VI. Вентиляція та опалення

4.14. Критеріями нормування повітряного обміну приміщень шкільних будівель слід приймати динаміку температури, відносної вологості повітря, рівня його бактеріального забруднення, кількості пилу, концетрацію С0₂, константу зникнення від’ємних іонів.

4.15. Для шкіл найкращою слід рахувати вентиляцію не- підігрітим повітрям. Мала швидкість руху холодного повітря навіть при меншій аерації приміщень більш сприятлива, ніж знач­на швидкість при вентиляції підігрітим повітрям. Коливання тем­ператури і відчуття руху повітря позначаються позитивно на са­мопочутті дітей і стимулюють їх вазомоторні реакції, сприяють загартуванню організму. Найбільш доцільним є пасивний неор­ганізований приплив непідігрітого повітря при обов’язковій ак­тивній витяжці.

4.16. В навчальних приміщеннях необхідно організовувати ши­року аерацію та децентралізовану подачу непідігрітого повітря з обов’язковою канальною витяжною вентиляцією на натурально­му або механічному приводі. Аерацію класів можна проводити тільки при наявності променевого опалення та південній орієн­тації приміщень. При неорганізованому притоку повітря через фрамуги і кватирки (при висоті приміщення 3 м), аерація класів в присутності учнів практично виключена при температурі атмос­ферного повітря 0°С.

4.17. При використанні у школах децентралізованої приплив­ної вентиляції з подачею непідігрітого повітря з настильним пото­ком його на стелю, повинні бути виконані наступні вимоги:

— щільна герметизація вентиляційного устаткування з пристіночними блоками;

—забезпечення опалювальною системою оптимальних темпе­ратур повітря в приміщенні (18—20°С);

—виключення можливості відриву потоку холодного повітря від стелі.

Для цього світильники ламп розжарювання слід розміщувати збоку від повітряного потоку, а стрічки люмінесцентних — пер­пендикулярно до зовнішньої стіни. У кожному класі слід устано­вити два агрегати загальною потужністю 480 м³/год при темпера­турі зовнішнього повітря не нижче -15°С.

4.18. Така система найбільш відповідає при комбінуванні опалю­вання з децентралізованою системою вентиляції (подача не­підігрітого повітря). Повітряне опалення з централізованою при­пливною вентиляцією можна передбачити в реконструйованих об’єктах. При централізованій припливній вентиляції в системі по­вітряного опалення, припливні отвори розміщують або над клас­ною дошкою, або в стіні напроти під стелею. Інших опалюваль­них пристроїв, приладів не повинно бути. Канали вентиляції відсутні. Повітря із класів поступає (за рахунок постійного тиску через нещільності вікон, під дверима) в рекреації, а потім у ви­тяжні канали санвузлів. У кожне навчальне приміщення повинно подаватися не менше 600—800 м³ повітря за 1 годину (20 м³ на одного учня), температура повітря, яке поступає до класу, не по­винна перевищувати 45°С.

У вихідні дні температура факела повітря повинна бути до 30°С. При температурі зовнішнього повітря нижче -15°С, темпе­ратура факела +20°С у лінійних класах і до 32°С — у крайніх.

Припливні отвори повітрянозабірних шахт розміщують над покрівлею будівлі. Атмосферне повітря за допомогою механічно­го приводу (електромотор) подається в приточну камеру, підлягає кондиціюванню, очистці та зволоженню в кондиціонері, розміще­ному в підвальному чи напівпідвальному поверхах, потім через металеві та гіпсобетонні канали у внутрішніх стінах будівлі до навчальних приміщень. При температурі навколишнього повітря до 15°С температура факела повинна складати для лінійних класів -21—22°С, а в крайніх — від 23 до 26°С. При зовнішній темпера­турі нижче -15°С температуру факела у крайніх класах слід підви­щити до 25—30°С.

Для оптимізації використання системи повітряного опалення слід передбачити:

— перепускні устаткування для зменшення напору і видален­ня повітря із класів в рекреацію навчальних приміщень при пози­тивних зовнішніх температурах;

—збільшення площі витяжної вентиляції і використання меха­нічного приводу в санвузлах для збільшення витяжки і зменшення кількості повітря, яке знаходиться в рекреації 3-го поверху;

— зменшення кількості обігрівальних приладів у рекреаціях, де температура повітря була дуже високою;

—проектування систем, які працюють тільки на припливному режимі;

—розрахункову температуру факела +30°С при подачі на учня повітря 15—16 м³ за годину.

Простота системи дозволяє регулювати подачу тепла залеж­но від температури повітря та інсоляції.

4.19. Використовувати парові котли для опалення шкільних будівель заборонено.

6.7.0палювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщен­нях слід закривати легкою дерев’яною решіткою. При розміщенні опалювальних приладів у стінах, підлозі температура стін повин­на бути 33—38°С, підлоги — 18,5—28°С, підвіконня — 40—45°С, стелі — 29—32°С при температурі повітря у приміщенні 21 °С і вище. Найбільш раціонально розміщувати опалювальні прилади у стелі і підлозі. При цьому варіанті забезпечується рівномірний температурний режим для всього приміщення.

4.20. Пічне опалення допускається тільки в одноповерхових будівлях шкіл. Топка обладнується в коридорі.

Забороняється встановлювати залізні печі.

Щоб не забруднювати повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються, коли повністю вигорить паливо і не пізніше як за дві години до приходу учнів. При пічному опаленні температура опалювального дзеркала не повинна перевищувати 90°С, а добо­вий розмах температури — 3°С. Розміщення топливників та засувів передбачається тільки в допоміжних приміщеннях.

4.21. Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачити для таких приміщень: класних кімнат та кабінетів при відсутності по­вітряного опалення; лабораторій, актових залів, майстерень, спортивних залів, басейнів, тирів, їдалень, медпунктів, кіноапа- ратної, санвузлів.

4.22. У школах з кількістю учнів до 200 можна передбачити вентиляцію без організованого механічного припливу. Подача припливного повітря у виробничі приміщення харчоблоку слід про­водити через обідній зал в об’ємі не меншому 20 м³/год на одне посадочне місце. Видалення повітря із харчоблоку здійснюється через виробничне приміщення. Подача припливного повітря в кіно- апаратну допускається організовувати від припливної системи ак­тового залу — лекційної аудиторії при умові підключення по­вітропроводу, який іде в кіноапаратну, до припливної системи залу нижче рівня підлоги кіноапаратної.

Видалення повітря з навчальних приміщень слід передбачити через рекреації і санітарні вузли, а також за рахунок екофільт- рації через зовнішнє застеклення.

При проектуванні припливної вентиляції з механічним приво­дом в учбових приміщеннях слід передбачити природну витяжну вентиляцію із розрахунку одночасного обміну за годину. В таб­лиці № 1 представлені температурний режим і кратність обміну повітря за годину в основних приміщеннях.

Витяжна система вентиляції може бути тільки на півдні, де додатково є широка аерація приміщень. У помірному кліматі (північ і центр України) необхідна безпосередня подача чистого повітря у приміщення.