До практичних робіт з навчальної дисципліни

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Лисичанський ордена Трудового Червоного Прапора гірничий технікум

 

 

	ЗАТВЕРДЖУЮ Заступник директора навчальної роботи __________ Л.В.Кадацька «___»___________20__ р.

 

 

М А Т Е Р І А Л И

до практичних робіт з навчальної дисципліни

«Технічна механіка»

 

для студентів спеціальності 5.07010602

«Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»

 

 

Розглянуто, ухвалено та затверджено на засіданні циклової комісії загальнотехнічних дисциплін Протокол № __ від ______20__р.   Голова циклової комісії ______________ Н.В.Царюк

Розробив викладач Фесенко Н.Д.

 

 

Пояснювальна записка

Суть практичних робіт полягає в застосуванні отриманих знань під час вирішення практичних завдань. Вони передбачені навчальною програмою і виконують після вивчення теми чи розділу курсу. Конкретна методика практичної роботи та її зміст залежать від специфіки навчальної дисципліни. За характером діяльності студентів вони близькі до лабораторних робіт, сприяють поглибленню знань, навичок і вмінь, стимулюванню пізнавальної діяльності, дають змогу провести контроль і корекцію.

Практичні заняття формують у студентів вміння організувати власну навчально-пізнавальну діяльність і набувати первинних практичних навичок й умінь застосовувати отримані знання на практиці; визначати мету діяльності; окреслювати завдання та умови їх вирішення; планувати свою діяльність; складати графік виконання роботи; готувати матеріали й інструменти; здійснювати самоконтроль, самооцінку якості виконання роботи та вносити необхідні корективи.

Навчальним планом дисципліни «Технічна механіка» передбачається виконання 10 практичних робіт по 2 аудиторні години на роботу. Студенти виконують розрахункові завдання за індивідуальними варіантами, які співпадають за номером у списку класного журналу групи.

Перелік практичних робіт:

1. Визначення зусиль в стержневих конструкціях.

2. Визначення рівнодіючої простої системи довільно розміщених сил.

3. Розрахункові схеми балок і визначення реакцій опор.

4. Визначення координат центра ваги плоских перетинів.

5. Визначення зміни довжини бруса.

6. Визначення деформацій розтягнутого стержня.

7. Орієнтований розрахунок валу.

8. Проектний розрахунок балки на згин.

9. Розрахунки з’єднань деталей машин.

10. Розрахунок прямозубої циліндричної передачі.

Виконання практичної роботи оцінюється викладачем на підставі оформленого звіту, який оформлюється на аркушах формату А4 з рамкою. Результати виконаної роботи повинні бути оформлені з дотримуванням вимог ДСТУ.

 

Критерії оцінювання

 

Рівень навчальних досягнень	Бал	Критерії оцінювання навчальних досягнень
І. Початковий		Студент може розрізняти об’єкт вивчення і відтворювати деякі його елементи або фрагменти, мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності, виконує не більше 20% від загального обсягу практичної роботи. В розразунково-графічних роботах не може виконати розрахункові схеми, ескізи, епюри, кінематичні схеми та зробити до них розрахункову частину.
	Студент фрагментарно відтворює незначну частину теоретичного матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку, може усно відтворити кілька термінів, явищ, без зв’язку між ними, виконує 20% від загального обсягу практичної роботи. Не здатен самостійно виконати розрахунково-графічні роботи. Не вміє самостійно користуватися підручниками, довідниками, технічною літературою.
	Студент відтворює менше половини вивченого теоретичного матеріалу на елементарному рівні. Може надати усну відповідь з кількох простих речень, відсутні сформовані вміння та навички у виконанні розрахунково-графічних робіт, виконує 30% від загального обсягу практичної роботи. При виконанні розрахунково-графічних робіт вміє за допомогою викладача скласти розрахункові схеми, ескізи, кінематичні схеми, однак розрахунки робить з великою кількістю грубих помилок, слабо вміє працювати з калькулятором.
ІІ. Середній		Студент має початковий рівень теоретичних знань, знає близько половини навчального матеріалу, слабо орієнтується в поняттях, має фрагментарні навики в роботі з підручниками, довідниками та іншою технічною літературою, не вміє використовувати комп’ютерні навчальні програми, комп’ютерне тестування, не вміє самостійно використовувати ДСТУ в розрахунках та кресленнях. Здатен давати відповіді на прості стандартні запитання, виявляє інтерес до навчального матеріалу, виконує 45% від загального обсягу практичної роботи. За допомогою викладача може виконувати розрахунково-графічні роботи з великою кількістю помилок та неточностей, не може самостійно виявити та усунути помилки в розрахунках, зробити висновки, слабо вміє користуватися калькулятором.
	Студент знає більше половини навчального матеріалу, розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками та неточностями дати визначення понять, сформулювати правило, розкрити сутність формули, може самостійно володіти більшою частиною заданого матеріалу. При виконанні розрахунково-графічних робіт може самостійно накреслити розрахункову схему, побудувати епюри, виконати розрахунки, але припускається при цьому неточностей, вміє користуватися технічними приладами, калькулятором, виконує 55% від загального обсягу практичної роботи, виявляє інтерес до навчального матеріалу.
	Студент виявляє знання і розуміння основних положень теоретичного навчального матеріалу, може поверхово аналізувати формули, схеми, відповідь його правильна, але недостатньо осмислена, самостійно відтворює більшу частину теоретичного навчального матеріалу, вміє застосовувати знання при розв’язанні типових розрахунково-графічних робіт, вміє користуватися додатковими джерелами інформації: довідниками, ДСТУ та іншими, виконує 65% від загального обсягу практичної роботи
ІІІ. Достатній		Студент правильно і логічно відтворює теоретичний навчальний матеріал, розуміє основні положення теорії, факти, формули, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними, контролює власні навчальні дії, правильно використовує термінологію. Складає розрахункові схеми, кінематичні схеми, ескізи, вміє робити розрахунки при виконанні розрахунково-графічних, лабораторних та контрольних робіт. Виконує 75% від загального обсягу практичної роботи. Вміє користуватися технічними приладами, довідниками, ДСТУ, калькулятором.
	Знання студента є достатньо повними, він вільно застосовує навчальний матеріал у стандартних ситуаціях, логічно висвітлює події з точки зору смислового взаємозв’язку, уміє аналізувати формули, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Вміє виконувати розрахунково-графічні роботи на достатньому рівні, самостійно. Вміє самостійно користуватися підручниками, довідниками, ДСТУ. Виконує 85% від загального обсягу практичної роботи
	Студент вільно володіє вивченим матеріалом, вміє аналізувати та систематизувати інформацію, здатен до самостійного опрацювання навчального матеріалу, але потребує консультації з викладачем. Самостійно, практично без помилок, виконує розрахунково-графічні та контрольні роботи. В навчальному процесі самостійно використовує технічну літературу, довідники, ДСТУ, добре володіє навичками роботи з калькулятором. Виконує 95% від загального обсягу практичної роботи
IV. Високий		Студент володіє глибокими і міцними знаннями теоретичної частини дисципліни, може робити аргументовані висновки, оцінювати достовірність розрахунків при виконання розрахунково-графічних та лабораторних робіт, виконувати 100% від загального обсягу практичної роботи. Володіє на високому рівні користування усіма засобами навчання: довідниками та іншою технічною літературою.
	Студент володіє узагальненими міцними, глибокими знаннями теоретичної частини дисципліни «Технічна механіка», вміє застосовувати вивчений матеріал при розв’язуванні розрахунково-графічних робіт. Самостійно виконує 100% від загального обсягу практичної роботи. Здатен до самостійного вивчення матеріалу за допомогою підручників, довідників. Розрахунково-графічні роботи виконує на високому рівні, як графічну частину, так і розрахункову частину.

 

Практична робота №1

Визначення зусиль в стрижньових конструкціях.

 

Мета роботи: визначити тип деформацій, що виникають в стрижнях під дією навантаження.

 

Хід роботи

 

1. Перекреслити задану схему вантаження стрижнів, витримавши кути.

 

2. Виявити точку, рівновага якої буде розглянута (точка додатку сил)

 

3. Встановити систему сил, що діє на дану точку.

 

4. Визначити напрям і модулі зусиль, що виникають в стрижнях під дією зовнішнього навантаження.

а) графічним методом

б) аналітичним методом

 

5. Зробити висновок (визначити тип деформацій, що виникає в стрижнях)

 

6. Оформити звіт, який містить:

- тему;

- мету роботи;

- умову завдання і розрахункову схему;

- визначення зусиль в стрижнях графічним і аналітичним методами;

- висновок

 

 

Контрольні питання

 

1. Що називається проекцією сили на вісь?

2. Правило знаків проекції сили на вісь.

3. Як визначається рівнодіюча сила?

4. Чому дорівнює проекція сили перпендикулярна до осі?

5. Яке тіло називається вільним?

6. Що називають реакцією зв'язку?

7. Сформулювати принцип звільнення.

8. Як спрямована реакція зв'язку жорсткого стрижня.