Перевага Ісуса над Мойсеєм.

1. Отож, браття святі, учасники у небесному званні, збагніть Посла і Першосвященика сповідання нашого, Ісуса Христа,

2. Котрий вірний Тому, Хто послав Його, як той же Мойсей у всьому домі Його.

3. Бо Він гідний тим більшої слави, передніше Мойсея, чим більшу честь має у порівнянні з домом той, хто спорудив його.

4. Бо усілякий дім споруджується кимось, а Той, Хто спорудив усе, є Бог.

5. І Мойсей вірний у всьому домі Його, як служитель, щоб засвідчити те, що належало сповістити.

6. А Христос – як Син у домі Його; а дім Його – ми, якщо тільки відвагу і надію, котрою хвалимося, непохитно збережемо до кінця.

7. А тому, як говорить Дух Святий, нині, коли почуєте голос Його,

8. Не зачерствійте серцем вашим, як під час ремствування, в день спокушування в пустелі,

9. Де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, і бачили діяння Мої сорок літ.

10. А тому Я обурився на цей рід і сказав: Безугаву блукають серцем, не пізнали вони шляхів Моїх.

11. Тому Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до Мого спочину.

12. Пильнуйте, браття, щоб не було у комусь із вас лукавого і зрадливого серця, щоб вам не відступитися од Бога Живого.

13. Але щодня заохочуйте (наставляйте) один одного, доки ще можна сказати “нині”, щоб хтось із вас не зачерствів серцем, спокусившися гріхом;

14. Бо ми стали спільниками (співучасниками) Христа, якщо тільки розпочате життя непохитно збережемо до кінця,

15. Поки ще говориться: Нині, коли почуєте голос Його, не зачерствійте серцями вашими, як під час ремствування.

16. Бо деякі з тих, що чули, почали ремствувати, але не всі, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм.

17. На кого ж Він обурювався сорок літ? Чи не на тих, що згрішили, і лягли кістьми в пустелі?

18. Супроти ж кого присягався, що не увійдуть до спочину Його, як не супроти непокірних?

19. Отож, бачимо, що вони не могли увійти за недовіру.

Євреїв 4

Обіцяний у Старому Заповіті Божому спочин відкритий тепер через Христа народові Божому.

1. А тому будемо остерігатися, щоб, коли ще залишається обітниця увійти до Його спочину, не виявився хтось із вас таким, що запізнився.

2. Бо нам також воно сповіщене, як і тим; але не принесло їм користі слово почуте, не розчинене вірою тих, що чули.

3. А входимо до спочину ми, що увірували, бо Він сказав: Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до спочину Мого, хоч діяння Його були досконалі ще на початку світу.

4. Бо колись сказано про сьомий день: І спочив Бог сьомого дня від усіх діянь Своїх.

5. І ще ось тут: Не увійдуть до спочину Мого.

6. Отож, як деяким залишається увійти до нього, а ті, котрим передніше сповіщено, не увійшли до нього за непослух,

7. То іще визначає певний день, нині, кажучи через Давида, після такого тривалого часу, як вище сказано: Нині, коли почуєте голос Його, не зачерствійте серцем вашим.

8. Бо, якби Ісус Навин допровадив їх до спочину, то не було б сказано після цього про другий день.

9. Саме тому для народу Божого ще залишається суботництво.

10. Бо хто зайшов до спочину Його, той також сам спочив од справ своїх, як Бог від Своїх.

11. Отож, намагаймося увійти до спочину цього, щоб хтось за тим же прикладом не спричинився до непослуху,

12. Бо Слово Боже живе й діяльне і гостріше від усілякого меча двосічного: воно проникає до поділу душі і духа, суглобів і мозку, і розрізняє думки, заміри і наміри серця.

13. І немає створіння, утаємниченого від Нього, але все виявлене і відкрите перед очима Його: Йому подамо звіт.

14. Отож, маючи Першосвященика Великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, будемо непохитно триматися сповідування нашого.

15. Бо ми маємо не такого першосвященика, Котрий не може співстраждати з нами у недугах наших, але Котрий так само, як ми, спокушений у всьому, окрім гріха.

16. А тому приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб одержати милість і надбати благодать для своєчасної допомоги.

Євреїв 5