| Відділ органа слуху | Будова | Функції |
Зовнішнє вухо
| Складається з вушної раковини й зовнішнього слухового проходу. Вушна раковина: – утворена еластичним хрящем, вкрита шкірою; – має характерні закрути, необхідні для спрямування звукових коливань у слуховий прохід. Зовнішній слуховий прохід: – має вигляд трубки, вистеленої шкірою; – шкіра вкрита тонкими волосками; – у просвіт проходу відкриваються протоки залоз, що секретують вушну сірку; межує із середнім вухом, на межі розташована барабанна перетинка (тонкий пружний шар шкіри) | Уловлювання та спрямування звукових коливань у просвіт слухового проходу Волоски й секрет залоз (вушна сірка) перешкоджають потраплянню мікроорганізмів у середнє вухо Передача звукових коливань у середнє вухо |
Середнє вухо
| Порожнина, відокремлена від зовнішнього вуха барабанною перетинкою, а від внутрішнього – перетинкою овального вікна. У порожнині середнього вуха розташовані слухові кісточки, з'єднані рухомими суг лобами: молоточком, стремінцем і коваделком. Порожнина середнього вуха заповнена повітрям і сполучена з носоглоткою слуховою трубою | Ідентифікація звуку, захист від перепадів атмосферного тиску |
Внутрішнє вухо
| Кістковий лабіринт, розташований у скроневій кістці. У лабіринті є завитка, півколові канали та присінок. Завитка та присінок беруть участь у передачі звуку. Основа завитки звернена до внутрішнього слухового проходу. Усередині кісткової капсули розташовані дві мембрани – базилярна та рейснерова, що ділять завитку на три частини: верхню, середню й нижню. Верхня частина – сходи присінка, нижня – барабанні сходи, середня – завиткова протока. Верхня й нижня частини заповнені перилімфою, середня містить ендолімфу. На базилярній мембрані розташований апарат звукосприймання – спіральний орган, що містить звукові рецептори, які передають збудження волокнам слухового нерва, а потім – у слухову зону кори півкуль. Півколові канали та ділянка присінка є частиною апарату рівноваги | Передача звуку у вищі відділи центральної нервової системи |
У зовнішньому слуховому проході накопичується вушна сірка, на ній затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водою; ні в якому разі не можна видаляти сірку твердими предметами.
Великої шкоди завдають слуху надмірно сильні звуки і тривалий шум, особливо шкідливо діє останній, що призводить до глухуватості та навіть до глухоти. Максимальний рівень гучності звуку, що вже викликає болючі відчуття, становить у середньому 135 Дб (децибел). Деякі інфекційні захворювання (ангіна, грип) викликають запалення середнього вуха. Симптоми захворювання вявляються по-різному: може з'явитися біль у вухах, збільшитись виділення сірки, тобто з'являється «теча», знижується рівень чутності тощо. У такому випадку необхідно звернутися до лікаря, тривале прослуховування голосної музики також призводить до гіршення слуху й перевтоми нервової системи.
Апарат рівноваги
У разі зміни положення тіла волоскові (рецепторні) клітини переміщуються і своїм тиском подразнюють інші рецепторні клітини; отримані імпульси передаються в кору великих півкуль. У відповідь рефлекторно змінюються тонус м'язів і положення тіла в просторі.
