Загальні методичні вказівки до виконання контрольних робіт
При вивченні навчальної дисципліни «Психологія сімї» контрольна робота є показником якості і глибини засвоєння студентом навчального матеріалу, винесеного для самостійного вивчення, а також формою перевірки практичних умінь, отриманих студентами заочної форми навчання під час практичних занять.
Контрольна робота складається з індикативного реферування та виконання переліку практичних завдань.
В індикативному реферуванні (розширеному анотуванні) книг (монографій, збірників праць, збірників доповідей і т.п.), а також наукових статей (теоретичних, експериментальних, методичних, описових, оглядових і т.д.) по самостійно досліджуваних темах.
Практичне завдання включают до себе перелік психодіагностичних методік з діагностики різних сфер життєдіяльності сімї, які повінни бути практично засвоени студентами наприкинці даного навчального курсу.
Робота виконується в окремому зошиті. На обкладинці повинне бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, номер групи де навчається студент. Орієнтовний обсяг роботи в межах 40 – 45 сторінок, з яких 10-15 сторінок займає індикативне реферування. Обсяг звіту по кожної з методик практичного завдання не повінен перевищувати 3 сторінок. Крім того, необхідно пронумерувати сторінки і залишити місце для зауважень рецензента. Наприкінці контрольної роботи вказується дата завершення роботи і проставляється підпис.
Виконана і відповідним чином оформлена робота повинна бути представлена для рецензії до деканату заочного навчання відповідно до встановленого навчальним планом терміну (за місяць до початку наступний сесії). У випадку подання контрольної роботи безпосередньо напередодні або під час сесії, кафедра не гарантує своєчасного (до дати складання іспиту) їхнього резензування.
Робота не може бути зарахована в наступних випадках:
1. Відсутня ознака самостійного її виконання. (Наприклад, у випадку повного списування з підручника або з мережи Internet).
2. Наявність декількох ідентичних за змістом робіт. При цьому не зараховуються всі ідентичні роботи.
3. Роботи, виконані не за своїм варіантом.
4. Якщо аргументації або висновки роботи суперечливі.
У випадку недоліків, перерахованих у пп. 1 – 3 робота повинна бути виконана заново. У випадку недоліків, перерахованих у п. 4 робота повертається для допрацювання. Після усунення недоліків робота разом з попередньою рецензією подається для повторного резензування.
Форма закріплення варіанта
Питання контрольної роботи розподіляються на тридцять варіантів. Номер варіанта контрольної роботи, що повинний виконати студент, відповідає останньої (їм) цифрі (рам) номера залікової книжки студента. Цифри після тирі – (9/03) не враховуються при визначенні номера варіанта.
| Номер залікової книжки | Варіант контрольної роботи | Номер залікової книжки | Варіант контрольної роботи |
| 1-9/03 | 14-9/03 | ||
| 2-9/03 | 15-9/03 | ||
| 33-9/03 | 16-9/03 | ||
| 44-9/03 | 1017-9/03 | ||
| 65-9/03 | 1218-9/03 | ||
| 106-9/03 | 1019-9/03 | ||
| 97-9/03 | 520-9/03 |
Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи
Для виконання індикативного реферування потрібно спочатку опрацювати спеціальну літературу, у якій висвітлюються питання з заданої проблемі: підручники, навчальні посібники, монографії, публікації в періодичних виданнях. Реферування – процес аналітико-синтетичного перетворення наукової інформації, що завершується складанням реферату. Реферат – текст, що містить основну наукову інформацію реферируемого документа (зведення про об'єкт, мету, місці, часі, методах, результатах і висновках). У процесі реферування здійснюється скорочення обсягу інформації, що міститься в документі. Звичайно це здійснюється в два етапи: 1) виключення несуттєвих чи зведень зведень, що не відносяться до основного змісту документа; 2) узагальнення інформації, що залишилася, і компонування реферату відповідно до визначеної структури і стилю. Додаткова чи інтерпретація критика першоджерела в рефераті не допускається.
Структура реферату складається з наступних частин: 1) бібліографічний опис – заголовок реферируемого документа, прізвищ і инициалов авторів, зведень про видання; 2) текст реферату – об'єкт роботи, основні питання, що розглядаються в реферируемом документі, результати, висновки, область застосування; 3) додаткова інформація – список літератури, на яку чи посилається цитує автор реферату, примітки і т.п.
Мова реферату повинна бути чітким і конкретної. Припустимо використання т.зв. «телеграфного стилю», коли текст реферату складається з окремих коротких пропозицій, узятих з тексту реферируемого документа. Варто уникати складних пропозицій і граматичних оборотів, а вживання особистих і вказівних займенників звести до мінімуму.
У рефераті повинні застосовуватися стандартизовані терміни, а при їхній відсутності – найбільш уживані, прийняті в науковій літературі.
До психодіагностичних методік з діагностики різних сфер життєдіяльності сімї, які повинні бути виконані у практичному завданні, входять таки методики: 1) опитувальники «Шкала сімейної адаптації та сплоченості», «Шкала любові та симпатії», «Сімейні ролі», задовільненності шлюбом, РОП, ПЕА, АСВ, РОД, PARI, АСТ; 2) системний семейний тест Геринга; 3) генограма; 4) проективна малюнкова методика КМС; 5) методика «Кольоровий тест відносин»; 6) тести «Відношення вагітної», «Діагностика емоційних відношень у родині».
Звіт по виконанню кожної з методик повинен включати такі структурні елементи: 1) опис методики: точне та повне названня (якщо вона е зарубіжною – повне названня на мові орігіналу) та прийняті в наукової літературі скорочення, автори та рік створення, кім і коли із вітчизняних фахівців була адаптована, сфера використання та ін.; 2) опис досліджуваного або сімї – як загальні (вік, стать, освіта) так й спеціальні відомості (кількість шлюбів, кількість дітей, стан здоровя та ін.); 3) процедуру проведення методики; 4) отримані результати та їх обработку (з наведенням розрахунків); 5) висновки за методикою. До контрольної роботи не треба додавати текст методики, але необхідно додавати первинний матеріал. Якщо досліджуемий або сімя, на яких виконуються методики, не зміняються, дозволяється один раз описувати п.2.
