за рахунок якого передбачається створення глибокого орного шару. Слід також враховувати кліматичні умови, забур'яненість поля і видовий склад поширених бур'янів, а також біологічні особливості культур, що вирощуються, їхню реакцію на зміну глибини орного шару, місце їх у сівозміні тощо. Так, глибше обробляють важкі грунти, а також поля, засмічені багаторічними бур'янами. Глибоку оранку застосовують під буряки, овочеві, картоплю, кукурудзу з таким розрахунком, щоб за ротацію сівозміни провести 2-3 глибокі оранки на 28-32 см, а якщо глибина гумусового шару менша, то на певну його глибину. Під решту культур оранку проводять на 20-22, а іноді на 23-26 см.

35. Обробіток чорних парів. Після збирання соняшнику проводиться дискування лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або важкими дисковими боронами ДМТ-6, ТДБ-5Х, БДВ-6,5, БДВ-6, БДТ-7, БД-10 в одному або двох напрямках на глибину 8-12 см. Після внесення органічних і мінеральних добрив проводять оранку на 25-27 см. Найкраще для цього застосовувати оборотні плуги вітчизняного або іноземного виробництва (ПОН-5-40, ППО-4-40, ППО-5-40, ППО-7-40, "Варі-Діамант-160" ті ін.), які не утворюють звальних гребенів і розвальних борозен і найбільш якісно заробляють добрива й післязбиральні рештки. Якщо гній у чорний пар не вноситься, то, за даними кафедри землеробства ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, замість оранки доцільно застосовувати глибокий (на 25-27 см) безпо-лицевий обробіток чизелями (ПЧ-2,5; АПЧ-4,5; АПЧ-2,5) або плоскорізами (КПГ-250А, КПГ-2-150, КПГ-2,2). Дослідженнями останніх років доведена висока ефективність застосування мілкого (до 12-14 см) безполицевого обробітку комбінованими агрегатами (Агро-3; КПЧ-4,3; КР-4,5; ЛКШ-5,6; АКП-5; "Резидент;" "Європак-6000") або культиваторами (КПЭ-3,8; КРГ-5; КПЭ-6М; КР-4,5; "НогесЬ" та ін.). На схилах ефективним ґрунтозахисним та вологонакопичувальним заходом є глибоке щілювання щілювача-ми ЩРП-3-70; ЩП-000, ЩН-2-140 на глибину 40-50 см з відстанню через 6-8 м, яка проводиться перед замерзанням ґрунту. Цей захід забезпечує підвищення швидкості водопроникнення ґрунту в 2,5-3,0 рази та зниження в 2-3 рази поверхневого стікання талих вод навесні. При цьому за зимово-весняний період у півтораметровому шарі ґрунту накопичується додатково до 300 м3 вологи на 1 га поля, за рахунок чого на 3-4 ц/га підвищується врожайність озимої пшениці.Плоскорізний обробіток під чорний пар ефективний за посушливих умов на ґрунтах легкого і середнього гранулометричного складу та на полях, які зазнають переважно вітрової ерозії. Здійснюють його широкозахватними культиваторами-плоскорізами КПШ-5, ОПТ-3-5, КПШ-9 на глибину 12-18 см і плоскорізами-глибокорозпушувачами КПГ-250А, ГУН-4, КПГ-2,2, ПГ-3-5, ПГ-3-100 та іншими на глибину 20-30 см.Навесні при фізичній стиглості ґрунту проводять боронування важкими (БЗТУ-1,0) або середніми (БЗСС-1,0) зубовими боронами. На полях, дуже засмічених коренепаростковими бур'янами, перший обробіток проводиться на глибину 12-14 см плоскорізами типу КПШ-5, КПШ-9, КПП-2,2, КШН-6 або КПЗ-3,8, КПЗ-6М в агрегаті з котками ЗККШ-6А. У подальшому в міру появи проростків бур'янів та ущільнення ґрунту здійснюють різноглибокі культивації паровими культиваторами КПС-4 зі стрільчастими лапами: першу на 6-8, другу - на 10-12 см. Щоб зберегти вологу в ґрунті, особливо в його верхньому шарі, глибину наступних культивацій необхідно зменшити: третю проводять на 8-10 см, четверту - на 5-7 см.Улітку після рясних дощів на відносно чистих полях ефективним є розпушування ґрунту важкими зубовими боронами БЗТС-1,0 з наведеними сегментами з різальних апаратів жниварок (борони Радченка) або лапчастими боронами ВНІЦ-Р на глибину 3-4 см.

36. Обробіток ранніх парів. Раннім паром називають чистий пар, в якому основний обробіток грунту проводять навесні, в рік парування поля. У степових посушливих районах з сильними вітрами чисті, зазвичай ранні, пари можуть бути кулісними.Ранні пари орють навесні з одночасним коткуванням і боронуванням. Перед оранкою по полю рівномірно розкидають гній, який вивезли взимку. Восени обов'язково лущать стерню.Весняно-літній обробіток раннього пару починають рано навесні із закривання вологи. Для цього залежно від ступеня ущільнення ґрунту застосовують шлейфи з боронами. Після закриття вологи протягом весни і літа для знищення бур'янів та підтримання ґрунту в розпушеному стані на паровому полі проводять пошаровий його обробіток з поступовим зменшенням глибини культивації. Перше весняне глибоке розпушування ранього пару, основним завданням якого є посилення аерації та біологічних процесів у ґрунті, треба здійснювати якомога раніше, до появи сходів бур'янів. Для ранньовесняної культивації використовують культиватори з підрізувальними лапами, внаслідок чого менше висушується і розпилюється ґрунт. На чистих ґрунтах для першого розпушування пару рекомендується застосовувати культиватори з розпушувальними лапами. Глибоке розпушування проводять лущильниками із знятими полицями, а на важких ущільнених ґрунтах — чизель-культиваторами.У посушливих районах для обробітку пару, як правило, використовують безполицеві знаряддя, які не перевертають ґрунт, внаслідок чого він не пересихає. Відомо, що кращі результати дає пошаровий обробіток ґрунту, при якому першу культивацію залежно від забур'яненості поля роблять на глибину 10-14 і навіть 18 см. Глибину наступних культивацій щоразу зменшують на 2-3 см. Пошаровий обробіток з поступовим зменшенням глибини культивації є основним прийомом догляду за паром. Після кожної культивації пару ґрунт слід боронувати в одному агрегаті з культиватором.

37.Обробіток грунту після парозаймаючих культур. Зелену масу цих культур за 15-20 днів до оптимальних строків сівби озимих заорюють. При використанні безалкалоїдного люпину надземну масу його скошують на корм, а післяукісно-кореневі рештки загортають у ґрунт.. За наявності великої маси післязбиральних решток або при використанні всієї зеленої маси на добриво плуг погано їх загортає. Тому перед заорюванням зелену масу скошують або прикочують, а перед кожним корпусом плуга встановлюють дисковий ніж. Для покращення заорювання всієї зеленої маси сидерату спереду плуга паралельно його корпусам прироблюють залізний брусок, який валить рослини і утримує біля ґрунту при заорюванні. Після оранки ґрунт коткують.Якщо період від заорювання зеленої маси до сівби озимих тривалий, тоді перед сівбою ґрунт обробляють дисковими знаряддями на 5-7 см, а не культиваторами, щоб не вивернути нерозкладену масу сидерату на поверхню, і одночасно коткують. Потім сіють озимі культури.

38. Обробіток грунту після багаторічних трав. Багаторічні трави, як правило, - добрий попередник озимих культур.Коренева система більшості багаторічних бобових трав проникає глибоко в ґрунт (до 3-7 м), а багаторічні злакові трави мають мичкувату кореневу систему. Цю особливість кореневої системи багаторічних трав беруть до уваги під час підготовки ґрунту під озимі культури, особливо в посушливі роки. Способи, заходи і глибина обробітку на таких полях залежать від складу компонентів травосумішки, строків скошування трав, гранулометричного складу, зволоження ґрунту і тривалості післяукісного періоду до настання оптимальних строків сівби озимих культур. Основний обробіток ґрунту проводять після першого укосу багаторічних трав, у південних районах - після першого або другого, а в разі зрошення - й після третього укосу.Якщо озимі розміщують після еспарцету в посушливих районах, тоді його скошують тільки один раз за літо. Вирощування люцерни або конюшини на одному полі декілька років підряд збільшує його забур'яненість через зрідженість травостою. При цьому навіть у південних районах напівпаровий обробіток ґрунту під озимі культури краще провести після першого укосу. Обробіток після другого укосу навіть за його ретельного виконання за відсутності дощів призводить до різкого зниження врожаю зерна озимих культур. Після збирання багаторічних трав поле дискують у двох напрямках важкими дисковими боронами ТДБ-5Х, ДМТ-6, БДВ-6, БДВ-7,2, БДВ-6,5, БДТ-7, БД-10Д або лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 на 6-8 см. Слідом вносять фосфорно-калійні добрива і орють плугами з передплужниками в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. Одночасно з оранкою посівний шар ґрунту розробляється до дрібногрудочкуватого стану за допомогою культиваторів, дискових або голчастих борін, мотик. Запізнення з оранкою навіть при якісному лущенні призводить до зниження врожайності. На ґрунтах з неглибоким гумусовим горизонтом орють на глибину орного шару і за можливості його поглиблюють. Глибока оранка скиби багаторічних трав недоцільна на дерново-підзолистих ґрунтах, бо на поверхню може вноситись малородючий прошарок підзолистого ґрунту. Доведено, що в посушливі роки глибока оранка трав'янистої скиби недоцільна і на Поліссі, оскільки тут ґрунт може пересушитися, що негативно впливає на продуктивність пшениці, особливо при запізненні з оранкою.

39. Обробіток грунту під озимі зернові після непарових попередників. Обробіток ґрунту після зернобобових культур залежить від строку їхнього збирання, засмічення та вологості ґрунту. На окультурених полях, при ранньому збиранні, відсутності багаторічних бур'янів і недостатньому зволоженні орного шару (в основному в Степу і лівобережному Лісостепу) найбільш ефективний поверхневий на 6-8 см або мілкий (до 12 см) безполицевий обробіток ґрунту. Після збирання гороху одразу ж вносять фосфорно-калійні добрива і проводять обробіток ґрунту важкими дисковими боронами (ДМТ-6, ТДБ-5Х, БДВ-6,5, БДТ-7, БД-10Д), лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20, комбінованими агрегатами (АКП-2,5, АКП-5, АРП-3, АКР-3,6, "Агро-3", "Резидент"), чизель-культиваторами (КЧП-5,4, КЧП-7,2) або плоскоріза-ми (КПШ-9, КПШ-5, КПГ-2,2, КПГ-250) в агрегаті з БИГ-3 і ЗККШ-6А. Обробіток дисковими знаряддями проводиться в двох напрямках до повного розроблення посівного шару. В подальшому для підтримання поля в чистому від бур'янів стані до сівби озимих воно обробляється пошарово на 8-10 і 6-8 см.У зволожені роки за наявності багаторічних бур'янів відразу після збирання врожаю ґрунт обробляють дисковими знаряддями, а потім орють плугами в агрегаті з боронами на глибину 20-22 см.Обробіток ґрунту після кукурудзи на силос. Збирання врожаю кукурудзи на силос у фазі молочно-воскової стиглості зерна в більшості випадків збігається з оптимальними строками сівби озимих. Тому висівати їх після цих попередників можна в тих господарствах, де широко використовують гібриди з коротким вегетаційним періодом.Короткий післязбиральний період до сівби озимих зумовлює напруженість в обробітку ґрунту. За цих умов особливо відчутні недоліки оранки. Ґрунт після неї, як правило, буває брилистим і швидко втрачає вологу. У зв'язку з великою енергоємністю оранки з підготовки ґрунту до сівби озимих нерідко запізнюються. В результаті сходи озимих зріджуються, погіршується їх перезимівля. Тому при підготовці ґрунту під озимі після збирання кукурудзи на силос в усіх зонах широко застосовують поверхневий і безполицевий обробітки ґрунту.У Степу та Лісостепу після збирання кукурудзи на силос ґрунт, як правило, буває пересушеним, а часу на його обробіток залишається мало, тому потрібно насамперед для підготовки ґрунту під посів озимих застосовувати комбіновані агрегати (АКП-2,5; АКП-5; АГРО-3; АРП-3; КР-4,5, КМО-7,2, "Резидент" та ін.), які за один прохід забезпечують високу якість обробітку ґрунту. Широке застосування комбінованих агрегатів дає змогу краще підготувати ґрунт, зберегти ґрунтову вологу, значно зменшити витрати пального та коштів, скоротити строки проведення робіт.Перед сівбою озимої пшениці проводять передпосівну культивацію на глибину загортання насіння.Обробіток ґрунту після стерньових попередників. Обробіток поля після цих попередників слід починати з лущення стерні услід за збиранням попередника на глибину 6-8 см. На злущених полях не можна також запізнюватися з оранкою. Її провести слід не пізніше як через 8-10 днів після лущення. Перенесення оранки на пізніші строки набагато знижує урожай озимої пшениці.

40. Передпосівний обробіток грунту під ранні ярі зернові культури.. Основна мета передпосівного обробітку - створити посівний шар ґрунту із сприятливими умовами для проростання насіння, подальшого росту і розвитку культурних рослин. Ця система обробітку повинна вирішувати такі завдання: забезпечення оптимальної будови орного шару для найкращого поєднання водного, повітряного і теплового режимів ґрунту; активізацію мікробіологічної діяльності та утворення доступних поживних речовин для рослин; знищення бур'янів; захист ґрунту від водної і вітрової ерозії; загортання в ґрунт добрив, пестицидів, засобів хімічної меліорації; створення умов для якісної сівби, догляду за посівами і збирання врожаю.Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури проводять після зяблевого обробітку. Він включає: ранньовесняне розпушування і передпосівні культивації в поєднанні з іншими видами обробітку. Ранньовесняне розпушування ґрунту (закриття вологи) проводять зубовими або шлейфовими боронами на глибину 3-5 см у два сліди під кутом до напрямку зяблевої оранки. Зубові борони добре розпушують ґрунт, руйнують капіляри і знижують капілярне випаровування, але недостатньо вирівнюють ґрунт, тому їх доцільно використовувати на ущільнених ґрунтах з відносно рівною поверхнею. Шлейфи добре вирівнюють ріллю, подрібнюють брили і дещо ущільнюють поверхню ґрунту, що знижує дифузійне випаровування води, тому їх частіше використовують на гребенистій ріллі. Проте шлейфи недостатньо рівномірно розпушують ґрунт, тому часто їх роботу поєднують з боронуванням. Час проведення визначають через 1-2 дні після такого підсихання ґрунту, за якого він розпушується, тобто після настання його фізичної стиглості. Практично цей час визначається посірінням верхівок гребенів ріллі, такий ґрунт перестає мазатись та прилипати до знарядь обробітку. На ущільнених безструктурних ґрунтах за умови неможливості їх розпушення боронами використовують культиватори. Передпосівна культивація проводиться, як правило, лапчастими культиваторами на глибину загортання насіння у 1-2 сліди. Під ранні ярі культури (горох, ячмінь, пшениця, жито та ін.) проводять одну передпосівну культивацію, а під пізні ярі культури (кукурудза, просо, гречка) - не менше двох, причому глибина останньої культивації має відповідати глибині загортання насіння, а попередні - глибші (до 16-18 см). Така відповідність між глибинами культивації і загортання насіння необхідна для створення сприятливих умов проростання насіння, яке за таких умов розміщується на ущільнений, добре забезпечений вологою шар ґрунту і закривається пухким верхнім, який запобігає швидкому випаровуванню вологи, краще аерується і прогрівається. Одночасно з культивацією або після неї, для додаткового розпушування і вирівнювання ріллі, проводять боронування, шлейфування, а для ущільнення і вирівнювання - коткування.

41.Передпосівний обробіток грунту під просапні культури: цукровий буряк, соняшник, кукурудзу, сою. Система передпосівного обробітку ґрунту під просапні культури повинна забезпечувати максимальне збереження ґрунтової вологи та ефективну боротьбу з бур'янами. Під посів цукрових буряків навесні в період досягнення ґрунтом фізичної стиглості проводять його розпушування ("закриття вологи") широкозахватними агрегатами на тязі гусеничних тракторів. Залежно від типу ґрунту і щільності верхнього шару в першому ряду зчіпки застосовують важкі або середні зубові борони (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0), у другому - посівні (ЗБП-0,6,) або райборінки (ЗОР-0,7).Якщо під цукрові буряки з осені не вирівнено поверхні ґрунту, то його проводять відразу після першого весняного боронування вирівнювачами ВП-8 або шлейф-боронами ШБ-2,5 в агрегаті з райборінками ЗОР-0,7. При вирощуванні цукрових буряків за інтенсивною технологією передбачається поєднання ранньовесняного розпушування та вирівнювання ґрунту в одну технологічну операцію, застосовуючи для цього агрегат АРВ-8,1-01, до складу якого входить пристрій для одночасного внесення гербіцидів.Передпосівний обробіток ґрунту на глибину 3-5 см необхідно здійснювати без будь-якого розриву в часі з посівом цукрових буряків. Для передпосівної культивації ґрунту із середньою щільністю та недостатньою вологістю доцільно використовувати культиватор УСМК-5,4Б(В). Високоякісне розпушування ґрунту на задану глибину і загортання насіння на 3-4 см без перемішування шарів забезпечує агрегат АРВ-8,1-0,2. Одночасне виконання ранньовесняного і передпосівного обробітку ґрунту як єдиний технологічний процес досягається при використанні багатоопераційного вітчизняного агрегату "Україна" - АПК‑6. За один прохід агрегат розпушує і вирівнює поверхню поля, подрібнює і ущільнює ґрунт, розпушує слід тракторних колій. Передпосівний обробіток ґрунту під кукурудзу включає ранньовесняне боронування зубовими боронами (БЗТС-1,0;БЗСС-1,0) або вирівнювання шлейф-боронами (ШБ-2,5), вирівнювачами ВП-8, ВПН-6,6, а також одну-дві культивації на глибину 8-10 см культиваторами КПС-4, КПС-4М, КПС-4М-01, УСМК-5,4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-02, АПБ-6, АГ-6, ККП-6 та ін. Застосування високотоксичних гербіцидів дає можливість виключити ці культивації і обмежитися тільки однією - передпосівною. Для передпосівної культивації краще застосовувати культиватори УСМК-5,4, КРШ-8,1, які менше змішують вологий та сухий шари ґрунту, краще зберігають на поверхні мульчуючий шар.Система передпосівного обробітку ґрунту під соняшник складається з ранньовесняного боронування важкими зубовими боронами БЗТС-1,0 і передпосівної культивації на глибину заробки насіння культиваторами КПС-4, КПСП-4, УСМК-5,4. Останніми роками все більшого поширення набувають обробітки комбінованими знаряддями АРВ-8,1-02, РВК-5,4, АПБ-6, АКП-5, АПК-6, ККП-6 та ін., які за один прохід виконують декілька технологічних операцій.

41. Передпосівний обробіток грунту під просапні культури: цукровий буряк, соняшник, кукурудзу,сою. Система передпосівного обробітку ґрунту під просапні культури повинна забезпечувати максимальне збереження ґрунтової вологи та ефективну боротьбу з бур’янами. Під посів цукрових буряків навесні в період досягнення ґрунтом фізичної стиглості проводять його розпушування («закриття вологи») широкозахватними агрегатами на тязі гусеничних тракторів. Залежно від типу ґрунту і щільності верхнього шару в першому ряду зчіпки застосовують важкі або середні зубові борони (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0), у другому — посівні (ЗБП-0,6,) або райборінки (ЗОР-0,7). Якщо під цукрові буряки з осені не вирівнено поверхні ґрунту, то його проводять відразу після першого весняного боронування вирівнювачами ВП-8 або шлейф-боронами ШБ-2,5 в агрегаті з райборінками ЗОР-0,7. Передпосівний обробіток ґрунту на глибину 3–5 см необхідно здійснювати без будь-якого розриву в часі з посівом цукрових буряків. Для передпосівної культивації ґрунту із середньою щільністю та недостатньою вологістю доцільно використовувати культиватор УСМК-5,4Б(В). Високоякісне розпушування ґрунту на задану глибину і загортання насіння на 3–4 см без перемішування шарів забезпечує агрегат АРВ-8,1-0,2. Передпосівний обробіток ґрунту під кукурудзу включає ранньовесняне боронування зубовими боронами (БЗТС-1,0; БЗСС-1,0) або вирівнювання шлейф-боронами (ШБ-2,5), вирівнювачами ВП-8, ВПН-6,6, а також одну-дві культивації на глибину 8–10 см культиваторами КПС-4, КПС-4М, КПС-4М-01, УСМК-5,4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-02, АПБ-6, АГ-6, ККП-6 та ін. Застосування ви-сокотоксичних гербіцидів дає можливість виключити ці культивації і обмежитися тільки однією — передпосівною. Для передпосівної культивації краще застосовувати культиватори УСМК-5,4, КРШ-8,1, які менше змішують вологий та сухий шари ґрунту, краще зберігають на поверхні мульчуючий шар. Система передпосівного обробітку ґрунту під соняшник складається з ранньо-весняного боронування важкими зубовими боронами БЗТС-1,0 і передпосівної культивації на глибину заробки насіння культиваторами КПС-4, КПСП-4, УСМК-5,4.

42. Післяпосівний догляд за посівами озимих зернових культур. Мета обробітку грунту – прискорення появи сходів, знищення бурянів, грунтової кірки. Здебільшого для цього застосовують боронування і коткування. До появи сходів боронують, коли довжина паростка не перевищує довжини насінини, а коткують, коли підсохне поверхня грунту. Після появи сходів поде знову боронують на глибину 2-4 см впоперек чи навскіс рядків. Особливо обережно треба боронувати ярі колосові (у фазі кущення). Озимі боронують рано навесні вибірково в міру достигання грунту.

43. Післяпосівний догляд за посівами ранніх ярих зернових культур. Мета обробітку грунту – прискорення появи сходів, знищення бурянів, грунтової кірки. Здебільшого для цього застосовують боронування і коткування. До появи сходів боронують, коли довжина паростка не перевищує довжини насінини, а коткують, коли підсохне поверхня грунту. Після появи сходів поде знову боронують на глибину 2-4 см впоперек чи навскіс рядків. Особливо обережно треба боронувати ярі колосові (у фазі кущення). Озимі боронують рано навесні вибірково в міру достигання грунту.

44. Система післяпосівного обробітку грунту на просапних культурах. Суцільне розпушення грунту до зявлення сходів проводять на полі протягом 2-3-х днів боронами під кутом 5-30⁰ до напрямку сівби або культиваторами з ротаційними робочими органами вздовж рядків по сліду маркера на швидкості 7-9 км/год, на 4-5-й день після сівби. Шарування на одному полі проводять протягом 2-4-х днів після появи сходів при швидкості агрегату, що рухається човниковим способом, 3-4 км/год. Ширина захисної зони рядка – не менше 13-14 см. Шарування повинно забезпечити повне знищення бурянів без виносу на поверхню вологого шару грунту.

Особливості літньо-осіннього обробітку грунту.Зяблевий обробіток— літньо-осінній основний обробіток грунту (після збирання врожаю) під весняний посів майбутнього року, а також під чорний пар. 3. о. г. створює умови для поліпшення водно-повітряного й поживного режимів грунту, є дуже дійовим засобом знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб с.-г. рослин. Розрізняють З осн. види 3. о. г.: після зернових та ін. культур суцільного посіву; після просапних культур; на задернілих площах. При 3. о. г. після зернових та ін. культур суцільного посіву здебільшого застосовують такі 4 варіанти: 1) Оранка поля після попереднього (одноразово з збиранням урожаю) лущення стерні. Під оранку вносять органічні й мінеральні добрива, а на кислих грунтах — і вапно під лущення. Час оранки та її глибину визначають агрономи, виходячи з конкретних грунтово-кліматичних і погодних умов, стану поля та особливостей наступних культур. 2) Так само, як в першому варіанті, оранка поля після попереднього лущення стерні, але з обов'язковим наступним напівпаровим. 3. о. г. в р-нах достатнього зволоження. 3) Поліпшений або комбінований варіант 3. о. г.— два лущення, обробіток культиваторами і боронами у міру потреби, оранка (в зоні нестійкого та недостатнього зволоження). 4) Розпушування грунту (спеціальними знаряддями) без перевертання його верхнього шару, із залишенням стерні на поверхні для захисту грунту від вітрової ерозії. При 3. о. г. після просапних культур, якщо поле чисте від бур'янів і добре розпушене, лущення не провадять, а відразу слідом за збиранням урожаю орють; після збирання кукурудзи та соняшнику (для подрібнення післяжнивних решток і кращого їх загортання під час оранки) провадять лущення, як і на забур'янених полях. 3. о. г. на задернілих площах — це культурна оранка, при якій на дернині створюються найкращі водно-повітряний і поживний режими грунту та найсприятливіші умови для росту і розвитку с.-г. культур.

46. Система обробітку грунту в сівозміні. Система обробітку ґрунту це науково обґрунтоване поєднання всіх необхідних заходів обробітку під культури сівозмін. Система обробітку ґрунту під певну культуру включає основний (зяблевий), передпосівний і післяпосівний обробітки. Основним називають найглибший обробіток у технології вирощування певної культури, який істотно змінює будову ґрунту. Передпосівний - це обробіток ґрунту, який проводиться перед сівбою або садінням сільськогосподарської культури. Післяпосівним називають обробіток ґрунту після сівби або садіння культури. Системою зяблевого обробітку ґрунту називається сукупність заходів і способів обробітку на різну глибину під ярі культури після збирання попередника до закінчення осінніх польових робіт. Зяблевий обробіток, проведений восени під ярі культури, в наступному році має значну і майже повсюдну перевагу перед весняним обробітком ґрунту для ярих культур не тільки ранніх, а й пізніх строків сівби. Перевага зяблевого обробітку порівняно з весняним особливо велика за підвищеної засміченості ґрунту, особливо багаторічними бур'янами і на важких ґрунтах. При зяблевому обробітку в більшості регіонів, за винятком надмірно зволожених, краще нагромаджується і зберігається в ґрунті волога атмосферних опадів, а також весняних талих вод. Зяблевий обробіток створює більш оптимальні агрофізичні властивості, забезпечуючи тим самим сприятливі умови для мікробіологічної діяльності в ґрунті. Ефективніше ведеться боротьба з бур'янами (особливо багаторічними), шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур, забезпечується оптимальний фітосанітарний стан ґрунту. Зяблевий обробіток порівняно з весняним зменшує напруженість робіт у весняний період, сприяє ефективнішому використанню машинно-тракторного парку.

47. Догляд за чистими парами у весняно-літній періоди. Весняно-літній обробіток чистих парів починають рано навесні із закривання вологи. Для цього залежно від ступеня ущільнення ґрунту застосовують шлейфи з боронами. Після закриття вологи протягом весни і літа для знищення бур'янів та підтримання ґрунту в розпушеному стані на паровому полі проводять пошаровий його обробіток з поступовим зменшенням глибини культивації. Перше весняне глибоке розпушування чорного пару, основним завданням якого є посилення аерації та біологічних процесів у ґрунті, треба здійснювати якомога раніше, до появи сходів бур'янів. Для ранньовесняної культивації використовують культиватори з підрізувальними лапами, внаслідок чого менше висушується і розпилюється ґрунт. На чистих ґрунтах для першого розпушування пару рекомендується застосовувати культиватори з розпушувальними лапами. Глибоке розпушування проводять лущильниками із знятими полицями, а на важких ущільнених ґрунтах — чизель-культиваторами. У посушливих районах для обробітку пару, як правило, використовують безполицеві знаряддя, які не перевертають ґрунт, внаслідок чого він не пересихає. Відомо, що кращі результати дає пошаровий обробіток ґрунту, при якому першу культивацію залежно від забур'яненості поля роблять на глибину 10-14 і навіть 18 см. Глибину наступних культивацій щоразу зменшують на 2-3 см. Пошаровий обробіток з поступовим зменшенням глибини культивації є основним прийомом догляду за паром. Після кожної культивації пару ґрунт слід боронувати в одному агрегаті з культиватором.

48. Обробіток грунту на посівах озимих культур восени і навесні. Після збирання багаторічних трав поле дискують у двох напрямках важкими дисковими боронами ТДБ-5Х, ДМТ-6, БДВ-6, БДВ-7,2, БДВ-6,5, БДТ-7, БД-10Д або лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 на 6-8 см. Слідом вносять фосфорно-калійні добрива і орють плугами з передплужниками в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. Одночасно з оранкою посівний шар ґрунту розробляється до дрібногрудочкуватого стану за допомогою культиваторів, дискових або голчастих борін, мотик. Запізнення з оранкою навіть при якісному лущенні призводить до зниження врожайності. У період від оранки до сівби озимих ґрунт обробляють пошарово паровими культиваторами за типом чистого пару. За наявності великої кількості насіння бур'янів у ґрунті слідом за першою культивацією під пізні культури доцільно провести прикочування ґрунту, що провокує проростання у 2—3 рази більшої кількості насіння бур'янів, сходи яких легко знищити передпосівною культивацією. У системі обробітку ґрунту догляд за посівами озимих культур включає весняне їх боронування.Більш ефективним є осіннє боронування легкими боронами, яке проводиться з урахуванням вищезазначених факторів. Весняне боронування озимих культур легкими боронами, особливо на середніх і важких суглинках, проти зимуючих бур'янів, укорінених з осені, належного ефекту не дає, оскільки цим заходом можна знищити ті бур'яни, які з'явилися рано навесні і знаходяться у фазі проростків. Тому за таких умов весняне боронування слід проводити боронами типу БІГ-3, що забезпечують знищення всіх зимуючих бур'янів і зберігають максимальну кількість культурних рослин. У боротьбі з однорічними бур'янами в посівах ярих культур ефективними є досходове та післясходове боронування, яке слід проводити з урахуванням механічного складу ґрунту, погодних умов, фаз росту і розвитку культурних рослин і бур'янів. При цьому найбільша кількість бур'янів гине при боронуванні у жарку сонячну погоду і особливо тоді, коли вони знаходяться у фазі проростків. Однак навіть неодноразове досходове та післясходове боронування не в змозі знищити багаторічні бур'яни. В посівах просапних культур їх можна позбутися завдяки міжрядним обробіткам і застосуванню високоефективних гербіцидів.

49. Особливості літньо-осіннього обробітку грунту. Зяблевий обробіток — літньо-осінній основний обробіток грунту (після збирання врожаю) під весняний посів майбутнього року, а також під чорний пар. 3. о. г. створює умови для поліпшення водно-повітряного й поживного режимів грунту, є дуже дійовим засобом знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб с.-г. рослин. Розрізняють З осн. види 3. о. г.: після зернових та ін. культур суцільного посіву; після просапних культур; на задернілих площах. При 3. о. г. після зернових та ін. культур суцільного посіву здебільшого застосовують такі 4 варіанти: 1) Оранка поля після попереднього (одноразово з збиранням урожаю) лущення стерні. Під оранку вносять органічні й мінеральні добрива, а на кислих грунтах — і вапно під лущення. Час оранки та її глибину визначають агрономи, виходячи з конкретних грунтово-кліматичних і погодних умов, стану поля та особливостей наступних культур. 2) Так само, як в першому варіанті, оранка поля після попереднього лущення стерні, але з обов'язковим наступним напівпаровим. 3. о. г. в р-нах достатнього зволоження. 3) Поліпшений або комбінований варіант 3. о. г.— два лущення, обробіток культиваторами і боронами у міру потреби, оранка (в зоні нестійкого та недостатнього зволоження). 4) Розпушування грунту (спеціальними знаряддями) без перевертання його верхнього шару, із залишенням стерні на поверхні для захисту грунту від вітрової ерозії. При 3. о. г. після просапних культур, якщо поле чисте від бур'янів і добре розпушене, лущення не провадять, а відразу слідом за збиранням урожаю орють; після збирання кукурудзи та соняшнику (для подрібнення післяжнивних решток і кращого їх загортання під час оранки) провадять лущення, як і на забур'янених полях. 3. о. г. на задернілих площах — це культурна оранка, при якій на дернині створюються найкращі водно-повітряний і поживний режими грунту та найсприятливіші умови для росту і розвитку с.-г. культур.

50. Особливості обробітку грунтів, забруднених радіоактивними речовинами. Найважливіша проблема сільського господарства в умовах забруднення грунту радіоактивними елементами - максимально можливе зниження надходження цих речовин в рослинницьку продукцію і запобігання накопичення їх в організмах сільськогосподарських тварин. Вирішення цього завдання пов'язане з комплексом заходів, які необхідно проводити в сільському господарстві. Підстава для проведення даних заходів є збільшення захворюваності та смертності, вроджених вад і населення, яке проживає на забруднених територіях. Ефективним прийомом для обмеження переходу радіонуклідів в рослини є оранка ґрунту. У більшості випадків радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь радіонукліди, що випали на поверхню ґрунтоворослинного покриву, спочатку зосереджуються у верхньому шарі ґрунту (0—2 см). Оранка ґрунтів сприяє перерозподілу радіоактивних речовин у кореневмісному шарі ґрунту (як правило, 0—25 см). Одним із важливих спеціальних прийомів, спрямованих на зменшення вмісту радіоактивних речовин у ґрунті, є механічне видалення поверхневого шару ґрунту, який концентрує основну кількість радіонуклідів. Однак цей спосіб дезактивації ґрунту дуже трудомісткий і дорого коштує. Зняття шару 0—5 см з площі 1 га відповідає відчуженню близько 500 т ґрунту, який по суті може розглядатися як радіоактивні відходи. Мабуть, цей прийом можна використовувати тільки на дуже обмеженій території, наприклад на городах. До механічної дезактивації ґрунтів може належати і такий прийом, як глибока оранка ґрунтів із загортанням верхнього, найбільш забрудненого шару ґрунту на глибину 40—60 см і глибше.