Дискусія (від лат. discussio - «дослідження») – діалогічний метод творчої діяльності групи осіб, побудований на публічному, відкритому, доброзичливому обговоренні актуального, але спірного питання і спрямований на певний позитивний результат. Дискусія – діалог не внутрішній, а зовнішній, відкритий.
Предметом дискусії не може бути другорядне, випадкове для конкретної аудиторії питання, воно має бути проблемним, важливим у цій ситуації й водночас викликати неоднозначні думки та пропозиції.
Справжня дискусія – не суперечка, не з’ясовування стосунків, вона передбачає об’єктивне й доброзичливе обговорення питання з обов’язковою повагою як до своїх прихильників, так і до опонентів, з опорою на особистісно-діалогічний стиль спілкування. Тому за результатами дискусії не може бути переможців і переможених.
Дискусія як метод вирішення проблеми зазвичай конструктивна, тобто спрямована на певний позитивний результат, на просування у розв’язанні спірного питання.
На думку фахівців з етики ділового спілкування, організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. На першому етапі формулюють тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, визначити час і місце проведення дискусії. Здебільшого ефективність дискусії зумовлює вибір теми для обговорення, тому краще формулювати її проблемно. Якщо тема дискусії є занадто складною, доцільно зробити невеликий вступ, щоб учасникам було легше визначитися щодо основних понять.
На другому етапі обговорюють ті питання, які було винесено на порядок денний, виявляються позиції учасників, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання мислити активно.
Є певні вимоги до поведінки учасників дискусії:
1. Вони мають підготуватися до обговорення обраної теми й виявити готовність викласти свою позицію.
2. Кожен повинен уважно слухати інших і чути, про що саме вони говорять.
3. Усім бажано поводитися відповідно до загальноприйнятих етичних норм поведінки, не слід перетворювати дискусію на суперечку, не можна перебивати того, хто виступає, робити зауваження щодо особистісних якостей учасників.
Готуючи і проводячи дискусію, треба враховувати певні етичні та психологічні вимоги до неї: якщо учасники дискусії матимуть єдину мотивацію, то прагнутимуть знайти відповіді на питання, що їх хвилюють; якщо вони не будуть достатньо поінформовані про предмет обговорення, то не витрачатимуть час на дискутування з приводу «білих плям». Водночас, якщо вони матимуть вичерпну інформацію з питання, то дискусія не матиме сенсу. Коли дискусія відбуватиметься в атмосфері доброзичливості і поваги, то учасники розійдуться з почуттям задоволення від проведеної роботи.
Для того, щоб дискусія була корисною і сприяла ефективному розглядові порушеної проблеми, варто дотримуватися певних правил:
· не викликати в опонента стану афекту, гніву, роздратування, щоб послабити його позицію або спровокувати до логічних помилок;
· не принижувати гідності опонента, виявляти повагу до нього;
· не відволікати від предмета обговорення;
· не припускати звинувачень на адресу опонента;
· не використовувати психологічне тиснення на опонента;
· не використовувати «ні», особливо, коли опонент говорить «так»;
· не радіти відкрито з приводу поразки опонента.
Іноді обговорення проблеми перетворюється з дискусії на суперечку, при цьому виникає комунікативний конфлікт. Суперечка – це зіткнення різних думок, під час якого кожна із сторін відстоює тільки свою позицію. Учасники вступають у суперечку для досягнення трьох цілей: виправдання своїх думок, спростування думок опонента та одержання додаткової інформації.
Питання для самоконтролю
1. Якою має бути мова фахівця.
2. Які причини недостатнього рівня культури мовлення?
3. Які ви знаєте способи підвищення мовленнєвої культури?
4. Що таке дискусія?
5. Як правильно проводити дискусію?
6. Що таке суперечка?
7. З якою метою мовці вступають у суперечку?
8. Які вимоги висуваються до поведінки учасників дискусії?
9. З яких етапів складається організація дискусії?
Практична частина
Завдання 1. Уважно прочитайте. Усно розкрийте поняття “культура мовлення”, використовуючи визначення О. Сербенської:
“У широкому значенні вислів «культура мовлення» пов’язують з любов’ю, прив’язаністю до рідної мови, почуттям поваги до державної мови та її багатовікової традиції, з турботою про її повноцінне функціонування, а також з діяльністю суспільства та індивідуума, спрямованою на якнайкраще пізнання, збагачення, вдосконалення та розвиток мови. Це також почуття відповідальності за свої мовленнєві дії. У вужчому розумінні зміст поняття мовної культури охоплює: 1) ступінь ознайомлення суспільства з мовними нормами, вміння свідомо використовувати нормативні форми й вислови, критично ставитися до порушення норм, здатність висловлювати думку ясно, стисло, зрозуміло; 2) діяльність, яка має на меті піднесення рівня знань про мову, їх пропаганду і закріплення мовних норм; 3) лексико-фразеологічну, граматичну, орфоепічну та орфографічну нормативність, тобто уживання слів, їх форм, звуків, звукових комплексів, синтаксичних конструкцій відповідно до установлених норм, а також усунення мовних помилок, невиправданих запозичень, невдалих неологізмів, чужорідних елементів, вульгаризмів та ін.; 4) естетику мови, тобто здатність відчувати її красу, вишуканість, культурологічну довершеність. Важливими складниками мовної культури є: а) комунікативна правильність мови, тобто здатність формулювати думку лаконічно, чітко, однозначно; б) граматична правильність, тобто відповідальність мовної форми до загальноприйнятих норм; в) естетика вислову, тобто вироблене чуття краси мови”.
Завдання 2. Складіть словничок слів-жаргонізмів (10-15 слів) з мови моряків, музикантів, військових, бізнесменів, працівників торгівлі, журналістів або спортсменів (на вибір). Доберіть до них літературні відповідники.
Зразок: Комп (жаргонізм) – комп’ютер, чайник (жаргонізм) – малодосвідчений користувач ПК, чат (професіоналізм) – спілкування користувачів у мережі онлайн, спам (професіоналізм) – електронний лист, мило (жаргонізм) – електронна пошта.
Завдання 3. Прочитайте прислів’я, письмово розкрийте зміст одного з них:
Говорити і не думати – це те саме, що стріляти і не вцілити.
Добре тому жити, хто вміє говорити.
Красне слово – золотий ключ.
Завдання 4. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Користуючись матеріалом тексту, скажіть, яких вимого слід додержувати під час дискусії. Запишіть їх у формі пам’ятки. З’ясуйте за тлумачним словником значення слова опонент.
Уміння переконувати
Під час дискусії необхідно швидко визначити головні проблеми й зосередити зусилля на їх розв’язанні.
Досвід показує, що в дискусії слід керуватися правилом: «Поступись опонентові усім, чим можна поступитися, і не стверджуй нічого «такого, чого не можеш довести».
Якщо ви хочете переконати слухачів у правильності того, що говорите, то не досить буде сказати «це так і ось так». Не думайте, що люди повірять вам лише тому, що ви їм про це говорите. Щоб їх переконати, треба неодмінно викласти докази у формі фактів або свідчень.
Одним із видів доказу є посилання на авторитет. Адже більшість знань нам опосередковано передали люди, які були або є фахівцями у тій чи інший галузі.
Щоб доказ був переконливим, необхідно назвати ім’я та прізвище авторитетної людини, на яку посилаєтесь. Замало сказати: «Багато визначних учених вважають, що..»
Щоб вплинути на аудиторію, промовець повинен бути впевнений у своїх силах, уміти завоювати повагу слухачів своїм виступом. Його мова має свідчити про те, що він досконало знає предмет і добре підготувався до виступу. Початок виступу має вирішальне значення для створення у слухачів приємного враження. Жести і міміка повинні бути невимушеними, а темп мовлення ні монотонним, ні надто швидким.
Запальна дискусія закінчилася, ваші аргументи перемогли, більшість учасників дискусії з вами погодили. Аргументи іншої сторони були відкинуті. Поставте себе на місце опонента. Подбайте про те, щоб ваш супротивник після дискусії не залишався самотнім, щоб він не відчував озлобленості й гіркоти поразки.
Запам’ятайте, що там, де один тріумфує, у другого виникає неприємне відчуття програної справи. Натомість там, де ніхто не поводиться як переможець, ніхто не відчуває себе переможеним (За І. Томаном).
