Про зростання у християнське спасіння.

1. Отож, відкинувши усіляку злобу і всілякий підступ та лицемірство й заздрість і всіляке лихослів‘я,

2. Як новонароджені немовлята полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього зрости на порятунок;

3. Бо ви спізнали, що добрий Господь.

4. Підійдіть до нього, до Каменя живого, котрим люди знехтували, але Богом вибраного, найдорожчого,

5. І самі, як живе каміння, споруджуйте із себе дім духовний, священство святе, аби приносити духовні пожертви, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6. Бо сказано в Писанні: Ось, Я кладу на Сіоні каменя головного, наріжного, вибраного, найдорожчого, і хто вірує в Нього, не осоромиться.

7. Отож, Він для нас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, котрим знехтували будівничі, але котрий став наріжним каменем спотикання і каменем спокуси,

8. Об котрий вони спотикаються, не підкоряючись Слову, на що вони й були призначені.

9. Але ви – рід вибраний, царське священство, народ святий, люди, взяті у власність Божу, щоб сповіщати досконалості Того, Хто Покликав вас із пітьми до дивовижного Свого світла;

10. Колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.

11. Улюблені! Благаю вас як зайшлих і мандрівників, щоб ви ухилялися від пожадливостей плоті, що повстають на душу;

12. Щоб жити доброчинним життям поміж поганами, щоб вони за те, що лихословлять вас, мов злодіїв, забачивши добрі діяння ваші, прославили Бога у день відвідин.

13. Тож будьте покірні всілякому людському урядові, для Господа: Чи цареві, як верховній владі,

14. Чи намісникам, що від нього наставлені для покарання злочинців і для заохочення доброчинців, –

15. Бо така є воля Божа, щоб ми, коли чинимо добро, затуляли вуста невігластву безумних людей,

16. Як вільні, а не так, як ті, що використовують волю для прикриття лихого, але як служники Божі.

17. Усіх поважайте, братство любіть, Бога бійтеся, царя шануйте.

18. Слуги, з усіляким страхом підкоряйтеся володарям, не лише добрим і лагідним, але й суворим.

19. Бо те угодне Богові, якщо хтось, не забуваючи Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.

20. Бо яка то похвала, коли ви терпите, як б‘ють вас за провини? Але якщо вчиняєте добро і страждаєте, це приймається Богом.

21. Власне, ви для цього покликані; тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.

22. Котрий не вчинив жодного гріха, і не було знайдено лестощів у Його устах.

23. Коли Його лихословили, Він не лихословив навзаєм; страждаючи, не погрожував, але залишив те Судді Праведному;

24. Він гріхи наші Сам підніс Тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившися від гріхів, жили для правди: ранами Його ви уздоровилися.

25. Бо ви були, як вівці заблуклі, не маючи пастиря; але зараз повернулися до Пастиря і Охоронця ваших душ.

Петра 3

Слово до одружених.

1. Так само й ви, дружини чоловіків підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб навіть ті із них, котрі не підкоряються слову, поведінкою своїх дружин без слова надбані були,

2. Коли побачать ваше чисте життя у страхові Божому.

3. Нехай же буде прикрасами вашими не зовнішнє заплітання волосся, не золоті оздоби, чи ошатне вбрання,

4. Але утаємничена людина в серці у нетлінній красі упокореного і мовчазного духа, що вельми дороге перед Богом.

5. Бо колись ті ж таки святі дружини, що сподівалися на Бога, оздоблювали себе, підкоряючись своїм чоловікам:

6. Так Сарра підкорялася Авраамові, називаючи його володарем; а ви – доньки її, якщо добро будете чинити і не зазнаватимете збентеження від жодного страху.

7. Так само й ви, чоловіки, – поводьтеся доброчинно з дружинами, немов із найнетривкішою посудиною, виявляючи їм честь, як співспадкоємцям щасливого життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.

8. Нарешті будьте всі однодумцями, співчутливі один до одного, любіть, як браття милосердні, дружелюбні, при доброму глузді;

9. Не платіть злом за зло, або ж лайкою за лайку; навпаки, благословляйте, знаючи, що ви для того покликані, щоб успадкувати благословення.

10. Бо хто любить життя і хоче бачити добрі дні, нехай утримує язика свого від лихого і уста свої від лукавих слів,

11. Ухиляйся від злого і чини добро, шукай миру і йди до нього;

12. Тому що очі Господа звернені до праведних і вуха Його – до молитви їхньої, зате обличчя Господнє супроти тих, що вдаються до лихого, щоби винищити їх на землі.

13. І хто заподіє вам лихо, якщо ви будете ревно ставитися до добра?

14. А якщо й страждаєте за правду, то ви блаженні, а страху їхнього не бійтеся і не бентежтеся.

15. Господа Христа святіть у серцях ваших і будьте завжди готові дати відповідь кожному, хто вимагатиме оповіді про вашу надію, з лагідністю і страхом.

16. Майте добру совість, щоб тим, за що лихословлять вас, як злодіїв, були посоромлені ті, котрі ганьблять ваше добре життя у Христі.

17. Бо, якщо угодно волі Божій, краще постраждати за добрі справи, аніж за лихі.

18. Тому що Христос також одного разу постраждав за гріхи наші, аби привести нас до Бога, праведник за неправедних, був убитий у плоті, проте ожив духом,

19. Котрим Він, зійшовши, проповідував духам в ув‘язненні.

20. Колись непокірним Божому довготерпінню, що наджидало їх, за днів Ноя, в часи спорудження Ковчега, у котрому небагато, тобто, вісім душ, врятувалися від води.

21. Так само й нас нині подібне до цього прообразу хрещення, не тілесної нечистоти обмивання, але обіцянка Богові доброї совісті, врятує воскресінням Ісуса Христа.

22. Котрий знову піднявся на небо і нині є праворуч Бога і Котрому підкорилися Ангели і влади, і сили.

Петра 4