Порівняльна оцінка рівня фізичного розвитку різних колективів або одного і того ж колективу в динаміці навчання у сучасній школі здійснюється на підставі визначення відмінностей величин провідних показників стану здоров’я та фізичного розвитку шляхом застосування методів порівняння середніх арифметичних величин, розподілу відносних чисел та квадратичних відхилень, а також на підставі кореляційного методу.
Слід відмітити, що у ході використання методу порівняння середніх арифметичних величин зіставленню підлягають показники стану здоров’я та фізичного розвитку лише однорідних віково–статевих груп. При цьому, насамперед, необхідно установити достовірність відмінностей середніх величин порівнювальних груп, яка визначається шляхом обчислення критерію Ст’юдента (t) за формулою:
t = 
де: М1 та М2 - середні арифметичні зважені величини груп порівняння;
m1 та m2 - помилки середніх арифметичних зважених величин.
Оцінка значень критерію (t) проводиться таким чином: якщо t>3, то відмінності середніх величин вважаються достовірними (p<0,05), якщо t < 3 — відмінності середніх величин вважаються недостовірними (p>0,05).
У разі застосування методу розподілу відносних чисел спочатку оцінюють фізичний розвиток кожної дитини окремо, що входить до складу організованого колективу та визначають оціночну групу, до якої вона відноситься, а потім розраховують відносне число дітей в кожній групі.
Достовірність відмінностей визначають за формулою:
t = 
де: Р1 - кількість дітей (%) у першому колективі, що порівнюється;
Р2 - кількість дітей (%) у другому колективі, що порівнюється;
m1 - помилка Р1;
m2 - помилка Р2.
Помилку відносної кількості дітей визначають за формулою:
m1 = 
;
де: m1 - помилка Р1;
Р1 - кількість дітей (%) у першому колективі, що порівнюється.
Метод порівняння середніх квадратичних відхилень використовують для оцінки однорідності стану здоров’я та фізичного розвитку за певним показником. При цьому вважається, що чим більшим є значення стандартного відхилення (s), тим більшим є розмах коливань досліджуваної ознаки і, таким чином, ступінь її мінливості та неоднорідності.
Зрештою, кореляційний метод надає можливість установити наявність певного зв’язку між провідними характеристиками стану здоров’я та фізичного розвитку шляхом визначення коефіцієнта кореляції (r). Якщо величина r дорівнює 0 - кореляційного зв’язку між досліджуваними ознаками не існує. Натомість, якщо величина r дорівнює 1 - кореляційний зв’язок між досліджуваними ознаками є надзвичайно міцним, абсолютним, функціональним. При значеннях r у межах від 0 до 0,3 кореляційний зв’язок визначають як слабкий, при значеннях r у межах від 0,3 до 0,5 - як помірний, при значеннях r у межах від 0,5 до 0,7 - як сильний, при значеннях r у межах від 0,7 до 1,0 - як надзвичайно сильний. У разі позитивного значення r - зв’язок слід визначати як прямий (при збільшенні одного досліджуваного показника інший зростає), у разі від’ємного значення r - зв’язок слід визначати як зворотний (при збільшенні одного досліджуваного показника інший зменшується).
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
Учениця, 14 років, має ріст 175 см, масу тіла — 54,0 кг, обвід грудної клітки — 75,5 см. За рік виріс на 5 см, число постійних зубів становить 28, ступінь розвитку вторинних статевих ознак: Ма3, РЗ, А3, Ме2. Мускулатура і підшкірно—жирова складка виражені помірно, ЖЄЛ складає 2560 мл, м’язова сила рук: правої — 20,1 кг, лівої — 16,35 кг. Об’єктивно з боку внутрішніх органів ніяких патологічних змін не виявлено. Практично здорова. Фізкультурою займається в основній групі.
