Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків

 

Геодезичні роботи при зведенні надземних частин збірних будинків полягають у розмітці орієнтирних рисок для установки (монтажу) великорозмірних елементів і виносі висотних позначок (рівнів) монтажного горизонту.

При зведенні великопанельних будинків з поздовжніми несучими стінами орієнтирні ризики для установки панелей стін, дробино-ліфтових вузлів й ін. елементів. Наносяться ризики на верхніх поверхнях перекриттів над нижчезмонтованими поверхами.

Орієнтирні ризики для зовнішніх стін розмічають із внутрішньої сторони корпуса, середні поздовжні осі - з боку, протилежної дробино-ліфтовому вузлу, а для стінок жорсткості -

 

Рис. 20.13. Установка маяків під панелі (а) і вирівнювання стін і перекриттів (б)

з будь-якої сторони. У всіх випадках орієнтирні ризики розмічають одноманітно на всіх поверхах. Орієнтирні й контрольні орієнтирні ризики наносять по трьох для кожної монтуемої панелі: дві в поздовжньому й одну в поперечному напрямках.

Для будинків з поперечними внутрішніми несучими стінами напрямок розмітки вибирають від габаритних осей до середини корпуса.

Розмітку роблять наростаючим підсумком від початку розбивки з обов'язковим контрольним проміром всіх відстаней.

До установки панелей стін по висотних позначках за результатами нівелювання вирівнюють монтажний горизонт. Для цього нівелюють всі опорні площини, на які будуть установлюватися панелі стін. Позначки визначають не менш чим у двох точках під кожну панель. Нівелірну рейку встановлюють таким чином, щоб визначалася найвища точка опорної площини (звичайно стики суміжних перекриттів або перекриттів і зовнішніх стін). Оцінку найвищої точки монтажного горизонту збільшують на мінімальну товщину розчинної постелі й по знайденій оцінці розчином вирівнюють монтажний горизонт. Для цього з невеликих порцій розчину влаштовують маяки 1 (рис. 20.13), які служать рівнями для розчину, що розстеляє.

Положення панелей у нижньому перетині щодо осей (рис. 20.14) вивіряють, сполучаючи бічну й торцеву грані з орієнтирними ризиками 7. З контрольними орієнтирними ризиками сполучають монтажні куточки або Т-образні упори 6, при цьому сполучають поздовжню й торцеву грані із щічками 10 куточків або упорів.

У прямовисному положенні панелі зовнішніх і внутрішніх стін тимчасово закріплюють і вивіряють за допомогою інсмідуального або групового монтажного оснащення.

Рис. 20.14 Вивірка панелей у нижньому перетині щодо осей:

1 - скоба, 2 - упор, 3 - рівень, 4 - дюралюмінієва труба, 5 - вивіряєма панель, 6 - Т-образний упір, 7 - орієнтирна ризику, 8 - вікно, 9-настановна риска, 10 - щічки куточка й упору

 

При вивірці панелей стін у прямовисному положенні (рис. 20.15) за допомогою інсмідуального оснащення - телескопічних підкосів 1 по низі панелей орієнтуються упорами 6 (см. рис, 20.14). Прямовисність панелей стін перевіряють рейкою з рівнем або рейкою-схилом 2 (рис. 20.15).

Вивірку із застосуванням групового монтажного оснащення (рис. 20.16) виконують трьома горизонтальними зв'язками 1 - двома зверху й однієї знизу (у прорізі для пропуску комунікацій). Проектне положення (відстань D₀) несучих панелей 3, 4 фіксують по їхніх геометричних осях, починаючи від базової панелі 2, що вивіряють звичайними способами. Можливе відхилення компенсують тим, що відстань між захватками завжди зберігається рівним проектному. Щічки 5 виделкових захоплень затискають панель 4 по обидва боки.

Для розмітки орієнтирів і вивірки панелей стін застосовують шаблони, що дозволяють одержати на монтажному обрії орієнтирні ризики під установку низу панелей стін по металевій стрічці. Використовують й інші комплекти монтажного оснащення, правила застосування якої наведені в інструкціях і повинні бути вивчені до початку роботи. Будь-яке монтажне оснащення перед застосуванням перевіряють: вимірюють відстані між орієнтирами на шаблонах і порівнюють їх із проектними.

При виконавчій зйомці в плані у великопанельних будинках фіксують всі відхилення зовнішніх стін, ліфтових шахт і стінок твердості від їхнього проектного положення. У будинках з поздовжніми несучими стінами визначають точність монтажу панелей стін по поздовжніх осях, у будинках з поперечними несучими стінами - по поперечних осях. Виміру роблять на кожному етапі.

Рис. 20.15 Вивірки панелей у прямовисному положенні:

1 - телескопічний підкіс, 2 - рейка-схил, В - вивіряєма панель, 4 - орієнтирні ризики

Приклад запису результатів виконавчої зйомки великопанельного будинку наведений на Рис. 20.17.

Основними елементами каркасних будинків є колони, ригелі н плити перекриттів. Геодезичну розбивку й вивірку роблять в основному для монтажу колон, всі інші конструкції монтуються практично без участі геодезиста.

До початку зведення каркасних будинків роблять розмітку збірних елементів, підготовлених для зведення будинку. Для цього на елементи наносять настановні ризики - тонкі риски довжиною до 60мм, по яких збірні елементи сполучають із орієнтирними ризиками, раніше розміченими від осей на встановлених конструкціях. Ризики наносять яскравим кольоровим олівцем.

При розмітці залізобетонних колон каркаса (рис. 20.18, а) настановні ризики 1 наносять на колону з відступом від нижніх і верхнього її торців на 100мм. На колонах першого ярусу при установці їх у склянки розмічають настановні ризики з урахуванням глибини склянки. Розмітку роблять шаблоном або рулеткою. При цьому базою відліку для розмітки бічних граней служать ребра, що перебували на дні формооснастки при виготовленні колон. Ребра утворять площина, протилежну тієї, на якій є

 

Рис. 20.16. Групове монтажне оснащення:

1 - горизонтальний зв'язок, 2 - базова панель, 3 ~ панель зовнішньої стіни,

4 - панель внутрішньої стіни, 5 - щічки виделкового захоплення; В+ ~ половина товщини панелі й погрішність виготовлення панелі, В - товщина панелі, D₀- проектну відстань між осями панелі

 

 

Рис. 20.17. Приклад виконавчої зйомки великопанельного будинку:

а - у плаву, б - по висоті; 1 - відхилення опорних площадок до маяків, 2...3 -і зсув панелей відповідно в нижньому перетині й від вертикалі

монтажні петлі. Верхню й нижню грані розмічають симетрично, якщо інша прив'язка колон до осей не передбачена проектом На залізобетонних колонах з металевим сердечником (рис. 20.18, б) за основу розмітки приймають металеві пластини 3 і розмічені на них ризики, які переносять на бетонну площину колон

Установчі ризики Н- і Т-образних рамних конструкцій із колон розмічають, як на одиночних колонах; на восьмигранних колонад і колонах, що мають у перетині інші правильні фігури, розмічають на чотирьох протилежних площинах.

Колони круглого перетину (рис. 20.18, в) розмічають за допомогою шаблонів Для нанесення настановних рисок колону в нижньому перетині обмірять по окружності. Отриману довжину окружності ділять на чотири частини. Через початкову точку проводять першу настановну ризику 1, наступні три наносять через рівні проміжки. Для розмітки верхнього перетину колони на горизонтальну майданчик укладають шаблон з недеформованого швелера 4. Колонну укладають у швелер, сполучай одну з полиць із настановної рискою, прийнятої за початок відліку. Для розмітки може бути використаний металевий куточок 5, який накладають на колону.

Розмітку навісних панелей (рис. 20.19. а, б) роблять нанесенням на їхніх внутрішніх площинах рівнів підвіски 1 с тим, щоб при монтажі забезпечувалася їхня установка на вибагливій висоті Додатково наносять контрольні настановні ризики 3 зі зміщенням від основних на 100 мм. Для установки в плані на площині

Рис. 20.18. Розмітка колони:

а - залізобетонних б – с-металевим сердечником в - круглим, 1 - настановні ризики, 2 - центрувальна підкладка, 3 - пластина розмітки, - швелер, 5 - куточок

панелі наносять настановні й контрольну настановну ризики 5, причому останню зі зсувом від основної на 100...200мм.

Сполучення настановних рисок 2 (рис. 20.20) на колонах з орієнтирними ризиками на підставах перевіряють по схилі l. Орієнтирні ризики наносять на всіх гранях колон.

Вивірку каркасів з колонами висотою на один поверх при сполученні з перекриттям стику колон починають із базового ряду. Низ колон приводять у проектне положення, сполучаючи настановну ризику 3 (рис. 20.21) монтуємої колони з орієнтирної (осьовий) рискою 7, розміченої на нижчележачих елементах (опорах). Правильність сполучення перевіряють схилом. Вивірку по вертикалі здійснюють двома перевіреними теодолітами по двох взаємно перпендикулярних площинах.

Вивірку каркасів з рамними конструкціями Н- і Т-образної форми починають із перевірки й вирівнювання позначок опорних поверхонь рам прокладками за даними нівелювання.

Застосовуване при установці колон монтажне оснащення систематично перевіряють: вимірюють відстань між упорами, до яких притискаються колони, порівнюють його із проектними розмірами між гранями колон.

По закінченні монтажу колон, до установки наступних елементів, проводять виконавчу зйомку.

Рис. 20.19. Розмітка начіпних панелей (а) і колон із пристикування убудованої панеллю (6):

I -рівень підвіски, 2 -штраба, 3 - контрольна ризики, 4- грань підвіски, 5 - установні ризики

Рис. 20.20. Вивірка колони в нижньому перетині

I - схил, 2 - настановна ризики

 

Рис. 20.21. Вивірка колон по вертикалі:

1 - орієнтирна ряска, 2 - візирний промінь, 3 -і настановна ризики

Для монтажу блокових будинків геодезичні роботи починають із переносу на фундаменти осей, що проходять по габаритах будинку. Потім розбивають всі осі, що проходять по несучих стінах. Від цих осей розмічають і тонкими олівцевими рисками наносять по гранях стін настановні ризики для монтажу збірних елементів. Проводять також лінії, віднесені від граней на певне, заздалегідь обумовлене, відстань (звичайно 200мм). Як правило, у натуру виносять настановні ризики тільки на початку й кінці стіни. Між ними натягають тонкий металевий дріт або волосінь, причалку, по якій орієнтують всі проміжні блоки при їхній установці.

Для проміжних осей проектні відстані відкладають від основних осей. За початкові точки приймають перетинання поздовжніх і поперечних осей, винесені на монтажний горизонт. Проміжні осі 3 (рис. 20.22) розбивають від точок 1. Останні відстані 2 вимірюють для контролю. Осі 1 - 7, А - Г проходять по несучих стінах. Умовно розбивка показана тільки по осях 1ка. Аналогічну розбивку (осі 2...6) роблять по поздовжній осі Г и осі I (осі Б, Б). На перетинанні осей по контурі встановлюють маякові блоки. Ними вважають блоки, які поміщають

Рис. 20.22 Схема розбивки й контроля блокового будинку.

1 - точка перетинання габаритних осей, 2 - відстані, вимірювані для контролю, 3 - проміжні осі

у місцях перев'язки або перетинання осей стін будинку, але не рідше чим через 20...30м. Між маяковими встановлюють рядові блоки. Для рядових блоків зовнішніх стін, розташованих нижче рівня ґрунту, причалку натягають між кутовими або маяковими блоками на відстані 20...30мм від внутрішньої площини стін. Для блоків, які монтують вище рівня ґрунту, причалку натягають по зовнішній площині стін. Внутрішні стіни підземної й надземної частин будинку вирівнюють однаково на всіх поверхах. Осі першого й наступного поверхів розбивають безпосередньо від знаків, що закріплюють їхні створи.

У поздовжньому напрямку монтуємі блоки вивіряють контактним способом по калібрах або шаблонам, у якості яких використовують прокладки - дерев'яні або інші бруски. Товщина прокладок відповідає проектній товщині швів. Перед закладенням шва прокладку витягають.

Положення блоків стін по висоті визначають за результатами нівелювання. Позначки опорних поверхонь стін вирівнюють по маяках. Висоти маяків обчислюють по різниці між оцінкою найвищої точки монтажного горизонту, збільшеної на товщину розчинної постелі, і оцінкою опорної площини монтуємого блоку.

Виконавчу зйомку в плані великоблочних будинків висотою до п'яти поверхів включно при висоті поверху до 3м виконують у місцях установки блоків перев'язки. Для будинків більше п'яти поверхів або будинків з поверхами висотою більше 3м, крім того, виконують виконавчу зйомку місць примикання внутрішніх стін до зовнішнього на кожному поверсі.