Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕокс. 5.3. ћ≥жнародна терм≥нолог≥€




¬ англомовн≥й природоохоронн≥й л≥тератур≥ ≥нколи вид≥л€ють дв≥ групи в≥дновлювальних роб≥т, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ за своњми завданн€ми. —ловом " reclamation " (укр. - "виправленн€") називають т≥ заходи, €к≥ спр€мован≥ на створенн€ стаб≥льних, здатних до саморегул€ц≥њ екосистем, €к≥ позбавлен≥ екзотичних вид≥в ≥ Ї под≥бними на екосистеми, що не зазнали трансформац≥њ. “ерм≥н " rehabilitation " (укр. - "реконструкц≥€", "ремонт"), означаЇ заходи, €к≥ мають б≥льш утил≥тарне спр€муванн€. ’оча найб≥льш вживаним ≥ загальним у в≥дношенн≥ в≥дновленн€ екосистем, середовищ ≥снуванн€, вид≥в та елемент≥в ландшафт≥в Ї терм≥н " restoration ".

 

«аходи по в≥дновленню природних екосистем, ландшафт≥в та њх компонент≥в можуть бути дуже р≥зноман≥тними. ’оча склад цих заход≥в ≥ методи њх реал≥зац≥њ визначаютьс€ станом природних екосистем, њх розм≥ром, ступенем антропогенноњ зм≥неност≥, пр≥оритетами њх охорони та багатьма ≥ншими чинниками, в≥дновлювальн≥ заходи в обТЇктах ѕ«‘ можна згрупувати в пТ€ть основних напр€мк≥в (табл. 5.1).

 

“аблиц€ 5.1. ќсновн≥ напр€мки в≥дновлювальних заход≥в на територ≥€х та обТЇктах ѕ«‘

ќсновний напр€мок та спр€мован≥сть заход≥в ѕриклад
≤. ѕокращанн€ €кост≥ природних д≥л€нок
≤.а. ѕроведенн€ роб≥т, €к≥ привод€ть до довготривалих зм≥н ф≥зичного середовища ¬≥дновленн€ природноњ морфолог≥њ русел р≥чок, зокрема - меандр≥в
≤.б. ќптим≥зац≥€ внутр≥шньоњ просторовоњ структури ландшафту Ћ≥кв≥дац≥€ дор≥г, буд≥вель та ≥нших антропогенних елемент≥в ландшафту
≤.в. јдаптац≥€ режиму, в тому числ≥ господарських заход≥в до потреб пр≥оритетних об'Їкт≥в охорони «м≥на метод≥в веденн€ л≥сового господарства
≤≤. —творенн€ нових природних д≥л€нок
II.a.«м≥на режиму, в тому числ≥ господарського використанн€ земель ѕрипиненн€ використанн€ орних земель
≤≤.б. —при€нн€ занесенню вид≥в, €к≥ мають бути в природних екосистемах Ўтучне занесенн€ нас≥нн€ степових рослин, л≥сорозведенн€
≤≤≤. «б≥льшенн€ площ≥ ≥снуючих природних д≥л€нок  
IV. —творенн€ нових попул€ц≥й окремих вид≥в або њх активне зб≥льшенн€ в ≥снуючих екотопах ¬веденн€ в екосистему ключових вид≥в, ре≥нтродукц≥€.

 

¬ ”крањн≥ в найб≥льш≥й м≥р≥ потребують в≥дновленн€ степов≥ екосистеми. ÷е, зокрема, повТ€зано ≥з тим, що площа, зайн€та степовою рослинн≥стю, прот€гом к≥лькох останн≥х стол≥ть скоротилас€ в к≥лька дес€тк≥в раз≥в. «а розоран≥стю територ≥њ й площею орних земель на одного жител€ ”крањна пос≥даЇ одне з перших м≥сць у св≥т≥. Ќа м≥сц≥ степових екосистем зараз знаход€тьс€ переважно орн≥ земл≥. ѕрактично зникли на територ≥њ ”крањни велик≥ степов≥ тварини, €к≥ дл€ свого ≥снуванн€ потребують значноњ площ≥ степовоњ рослинност≥. ќтож «агальнодержавною програмою формуванн€ еколог≥чноњ мереж≥ ”крањни на 2000-2015 роки передбачаЇтьс€ виведенн€ з господарського об≥гу земель дл€ встановленн€ або в≥дновленн€ втраченоњ еколог≥чноњ р≥вноваги. ÷е переважно орн≥ земл≥, €к≥ розм≥щен≥ на схилах ≥ тому зазнають значноњ ероз≥њ. «агальна площа земель, запланованих дл€ в≥дновленн€, становить 2,3 млн. га й майже половина ц≥Їњ площ≥ припадаЇ на степову зону. Ќа менш≥й частин≥ ц≥Їњ площ≥ плануЇтьс€ зал≥сненн€, тод≥ €к на решт≥ площ≥ маЇ сформуватис€ трав'€на, в тому числ≥ степова рослинн≥сть.

¬≥дновленн€ повноц≥нноњ степовоњ рослинност≥ Ц досить складний ≥ тривалий процес. Ќав≥ть при на€вност≥ неподал≥к в≥д д≥л€нки, на €к≥й в≥дбуваЇтьс€ в≥дновленн€, площ ≥з степовою рослинн≥стю, цей процес може тривати сотн≥ рок≥в. «начно прискорити формуванн€ степовоњ рослинност≥ можна шл€хом штучного занесенн€ нас≥нн€ степових рослин. ≤нколи це проводитьс€ шл€хом ручного збору нас≥нн€ з р≥зних вид≥в рослин ≥з наступною його обробкою та вис≥вом. јле це дуже трудом≥сткий процес. јльтернативою Ї посипанн€ д≥л€нки в≥дновленн€ травою, скошеною на ≥снуюч≥й степов≥й д≥л€нц≥. Ѕажано, щоб д≥л€нка, що викошувалас€, знаходилась неподал≥к в≥д тоњ, на €к≥й степова рослинн≥сть в≥дтворюЇтьс€. ѕод≥бн≥сть едаф≥чних, зокрема ірунтових, умов цих д≥л€нок також Ї фактором, €кий значною м≥рою визначаЇ €к повноту, так ≥ швидк≥сть в≥дновленн€. јби покращити контакт нас≥нн€ ≥з землею, сл≥д трохи порушити поверхню ірунту. ÷е можна зробити за допомогою техн≥ки, але б≥льш природним способом такого порушенн€ Ї прог≥н по д≥л€нц≥ худоби, або нетривале й слабке пасовищне навантаженн€ на нењ. ўоб забезпечити занесенн€ нас≥нн€ вид≥в рослин, €к≥ плодонос€ть у р≥зний час, описан≥ д≥њ сл≥д повторювати к≥лька раз≥в на р≥к. ќск≥льки б≥льш≥сть природно-запов≥дних територ≥й ≥з степовою рослинн≥стю мають малу площу, актуальним Ї в≥дтворенн€ степу навколо них ≥з включенн€м д≥л€нок, що ренатурал≥зуютьс€, до складу природно-запов≥дних територ≥й. ѕерелоги (земл≥, €к≥ використовувалис€ €к р≥лл€) р≥зного в≥ку вход€ть ≥ до складу ≥снуючих запов≥дник≥в. —еред природних запов≥дник≥в ”крањни найб≥льшу частку перелог≥в маЇ територ≥€ запов≥дника "™ланецький степ".

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 464 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

576 - | 523 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.