З. Особливості обробітку ґрунту під озимі культури.

Агрохімічні заходи боротьби, з бур’янами.

Боротьба з бур’янами – надзвичайно складна система заходів, завданням яких є поширення бур’янів або зниження їх шкідливості дозволеними способами і засобами. Усі заходи боротьби із бур’янами поділяють на винищувальні і запобіжні. Запобіжні: - очистка насіння культурних рослин від насіння бур’янів; - внесення перепрілого гною. Гній необхідно витримати в бортах не менше 150 днів;- обкошування доріг, електричних стовпів у фазі бутонізації або цвітіння. Винищувальні: - агротехнічні – очищення грунту від насіння бур’янів та їх вегетативних органів (висушування, виморожування, глибока оранка – 38 – 32 см), провокація сходів, міжрядний обробіток культиватором, суцільний обробіток культиватором. Хімічні засоби боротьби – використання гербіцидів. Біологічні методи боротьби – використання комах, риб – нематод, птахів.

Характеристика і приклад польових сівозмін для зони лісостепу.

Господарства Лісостепу спеціалізуються на вирощування цукрових буряків (близько 14 – 16 %), великі площі займають посіви. Озимої пшениці, кукурудзи, гороху, ярого ячменю, кормових бобів та ін. У західному Лісостепу сівозміни проектують відповідно до структури посівних площ.

У Лісостепу

Може бути введена така сівозміна: 1 — зайнятий пар (озимі Однорічні культури на зелений корм та ранній силос), горох; 2 Озима пшениця; 3 — цукрові буряки; 4 — ярі зернові з підсівом Багаторічних трав; 5 — багаторічні трави на один укіс; 6 — озима пшениця; 7 — цукрові буряки, просапні; 8 — зернобобові; 9 Озима пшениця, озиме жито; 10 — збірне поле (кукурудза на зерно і силос, соняшник, гречка, картопля).

З. Особливості обробітку ґрунту під озимі культури.

Вид обробітку: Дискування: глибина -- 6 – 8см, Строки виконання робіт: Зразу після збирання попередника. Призначення обробітку: Розпушування верхнього шару ґрунту, знищення вегетуючих бур’янів і провокування проростання сходів бур’янів, збереження вологи в ґрунті, загортання в ґрунт стерні і післяжнивних решток.

Вид обробітку: Оранка плугами з передплужниками

Глибина: 23 – 24см, Строки виконання робіт: після проростання бур’янів за 25 – 30 днів до сівби озимих.Призначення обробітку: Кришіння і розпушування ґрунту, Знищення бур’янів, загортання в ґрунт післяжнивних решток, добрив. Вид обробітку: Культивація з боронуванням

Глибина: 8 – 10см, Строки: Після проростання бур’янів.

Призначення: Знищення бур’янів, створення умов для високоякісної сівби.

Вид: Боронування. Глибина: 2 – 3см, Строки: У міру настання стиглості ґрунту, впоперек рядків.

Призначення: Знищення ґрунтової кірки, збереження вологи, загортання добрив, знищення бур’янів.

Екзаменаційний білет № 17

1. Поняття про бур’яни, шкода від них.

Бур'я́н — небажана рослинність в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, яка конкурує з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяє поширенню шкідників та хвороб.

Бур’яни —це такі дикі або напівкультурні рослини, які людина не вирощує і які екологічно та біологічно пристосовані до умов поля і росту разом з культурними рослинами та завдають шкоди сільському господарству.

Шкодочинність бур'янів

Шкідливість більшості карантинних бур'янів досить вагома. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, луків і пасовищ; засміченні урожаю та погіршенні його якості; перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників сільськогосподарських культур; токсичності для тварин, у збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров'я людей; порушенні складу та структури місцевих фітоценозів.

 

 

2.Відношення с-г рослин до повторної і беззмінної культури.

З. Поняття про систему обробітку ґрунту.

Система обробітку ґрунту це науково обґрунтоване поєднання всіх необхідних заходів обробітку під культури сівозмін. Система обробітку ґрунту під певну культуру включає основний (зяблевий), передпосівний і післяпосівний обробітки.Основним називають найглибший обробіток у технології вирощування певної культури, який істотно змінює будову ґрунту.Передпосівний - це обробіток ґрунту, який проводиться перед сівбою або садінням сільськогосподарської культури.Післяпосівним називають обробіток ґрунту після сівби або садіння культури.Системою зяблевого обробітку ґрунту називається сукупність заходів і способів обробітку на різну глибину під ярі культури після збирання попередника до закінчення осінніх польових робіт.Зяблевий обробіток, проведений восени під ярі культури, в наступному році має значну і майже повсюдну перевагу перед весняним обробітком ґрунту для ярих культур не тільки ранніх, а й пізніх строків сівби. Перевага зяблевого обробітку порівняно з весняним особливо велика за підвищеної засміченості ґрунту, особливо багаторічними бур'янами і на важких ґрунтах.При зяблевому обробітку в більшості регіонів, за винятком надмірно зволожених, краще нагромаджується і зберігається в ґрунті волога атмосферних опадів, а також весняних талих вод. Зяблевий обробіток створює більш оптимальні агрофізичні властивості, забезпечуючи тим самим сприятливі умови для мікробіологічної діяльності в ґрунті. Ефективніше ведеться боротьба з бур'янами (особливо багаторічними), шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур, забезпечується оптимальний фітосанітарний стан ґрунту. Зяблевий обробіток порівняно з весняним зменшує напруженість робіт у весняний період, сприяє ефективнішому використанню машинно-тракторного парку.

 

Екзаменаційний білет № 18

1. Джерела забруднення полів.

Для наших сільськогосподарських районів найхарактернішим є забруднення природних вод і ґрунтів пестицидами й мінеральними добривами. Щорічні надходження їх на поля України сягають за 90 тис. т і 4,5 млн. т відповідно. Площа земель, забруднених стійкими хлороорганічними препаратами, становить близько 8 млн. га, на кількох сотнях тисяч гектарів їх уміст набагато перевищує ГДК. Із 170 найменувань пестицидів, які використовуються в Україні, 49 є особливо небезпечними. Останнім часом траплялися випадки використання токсичних пестицидів, що завозилися в Україну західними фірмами, тоді як на самому Заході застосування цих препаратів заборонено.

З усієї кількості мінеральних добрив, що вносяться в ґрунти України, в середньому лише 5—10 % їх поглинається рослинами. Решта 90—95 % змивається дощами й талими водами, здувається вітрами й потрапляє в річки, озера, ґрунтові води, стаючи шкідливими компонентами екосистем. У результаті сьогодні як природне середовище, так і сільгосппродукти майже повсюдно забруднені сполуками азоту, фосфору, калію, часто — радіоактивними елементами (містяться у фосфорних мінеральних добривах), іноді — важкими металами (міддю, цинком, значні перевищення ГДК яких виявили в 5 % сільськогосподарської продукції) та залишками специфічних гербіцидів — симазину, атразину та ін.

Великої шкоди ґрунтам завдає використання на полях важкої сільгосптехніки. Вона регулярно переущільнює грунт, руйнуючи його структуру, знижуючи насиченість повітрям, активність обмінних біохімічних процесів, протиерозійну й протидефляційну стійкість.

Дуже напружена екологічна обстановка склалася навколо великих тваринницьких комплексів (у радіусі кількох кілометрів), де вирощується 30—100 тис. і більше голів худоби: вони щодоби продукують до 2—3 тис. т екскрементів, які в господарстві не встигають переробляти. Внаслідок розкладання й гниття екскрементів виділяються великі маси аміаку, азоту, сірководню, органічних кислот, розвивається патогенна мікрофлора. Стічні води тваринницьких комплексів у радіусі кількох кілометрів забруднюють поверхневі й ґрунтові води, спричинюють загибель риби та інших гідробіонтів. Поблизу цих комплексів складається неблагополучна санітарно-гігієнічна обстановка, спостерігається підвищена концентрація гельмінтів і хвороботворних бактерій. На кілометри від комплексів повітряними потоками розноситься сморід

 

2.Попередники основних культур у сівозмінах.

Сівозміни в землеробстві України

зернобобових культур, їх можна розміщувати і після озимих, тільки треба додатково вносити добрива та застосовувати пес-тициди.

Зернобобові культури (горох, чину, сою, люпин, сочевицю) розміщують після удобрених просапних — картоплі, кукурудзи, цукрових буряків. Тому поля після цих культур досить чисті від бур’янів і мають достатню кількість поживних речовин. Добрими попередниками є також озимі та ярі зернові культури.

Круп’яні культури (гречку, просо) розміщують у сівозміні після просапних (крім соняшнику), озимих та ярих культур. Добрими попередниками для проса є зернобобові і багаторічні трави.

Льон-довгунець — основна прядивна культура в Україні, тому величина та якість його урожаю мають велике народногоспо-дарське значення. Льон вимогливий до родючості ґрунту й попе-редника. Він має слаборозвинену кореневу систему і на перших фазах свого розвитку дуже пригнічується бур’янами.

 

З. Ґрунтозахисна і енергозберігаюча спрямованість обробітку ґрунту.

Висвітлено теоретичні і практичні основи раціонального механічного обробітку грунту; заходи обробітку, спрямовані на вирішення проблем ущільнення грунтів, захисту їх від ерозії і контролю забур’яненості. Узагальнені дослідження і передовий виробничий досвід щодо регулювання водно-повітряного, теплового і поживного режимів, мінімалізації обробітку і осилення його ґрунтозахисної ролі, удосконалення заходів і способів обробітку грунту в сучасних зональних системах землеробства. Рекомендовані енергозберігаючі і ґрунтозахисні системи механічного обробітку грунту стосовно різних грунтово-кліматичних зонах України, спрямовані на відтворення та підвищення родючості грунтів.

 

Екзаменаційний білет № 19

1. Карантинні бур’яни, їх вплив на культурні рослини. Карантинні бур'яни - види бур'янів, які засмічують сільськогосподарські угіддя, луки, пасовища, узбіччя доріг, зростають на всіх типах ґрунтів і завдають значної шкоди сільському господарству та небезпечні для домашніх тварин і здоров'я людини. До цієї групи належать окремі рослини з різних біологічних груп, які не мають значного поширення, але завдають великої шкоди сільському господарству. Щоб запобігти поширенню і повністю ліквідувати їх, здійснюють спеціальні заходи, в тому числі й адміністративні. Наприклад, заборонено висівати насіння, засмічене карантинними бур'янами, а також вивозити грубі корми з районів, де вони поширені, тощо. Розрізняють бур'яни внутрішнього карантину (вони є на території України) і зовнішнього (їх немає, але вони можуть бути завезені з-за кордону).До бур'янів внутрішнього карантину належать амброзія багаторічна, трироздільна і полинолиста, паслін колючий, каролінський і триквітковий, гірчак рожевий, а до зовнішнього — амброзія приморська, бузинник пазушний, стрига (всі види), деякі види дикого соняшнику.

2.Проміжні культури в сівозмінні, їх роль в інтефікації землеробства.

Культури, які займають поле протягом більшої частини вегетаційного періоду, називаються основними. Після збирання багатьох з них за наявності вологи в ґрунті можна вирощувати рослини для одержання додаткової продукції.Проміжними називають культури, які вирощуються в інтервалі часу, вільного від вирощування основних культур сівозміни. За рахунок таких посівів з однієї площі протягом року можна мати два, а на зрошуваних землях - і три врожаї, що підвищує коефіцієнт використання сонячної радіації, внаслідок чого продуктивність гектара ріллі зростає в півтора-два рази. При цьому ґрунт значно довше перебуває під покривом рослин, які синтезують органічну масу. Більше половини її залишається в ґрунті у вигляді післяжнивно-кореневих решток, що активізують мікрофлору, розкладаються на легкодоступні поживні речовини, поліпшують агрофізичні властивості, відновлюють родючість ґрунту та підвищують урожайність сільськогосподарських культур.

З. Агротехнічне значення зяблевого обробітку ґрунту.

Зяблевий обробіток поліпшує агрофізичні властивості ґрунту,сприяє нагромадженню в ньому вологи та елементів мінераль-ного живлення, знищенню бур'янів, шкідників та збудників хво-роб культурних рослин. Осінній обробіток має також великеорганізаційно-господарське значення, оскільки зменшує напру-женість весняно-польових робіт, дає змогу своєчасно і високоя-кісно провести сівбу ярих культур.Найефективнішим є ранній зяблевий обробіток, що включаєлущення стерні та наступну оранку.

Екзаменаційний білет № 20

1. Фактори росту і розвитку рослин, особливості використання їх рослинами.

Це — вода поживні речовини, повітря, які називають земними або матеріальними факторами, та світло і тепло — космічні або кліматичні фактори. Земні фактори використовуються рослинами як матеріальні чинники для створення біомаси, а космічні — для забезпечення процесів життєдіяльності рослинних організмів, унаслідок яких і створюється. Вся біомаса, зокрема продукція (урожай), яка необхідна людям.

2.Біологічні методи боротьби з бур’янами.

За специфічністю і спрямованістю дії біологічні об’єкти для боротьби з бур’янами можна умовно об’єднати в кілька груп. До першої групи можна віднести комах, нематод, кліщів тощо. Представники цієї групи дуже вузькоспеціалізовані щодо окремих рослин. Тому їх доцільно використовувати у боротьбі з особливо шкідливими бур’янами, як іскладно знищити іншими агротехнічними заходами. Наприклад, протиамброзії, дуже шкідливого карантинного бур’яну південної частини України, застосовують: амброзієвусовку. До другої групи відносять фітопатогенні мікроорганізми та віруси, які спричинюють захворювання окремих бур’янів. Це, насамперед, гриби. Так, гриб пукцинія уражує осот рожевий, гірчакові іржа — гірчак степовий повзучий. До третьої групи можна віднести біогенні препарати — продукти біосинтезу мікроорганізмів. Ці продукти токсично діють на окремі бур’яни. До четвертої групи можна віднести риб і птахів, які знищують небажану у посівах сільськогосподарських культур водяну рослинність. Так, у боротьбі з дуже шкідливими бур’янами (очерет, рогіз) у водному середовищі використовують. Таких риб як амур білий та товстолобик, яких розводять у магістральних каналах.

З. Вимоги до проектування сівозмін.

Проектуванням сівозмін називають процес складання схеми однієї або кількох сівозмін на основі структури посівних площ окремої бригади, дільниці чи господарства загалом. Дуже важливо під час попереднього планування структури посівних площ правильно вибрати співвідношення між окремими групами культур (зерновими, технічними, кормовими тощо). Після його уточнення приступають до добору видового складу кожної групи культур. Після закріплення площ за окремими сівозмінами для кожної сівозміни складають свою структуру посівних площ. З метою складання схем на основі структури посівних площ треба попередньо визначити число полів у кожному варіанті сівозміни.

 

Екзаменаційний білет № 21

1. Класифікація багаторічних бур’янів. Багаторічні бур’яни — це зелені бур’яни, життєвий цикл яких

Триває понад два роки. Після визрівання насіння відмирає лише Надземна частина рослини, а підземні органи живуть довго, щорічно відновлюючи плодоносні стебла. Ефемери — це мало річні бур’яни з дуже коротким періодом вегетації, які здатні давати протягом року декілька поколінь. Найпоширенішим представником цієї біологічної групи на території України є зірочник середній (мокрець). Ярі ранні бур’яни з однорічним циклом розвитку, насіння яких Здатне проростати рано на весні за відносно низької температури ґрунту. Рослини плодоносять і відмирають цього ж року. Ярі пізні (післяжнивні) — група рослин, насіння яких проростає вразі стійкого прогрівання ґрунту, а рослини плодоносять і відмирають цього самого року в другій половині літа.(Мишій сизий) Озимі бур’яни — мало річні рослини, обов’язковими складовими Життєвого циклу яких є осіння вегетація, перезимівля і веснянолітній період росту і розвитку.(Метлюг звичайний) Зимуючі бур’яни — мало річні рослини, які вразі ранніх весняНих сходів закінчують вегетацію влітку цього самого року, а пізніх — після перезимівлі наступного року.(грицики звичайні)

Дворічні бур’яни — мало річні рослини, життєвий цикл яких

Відбувається за два повні вегетаційні періоди.(буркун лікарський)

 

2.Найкращі попередники для ярої пшениці.

Попередники.

Яра пшениця відрізняється від інших зернових культур меншою здатністю до кущіння і слабким розвитком кореневої системи, особливо вторинних коренів. Тому необхідно підбирати попередники, які нівелюють ці недоліки ярої пшениці.

Кращими попередниками в зоні достатнього зволоження є багаторічнібобові трави, зернові бобові культури. Після них доцільно розмістити сорти твердої ярої пшениці.

Найпоширенішими попередниками ярої пшениці в зоні Лісостепу є просапні культури – цукрові буряки, картопля, кукурудза.

Добре росте і розвивається ця культура після ріпака, овочів. В Поліссі яру пшеницю розміщують після льону-довгунцю, картоплі, коренеплодів, люпину.

Можнависівати її також після гречки і вівса.

 

З. Охарактеризувати основні види культивації.

Культивація — захід поверхневого або мілкого обробітку ґрун-

Ту культиваторами з метою розпушування, кришення, часткового

перемішування, вирівнювання верхньог ошару, загортання добрив і знищення вегетуючих бур’янів, підгортання і нарізування поливних борозен. Культивація - обробіток ґрунту культиватором з метою розпушування, часткового перемішування та вирівнювання ґрунту на глибину 5-12 см, інколи глибше, підрізування бур'янів. Культивація буває суцільною і міжрядною. За допомогою міжрядної культивації також можна проріджувати рослини, підгортати їх. Основним робочим органом культиватора є лапа, яка може бути лапчастою (розпушує і підрізає), дисковою, штанговою та інших типів.

Екзаменаційний білет № 22

Види ерозії ґрунту їх характеристика.

Ерозія ґрунту (від лат. erosio — роз'їдання) (рос. эрозия почвы, англ. soil erosion; нім. Bodenerosion) — це руйнування його верхнього найродючішого горизонту ґрунту і підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників. Водна ерозія проявляється у змиванні верхнього шару ґрунту або розмиванні його в глибину під впливом талих, дощових і поливних (іригаційних) вод.

краплинну — роздроблення агрегатів ґрунту ударами дощових крапель, внаслідок чого шпарини ґрунту забиваються мулистими фракціями, зменшується водопроникність і посилюється поверхневий стік і змив ґрунту;

площинну, або поверхневу, коли ґрунт рівномірно змивається невеликими струмками талих і дощових вод по всій поверхні площі;

лінійну, або глибинну, коли ґрунт розмивається углиб концентрованими потоками води;

іригаційну, яка виникає в умовах неправильно організованого зрошення на схилових землях, коли по лінії течії поливної води є схили, здатні до розмивання.

Вітрова ерозія, або дефляція, виникає за умови сильних вітрів, які видувають ґрунт. Інтенсивність видування ґрунту значною мірою залежать від його гранулометричного складу і вмісту в ньому гумусу. Зокрема, на ґрунтах супіщаного гранулометричного складу вітрова ерозія починає проявлятися при швидкості вітру 3-4 м/с, на легкосуглинкових — 4-6 м/с, на важкосуглинкових — 5-7 м/с і на глинистих — 7-8 м/с. Пісок (0,05-0,10 мм) переміщується при швидкості вітру З−3,5 м/с на висоті 15 см. Частки ґрунту розмірами 0,25 мм переносяться вітром у повітрі. Якщо збільшується сила вітру — зростає інтенсивність вітрової ерозії.

Розрізняють два типи вітрової ерозії:

1.Повсякденну дефляцію спричинюють вітри навіть малих швидкостей (5 м/с), відбувається вона повільно і непомітно, переважно на піщаних, супіщаних і карбонатних ґрунтах. За цього виду дефляції можуть спостерігатись оголення насіння, загорнутого у ґрунт, а також пошкодження молодих сходів рослин. Найсильніше повсякденна дефляція проявляється на вітроударних схилах, які не захищені лісосмугами. Пилові бурі (чорні бурі на Україні) найактивніший і найшкідливіший вид дефляції. Такі бурі виникають під впливом сильного вітру (зі швидкістю понад 12-15 м/с) і можуть поширюватись на великі території, знищити посіви на сотнях тисяч гектарів, знести багато родючого ґрунту. Пил, що підіймається під час бур на значну висоту, може перенестися на великі відстані. Чорні бурі катастрофічне знижують родючість ґрунту не тільки в тих місцях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих районах, де відкладаються пилові маси. Антропогенний вплив Крім водної та вітрової ерозії, виділяють ще так звані пасовищну, агротехнічну та технічну.Пасовищна ерозія полягає в механічному руйнуванні та переміщенні ґрунту копитами тварин на схилах балок внаслідок збільшення навантаження на обмежену площу пасовища.Агротехнічна ерозія зводиться до переміщення ґрунту під час його обробітку. Так, під час оранки упоперек схилу внаслідок неповного перевертання скиби вгору спостерігається осипання землі вниз по схилу. Ґрунт на схилах частково переміщується вниз і під час культивації, боронування, сівби.Технічна, або технологічна ерозія відбувається під час добування відкритим і підземним способами різних корисних копалин, засипання ґрунту шаром будівельного сміття під час будівництва житлових та промислових об'єктів, використання ґрунту для прокладання транспортних шляхів тощо.

 

БІЛЕТ № 30

1) Основний обробіток грунту має важливе значення в системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення урожайності насіння. Своєчасний і якісний обробіток практично на всіх ґрунтових різновидностях сприяє поліпшенню їх поживного, температурного, водного й повітряного режимів, створенню умов для глибокого проникнення та доброго розвитку кореневої системи, ефективній боротьбі з хворобами, шкідниками та бур'янами.Слідом за збиранням попередника починають основний обробіток – лущенням стерні. Тип знаряддя, глибина і кратність лущення залежать від попередника, стану грунту і характеру забур'яненості поля. Після стерньових попередників, забур'янених однорічними і злаковими і дводольними бур'янами, проводять лущення стерні у двох напрямах на глибину 6–8 см Передпосівний обробіток грунту полягає у вирівнюванні зябу і закритті вологи шлейф-бороною ШБ-2,5 або начіпним вирівнювачем ВПН-3,6. На насіннєвих посівах використовують ті самі гербіциди, що й на звичайний посівах.

2) Ерозія грунту- механічне руйнування дією води або повітря. Водна ерозія: 1) краплинна ерозія. Виникає від дощу при цьому замулюються пори, зменшується водопроникність. 2) площинна або горизонтальна -- змивання грунту на схилах 1-2 градуси, незначне 0,5 га. 3) лінійна ерозія -- розливання грунту великими потоками води, внаслідок чого утв. яри, балки. 4) іригаційна ерозія виникає при невірному викор. зрошення. Вітрова ерозія. виникає коли сила вітру перевищує 3-6 м/с на висоті 15 см над поверхнею грунту: 1) місйева вітрова єрозія з силою вітру до 5 м/с. При цьому оголюється насіння пошкоджуються молоді сходи. 2) зимове видування, при цьому здувається грунт разом з снігом. 3) Пилові бурі виникають при силі вітру понад 12-15 м/с. Переміщується верхній родючий шар грунту на значні відстані. Технічна ерозія. Виникає внаслідок діяльності людини і пов*язана промисловим і с/г виробництвом: 1) гірнично-промислова. 2) технічна (будівництво). 3) лісотехнічна -- виникає внаслідок вирубування лісів (карпати).

3) Система землеробства -- це комплекс агротехнічних організаційно-господарських і меліоративних заходів, які забезпечують найбільш раціональне викор. с/г угідь, та вирощування високих врожаїв при найменших затратах праці та кожтів на одиницю продукції. Класифія систем землеробства: 1) первісна (примітивна). 2) Екстенсивна. 3) Перехідна. 4) Інтенсивні (сучасні).

БІЛЕТ № 29

1) Карантинні бур’яни, їх вплив на культурні рослини. Карантинні бур'яни - види бур'янів, які засмічують сільськогосподарські угіддя, луки, пасовища, узбіччя доріг, зростають на всіх типах ґрунтів і завдають значної шкоди сільському господарству та небезпечні для домашніх тварин і здоров'я людини. До цієї групи належать окремі рослини з різних біологічних груп, які не мають значного поширення, але завдають великої шкоди сільському господарству. Щоб запобігти поширенню і повністю ліквідувати їх, здійснюють спеціальні заходи, в тому числі й адміністративні. Наприклад, заборонено висівати насіння, засмічене карантинними бур'янами, а також вивозити грубі корми з районів, де вони поширені, тощо. Розрізняють бур'яни внутрішнього карантину (вони є на території України) і зовнішнього (їх немає, але вони можуть бути завезені з-за кордону).До бур'янів внутрішнього карантину належать амброзія багаторічна, трироздільна і полинолиста, паслін колючий, каролінський і триквітковий, гірчак рожевий, а до зовнішнього — амброзія приморська, бузинник пазушний, стрига (всі види), деякі види дикого соняшнику.

2) Проміжні культури в сівозмінні, їх роль в інтефікації землеробства.

Культури, які займають поле протягом більшої частини вегетаційного періоду, називаються основними. Після збирання багатьох з них за наявності вологи в ґрунті можна вирощувати рослини для одержання додаткової продукції.Проміжними називають культури, які вирощуються в інтервалі часу, вільного від вирощування основних культур сівозміни. За рахунок таких посівів з однієї площі протягом року можна мати два, а на зрошуваних землях - і три врожаї, що підвищує коефіцієнт використання сонячної радіації, внаслідок чого продуктивність гектара ріллі зростає в півтора-два рази. При цьому ґрунт значно довше перебуває під покривом рослин, які синтезують органічну масу. Більше половини її залишається в ґрунті у вигляді післяжнивно-кореневих решток, що активізують мікрофлору, розкладаються на легкодоступні поживні речовини, поліпшують агрофізичні властивості, відновлюють родючість ґрунту та підвищують урожайність сільськогосподарських культур.

 

3) Агротехнічне значення зяблевого обробітку ґрунту. Зяблевий обробіток поліпшує агрофізичні властивості ґрунту,сприяє нагромадженню в ньому вологи та елементів мінераль-ного живлення, знищенню бур'янів, шкідників та збудників хво-роб культурних рослин. Осінній обробіток має також великеорганізаційно-господарське значення, оскільки зменшує напру-женість весняно-польових робіт, дає змогу своєчасно і високоя-кісно провести сівбу ярих культур.Найефективнішим є ранній зяблевий обробіток, що включаєлущення стерні та наступну оранку.

 

БІЛЕТ № 28

1) Кількість насіння бур’янів і органів їх вегетативного розмножен-ня у ґрунті називають потенційною забур’яненістю поля. Для їївизначення найчастіше застосовують метод промивання ґрунтовогозразка водою на ситі з отворами 0,25 мм. Для визначення потенційної забур’яненості поля механічнимметодом зразки ґрунту відбирають з певного шару бурами різноїконструкції восени після основного обробітку ґрунту або навесні. Зразок ґрунту складають з окремих проб, відібраних на двох діагона-лях поля. За площі поля до 50 га відбирають 30 проб, 50 – 100 га — 60 проб і понад 100 га — 80 проб. З кожного зразка відбирають подві наважки масою 500 г, з яких на ситах з отворами 0,25 мм у водівідмивають насіння бур’янів.

2) Агрономічно-обгрунтована сівозміна повинна забезпечувати оптимальні умови для вирощуння високих врожаїв, раціонального викор. і захисту земель від ерозії, забруднення забезпечення розширеного відтворення родючості грунту. (при вирощуванні с/г культур). У сівозмінах які поширені у зоні полісся та лісостепу можна виділити, такі сівозмінні групи культур: озимі культури, ярі зернові та круп*яні, зернобобові, просапні, технічні, багаторічні трави. Ефективними попередниками є для озимих зернових багаторічні трави на один або два укоси на сіно (конюшина, люцерна) однорічні трави на зелений корм і сіно (лико-овес, люпин, кукурудза на зелений корм) зернобобові культури (горох, вика, ранні та середньо-стиглі сорти картоплі). Не рекомендується ячмінь чи ярі зернові, озимі культури. Для ярих зернових і круп*яних культур. Просапні культури, багаторічні трави на насіння, льон довгунець, зернобобові (кормовий люпин на зерно).Не рекомендується.Розміщувати ці культури особливо ячмінь і просо після стерневих попередників. Для зернобобових культур озимі та ярі зернові, просапні культури. Льон довгунець не рекомендується після зернових, а люпин на зерно після просапних культур. Для просапних культур озимі і зернобобові, а для кукурудзи на силос доцільно запроважувати повторні посіви особливо в умовах полісся. Для льону-довгунця які розміщувались після багаторічних трав.

3) Лущення стерні — захід першого обробітку ґрунту відразу пісвуванню води, створювання сприятливих умов для кращого засвоєння ґрунтом вологи опадів і, відповідно, проростання насіння буp’янів. Поверхня злущеного поля, вкрита шаром ґрунтової мульчі і рештками рослин, спочатку висихає, проте після дощів, з одного боку, і за рахунок конденсації водяних парів — з другого, у злущеному шарі вологість зростає. Ефективність лущення залежить від якості і строку його проведення. Головним показником високої якості лущення стерні є повне підрізання вегетуючих бур’янів, неглибоке загортання у ґрунт їх насіння, створення поверхнево розпушеного мульчуючого шару ґрунт