1. І відповідав Мойсей і сказав: А якщо вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, і скажуть: "Не з`являвся перед тобою Господь"?
2. І сказав йому Господь: Що оце в руці твоїй? Він відповів: Посох.
3. [Господь] сказав: Кинь його на землю. Він кинув його на землю, і посох перетворився на змія, і Мойсей сахнувся від нього.
4. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простягнув руку свою і взяв його; і він став посохом у руці його.
5. Це для того, аби повірили, що з'явився тобі Господь Бог батьків їхніх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
6. І ще сказав йому Господь: Поклади руку твою собі в пазуху. Він поклав руку свою собі в пазуху. Витягнув її, і ось, рука його збіліла від прокази, як сніг.
7. [І ще] сказав: Поклади знову руку твою до себе за пазуху.І він поклав руку собі за пазуху. І витягнув її із пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
8. Якщо вони не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосові ознаки другої.
9. Якщо ж не повірять навіть двом ознакам і не послухають голосу твого, то візьми води з річки і вилий на суходіл, і вода, взята з річки, стане кров'ю на суходолі.
10. І сказав Мойсей Господові: О, Господе, людина я не красномовна, [і таким був] і вчора, і третього дня; і від того часу, коли Ти почав говорити із служником Твоїм: я невдатний промовець і недорікувато мовлю.
11. Господь сказав: Хто дав уста людині? Хто робить німим, чи глухим, чи зрячим або сліпим? Чи не Я, Господь?
12. Отож, рушай; і Я буду при устах твоїх, і навчу тебе, що тобі говорити.
13. [Мойсей] сказав: Господе! Я благаю, пошли іншого, кого можеш послати.
14. І розгнівався Господь на Мойсея, і Він сказав: Хіба немає в тебе Аарона – брата, левита? Я знаю, що він може говорити, і він вийде назустріч тобі, і, забачивши тебе, зрадіє в серці своєму.
15. Ти будеш йому говорити і вкладати слова в уста його; а Я буду при устах твоїх і при устах його, і буду навчати вас, що вам чинити.
16. І буде він говорити замість тебе до народу. Отож, він буде твоїми устами, а ти будеш йому замість Бога.
17. І посох оцей візьми в руку твою; ним творитимеш знамення.
18. І рушив Мойсей, і повернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Благаю тебе, піду я, і повернуся до братів своїх, котрі у Єгипті; і подивлюся, чи живі вони ще? І сказав Їтро Мойсеєві: Йди з миром.
19. І сказав Господь Мойсеєві у [краю] Мідіянськім: Рушай, повернися до Єгипту; бо вмерли всі, хто шукав життя твого.
20. І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадовив їх на віслюка, і попростував у край єгипетський. І посох Божий Мойсей взяв у руку свою.
21. І сказав Господь Мойсеєві: коли підеш і повернешся до Єгипту, гляди, всі чудеса, які Я доручив тобі, вчини перед фараоном. А Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.
22. І скажи фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль [є] син Мій, первісток Мій.
23. Я кажу тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то Я уб'ю сина твого, первістка твого.
24. По дорозі, при ночівлі, сталося, що зустрів його Господь, і хотів умертвити його.
25. Тоді Ціппора, взявши кам'яного ножа, обрізала крайню плоть сина свого, і, кинувши під ноги йому, сказала: Ти наречений крови у мене.
26. І відійшов од нього [Господь]. Тоді сказала вона: Наречений крови – через обрізання.
27. І Господь сказав Ааронові: Рушай назустріч Мойсеєві в пустелі. І він рушив, і зустрівся з ним при горі Божій, і поцілував його.
28. І переказав Мойсей Ааронові усі слова Господа, котрий його послав, і всі ознаки, котрі Він заповідав.
29. І рушили Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старшин синів Ізраїлевих.
30. І переказав Аарон усі слова, котрі говорив Господь Мойсеєві, і вчинив [Мойсей] ознаки перед очима народу.
31. І повірив народ. І, прочувши, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їхні, нахилили вони голови свої, і стали вони на коліна і вклонилися.
Вихід 5
Суперечка з фараоном.
1. Потому Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
2. Але фараон відповів: Хто такий Господь, щоб я послухав голосу його [і] відпустив Ізраїля? Я не знаю Господа, і Ізраїля не відпущу.
3. Вони сказали: Бог євреїв прикликав нас, ми благаємо тебе відпусти нас у пустелю на три дні шляху, принести пожертву Господові, Богові нашому, щоб він не уразив нас болячками або мечем.
4. І сказав їм цар єгипетський: Для чого ви, Мойсей та Аарон, відволікаєте народ від роботи його? Ідіть на свою роботу.
5. І сказав фараон: Ось, народ на землі цій численний; і ви відволікаєте його від робіт його.
6. І того ж дня фараон звелів наглядачам над народом і наглядачам над ними, кажучи:
7. Не давайте вже народові соломи для виготовлення цегли, як учора і третього дня. Нехай вони самі ходять і збирають собі солому.
8. А цегли нехай виготовляють стільки ж, як учора і третього дня, і не зменшуйте; вони ліниві, тому кричать: "Ходімо, принесемо пожертву Богові нашому".
9. Дайте їм більше роботи, щоб вони працювали, і не займалися марними розмовами.
10. І вийшли наглядачі його, і сказали народові: Так говорить фараон: Не даю вам соломи.
11. Самі йдіть, беріть собі солому, де знайдете. А від роботи вашої нічого не зменшується.
12. І кинувся народ по всій землі єгипетській, збирати жниво, замість соломи.
13. А наглядачі присилували, кажучи: Виконуйте роботу свою кожного дня, як і тоді, коли була у [вас] солома.
14. А наглядачів із синів Ізраїлевих, котрих настановили над ними служники фараонові, били, кажучи: Чому ви учора і сьогодні не виготовляєте належного числа цеглин, як було до сих пір?
15. І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих, і поскаржилися фараонові, кажучи: Для чого ти чиниш так із служниками твоїми?
16. Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу, кажуть нам, виготовляйте. І ось, рабів твоїх б'ють; це гріх твого власного народу.
17. Але він сказав: Ліниві ви, ледачі; тому й кажете: "Ходімо, принесемо пожертву Господові".
18. Повертайтеся і працюйте. Соломи не дадуть вам; а належну кількість цегли виготовляйте.
19. І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: "Не зменшуй кількости цеглин, як [належить] кожного дня".
20. І коли вони вийшли од фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, наджидаючи їх.
21. І сказали їм: Нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і служників його, і дали їм меча в руки, щоб убити нас.
22. І звернувся Мойсей до Господа, і сказав: Господе! Для чого Ти піддав народ сей такому випробуванню, для чого послав мене?
23. Тому що з того часу, як я прийшов до фараона і почав говорити йменням Твоїм, він почав знущатися з народу цього; а визволити Твого народу Ти не визволив.
Вихід 6
