Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них

Кліщі (червоний плодовий – Panonychus ulmi, бурий плодовий – Bryobia redikorzevi, садовий павутинний – Schisotetranychus pruni). Це дрібні (розмірами 0,4-0,5 мм завдовжки) представники класу Павукоподібних.

Поліфаги. Період пошкодження – квітень – вересень.

Характер пошкодження – мозаїчні світлі плями вздовж жилок на листках. Знизу листкової пластинки (у червоного плодового та садового павутинного) – ледь помітна павутинна поволока. Листки скручуються, передчасно опадають.

Зимують у червоного плодового і бурого плодового яйця на корі гілок і в розвилках; у садового павутинного – жовто-оранжева самка під відшаруваннями кори, у листках і ґрунті. Розвиваються у 4-5 поколіннях.

ЕПШ – 100 яєць/10 см гілки, у період до цвітіння – 2-3 екз./листок, влітку – 5 екз./листок за 50%-го заселення листя.

Заходи захисту полягають в утриманні саду в чистому від бур’янів стані, очищенні і спаленні відмерлої кори взимку, викорінювальному обприскуванні дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій. При ЕПШ під час вегетації – застосування акарицидів.

Листоблішки (велика грушева – Psylla pyriqusa, грушева – Psylla pyri, яблунева – Psylla mali, сливова – Psylla pruni). Імаго завдовжки 2,5-3,7 мм, строкатого забарвлення, крила прозорі. Німфи плоскі, від жовтого до коричнево-зеленого забарвлення. Яйця 0,3-0,35 мм спочатку білі, потім оранжеві, видовженоовальні, у грушевої та яблуневої зі стеблиною біля основи.

Період пошкодження – квітень–червень. Висисаючи сік із пошкоджуваних рослин і вкриваючи їх солодкими липкими виділеннями (медяною росою), спричинюють деформацію та відмирання листків, недорозвинення пагонів, плодів, погіршення їх товарного вигляду і смакових якостей.

Зимуюча стадія у великої грушевої, грушевої і сливової – дорослі особини в щілинах кори та в опалому листі, у яблуневої – яйця на пагонах.

Протягом року розвивається у великової грушевої, яблуневої та сливової одне, а у грушевої чотири-п’ять поколінь.

ЕПШ – у період відокремлення бутонів 10 колоній на 100 гілок.

Заходи захисту передбачають утримання саду в чистому від бур’янів стані, викорінювальне обприскування дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій.

Попелиці (кров’яна попелиця – Eriosoma lanigerum, червоногалові – Dysaphis defecta та D.affinis, зелена яблунева – Aphis pomi, сливова – Hyalopterus pruni, вишнева – Myzus cerasi).

Пошкоджують листки та пагони. Кров’яна – гілки, штамби, корені, спричинюючи вузлуваті потовщення і розтріскування.

Зимуюча стадія – яйця біля основи бруньок, у кров’яної – личинки на коренях. ЕПШ – 5-10% заселених суцвіть або листків.

Заходи захисту передбачають утримання саду в чистому від бур’янів стані, видалення і спалення кореневої порослі, очищення і спалювання відшарувань кори, просторову ізоляцію плодових розсадників від промислових садів. При ЕПШ під час вегетації – застосування інсектицидів.

Щитівки (комоподібна – Lepidosaphes ulmi, каліфорнійська (карантинний об’єкт) – Quadraspidiotus perniciosus).

Оселяючись на гілках дерев і висисаючи з них сік, щитівки призводять до пригнічення їх розвитку, зменшення кількості та погіршення якості врожаю, поступового відмирання та загибелі дерев. Зимують у комоподібної яйця під щитком загиблої самки на корі, у каліфорнійської – личинки на корі штамбів і гілок.

ЕПШ у період до розпускання бруньок – 1 личинка на 200 см² кори, у період достигання плодів – 2-3% заселених плодів.

Заходи захисту передбачають дотримання карантину, використання здорового садивного матеріалу, очищення і спалення відшарувань кори, викорінююче обприскування дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій, у період появи личинок-бродяжок – застосування інсектицидів.

Довгоносики (сірий бруньковий – Sciaphobus squalidus, яблуневий квіткоїд – Anthonomus pomorum, кістянковий – Furcipes rectirostris).

Жуки вигризають бруньки, об’їдають листя. Личинки розвиваються в бутонах, а сірого брунькового – живляться дрібними корінцями в ґрунті.

Зимують жуки під корою та в рослинних рештках. ЕПШ – 40 жуків на 1 дерево.

Заходи захисту передбачають розпушування і переорювання ґрунту, у невеликих насадженнях – струшування жуків з дерев на підстилки у фазі набухання бруньок - цвітіння. Обприскування інсектицидами проводять у фазі відокремлення бутонів - рожевий бутон за ЕПШ.

Плодожерки (яблунева – Laspeyresia pomonella, грушева – L.pyrivora, сливова – Grapholitha funebrana). Метелики у розмірі крил 12-22 мм. Гусениці 12-15 мм до 20 мм завдовжки, світлі.

Шкодять гусениці, вигризаючи ходи в плодах до насіннєвої камери чи навколо кісточки, виїдаючи насіння та призводячи до опадання недостиглих плодів.

Зимують гусениці під корою, у рослинних рештках і ґрунті. ЕПШ – 2-5 яєць на 100 зав’язей, 5 метеликів на 1 феромонну пастку, 2% пошкоджених плодів.

Заходи захисту передбачають очищення відсталої кори, перекопування ґрунту, побілку штамбів і скелетних гілок вапном, накладання в червні на штамби ловильних поясів з наступним їх зніманням і знищенням. Від розпус-кання бруньок і зразу після цвітіння дерева обприскують інсектицидами.

Кільчастий шовкопряд – Malacosoma neustria. Метелик у розмаху крил 32-40 мм. Передні крила жовто-коричневого кольору з двома поперечними смугами. Задні – світліші. Тіло товсте, густо вкрите жовтуватими волосками. Яйце циліндричне, свинцево-сіре. Гусениця завдовжки до 55 мм, із широкими голубими смугами по боках, чорними, коричневими і білою смужками вздовж тіла на спині, вкрита м’якими волосками. Лялечка бурувато-чорна, вкрита рудими волосками, у щільному павутинному білому коконі.

Шкодять гусениці, обгризаючи бутони, квіти, листки.

Яйця самки відкладають кільцями на тоненькі гілочки. Зимують сформовані гусениці в яйцевих оболонках у яйцекладках.

ЕПШ – 5 яйцекладок на дерево. Заходи захисту передбачають обприскування дерев перед цвітінням дозволеними інсектицидами.

Непарний шовкопряд – Оспеrіа dispаr. Метеликам влас­тивий статевий димор­фізм: самці істотно від­різняються від самиць за величиною й забар­в-ленням. Са­миці значно більші за самців та світліше за­барвлені, з розмахом крил до 75 мм. Черев­це у них масивне, вкрите на кінці густи­ми рудими во-лосками. Крила бруднувато-білі, з 3-4 чорними зигзагоподібними смугами. Самці із розмахом крил до 45 мм, черевце у них тонке. Передні крила бурувато-сірі, із широкими поперечними смуга­ми. Задні руді, зі світлішою торочкою. Гусениця останнього віку за­вдовжки 65-80 мм, сіра, вкрита довгими, зібраними в пучки щети­нистими волосками, на кожному з п’яти передніх спинних сегментів – по дві сині, а на наступних шести – по дві червоні бородавки. Ля­лечка матова, темно-коричнева, майже чорна, в іржаво-бурих волосках.

Зимує гусениця в оболонці яйця. Кладки яєць розміщені на прикореневій частині стовбурів дерев.

Виплодження гу­сениць починається після розпускання бруньок яблуні за середньодо­бових температур не нижче 6°С. Вони пошкоджують бруньки, а потім листки, бутони й квітки. Молоді гусениці вкриті довгими волосками, легко підхоплюються вітром і можуть переноситись на значні відстані.

ЕПШ –1- 2 яйцекладки на дерево.

Заходи захисту полягають в обприскуванні дерев навесні на початку розпускання бруньок (період масового виходу гусениць із яєць) од­ним із інсектицидів, приваблюванні комахоїдних птахів. У присадибних садах навесні знищують вручну кладки яєць. Для захисту крони від гу­сениць перед їх виплодженням на верхню частину стовбурів накла­дають клейові кільця.

Золотогуз – Euproctis chrysorrhoea. Метелик з розмахом крил 30-40 мм. Крила, груди й черевце сніжно-білого кольору з шовковистим полиском. На кінці черевця пу­чок золотистих (у самиці) або рудих (у самця) волосків. Яйця округлі, жов­то-білі. Гусениця 35-40 мм завдовжки, сірувато-чорна, з бородав-ками, вкрита пучками жовтувато-бурих волосків, уздовж спини – дві червоно-бурі, по боках – білі переривчасті смуги. Лялечка – у пухкому бурувато-сірому коконі.

Зимують гусениці в гніздах із 5-6 сплетених листків і міцно прикріплених на гілочках. Шкодять гусениці, вигризаючи бруньки, пізніше об’їдаючи листя й оголюючи дерева. ЕПШ – 1 гніздо на 3 м³ крони.

Заходи захисту передбачають знімання і спалювання гнізд гусениць взимку, при ЕПШ обприскування дерев інсектицидами в період розпускання бруньок.

Білан жилкуватий – Aporia crataegi. Метелик у розмаху крил до 70 мм. Крила білого кольору з темними жилками. Яйця пляшкоподібні, з поздовжніми реберцями, жовто-оранжеві. Гусениці до 50 мм завдовжки, блискучі, вкриті м’якими короткими волосками, вздовж спини – червоно-оранжеві смужки. Лялечка світло-сіра із зеленуватим відтінком і численними чорними плямками.

Гусениці пошкоджують бруньки, бутони, листки, з’їдаючи їх повністю. Зимують гусениці у гніздах із 2-3 листочків, скріплених павутинкою, що звисають на гілочках. ЕПШ – 3-4 гнізда, або 30-40 гусениць на 1м³ крони.

Заходи захисту передбачають збирання і спалювання зимових гнізд гусениць під час обрізування дерев, при ЕПШ – обприскування дерев інсектицидами до цвітіння.

Американський білий метелик – Нурhапtrіа сипеа. Батьківщина – Північна Америка, звідки шкідника в 1940 році було завезено до Єв­ропи. В Україні зареєстрований в 1952 р. і є об’єктом внутрішнього карантину. По-шкоджує понад 250 видів деревних і чагарникових, а та­кож трав’янистих рослин, зокрема сільськогосподарських культур, та перевагу віддає шовковиці, плодовим деревам, клену ясенолистому.

Метелик із розмахом крил 40-50 мм. Крила сніжно-білі, блис­кучі, інколи з чорними або коричневими плямами, голова вкрита бі­лими довгими волосками, черевце біле. Яйце кулясте, гла­деньке, голубувате, інколи жовтувате, діаметром 0,6 мм. Молоді гу­сениці світло-жовті, голова, грудний щиток і черевні ноги чорні; вздовж спини – 2 ряди чорних або світло-жовтих бородавок, по бо­ках – 4 ряди; кожна бородавка несе волоски – довгі чорні й ко­роткі білі. Гусениця останнього віку оксамитово-коричнева, з чо­рними бородавками на спині й з оранжевими – по боках; вкрита до­вгими густими волосками; довжина тіла 30-40 мм. Лялечка темно-коричнева, завдовжки 8-15 мм, у пухкому брудно-сірому коконі.

Зимують лялечки під відсталою корою дерев, у щілинах буді­вель, тріщинах парканів, під рослинними рештками, у розгалуженнях гілок, інших затишних місцях. Навесні під час цвітіння яблуні виліта­ють метелики. Самиці відкладають яй­ця зісподу листків купками, прикриваючи їх білим пу­шком з черевця. Гусениці утворюють великі гнізда з листків, оповитих павутиною, цілком об’їдають листки, що призводить до значного зниження врожаю плодових. Розвиваються гусениці 30-50 днів. У другій половині липня вилітають метелики другого поколін­ня.

Захист полягає у дотриманні карантинних заходів, що обмежують мож-ли­вість завезення шкідника в нові регіони з транспортом; обстеженні на­саджень на територіях, що межують із районами його поширення; очищення дерев від кори, що відмерла, із подальшим спалюванням рослинних решток, осіння оранка в міжряддях саду; виловлювання ме­теликів на світлові пастки й атрактанти; зрізування й спалювання паву­тинних гнізд із гусеницями; обприскування заселених гусеницями де­рев одним з інсектицидів.

Пильщики (яблуневий плодовий – Hoplocampa testudinea, грушевий плодовий – H.brevis, сливовий чорний – H.minuta, кісточковий жовтий – H.flava). Дорослі комахи 6-7 мм завдовжки. Крила перетинчасті, прозорі із темними жилками. Личинки (несправжні гусениці) до 11-13 мм завдовжки, зморшкуваті.

Зимують личинки в коконах у ґрунті. Шкодять личинки, виїдаючи зав’язі і спричинюючи їх опадання.

ЕПШ – 3% пошкодженої зав’язі.

Заходи захисту передбачають збирання і знищення обпалих плодів, а також обприскування дерев інсектицидами після цвітіння.

Вишнева муха – Rhagoletis cerasi. Муха 3-5 мм завдовжки, чорна, блискуча, з трьома поперечними чорними смужками на прозорих крилах. Личинка до 6 мм завдовжки, біла, безнога, червоподібна.

Зимує лялечка в пупарії в поверхневому шарі ґрунту. Мухи вилітають у другій половині травня і літають до кінця червня. Самки відкладають яйця під шкірку плодів на початку їх дозрівання. Личинки проникають до кісточки і виїдають м’якоть плоду навколо неї.

Заходи захисту передбачають вирощування ранньостиглих сортів, обробіток ґрунту в пристовбурних смугах, застосування інсектицидів під час льоту мух.