Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту

Чорна ніжка капусти. Збудники – гриби Rhizoctonia adernoldi, Pythium debaryanum, Botrytis cinerea, Olpidium brassicae, Phoma lingam, Fusarium spp. Проявляється на розсаді, спричинюючи її випадання. Рослини втрачають тур-гор, жовтіють, поникають, коренева шийка чорніє, загниває, вкривається білим нальотом. Джерела інфекції – ґрунт, заражене насіння. Захисні заходи передбачають дотримання сівозміни, знезараження насіння, полив ґрунту перед висаджуванням або полив розсади дозволеними для цього фунгіцидами.

Кила капусти. Збудник – гриб Plasmodiophora brassicae. Уражує кореневу систему, спричинюючи на коренях нарости і здуття. Рослини в’януть, жовтіють, головки не утворюються або утворюються недорозвинені. Джерело інфекції – ґрунт. Захисні заходи передбачають дотримання сівозміни та полив ґрунту перед висаджуванням або полив розсади дозволеними для цього фунгіцидами.

Пероноспороз. Збудник хвороби - гриб Peronospora brassicae. Уражує капусту, ріпу, брукву, редис та інші капустяні культури у будь-якому віці. Однак небезпечна переважно для розсади капусти і насінників капустяних культур.

При ураженні розсади на сім’ядолях і листках хвороба виявляється у вигляді довгих розпливчастих плям з верхнього боку і нальоту конідіального спо­роношення патогена з нижнього боку.

Гриб зимує в основному ооспорами в уражених маточних качанах, рідше - у рослинних рештках і грибницею в оболонках насіння.

Шкодочинність хвороби виявляється у загибелі розсади, пригніченні росту насінників, недоборі врожаю насіння і погіршенні його якості, за­гниванні качанів під час зберігання.

Захисні заходи передбачають дотримання сівозміни, знезараження насіння дозволеними фунгіцидами, видалення рослинних решток.

Судинний бактеріоз. Збудник – бактерії Xanthomonas campestris. Особливо великої шкоди завдає насінникам капусти. Листки, починаючи з країв, жовтіють, жилки на них темніють, листки стають крихкими й опадають. Спостерігається почорніння судинного кільця. Джерела інфекції – заражене насіння, уражені качани, заражені рослинні рештки. Захисні заходи передбачають дотримання сівозміни, знезараження насіння дозволеними фунгіцидами, видалення рослинних решток.

Слизовий бактеріоз. Збудники – бактерії Ervinia aroideae, E.carotovora, Pseudomonas spp. Уражує дорослі рослини в період зав’язування головок. Листки ослизнюються, темніють і загнивають. Гниль може проникати і всередину головки. За сильного ураження головки підламуються і падають. Насінники з уражених качанів гинуть. Джерела інфекції – заражене насіння, уражені качани, уражені рослинні рештки. Захисні заходи передбачають до-тримання сівозміни, знезараження насіння дозволеними фунгіцидами, видалення рослинних решток.

Дрібна чорна плямистість листків, або краповий некроз, виявля­ється на листках головок у другий період зберігання у вигляді появи на них численних дрібних, вдавлених свинцево-сірих або чорних плям округлої, видовженої і кутастої форми розміром 0,5-3,0 мм. Плями з’являються здебільшого на зовнішніх листках головок, однак іноді по­ширюються і на внутрішні листки. Головки втрачають товарну і харчову цінність. Причиною виникнення хвороби можуть бути: надлишкові дози азоту, умови зберігання (понижені температури), сортові особливості.

Туманність виявляється у вигляді відмирання і загнивання внутрі­шніх листків головок. Причиною хвороби вважається тривале зберігання головок капусти при температурі нижче -1°С. Замерзлі листки і прошар­ки льоду між ними перешкоджають проникненню повітря до централь­ної частини головки, і тканини відмирають через нестачу кисню. Уражені головки швидко стають непридатними для харчових цілей, оскільки швидко загнивають слизистим бактеріозом, починаючи зі середини. Сорти з пухкою структурою головок менше уражуються хворобою порівняно із сортами з щільною головкою.

Сухі прошарки в головках зумовлені несприятливими умовами виро­щування, які особливо часто утворюються в спекотну суху погоду. Через дефіцит вологи окремі молоді листки буріють по краях, внаслідок чого в середині головок утворюються прошарки із сухих листків. Згодом такі листки можуть загнивати мокрою бактеріальною гниллю (слизистий бактеріоз), що призводить до значних втрат головок капусти при збері­ганні.