Квазіекспериментальний метод з нееквівалентною контрольною групою.

Аналогічний експериментам типу «до - після» з контрольною групою, за винятком того, що при відборі учасників групи не додержується принцип статистичної випадковості. Це зменшує достовірність інформації, що отримується, але краще використовувати такий метод, аніж не мати контрольну групу взагалі.

4. Квазіекспериментальний метод типу «до - після» з двома групами.

Аналогічний попереднім експериментам (О₁ХО₂) з тією різницею, що формуються дві групи і учасники кожної отримують експериментальний вплив.

Схема: група 1: РО₁Х

група 2: РХО₂

Мірою ефективності експериментального впливу є різниця досліджувальних параметрів, що зареєстровані в обох групах (О₂ – О₁). При такому підході вплив процедури експерименту не може бути статистично значущим, проте вадою є відсутність інструменту визначення впливу сторонніх подій, що мали місце між замірюваннями параметрів у групах.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ – спосіб отримання інформації, коли спостерігач не вступає в безпосередній контакт з об’єктом, який спостерігається.

Використовується у маркетингових дослідженнях пошукового характеру.

За допомогою спостереження може вивчатися напрям потоків покупців та їх поведінка в магазині, реакція споживачів на рекламу, пакування тощо. Спостереження може проводитися за допомогою технічних засобів (відеокамер, тахістоскопа та ін).

Спостереження, так само як експеримент, може бути:

- польовим (проводиться у реальній обстановці, наприклад, в магазині, біля вітрини);

- лабораторним (проводиться у штучно створеній обстановці).

Спостереження може бути відкритим (коли люди знають про те, що за ними спостерігають), або прихованим (коли люди не підозрюють про це).

За формою сприйняття об’єкта дослідження виділяють пряме (дослідник сам здійснює безпосереднє спостереження за поведінкою споживача) та непряме (без участі спостерігача) спостереження.

За ступенем стандартизації спостереження може бути структурованим або неструктурованим (вільним).

При структурованому спостереженні чітко визначено, що саме спостерігач спостерігатиме та реєструватиме, тобто задано визначену схему поведінки споживача чи покупця. На відміну від цього неструктуроване спостереження передбачає, що фіксуються всі види поведінки споживача чи покупця.

Порівняно з опитуванням, спостереження має певні переваги, а саме: більшу об’єктивність, незалежність, сприйняття неусвідомленої поведінки, а також можливість врахування впливу оточуючої ситуації на поведінку споживача. Разом з тим, йому властиві і певні вади: важко забезпечити репрезентативність, суб’єктивність в оцінці поведінки щодо споживача або явища, що спостерігається. До того ж поведінка споживачів за умов неприхованого спостереження може суттєво відрізнятися від їхньої поведінки у природних обставинах, що знижує цінність результатів дослідження.

ПАНЕЛЬ – періодичне збирання даних у однієї і тієї ж самої групи респондентів.

Основні ознаки панелі:

· постійними є тема і предмет дослідження;

· збирання даних здійснюється через певні інтервали часу;

· постійною залишається сукупність об’єктів дослідження (домашні господарства, підприємства торгівлі, виробничі споживачі, спеціальні форми панелей).

Існує декілька видів панелей, а саме: споживча, торговельна і спеціальні форми. У свою чергу, у складі споживчої панелі виділяють:

§ панель індивідуумів;

§ панель сімей (домашніх господарств);

§ панель виробничих споживачів.

За допомогою споживчої панелі можна отримати таку інформацію:

- кількість товару, що купується сім’єю;

- частка ринку основних виробників;

- прийнятні ціни, види пакування, види товару;

- відмінності у поведінці споживачів;

- прихильність споживачів до торгових марок;

- аналіз зміни марок;

- ефективність маркетингових заходів.

Споживча панель ґрунтується на опитуванні, учасники якого отримують від організації, яка виконує дослідження, опитувальні листи і повинні їх періодично заповнювати.

Торговельна панель має два різновиди:

· панель роздрібної торгівлі;

· панель оптової торгівлі.

Найбільше значення для маркетингу має панель роздрібної торгівлі, яка передбачає систематичне збирання інформації шляхом спостереження за збутом у певній кількості торговельних підприємств.

Панелі роздрібної торгівлі дають змогу отримати інформацію про:

- розвиток збуту певних груп товару;

- кількісні та вартісні показники збуту товарів кінцевим споживачам;

- «швидкість» збуту;

- середні запаси, збут, закупівлі за кожним підприємством, яке входить до панелі.

Ці дані можуть бути згруповані за галузями збуту, типами і розмірами магазинів.

Спеціальні форми панелей включають:

· панелі юристів, лікарів, артистів, митців і таке інше;

· панелі аптек, банків, кінотеатрів, страхових компаній тощо.

Як метод польового дослідження панель має деякі вади, а саме:

- труднощі із забезпеченням репрезентативності;

- можливу відмову учасників від подальшого спілкування;

- свідому чи несвідому зміну звичного образу поведінки учасників, які почувають себе під контролем;

- неповне охоплювання ринку внаслідок мовних проблем, неврахування закупівель, які кінцеві споживачі здійснюють у оптовій торгівлі або безпосередньо у виробників тощо.