Центральна Азія – частина СНД

До країн Центральної Азії відносяться Казахстан, Узбекистан, Киргистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан і Пакистан.

Найбільша за площею центральноазіатська держава це – Казахстан. Він володіє різноманітними видами природних рекреаційних ресурсів. Більша частина території Казахстану – це пустелі та напівпустелі. Проте, на південному сході, сході та північному заході простягнулися мальовничі хребти Тянь-Шаню, Тарбаґатаю, Алтаю, Південного Уралу з лісовими масивами. Ці регіони мають сприятливі мікрокліматичні характеристики для кліматолікування та організації зимових курортів. З листопада по квітень можна використовувати спуски курорту Чімбулак. Приблизно за 40 км від нього знаходиться відомий високогірний каток Медео, де навіть у лютому можна кататися на ковзанах у купальних костюмах. Не менш цінними для організації відпочинку та кліматолікування є численні гірські та рівнинні озера (найбільші з них: Каспійське море, Балхаш, Зайсан, Алаколь). Степові райони півночі мають сприятливі умови для функціонування кліматокумисолікувальних курортів (Боровоє). На основі бальнеологічних ресурсів розвиваються курорти Капан-Арасан, Муялди, Алма-Арасан, Сари-Аґач, Яникурґан.

Хоча на території Казахстану вже в III-I ст. до н.е. існували державні утворення, однак, зважаючи на кочовий спосіб життя місцевого населення, країна не має значної кількості матеріальних історико-культурних ресурсів. Серед відомих, найдавнішим свідченням існування на цій території людини є петрогліфи археологічної пам'ятки Тамґали. Середньовічну історико-культурну спадщину мають південні регіони, що входили до складу сусідніх держав. Це переважно руїни міст (Ісфіджаб у Шимкенті, Отрар в Туркістані, Джамбул), мавзолеї (Карахана, Бабаджі- Хатун в Таразі; Ходжі Ахмеда Ясаві, Тимура в Туркістані) та поховальні кургани. Міста інших регіонів – це нові промислові центри, позбавлені туристичної привабливості. Більш-менш розвинуту туристичну інфраструктуру і цікаві об'єкти показу мають Алмати, Астана, Оскемен. Існує проект створення центру грального бізнесу на зразок Лас-Веґасу в м. Щучінску. Важливим туристичним ресурсом є етнографічні особливості регіонів Казахстану та спосіб життя сільських жителів.

Для того щоб сповна відчути колорит місцевої кухні та гостинність казахів, варто побувати на обіді в юрті.

Найбільшою за чисельністю населення серед країн Центральної Азії ж Узбекистан. Вже у VIII ст. до н.е. територія нинішнього Узбекистану була складовою Бактрії, Хорезму, Согдіани, пізніше – Фергани, Кушанського царства, імперії Тамерлана. З XV ст. починають виникати узбецькі держави (держава Шейбанідів, Бухарське, Хівінське та Кокандське ханства).

Символом багатства був стародавній Самарканд. І нині вражають величчю архітектурні ансамблі Старого міста та площі Реґістан. Серед найцінніших пам'яток: культовий комплекс Бібі-Ханім, мечеть Хазрет-Хізр, середньовічні медресе та астрономічна обсерваторія Улугбека, численні мавзолеї, в т.ч. Шахі-Зінда і Ґур-Емір – усипальниця родичів та самого Тамерлана, який нині є національним героєм Узбекистану.

Унікальну історико-архітектурну спадщину має Бухара: Старе місто. ансамбль Пої-Калян з найвищим у Центральній Азії мінаретом (50 м), фортеця Арк, численні мечеті, медресе (Улуґбека, Абдулазіз-хана, Кукельташ) та мавзолеї (Ісмаїла Самані, Сейфеддіна Бохарзі та ін.). Після катастрофічного землетрусу 1966 року, відбудований Ташкент гармонійно поєднує старовину і сучасність. Визначними пам'ятками столиці є архітектурні комплекси Імам Хазрат, Чупаната, Хайрабад-ішана; медресе Баракхана, Кукельдаш; мавзолеї Юнусхана, Каффаль Шаші, Шейхантаур, палац князя Романова; сакральні споруди різних конфесій, модерні урядові та культурно-просвітницькі заклади. Важливими осередками історико-культурної спадщини є Шахрісабз (історичний центр). Коканд, Фєрґана, Андіжан, Навої, Ургенч. Всюди рівень розвитку туристичної інфраструктури низький.

Природні туристичні ресурси внутрішньоконтинентальної переважно пустельної (пустеля Кизилкум) країни – більш скромні. Передгір'я Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю на північному сході та півдні Узбекистану мають сприятливі умови для кліматолікування та організації зимових курортів. За природно-кліматичними умовами (зокрема сніг більше подібний до північноамериканського) найкращим гірськолижним курортом є Чімґан (урочище Бостанлик). Тут функціонує 24 траси різної складності та для різних видів гірськолижного спорту. Колись значне за площею Аральське море майже висохло, залишивши після себе посеред новоутвореної пустелі сотні кораблів та екологічне лихо.

Киргизстан – переважно високогірна країна, з мальовничими долинами, гірськими озерами та льодовиками. У природному відношенні вона може запропонувати все, окрім відпочинку на морі. Важливу роль відіграють мінеральні, переважно термальні, джерела та мулові грязі. Серед бальнеологічних курортів слід зазначити Джалал-Абад, Іссик-Ата, Кизил-Булак і навіть столицю – Бішкек. Гірські хребти Тянь-Шаню та Паміру сприятливі для організації гірськолижних курортів, альпінізму, кліматолікування. Гірськолижні курорти знаходяться в ущелині Кашка-Суу, в т.ч. найкращий – Норус. Високогірне озеро Іссик-Куль має дуже чисту воду і характеризується мікрокліматом, який близький до морського. Купальний сезон триває з травня по жовтень. Вже нині важливою курортною і гірськокліматичною зоною є Іссик-Кульська. Зростає значення в організації туризму природоохоронних територій. Для розвитку мисливських турів, екологічного та сільського туризму країна має всі умови. Поряд з цим країна є одним із центрів вирощування опійного маку та коноплі.

Подібно до сусіднього Казахстану, Киргизстан бідний на історико-архітектурні ресурси. Найвідомішими з них є: буддійські монастирі та несторіанська церква поблизу Бішкека, залишки середньовічного городища в Узґені, мавзолей Манаса у верхів'ях р. Талас. Викликає інтерес у іноземних туристів і спосіб життя сільських жителів Киргизстану.

Туркменістан, не зважаючи на різко континентальний клімат і пус­тельність більшої частини території, має широкий спектр природних туристичних ресурсів високої якості. В першу чергу, це мінеральні води та лікувальні грязі солоних озер. Грязьовий курорт Моллакара за своїми характеристиками близький до курортів Мертвого моря. Місцеве озеро вважається дивом природи, оскільки змінює своє забарвлення в залежності від сезону від блакитного до червоного. Популярним є бальнеологічний курорт Арчман.

Надзвичайно цікавим об’єктом природи є котловина Ер-Ойлан-Дуз, де в оточенні 300-метрових уступів піднімаються конуси древніх вулканів.

На заході країна омивається водами Каспійського моря: довжина берегової лінії становить 1768 км. Тут сформувалося декілька курортних зон (Тукменбаші, Окарем, Бекдаш), а інфраструктура курорту Аваза, згідно з указом Президента, найближчим часом має відповідати найвищим світовим стандартам.

Важливі туристичні центри країни – Ашґабат, Мари, Байрам-Алі, Небітдаґ, Чарджев, Мукри. Основним видом історико-культурних ресурсів є мавзолеї, мечеті та руїни давніх міст і фортець: Мерва, Ніса (столиця Парфії), Ґеок-Тепе тощо.

Країною, близько 90% території якої займають гори, що і є найважливішим туристичним ресурсом, є Таджикистан. Високогірні хребти Паміру й Тянь-Шаню приваблюють альпіністів, мають сприятливі можливості організації зимових курортів, а мальовничі улоговини – кліматичних. Найвідомішим гірськолижним курортом країни є Токаб, що знаходиться неподалік від столиці. На основі бальнеологічних ресурсів функціонують курорти Ходжа-Обіґарм Шаамбари. Цікавими природними об'єктами є соляна гора Ходжа-Мумін, долина Вахшу, озеро Каракуль, гірські піки.

Рівень розвитку туристичної інфраструктури низький.

Країна надзвичайно давньої і, водночас, трагічної історії – Афганістан.

Радикальні мусульманські режими зробили багато для знищення пам'яток, пов'язаних з іншими релігіями, особливо буддизмом. Вже в^; XXI ст. був знищений скельний буддійський монастир (І-VІІ ст.) світового значення поблизу Баміана. Поки що вдалося зберегти руїни комплексу буддійських монастирів, де за легендою зберігався череп Будди, в Джелалабаді. Визначними пам'ятками Середньовіччя є мечеть Джума-Масджид, фортеця Арк та архітектурний ансамбль Мусалла в Гераті; археологічні пам'ятки та мінарет в Джамі: руїни міста Бактра з однією з перших у світі мечетей Масджид Хаджі Піяла. В країні безліч мавзолеїв, в т.ч. Ахмад-шаха в Кандагарі, Навої та Абдулли Ансарі в Гераті та інші. Цікавими палацовими комплексами є королівський та Дар уль-Аман в Кабулі, Лашкарґах в Бусті.

Розвиток туристичної інфраструктури та вихід Афганістану на міжнародний туристичний ринок можливий лише за умов повної нормалізації життя в країні. Країна не рекомендується для відвідин туристами.

Пакистан простягнувся від найвищих вершин світу на півночі (гори Гімалаї, Каракорум та Гіндукуш) та менш високих хребтів на заході (Сулейманові гори, Макран та ін.) через рівнини долини р. Інд до узбережжя Аравійського моря.

Головним видом туристичних ресурсів Пакистану варто назвати історико-культурні. Це пов'язано як з існуванням на території країни центрів найдавніших цивілізацій та контактом ісламу, буддизму, індуїзму, так і з недостатнім розвитком інфраструктури на основі використання природних ресурсів. Надзвичайно цікавим ресурсом є руїни Мохенджо-Даро – центру хараппської цивілізації (близько III тис. до н.е.). Найкрасивішим монастирем країни є буддійський комплекс Тахт-і-Бахі.

Старе місто Татта вражає своєю унікальністю та архаїчністю. Символом міста є мечеть Джамі. Фортеця і сади Шалімара є спадком золотого періоду Лахора. Палаци і мечеті (Дзеркальний палац, «Будинок снів», Перлинна мечеть, мечеть Бадшахі, численні ворота, гарем, бані) з червоного піщаника та білого мармуру – яскраве цьому свідчення. Згідно легенди, сади Шалімара на трьох терасах виникли за наказом Шах-Джахана рівно за 17 місяців та 4 дні. В центрі штучного озера збудовано величний трон. Цікавим об'єктом міста є Молл – район забудови в колоніальному британському стилі та класичних англійських парків.

Курортна інфраструктура країни знаходиться в процесі становлення. Це стосується як приморських (Кліфтон, Хокс-Бей), так і гірських (Муррі, Малам-Джаба, Кветта) курортів.

Чинниками, які стримують розвиток туризму є як суспільні (посилення ісламського фундаменталізму, міжетнічні та міжрелігійні чвари, Прикордонний конфлікт з Індією, потік біженців з Афганістану), так і природні (сейсмічність території, нозоареали небезпечних хвороб, суворість клімату в окремих районах).