Статус народного депутата України.

Народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Не може бути обраним народним депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Народний депутат України зобов’язаний перебувати у депутатській фракції тієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за списком якої він був обраний народним депутатом України.

Народний депутат не має права виходити із фракції партії чи блоку, за списком якої він був обраний, не входити до жодної зареєстрованої депутатської фракції й бути позафракційним. Наслідком таких дій народного депутата є втрата депутатського мандата.

Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України не входять до складу депутатської фракції.

Народний депутат, якого виключено чи який вийшов зі складу депутатської фракції, є позафракційним.

Позафракційні народні депутати можуть об'єднуватися у депутатську групу народних депутатів (далі - депутатська група). Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської групи має становити не менше ніж 15 осіб.

Статус народного депутата визначається законами України "Про статус народного депутата України" від 1993р., "Регламент Верховної Ради України", "Про комітети Верховної Ради України"від 1995р., та Конституцією України. Народний депутат наділений правом законо давчої ініціативи, яке реалізується через внесення проектів законів, поправок пропозицій до зконопроектів, проектів актів Верховної Ради. На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості - не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.

Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.

Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.

Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.

Для виконання обов'язків, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень та роботи з виборцями, депутат наділений широким спектром повноважень (ст. 15-17 Закону України "Про статус народного депутата України")

1)Правом депутатського звернення та депутатського запиту. 2)Правом невідкладного прийому з питань депутатської діяльності посадовами особами органів державної влади та місцевого самоврядування підприємств установ організацій розташованих на тереторії України незалежно від форми власності. 3)Народний депутат діючого скликання, при пред'явленні посвідчення народного депутата користується правом безперешкодного відвідування органів державної влади місцевого самоврядування, підприємств установ незалежно від форми власності, огляд обшук речей народного депутата забороняється, за вийнятком об’єктів щодо яких встановлений режим секретності чи спеціальний режим (атомні електростанції, установи виконання покарань, тощо). Народний депутат має право порушувати питання про необхідність проведення перевірок додержання законів органами держваної влади місцевого самоврядування підприємст установ організацій незалежно від форм власності. 4)Народний депутат має право брати участь у розгляді органами державної влади місцевого самоврядування пропозицій та вимог виборців які до ного звернулись, і інших питань пов’язаних з виконанням депутатських обов’язків.

На практиці це означає що в народного депутата перебуває на контролі десятки сотні кримінальних цивільних справ. Депутат надсилає сотні скарг на дії та бездіяльність якими порушується права та свободи громадян, і може бути присутній при розгляді цих справ.

За Статтею 80 Конституції України народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Проте це не означає, що він не може бути притягнений до кимінальної чи адміністративної відповідальності, чи ніхто не може припинити неправомірні дії народного депутата (зупинка транспортного засобу працівником державтоінспекції у разі порушення ним правил дорожньго руху, необхідна оборона від суспільно небепечних посягань народного депутата ст.37 Кримінального кодексу, тощо). Щодо кримінальної відповідальності існує спеціальна прецедура кримінального провадження щодо народного депутата. Згідно п.14, ч1,ст.3 Кримінально Процесуального Кодексу від 2012р. притягнення до кримінальної відповідальності "починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення". Згідно ст. 276 КПК повідомлення про підозру обовязково здіснюється у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, вразі обрання до особи одного з запобіжних заходів, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру народного депутата здіснює генеральний прокурор України ст.481 КПК, досудове розслідування кримінальних правопорушень народних депутатів здіснює державне бюро розслідувань. ст.216 КПК.

Щодо притягнення народного депутата до адміністративної відповідальності то він може бути притягнений до адміністративної, щодо нього може скластись протокол про адміністративне правопорушеня за вийнятком притягнення до адміністративної відповідальності в вигляді адміністративного арешту, громадських чи виправних робіт(рішення Конституційного суду України № v012р710-03.) На притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту, ромадських чи виправних робіт, також потрібна згода Верховної Ради. У реші випадків у цивільних, господарських, кримінальних справах що стосуються особисто народного депутата, має такий самий правовий статус як звичайні громадянин, за вийнятком примусового його приводу на до суду у разі нез'явлення його в судове засідання без поважних причин за судовою повісткою. Народний депутат може бути відповідачем у суді за цивільними справами, господарськими справами. Кожен може припинити неправомірне посягання народного депутата щодо майна життя та здоров’я, честі та гідності, його чи інших громадян.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Припинення повноважень

Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:

-складення повноважень за його особистою заявою;

-набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

-визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

-припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

-його смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України — в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України — з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

4.Правовий статус Президента України.

Термін «президент» походить від латинського «praisidens» і означає «той, що сидить попереду». В Україні посаду Президента засновано законом від 5липня1991р., а перші вибори відбулися 1грудня1991р.

За Конституцією 1996р.- Президент є главою держави.

Президентом може бути обраний громадянин України, який на день проведення виборів досяг 35років, має право голосу, проживає в Україні 10 останніх років перед днем виборів і володіє державною мовою. Особа, не може бути Президентом більше як 2 строки підряд. Термін повноважень Президента- 5років.

Правовий статус і повноваження Президента визначає Розділ V Конституції України: статті 103,104.

Президент не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в інших органах державної влади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу ради підприємства,що має на меті отримання прибутку.

Президент користується правом недоторканності на час виконання повноважень. За посягання на честь і гідність Президента винні особи притягаються до відповідальності.Звання Президента охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент не був усунутий в порядку імпічменту.

У разі дострокового припинення повноважень Президента, обов’язки його на період дообрання і вступу на посаду нового Президента покладається на Голову ВР України.

Президент видає укази і розпорядження, які є обов’язковими для виконання.