1. І сказав Господь Мойсеєві: Тепер ти побачиш, що Я вчиню фараонові; під дією руки міцної він відпустить їх, під дією руки міцної навіть вижене їх із землі своєї.
2. І говорив Бог Мойсеєві, і сказав йому: Я – Господь,
3. З'являвся Я Авраамові, Ісаакові і Якові з [йменням]: "Бог всемогутній; та з іменням Моїм: Господь " не відкрився їм.
4. І Я уклав заповіта Мого з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю мандрування їхнього, в котрій вони були чужинцями.
5. І Я почув волання синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав заповіта Мого.
6. Тож скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас із ярма єгиптян, і визволю вас із рабства їхнього, і врятую вас рукою простертою і судами великими.
7. І візьму вас собі за народ і буду вам Богом, і ви побачите, що Я – Господь, Бог ваш, котрий вивів вас з-під ярма єгипетського.
8. І введу вас на ту землю, яку Я, піднісши руку Мою, [присягався] віддати Авраамові, Ісаакові і Якові, і дам вам її у спадок, Я Господь.
9. Мойсей переказав ці слова синам Ізраїлевим, але вони не послухали Мойсея через легкодухість в душі і каторжну роботу.
10. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
11. Увійди, скажи фараонові, цареві єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із краю свого.
12. І сказав Мойсей перед Господом, кажучи: Ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; яким чином послухає мене фараон? А я ж невдатний промовець.
13. І говорив Господь Мойсеєві і Ааронові, і давав їм настанови для синів Ізраїлевих і для фараона, щоб вивести синів Ізраїлевих із краю єгипетського.
14. Ось старшини поколінь їхніх: сини Рувима, первістка Ізраїля: Ханох, Паллу, Хецрон і Кармі: це родини Рувимові.
15. Сини Симеона: Ємуїл, Ямин, Огад, Яхін, Цохар і Саул, син ханаанки: це родина Симеона.
16. Ось імена синів Левія за поколіннями їхніми: Ґершон, Кегат, Мерарі. А літ життя Левія було сто тридцять сім.
17. Сини Ґершона: Лівні і Шім'ї з родинами їхніми.
18. Сини Кегатові: Амрам, Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літ життя Кегатового було сто тридцять три роки.
19. Сини Мерарі: Махлі і Муші. Це родини Левія за поколіннями їхніми.
20. Амрам узяв Йохевед, тітку свою, собі за дружину, і вона породила йому Аарона і Мойсея. А літ життя Амрамового було сто тридцять сім.
21. Сини Їцгарові: Корах і Нефеґ, і Зіхрі.
22. Сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан і Сітрі.
23. Аарон узяв собі за дружину Елішеву, доньку Аммінадава, сестру Нахшона, і вона породила йому Надава і Авігу, Елеазара й Ітамара.
24. Сини Корахові: Ассир, Елкана, і Аваасаф: це родини Корахові.
25. Елеазар, син Аарона, узяв собі за дружину [одну] із дочок Путіїлових, і вона породила йому Пінхаса; Ось старшини (голови) поколінь левитових за родинами їхніми:
26. Аарон та Мойсей, – це ті, котрим сказав Господь: Виведіть синів Ізраїлевих із землі єгипетської за ополченнями їхніми.
27. А вони говорили фараонові, цареві єгипетському, щоб вивести синів Ізраїлевих із Єгипту; це – Мойсей та Аарон.
28. Отож, під ту пору, коли Господь говорив Мойсеєві на землі єгипетській, то
29. Господь сказав Мойсеєві, кажучи: Я Господь! Скажи фараонові, цареві єгипетському, все, що я говорю тобі.
30. А Мойсей сказав перед Господом: Ось, я невдатний промовець; як же послухає мене фараон?
Вихід 7
1. Але Господь сказав Мойсеєві: Зачекай, Я поставив тебе богом фараонові, а Аарон, брат твій, буде твоїм пророком.
2. Ти будеш говорити все, що Я звелю тобі; а Аарон, брат твій, буде говорити фараонові, щоб він відпустив синів Ізраїля із своєї землі.
3. Проте Я ожорсточу серце фараонове, і явлю багато див Моїх і чудес Моїх на землі єгипетській.
4. Фараон не послухає вас, і я покладу руку Мою на Єгипет. І виведу військо Моє, народ Мій, синів Ізраїля, із землі єгипетської – судами великими.
5. Тоді спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли простягну руку Мою на Єгипет і виведу синів Ізраїля із середовища їхнього.
6. І вчинили Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, отак вони і вчинили.
7. Мойсеєві [було] вісімдесят, а Аарон мав вісімдесят три роки, коли почали вони говорити фараонові.
8. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, кажучи:
9. Якщо фараон скаже вам: "Учиніть чудо", то ти скажи Ааронові: "Візьми посоха свого і кинь перед фараоном. Він стане гадюкою".
10. Мойсей та Аарон прийшли до фараона, і вчинили так, як звелів Господь. І кинув Аарон посоха свого перед фараоном і перед служниками його, і він перетворився на змія.
11. І прикликав фараон мудраків та чаклунів, і ці чаклуни єгипетські вчинили так само своїм чаклунством.
12. Кожний з них кинув свого посоха, і вони стали зміями; але посох Ааронів проковтнув їхні посохи.
13. І ожорсточилося серце фараонове, і він не послухав їх, як і попередив Господь.
14. І сказав Господь Мойсеєві: Уперте серце фараонове, він не хоче відпустити народ.
15. Навідайся до фараона завтра: Ось, він вийде до води, а ти станеш на шляху його, при березі річки, і посох, котрий перетворювався на змія, візьми в руку твою.
16. І скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; та ось, ти й досі не підкорився.
17. Так говорить Господь: Із цього спізнаєш, що Я Господь: Оцим посохом, котрий в руці моїй, я вдарю по воді, що в ріці; і вона перетвориться на кров.
18. І риба в річці загине, і ріка засмердиться, і єгиптяни не зможуть пити воду з ріки.
19. І сказав Господь Мойсеєві: Cкажи Ааронові: Візьми посоха твого, і простягни руку твою на води єгиптян; на річки їхні, на потоки їхні, на озера їхні і на всіляке вмістилище води їхньої; і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі єгипетській, і в дерев'яній і в кам'яній посудинах.
20. І вчинили Мойсей та Аарон, як звелів Господь. І підніс [Аарон] посоха свого, і вдарив по воді річковій перед очима фараоновими, і перед очима служників його, і вся вода в річці перетворилася на кров.
21. І риба в річці вимерла, і річка засмерділася, і єгиптяни не могли пити воду з річки, і була кров по всій землі єгипетській.
22. І чаклуни єгипетські своїми чарами вчинили те саме. І ожорсточилося серце фараона, і не послухав їх (Мойсея та Аарона), як і попереджав Господь.
23. І обернувся фараон, та й пішов у дім свій; і серце його лишилося незворушним.
24. І почали копати всі єгиптяни біля річки, [щоб знайти] воду для спожитку, тому що не могли пити води з річки.
25. І проминуло сім днів потому, як Господь уразив річку.
Вихід 8
