А) Засоби які підвищують апетит (кармінативні засоби).
Для стимуляції секреції травних залоз і підвищення апетиту застосовують гіркоти. Це настої та екстракти різних рослин: трави полину звичайного, коренів кульбаби лікарської, трави золототисячника звичайного листя трилисника та інші. Ці пр.-ти мають гіркий смак, подразнюють смакові рецептори порожнини рта і язика, рефлекторно діють на центр голоду, підвищують апетит і стимулюють виділення шлункового соку. Приймають їх за 10-15 хв. до їди.
Настоянка полину: Tinctura Absintii
Ф.В.: фл. 25мл. Приймають по 15 - 20 крап. перед їжею. Для стимуляції діяльності травних залоз і підвищення апетиту можна використовувати слабкі розчини хлористоводневої к.-ти, інсулін (в малих дозах), який знижує вміст цукру у крові, збуджуючі цим самим центр голоду і підвищуючі апетит.
Б) Засоби, які знижують апетит (анорексигенні).
Використовуються у разі патологічного ожиріння.
Фепранон Phepranonum
Ф.В.: таб 0,025
Дезопімон Desopimonum
Ф.В.: таб 0,025
М.Д.: Стимулюють центр насичення, пригнічує центр голоду, помірно збуджують ЦНС, підвищують AT. Відносяться до списку А, тому лікування проводять під контролем лікаря, поєднуючи лікарську терапію з дієтою та фізичним навантаженням.
Заст.: патологічно надмірний апетит при різних формах ожиріння по 1 таб. 2 - 3рази на день за 30 - 60хв. до їжі.
П./еф.: неспокійний, раздратованість, безсоння, тахікардія, аритмія, сухість в роті, запор, звикання, медикаментозна залежність.
П./п.: гіпертонія, СН, стенокардія, інф. міокарду, епілепсія, тиреотоксикоз.
ІІ. Засоби, що впливають на секреторну функцію шлунка.
А) Засоби, що призначують при недостатній секреції залоз шлунка.
Речовини цієї групи застосовують як з лікувальною, так і з діагностичною метою. Для діагностики функціонального стану залоз при захворювані шлунка застосовують:
Гістамін Hystaminum
Ф.В.: амп 0,1 - 1мл
М.Д.: Природний, біологічно - активний амін, який, є хім. фактором регулювання життєвих функцій орг.-му. Він стимулює гістаміночутливі рецептори залоз шлунка (Н 2 - рец.), завдяки чому значно підвищується кількість шлункового соку та його кислотність. З метою стимуляції шлункової секреціі гістамін вводять п./ш. 0,1% розчин з рахунку 0,01 мг/кг маси тіла. Нормальна секреторна реакція настає через 7 - 10хвилин, мах - через 20 - 30хвилин і триває до 2годин. Відсутність такої реакції на гістамін свідчить про наявність глибоких органічних змін у слизовій оболонці шлунка.
Застосовується для оцінки стану секреторної функції залоз шлунка (гістамінова проба).
Засоби замісної терапії (Л.П., які містять шлунковий сік, або його компоненти).
Сік шлунковий натуральний Succus gastritus naturalis.
Ф.В.: фл 100мл, призначають 1 ст. л. під час їжі.
М.Д.: Містить пепсин та хлористоводневу к.-ту, тому підвищує перетравлюючу активність шлунка.
Заст.: диспепсія, ахілія, гіпоацидний гастрит.
П./п.: Виразкова хв.. шлунку та 12 - палої кишки.
Пепсин Pepsinum
Ф.В.: пор., призначають по 0,2 - 0,5г, 2 - 3рази на день до їди.
М.Д.: Виявляє сильну протеолітичну дію, активний у кислому середовищі, гідролізує білки до пептидів.
Призначають як ферментний препарат при ахіліі, гіпо- та анацидних гастритах у поєднанні із соляною кислотою. З його препаратів застосовують: таб “Ацидин-пепсин” по 0,25г, рідину пепсидил фл 450мл, призначають по 1 ст. л. 3 рази на день.
Кислота хлороводнева розведена Acidum hydrochloricum dilutum
Ф.В.: Склянки з притертим корком.
М.Д.: Підвищує активність пепсину, стимулює діяльність травних залоз, у малих дозах (слабкі розчини), підвищує апетит, у високих концентраціях пригнічує шлункову діяльність, регулює тонус воротаря, стимулює діяльність підшлункової залози, володіючі пр../мікр. активністю, гальмує процеси бродіння та гниття у шлунку.
Застосовують по 10 - 15крапель під час їжі або у мікстурі разом з пепсином при ахілії, диспепсії, гіпоацидному стані, гіпохромній анемії (сприяє кращому всмоктуванню заліза).
П./еф.: Ацидоз, стирання твердих тканин зубів.
