15. Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина лона свого? Та якби навіть вона забула, то Я не забуду тебе;
16. Ось, Я накреслив тебе на долонях [Моїх]; мури твої завжди переді Мною.
17. Сини твої поспішать [до тебе], а грабіжники і спустошувачі твої підуть від тебе.
18. Піднеси очі твої і подивися довкола, – всі вони збираються, йдуть до тебе. Живу Я! – Говорить Господь, – всіма ними, немов окрасою, ти одягнешся, як у шати, і оздобишся, мовби наречений.
19. Бо руїни твої, і пустелі твої, і спустошена земля твоя будуть відтепер затісні для мешканців; і ті, що поглинали тебе, підуть далеко від тебе.
20. Діти, котрі будуть у тебе по втраті попередніх, будуть говорити уголос тобі: Затісне для мене місце, поступися мені – щоб я міг жити.
21. І ти скажеш у серці твоєму: Хто мені породив їх? Я була бездітна і неплідна, відведена в полон і була далеко; хто ж виростив їх? Ось, я залишалася самотньою; де вони були?
22. Так говорить Господь Бог: Ось, Я піднесу руку Мою до народів, і виставлю знамено Моє племенам, і принесуть синів твоїх на руках, і доньок твоїх на плечах.
23. І будуть царі годувальниками твоїми, і цариці їхні годувальницями твоїми; обличчям до землі кланятимуться тобі і лизатимуть порох на ногах твоїх, і спізнаєш, що Я Господь, що ті, котрі сподіваються на Мене, не звідають ганьби.
24. Чи можна відібрати у сильного здобич, і чи можна відібрати у переможця взятих у полон?
25. Авжеж! Так говорить Господь, і полонених сильним відберуть, і здобич тирана буде визволена; тому що Я буду змагатися із супротивниками твоїми, і синів твоїх Я врятую;
26. І гнобителів твоїх нагодую власною плоттю; і вони повпиваються своєю кров'ю, як молодим вином; і всіляка плоть спізнає, що Я Господь; Рятівник твій і Визволитель твій, Сильний Якова.
Ісаїя 50
1. Так говорить Господь: Де розлучний лист вашої матері, з котрим Я відпустив її? Чи котрому з Моїх позикодавців Я продав вас? Ось, ви продані за гріхи ваші, і за злочини ваші відпущена матір ваша.
2. Чому, коли Я приходив, нікого не було, і коли Я кликав, ніхто не відповідав? Хіба рука моя короткою стала для того, щоб визволяти, чи немає сили в Мені, щоб рятувати? Ось, гнівом Моїм Я висушую море, перетворюю річки на пустелю; риба в них гниє від браку води і помирає від спраги.
3. Я зодягаю небеса в морок, і веретище вчиняю покровом їхнім.
4. Господь Бог дав Мені язика мудрих, щоб Я міг словом підкріпити знеможеного; щоранку Він пробуджує, пробуджує вухо Моє, щоб Я слухав, як учні.
5. Господь Бог відкрив Мені вухо, і Я не вчинив спротиву, не відступив назад.
6. Я віддав хребет Мій тим, які Мене били, і щоки Мої тим, які завдавали ураз; обличчя Мого не затуляв від наруги і обпльовування.
7. І Господь Бог допомагає Мені; а тому Я не соромлюся, тому Я тримаю обличчя Моє, мов кремінь, і знаю, що не залишуся в соромі.
8. Близько Той, що виправдовує Мене: Хто хоче позмагатися зі Мною? Станьмо разом. Хто хоче судитися зі Мною? Нехай підійде до Мене.
9. Ось, Господь Бог допомагає Мені: хто осудить Мене? Ось, усі вони, мов одежа, зітліють, міль пожере їх.
10. Хто з вас боїться Господа, дослухається до голосу Служника Його? Хто ходить у мороці, без світла, нехай покладається на ймення Господа і нехай утверджується у Богові своєму.
11. Ось, усі ви, котрі розпалюєте вогонь, озброєні запалювальними стрілами, ідіть у полум'я вогню вашого і стріл, розпечених вами! Це буде вам від руки Моєї: у муках помрете.
Ісаїя 51
1. Послухайте Мене, хто шукає правди, хто шукає Господа! Подивіться на скелю, з котрої ви витесані, і в глибину рову, з котрого ви врятовані.
2. Подивіться на Авраама, батька вашого, і на Сарру, що народила вас; бо Я покликав його одного, і благословив його, і розмножив його.
3. Так Господь розрадить Сіона, потішить всі руїни його, і вчинить пустелі його, мов рай, і степ його, мов сад Господа; радість і втіха буде в ньому, хвала й співи пісень.
4. Послухайте Мене, народе Мій, і коліно Моє, прихиліть вухо до Мене! Бо від Мене вийде закон, і суд Мій поставлю, як світло народам.
5. Правда Моя близько; порятунок Мій сходить, і рамено Моє буде судити народи; острови будуть покладатися на Мене і сподіватися на рамено Моє.
6. Зведіть очі до неба і подивіться на землю внизу; бо небеса щезнуть, мов дим, і земля спустошиться, мов одяг, і мешканці її також повимирають; а Мій порятунок буде вічним, і правда Моя не знебудеться.
7. Послухайте Мене, що знаєте правду, народе, у котрого в серці закон Мій! Не бійтеся обмови від людей, і лихослів'я їхнього не страхайтеся.
8. Тому що, як одяг, пожере їх міль, і, мов хвилю, пожере їх черва; а правда Моя буде вічно, і порятунок Мій від роду й до роду.
9. Піднесися, піднесися, одягнися в потугу, рамено Господнє! Постань, як за днів старожитніх, за родів давніх! Чи не ти повалила Раґава, уразила крокодила?
10. Чи не ти висушила море, води великої безодні, перетворила глибини моря на шлях, щоби пройшли визволені?
11. І повернуться визволені Господом, і прийдуть на Сіон зі співами, і радість вічна буде понад головою їхньою; вони знайдуть радість і веселощі; печаль і зітхання знебудуться.
12. Я, Я Сам – Утішник ваш. Хто ти, що боїшся чоловіка, котрий помирає, і сина людського, котрий те саме, що й трава,
13. І забуваєш Господа, Творця свого, що розпросторив небеса і заснував землю; і безнастанно, всілякий день боїшся люті гнобителів, наче він готовий винищити? Але де лють гнобителя?
14. Невдовзі визволений буде полонений, і не помре в ямі, і хліба йому не забракне.
15. Я Господь, Бог твій, що збурює море, аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Його.
16. І Я вкладу Слова Мої в уста твої, і затінком руки Моєї накрию тебе, щоб утворити небеса і утворити землю і сказати Сіонові: Ти Мій народ.
17. Підведися, підведися, постань, Єрусалиме, ти, котрий з руки Господа випив чашу люті Його, випив до дна чашу сп'яніння, випорожнив.
18. Нікому було провадити його із усіх синів, народжених від нього, і нікому було підтримати його за руку із усіх синів, [котрих] він виростив.
19. Тебе спіткали дві [біди], хто тобі поспівчуває? – спустошення і винищення, голод і меч; ким я тебе розраджу?
20. Сини твої знемогли, лежать по закутках усіх вулиць, мов сарна в тенетах, виповнені гнівом Господа, обуренням Бога твого.
21. Отож, вислухай це, страднику, і сп'янілий, але не від вина.
22. Так говорить Господь твій, Господь і Бог твій, що мстить за Свій народ: ось, Я беру з руки твоєї чашу сп'яніння, 'осад із чаші люті Моєї: ти не будеш уже пити їх.
23. І подам її в руки гнобителям твоїм, котрі говорили тобі: Упади ницьма, щоб нам пройти по тобі; а ти хребта твого вчиняв схожим на землю і вулицю для перехожих.
Ісаїя 52
1. Підведися, підведися, одягнися в силу твою, Сіоне! Одягнися у шати величі твоєї, Єрусалиме, місто святе! Бо вже не буде входити до тебе необрізаний і нечистий.
2. Струси із себе порох; підведися, поневолений Ізраїлю; скинь ланцюги твої з шиї твоєї, полонена доню Сіону,
3. Бо так говорить Господь: За ніщо були ви продані, і без срібла будете викуплені.
4. Бо так говорить Господь Бог: Народ Мій передніше ходив до Єгипту, щоб там пожити, і Ашшур завдавав тіснот йому без жодної провини.
5. А зараз у Мене, які тут обстави? – Говорить Господь; народ Мій захоплений задарма, володарі їхні несамовитіють, говорить Господь, і постійно, щоденно ймення Моє безчестять.
6. Тому народ Мій спізнає ймення Моє; тому [спізнає] того дня, що Я Той Самий, Котрий сказав: Ось Я!
7. Які пречудові на горах ноги благовісника, що сповіщає мир, благовістить радість, проповідує спасіння, що повідує Сіонові: Зацарював Бог твій!
8. Слухай! Варта твоя піднесла голос, і всі разом радісно вигукують, бо своїми очима бачать, що Господь повертається на Сіон.
9. Вигукуйте радісно, співайте разом, руїни Єрусалиму; бо розрадив Господь народ Свій, визволив Єрусалим!
10. Явив Господь святе рамено Своє перед очима всіх народів; і всі кінці землі побачать рятунок Бога нашого.
11. Рушайте, йдіть, виходьте звідти; не торкайтеся нечистого; виходьте геть з-поміж нього, очистіть себе, ви, що носите посудини Господні.
12. Бо ви рушите повільно і не будете бігти; тому що попереду у вас піде Господь, і Бог Ізраїлів буде вартою позаду вас.
13. Ось, служник Мій буде мати великий успіх, підніметься і піднесеться, і знайде велич.
14. Як багато людей дивувалося, [дивлячись] на Тебе, – настільки було спотворене більше, аніж будь-якого чоловіка, обличчя Його і вигляд Його – більше синів людських!
15. Так багатьох народів Він здивує; царі затулять перед ним уста свої, бо вони побачать те, про що їм не говорили, і спізнають те, чого не чули.
Ісаїя 53
1. Хто повірив почутому від нас, і кому відкрилося рамено Господнє?
2. Бо Він зійшов перед Ним, як пагін, і як паросток із сухої землі; немає в Ньому ні виду, ні величі; і ми бачили Його, і не було в ньому виду, котрий прихиляв би нас до Нього.
3. Його зневажили і ганьбили перед людьми, мужа скорботи, що спізнав хворощів, і ми відвертали од нього обличчя своє; Його зневажали, і ми мали Його за ніщо.
4. Але Він узяв на Себе наші недуги, і поніс наші хворощі; а ми гадали собі, [що] Він покараний і зневажений Богом.
5. Але Він зазнав ураз за гріхи наші і страждав за беззаконня наші: покарання світу [нашого було] на Ньому, і ранами Його ми уздоровилися.
6. Усі ми блукали, як вівці, звернули кожний на стежку свою; і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас.
7. Він зазнав тортур, але страждав самохіть, і не розтуляв уст Своїх: як вівцю повели Його на смерть, і, як ягня перед стригалем його безголосе, так і Він не розтулив Своїх уст.
8. Від кайданів і суду Він був узятий; але родовід Його хто відкриє? Бо він відірваний од землі живих; за злочини народу Мого зазнав страти.
9. Йому вибрали гріб із лиходіями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було облуди в устах Його.
10. Але Господові було вгодно уразити Його, і Він віддав Його на страждання; а коли душа Його принесе пожертву умилостивлення, Він побачить нащадків довговічних, і воля Господня буде вельми успішно звершуватися Його рукою.
11. На подвиг душі Своєї Він буде дивитися вдоволено; через пізнання Його Він, Праведник, Служник Мій, виправдає багатьох, і гріхи їхні понесе на Собі.
12. Тому Я дам Йому спадок поміж великими, і з сильними ділитиме здобич, за те, що віддав життя Своє на смерть, і до злочинців був зарахований в той час, як Він поніс на Собі гріхи багатьох і за злочинців учинився заступником.
Ісаїя 54
1. Звеселій, неплідна, що не народжувала; вигукни і виголоси, що не страждала в пологах; тому що в залишеної набагато більше дітей, аніж у тієї, що має чоловіка, – говорить Господь.
2. Поширюй місце шатра твого, поширюй покриття жител твоїх; не соромся, попусти довше мотузки твої і вчини твердими кілки твої.
3. Бо ти розпросторишся праворуч і ліворуч; нащадки твої заволодіють народами і заселять спустошені міста.
4. Не бійся, бо не спізнаєш сорому; не знічуйся, бо не зазнаєш ганьби; ти забудеш осоромлення юности твоєї і не будеш згадувати про ганебне вдовування твоє.
5. Бо Творець твій є муж твій; Господь Саваот – ймення Його, і Визволитель твій – Святий Ізраїлів; Богом усієї землі Він називається.
6. Бо, як дружину, залишену і зажурену духом, кличе тебе Господь, і, [як] дружині юности, котра була відкинута, говорить Бог твій.
7. На короткий час Я залишив тебе, але з великою милістю прийму тебе.
8. У вогні гніву Я утаємничив від тебе обличчя Моє на час, але вічною милістю помилую тебе, говорить Визволитель твій, Господь.
9. Бо це для Мене, наче води Ноя; як Я присягнувся, що води Ноя не прийдуть більше на землю, так поклявся не гніватися на тебе і не докоряти тобі.
10. Гори зсунуться, і пагорби захитаються; а милість Моя не відступить од тебе, і заповіт миру Мого не захитається, говорить Господь, що милує тебе.
11. Безталанна, бурею розкидана, позбавлена втіхи! Ось, Я покладу каміння твоє на рубіні, і вчиню підвалини твої на сапфірах;
12. І вчиню вікна твої із рубінів і брами твої – з перлин, і всю огорожу твою – з коштовного каміння.
13. І всі сини твої будуть навчені Господом, і великий мир буде у синів твоїх.
14. Ти утвердишся правдою, будеш задалеко від пригнічення, бо тобі боятися нічого, і від жаху, бо він не наблизиться до тебе.
15. Ось, будуть озброюватися [супроти тебе], але не від Мене; хто б не озброївся супроти тебе, загине.
16. Ось, Я витворив коваля, котрий роздмухує вугіль на вогні і виготовляє знаряддя для своєї праці; і Я витворюю згубника для винищення.
17. Жодне знаряддя, виготовлене супроти тебе, не знатиме успіху; всілякого язика, котрий буде змагатися з тобою на суді, ти звинуватиш. Це є спадок служників Господніх, виправдання їхнє від Мене, говорить Господь.
Ісаїя 55
1. Спраглі! Рушайте всі до води; навіть ви, у котрих немає срібла, ідіть, купляйте і їжте; рушайте, купляйте без срібла і без оплати вино і молоко.
2. Навіщо вам зважувати срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не насичує? Послухайте Мене уважно і смакуйте добро, і душа ваша нехай порозкошує у ситості.
3. Прихиліть вухо ваше і прийдіть до Мене; послухайте, і живою буде душа ваша; і дам вам заповіта вічного, незмінні милості, [обіцяні] Давидові.
4. Ось, Я вчинив Його свідком для народів, вождем і наставником народам.
5. Ось, ти покличеш народ, котрого ти не знав, і народи, котрі тебе не знали, поспішать до тебе заради Господа, Бога твого, і заради Святого Ізраїлевого, бо Він прославив тебе.
6. Шукайте Господа, коли можна знайти Його; кличте Його, коли Він близько.
7. Нехай залишить нечестивий шлях свій і беззаконний – помисли свої, і нехай навернеться до Господа, і Він помилує, його, і до Бога нашого, бо Він вельми милостивий.
8. Мої думки – не ваші думки, ні ваші шляхи – шляхи Мої, говорить Господь.
9. Але, як небо вище землі, так і шляхи Мої вищі шляхів ваших, і думки Мої вищі думок ваших.
10. Як дощ і сніг сходять з неба і туди не повертається, але напуває землю і вчиняє її здатною народжувати і вирощувати, щоб вона давала сім'я тому, хто сіє, і хліб тому, хто їсть.
11. Так і слово Моє, котре виходить із уст Моїх, – воно не повертається до Мене марним, але виконує те, що Мені угодно, і звершує те, для чого Я послав його.
12. Отож, ви з радістю вийдете і будете супроводжувані з миром; гори і пагорби будуть співати перед вами пісню, і всі дерева в полі аплодуватимуть вам.
13. Замість тернів виросте кипарис; замість кропиви виросте мирт; і це буде Господові на славу, на ознаку вічну, незнищенну.
Ісаїя 56
1. Так говорить Господь: Бережіть суд і чиніть правду; бо близько спасіння Моє і одкровення правди Моєї.
2. Блаженний муж, котрий чинить це, і син людський, котрий міцно тримається цього, котрий оберігає суботу від скверни і береже руку свою, щоб не вчинити жодного зла.
3. Нехай не каже син чужинця, що приєднався до Господа: Господь назовсім відділив мене від Свого народу, і нехай не говорить євнух уголос: Ось, я сухе дерево.
4. Бо Господь так говорить про євнухів, котрі оберігають Мої суботи, і вибирають бажане Мені, і міцно тримаються заповіту Мого,
5. Тим Я дам у домі Моєму і в стінах Моїх місце та ім'я достойніше, аніж синам і дочкам; дам їм вічне ім'я, котре не знищиться.
6. І синів чужинців, що приєдналися до Господа, щоб служити Йому і любити ймення Господа, бути рабами Його, усіх, що оберігають суботу від скверни і міцно тримаються заповіту Мого,
7. Я приведу на святу гору Мою і втішу їх у Моєму домі молитви; усеспалення їхні і пожертви їхні [будуть] приємні на жертовнику Моєму; бо дім Мій назветься домом молитви для всіх народів.
8. Господь Бог, Котрий збирає розпорошених ізраїльтян, говорить: До зібраних у нього Я буду ще збирати інших.
9. Усі звірі польові, всі звірі лісові! Приходьте їсти.
10. Вартові їхні сліпі всі і невігласи; всі вони німотні пси, що не можуть гавкати, а марять, лежачи, і полюбляють спати.
11. І оце пси, жадливі душею, що не відають ситости; і оце пастирі безглузді, всі дивляться на свою дорогу, кожний до останнього – на свою вигоду.
12. Приходьте, [кажуть], я дістану вина, і ми нап'ємося сікери, і завтра те саме буде, що й сьогодні, та ще й більше.
Ісаїя 57
1. Праведник помирає, і ніхто не приймає цього до серця; і мужі набожні беруться [від землі], і ніхто не помислить, що праведник береться від зла.
2. Він відходить до миру; на ложах своїх спочиватимуть ті, що ходять у правді.
3. Але наблизьтеся сюди ви, сини чаклунки, насіння перелюбника і блудниці.
4. Над ким ви збиткуєтеся? Супроти кого роззявляєте рота і висолоплюєте язика? Чи не діти ви злочину, насіння облуди,
5. Розпалені пожаданням до ідолів під кожним гіллястим деревом, протинаєте дітей біля струмків і поміж розколинами у скелях?
6. У гладенькому камінні струмків доля твоя; воно, воно жереб твій; йому ти вчиняєш поливання і приносиш пожертви: чи можу Я цим удовольнитися?
7. На високій і стрімкій горі ти ставиш ложе твоє і туди виходиш приносити пожертву.
8. За дверима також і за одвірками лишаєш пам'ятні позначки твої; бо, відвернувшись од Мене, ти оголюєшся і виходиш; поширюєш ложе твоє і домовляєшся з тими із них, з котрими любиш лежати, оглядаєш місце.
9. Ти ходила також до царя з духмяним миром, і накопичуєш пахучу оливу, і далеко посилала посланців своїх, і принижувалася до шеолу.
10. Від тривалого шляху твого стомлювалася, але не говорила: Надія утрачена! Усе ще знаходила жвавість у руці твоїй і через те не відчувала виснаження.
11. Кого ж ти злякалася і настрашилася, що стала зрадливою, і Мене перестала пам'ятати і берегти в серці твоєму? Чи не тому, що Я мовчав, і причому довго, ти перестала боятися Мене?
12. Я покажу правду твою і справи твої; і вони будуть не на користь тобі.
13. Коли ти будеш волати, чи врятує тебе збіговисько твоє? – Усіх їх розвіє вітер, розпорошить подмух; а той, що сподівається на Мене, успадкує землю і буде володіти святою горою Моєю.
14. І сказав: Прокладіть, будуйте, рівняйте дорогу, приберіть перешкоди зі шляху народу Мого.
15. Бо так говорить Високий і Всевишній, Вічно живий, – Святий імення Його: Я живу на високих [небесах] і в святині, і також із зажуреними і сумирними духом; щоб оживляти дух сумирних і оживляти серця подоланих.
16. Бо не вічно буду Я судитися і не до кінця гніватися; інакше знесиліє переді Мною дух і всіляке дихання, Мною утворене.
17. За гріх схильности до вигоди його Я гнівався, і завдавав йому урази, утаємничував обличчя і обурювався; але він одвернувся, і пішов дорогою серця свого.
18. Я бачив його шляхи, і уздоровлю його і буду водити його, і втішати його і зажурених його.
19. Я дотримаюся слова; мир, мир далекому і ближньому, говорить Господь, і уздоровлю його.
20. А лиходії – як море збурене, котре не може заспокоїтися, і котрого води викидають намул і твань.
21. Немає миру лиходіям, говорить Бог мій.
Ісаїя 58
1. Гукай голосно, не утримуйся; піднеси голос твій, мов сурма, і покажи народові Моєму на беззаконня його, і домові Якова – гріхи його.
2. Вони щодня шукають Мене і хочуть знати шляхи Мої, ніби народ, що чинить праведно і не залишає законів Бога свого; вони благають Мене судів правди, прагнуть наблизитися до Бога.
3. Нащо ми постимося, коли Ти не бачиш? Упокорюємо душі свої, а Ти не знаєш? Ось, у день посту вашого ви звершуєте волю вашу і вимагаєте важкої праці від інших.
4. Ось, ви поститеся для сварок і розбрату і для того, щоб зухвалою рукою бити інших; ви не поститеся в цей час так, щоб голос ваш був почутий угорі.
5. Чи такий той піст, котрого Я вибрав, – день, коли людина знесилює душу свою, коли згинає голову свою, мов тростина, і підстеляє під себе вереття і попіл? Чи це назвеш постом і днем, що угодний Господові?
6. Ось піст, котрого Я вибрав: Розбий кайдани неправди, розітни ланцюги ярма, і пригноблених відпусти на волю, і розламай усіляке ярмо:
7. Поділися з голодним хлібом твоїм і вбогих, що поневіряються, заведи до оселі; коли побачиш роздягнутого – одягни його; і від єдинокровного твого не ховайся.
8. Тоді засяє, мов зоря, світло твоє, і уздоровлення твоє невдовзі зросте, і правда твоя піде перед тобою, і слава Господня буде супроводжувати тебе.
9. Тоді ти покличеш, і Господь почує; заволаєш, і Він скаже: Ось Я! Коли ти викинеш із середовища твого ярмо, перестанеш піднімати пальця і говорити образливе,
10. І віддаси голодному життя твоє, і наситиш душу змученого: тоді світло твоє засяє в темряві, і морок твій [буде], мов полудень;
11. І буде Господь вождем твоїм завжди, і в пору посухи буде насичувати душу твою і виповнювати кості твої, і ти будеш, як напоєний водою сад, і як джерело, котрого вода ніколи не вичерпається.
12. І забудуються [нащадками] твоїми пустелі віковічні: ти відновиш підвалини поколінь, і будуть називати тебе відновлювачем зруйнованого та шляхів для населення.
13. Якщо ти утримаєш ногу твою заради суботи від задоволення вигадок твоїх святого дня Мого, і будеш називати суботу втіхою, святим днем Господнім, пошанованим, і вшануєш її тим, що не будеш займатися звичними твоїми клопотами, догоджати забаганці твоїй і марнословити,
14. То будеш мати радість у Господі, і Я піднесу тебе на верховини землі і дам споживати тобі спадщину Якова, батька твого: уста Господні виповіли це.
Ісаїя 59
1. Ось, рука Господа не зменшилася для того, щоб рятувати, і вухо Його не поважчало для того, щоб чути.
2. Але беззаконня ваші відлучили вас від Бога, і гріхи ваші відвертають лице [Його] од вас, щоб не чути.
3. Бо руки ваші осквернені кров'ю, а пальці ваші – беззаконням; уста ваші виповідають лжу, язик ваш проголошує неправду.
4. Ніхто не підносить голосу за правду, і ніхто не захищає істину; сподіваються на пусте і виповідають брехню, започатковують зло і породжують злочини.
5. Висиджують гадючі яйця і тчуть павутиння; хто поживу з них учинить – помре, а якщо роздушить, – виповзе гадюка.
6. Павутиння їхнє для одягу непридатне, і вони не покриються своїм витвором; справи їхні – вправи неправедні, і насильство в руках їхніх.
7. Ноги їхні біжать до зла, і вони поспішають на пролиття безневинної крови; думки їхні – думки нечисті, спустошення і загибель на стежках їхніх.
8. Шляхів миру вони не відають, і немає суду на стежках їхніх; шляхи їхні криві, і ніхто, хто рухається ними, не знає миру.
9. А тому так далеко від нас суд, і правосуддя не сягає до нас; ждемо на світло, і ось пітьма, – озорення, і ходимо в мороці.
10. Обмацуємо, наче сліпі, стіну, і, наче без очей, ходимо навпомацки в полудень, наче в сутінки, серед живих – як мертві.
11. Усі ми ревемо, як ведмеді, і стогнемо, як голуби; наджидаємо суду, і немає [його], – порятунку, але він задалеко від нас.
12. Бо злочини наші численні перед Тобою, і гріхи наші свідкують супроти нас; бо злочини наші з нами, і беззаконня наші ми знаємо.
13. Ми зрадили, і збрехали перед Господом, і відступили од Бога нашого; обмовляли наклепом і зрадою, започатковували і народжували з серця ложні слова.
14. І суд відступив назад, і правда стала віддалік, бо істина спіткнулася на майдані, і чесність не може увійти.
15. І не стало істини, і той, що ухиляється від зла, зазнав образи. І Господь побачив це очима своїми і обурився, що немає суду.
16. І бачив, що немає людини, і дивувався, що немає заступника; і допомогло Йому рамено Його, і правда Його підтримала Його.
17. І Він поклав на Себе правду, мов панцера, і шолом спасіння – на голову Свою; і одягнувся в шати помсти, наче в одяг, і покрив Себе ревністю, мов плащем.
18. У міру покарання, за цією мірою Він поверне супротивникам Своїм – люттю, а ворогам Своїм – помстою, островам відплатить належним.
19. І злякаються ймення Господнього на заході і слави Його – на сході сонця. Якщо ворог прийде, мов ріка, п'одув Господній прожене Його.
20. І прийде Визволитель Сіону і [синів] Якова, що відвернуться од безчестя, говорить Господь.
21. І ось, заповіт Мій з ними, говорить Господь: Дух Мій, котрий на тобі, і слова Мої, котрі вклав Я в уста твої, не відступлять од уст твоїх і від уст нащадків твоїх, і від уст нащадків нащадків твоїх, говорить Господь, віднині і довіку.
Ісаїя 60
1. Підведися, світися, [Єрусалиме], бо прийшло світло твоє, і слава Господня зійшла над тобою.
2. Бо ось, пітьма накрила землю, і морок – народи; а над тобою засіяє Господь, і слава Його з'явиться над тобою.
3. І прийдуть народи до світла твого, і царі – до промінкого над тобою сяяння;
4. Зведи очі твої і подивися довкола: усі вони збираються, ідуть до тебе; сини твої здалеку йдуть і донечок твоїх на руках несуть.
5. Тоді побачиш і зрадієш, і затремтить і поширшає твоє серце, тому що скарби моря попливуть до тебе, і маєтність народів прийде до тебе.
6. Безліч верблюдів заполонить тебе – дромадери з Мідіяну та Ефи; всі вони із Шеви прийдуть, золото принесуть і ладан, і сповістять славу Господа.
7. Усі вівці кедарські будуть зібрані до тебе; барани невайотські послужать тобі: зійдуть на вівтар Мій пожертвою бажаною, і Я прославлю дім слави Моєї.
8. Хто вони, що летять, мов хмарини, і як голуби – до голубників своїх?
9. Так, на Мене чекають острови і попереду в них кораблі таршішські, щоб перевезти синів твоїх здалеку, і з ними срібло їхнє і золото їхнє в ім'я Господа Бога твого і Святого Ізраїлевого, тому що Він прославив тебе.
10. Тоді сини чужинців будуть споруджувати мури твої, і царі їхні – служитимуть тобі; бо у гніві Моєму Я карав тебе, але в добрій волі Моїй буду милостивим до тебе.
11. І будуть завше відчинені брами твої, не будуть зачинятися ні вдень, ні вночі, щоб до тебе принесена була маєтність народів і були приведені їхні царі.
12. Бо народ і царства, котрі не захочуть служити тобі, загинуть, і такі народи винищаться дощенту.
13. Слава Ливану прийде до тебе, кипарис і явір, і разом кедр, щоб оздобити місце святині Моєї, – і Я прославлю підніжжя ніг Моїх.
14. І прийдуть до тебе упокорені сини пригноблювачів твоїх, і впадуть до ступнів ніг твоїх всі ті, що зневажали тебе, і назвуть тебе містом Господа, Сіоном Святого Ізраїлевого.
15. Замість того, що ти був залишений і ненавиджений аж так, що ніхто не проходив [через] тебе, Я вчиню тебе величчю навіки, радістю від родів і до родів.
16. Ти будеш насичуватися молоком народів, і груди царські смоктати будеш, і спізнаєш, що Я Господь – Рятівник твій і Визволитель твій, Сильний Якова.
17. Замість міді буду привозити тобі золото, і замість заліза – срібло, і замість деревини – мідь, і замість каміння – залізо; і настановлю правителем твоїм мир, наглядачами твоїми – правду.
18. Уже не чутно буде насильства на твоїй землі, спустошення і руйнування – у володіннях твоїх; і будеш називати стіни твої порятунком і брами твої – славою.
19. Не буде вже сонце служити тобі світлом денним, і сяяння місяця – світити тобі; але Господь буде для тебе вічним світлом, і Бог твій – славою твоєю.
20. Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій не сховається; бо Господь буде для тебе вічним світлом, і скінчаться дні жалоби твоєї.
21. І увесь народ твій буде праведний, навіки успадкує землю – паросток насадження Мого, діяння рук Моїх, для уславлення Мого.
22. Від незначного учиниться тисяча, а від малого слабкого – сильний народ. Я, Господь, покваплюся звершити це свого часу.
Ісаїя 61
1. Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити вбогим, послав Мене уздоровлювати скорботних серцем, проповідувати бранцям визволення і в'язням – відчинити тюрми.
2. Проповідувати літо Господнє сприятливе і день помсти Бога нашого, втішати усіх зажурених,
3. Сповістити зажуреним на Сіоні, що вони замість попелу дістануть оздоби, замість плачу – єлей радости, замість пригніченого духу – гарні шати; і назвуть їх міцними правдою, насадженням Господа на славу Йому.
4. І забудують пустелі одвічні, відбудують давні руїни і міста спустошені, що залишалися пусткою від давніх родів.
5. І прийдуть чужинці, і будуть випасати череди ваші; і сини чужинців [будуть] вашими землеробами і вашими виноградарями.
6. А ви будете називатися священиками Господа, – служниками Бога нашого будуть називати вас; будете користуватися набутком народів і славитися їхньою славою.
7. За ганьбу вам буде удвічі; за обмову вони будуть тішитися своєю долею, тому що на землі своїй дістануть удвічі; веселощі вічні будуть у них.
8. Бо Я, Господь, люблю правосуддя, ненавиджу грабіжництво з насильством, і віддам заплату їм за істиною, і заповіта вічного складу з ними.
9. І стане відомим серед народів сім'я їхнє, і нащадки їхні – серед племен; усі, що бачили їх, – спізнають, що вони – сім'я, благословенне Господом.
