Смородиновий бруньковий кліщ (Cecidophyopsis ribis). Пошкоджує чорну смородину, аґрус, є переносчиком небезпечного мікоплазмового захворювання – махровість.
Самка 0,21 мм завдовжки, червоподібна, кільчаста, з двома парами ніг. Самець 0,15 мм завдовжки. Період пошкодження – з кінця березня до кінця вересня. Зимують самки у бруньках. Розвиток шкідника у бруньках спричинює їх виродливе розростання і загибель.
Заходи захисту передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію від старих насаджень, омолодження кущів і систематичне зрізування пошкоджених пагонів, внесення органічних добрив під посадку, ранньовесняне підживлення азотними добривами, застосування інсектоакарицидів.
Смородинова склівка (Aegeria tipuliformis). Пошкоджує смородину, аґрус, малину.
Метелик у розмаху крил до 23 мм, синювато-чорний, з жовто-оранжевими смужками на черевці. Крила склоподібні. Гусениця завдовжки 20 мм, біла, з темною лінією на спинці, коричнево-бурою головою, грудним щитком і ногами. Літ метеликів відбувається в кінці травня – у червні. Самки відкладають яйця на пагони в тріщини і біля бруньок. Гусениці вгризаються в пагони і гілки, де прогризають ходи в серцевині. Пошкоджені пагони поступово відмирають. Зимують гусениці в пошкоджених пагонах.
Заходи захисту передбачають систематичне обрізування та спалювання пошкоджених, прив’ялих пагонів, обприскування кущів на початку масового льоту метеликів інсектицидами.
Смородинова вузькотіла златка (Agrilus viridis). Пошкоджує смородину й аґрус. Жук завдовжки 5,5-9,0 мм, вузький, золотисто-мідний, із зеленуватим відблиском. Личинка завдовжки до 1,8 мм, жовто-біла, приплюснута, безнога. Личинки виїдають серцевину пагонів, спричинюючи їх відставання в рості та всихання наступного року. Жуки пошкоджують листя. Зимують личинки різного віку у 2-3-річних пагонах. Жуки з’являються у другій половині травня.
Заходи захисту передбачають систематичне обрізування та спалювання пошкоджених, прив’ялих пагонів, обприскування кущів на початку масового льоту жуків інсектицидами.
Чорносмородиновий жовтий пильщик (Nematus leucotrochus).
Імаго завдовжки 6-7 мм, чорне, ноги рудо-жовті, черевце оранжеве. Личинка завдовжки до 15 мм, зелена. Шкодять личинки, об’їдаючи листки до жилок. Період пошкодження – червень - вересень. Зимують личинки в коконі у ґрунті.
Заходи захисту передбачають систематичне перекопування та розпушування ґрунту, обприскування інсектицидами до і після цвітіння.
Попелиці (смородинова пагонова – Aphis schneideri, велика смородинова – Hyperomyzus lactucal, смородинова листкова – Gryptomuzus gajeopsidis). Пошкоджують пагони і листя, оселяючись на них колоніями, що призводить до деформації (скручування) і відмирання листків і верхівок пагонів. Зимують яйця на корі пагонів ягідних кущів, переважно біля основи бруньок. Попелиць знищують численні багатоїдні ентомофаги.
Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, знищення бур’янів – проміжних кормових рослин, обприскування інсектицидами.
Антракноз. Збудник – Gloesporium ribis. Збудник уражує смородину і аґрус. Хвороба проявляється наприкінці цвітіння в травні, масово – у липні –серпні у вигляді малих, округлих, темно-бурих плям на листках і чорних вдавлених виразок на черешках, плодоніжках і плодах. Листя передчасно відмирає та осипається. Втрати врожаю – 30-80%.
Джерело інфекції – опале уражене листя.
Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалення опалих листків, застосування фунгіцидів.
Стовпчаста іржа. Збудник – гриб Cronartium ribicola. Хвороба проявляється в липні – вересні у вигляді хлоротичних плям на листках зверху та оранжево-коричневих пустул знизу. Спричинює передчасне опадання листя. Втрати врожаю – 34-65%. Джерела інфекції – уражені кущі смородини.
Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, застосування фунгіцидів.
Махровість, або реверсія, смородини. Збудником хвороби є мікоплазмовий організм, переносником якого є бруньковий кліщ. Інфекція поширюється садивним матеріалом. Ознаки ураження: листки малі, трилопатеві, з великими зубчиками, грубими жилками, темні, блискучі; квітки прозорі, з дрібними пелюстками, фіолетового забарвлення, не зав’язують плодів; кущі загущені.
Заходи захисту полягають у вирощуванні здорового садивного матеріалу, дотриманні просторової ізоляції маточників і розсадників від промислових насаджень, знищенні шкідників – переносчиків інфекції.
