Ісус біля Тиверіядського моря.

1. Потому знову з‘явився Ісус учням Своїм біля Тиверіядського моря. А з‘явився так.

2. Були разом Симон Петро і Хома, що називався Близнюк, і Нафанаїл з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.

3. Симон Петро сказав їм: Йду ловити рибу. Сказали йому: Підемо й ми з тобою. Пішли і відразу зайшли в човен, і не піймали тієї ночі анічого.

4. А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; проте учні не впізнали, що це Ісус.

5. Ісус сказав їм: Дітоньки! Чи є у вас якісь харчі? Вони відповіли Йому: Нема.

6. А Він сказав їм: Закиньте сіть праворуч від човна, і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягнути сіті від безлічі риби.

7. Тоді учень, котрого любив Ісус, сказав Петрові: Це Господь. А Симон Петро, зачувши, що це Господь, обперезався одежею – бо він був голий, – і кинувся в море;

8. А інші учні припливли в човні, – бо недалеко були від берега, близько двохсот ліктів, – тягнучи сіть з рибою.

9. А коли вийшли на берег, побачили розгорнутий жар від багаття і рибу, що лежали на ньому, та хліб.

10. Ісус сказав їм: Принесіть рибу, котру ви щойно спіймали.

11. Симон Петро пішов і витягнув на берег сіть, наповнену великими рибинами, котрих було сто п‘ятдесят три; і при такій кількості сіть не подерлася.

12. Ісус сказав їм: Підходьте, обідайте. Але з учнів ніхто не посмів запитати Його: Хто Ти? Знаючи, що це Господь.

13. Ісус підійшов, узяв хліб і давав їм, а також рибу.

14. Це вже втретє з‘явився Ісус учням своїм по воскресінні Своєму з мертвих.

15. А коли вони обідали, Ісус сказав Симонові Петрові: Симоне, сину Йонин, – Чи любиш ти Мене більше, аніж вони? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси ягнят Моїх.

16. Ще сказав йому вдруге: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх.

17. Сказав йому втретє: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро засумував, що втретє запитав його: Чи любиш Мене? І сказав Йому: Господе! Ти знаєш все, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх;

18. Істинно, істинно кажу тобі: Коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; а коли постарієш, то простягнеш руки твої, і інший підпереже тебе і поведе, куди не захочеш.

19. А сказав це, даючи зрозуміти, якою смертю Петро має прославити Бога. І сказавши це, сказав йому: Йди за Мною.

20. А Петро, озирнувшись, побачив учня, що йшов за ним, котрого любив Ісус і котрий на вечері, прихилившись до Його грудей, сказав: Господе! Хто зрадить Тебе?

21. Побачивши його, Петро сказав Ісусові: Господе! А цей же що буде робити?

22. Ісус сказав йому: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною.

23. І пролинуло це слово поміж братами, що учень той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того?

24. Оцей учень якраз і засвідчує про те, і написав це; і знаємо, що свідчення його правдиве.

25. Багато й іншого звершив Ісус; та, якби написати про те докладно, то, гадаю, цілий світ не вмістив би написаних книг. Амінь.

Діяння Святих Апостолів

Діяння 1

Вступ.

1. Першу книжку написав я до тебе, Теофіле, про все, що Ісус чинив і чого навчав від початку.

2. До того дня, котрого Він піднявся, і дав Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,

3. Котрим і явив Себе живим по стражданні Своєму з багатьма певними доказами, упродовж сорока днів з‘являвся їм, повідуючи їм про Царство Боже.

4. І, зібравши їх, Він звелів їм: Не залишайте Єрусалиму, але наджидайте обіцяного від Батька, про що ви чули від Мене;

5. Бо Іван хрестив водою, а ви за кілька днів по цьому будете хрещені Духом Святим.

6. А тому вони зійшлися і запитували в Нього, кажучи: Чи не цього часу, Господе, Ти відновлюєш царство Ізраїлеві?

7. Але Він сказав їм: Не ваша справа знати час і пору, котрі Батько визначив Своєю владою;

8. Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії і навіть до краю землі.

9. Сказавши це, Він піднявся вгору на їхніх очах, і хмарина взяла Його з-перед їхніх очей.

10. І коли вони дивилися в небо, під час піднесення Його, раптом два мужі постали їм у білій одежі.

11. І сказали: Мужі галілейські! Чого стоїте ви і дивитеся в небо? Цей Ісус, що піднявся од вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли підносився в небо.

12. Тоді вони повернулися до Єрусалиму з гори, що зветься Оливною, яка поблизу Єрусалиму, на відстані суботньої ходи.

13. І, прийшовши, зайшли до світлиці, де й були: Петро і Яків, Іван і Андрій, Пилип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот, і Юда, брат Якова;

14. Усі вони однодушно були в молитві і в благанні, з деякими жінками і Марією, Матір‘ю Ісуса, і з братами Його.

15. І за тих днів Петро якось підвівся з-посеред учнів і сказав: –

16. А було зібрання близько ста двадцяти чоловіків: Мужі-браття! Належало звершитися тому, що у Писанні провістив Дух Святий Давидовими устами про Юду, який очолив тих, що схопили Ісуса;

17. Він був прилучений до нас і дістав жереба служіння цього;

18. Але придбав землю неправедним коштом, і коли упав сторчма, тріснуло його черево, і вивалилися всі нутрощі його;

19. І це стало відомо городянам Єрусалиму, через те й батьківською мовою названа та місцина Акелдама, себто Поле Крови.

20. А в книзі Псалмів написано: Нехай же подвір‘я його стане пусткою і нехай не буде в ньому пожильця; і – ще: А служіння його нехай прийме інший.

21. Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами у всі часи, коли був з нами і спілкувався з нами Господь Ісус,

22. Починаючи від хрещення Іванового до того дня, котрого Він піднявся від нас, був разом із нами свідком воскресіння Його,

23. І поставили двох: Йосипа, що Варсавою звався, і що був названий Юстом, і Матвія.

24. І помолилися, і сказали: Ти, Господе, серцезнавець усіх, покажи з оцих двох одного, котрого Ти вибрав

25. Прийняти жереба цього служіння і апостольства, від котрого відпав Юда, щоби піти на своє місце.

26. І кинули за них жереба, і випав жереб Матвієві, і його долучили до одинадцяти Апостолів.

Діяння 2