Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нструкц≥€




1. « в≥дпов≥дей на кожен з пункт≥в вибер≥ть ту, €ка краще всього виражаЇ ¬ашу точку зору з даного питанн€. ћожливо, що €к≥сь з вар≥ант≥в в≥дпов≥дей здадутьс€ ¬ам р≥вноц≥нними. ѕроте, ми просимо ¬ас в≥д≥брати з них т≥льки один, а саме той, €кий найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥даЇ ¬аш≥й думц≥ ≥ понад усе ц≥нний дл€ ¬ас.

Ѕукву, €кою позначена в≥дпов≥дь (ј, Ѕ, ¬), напиш≥ть на лист≥ дл€ запису в≥дпов≥дей пор€д з номером в≥дпов≥дного пункту (1-27) п≥д рубрикою Ђб≥льш за всеї.

2. ѕот≥м з в≥дпов≥дей на кожен з пункт≥в вибер≥ть ту, €ка найдал≥ в≥дстоњть в≥д ¬ашоњ точки зору, найменш дл€ ¬ас ц≥нна. Ћ≥теру, €кою позначена в≥дпов≥дь, знов напиш≥ть на лист≥ дл€ запису в≥дпов≥дей пор€д з номером в≥дпов≥дного пункту, в стовпц≥ п≥д рубрикою Ђменш за всеї.

3. “аким чином, дл€ в≥дпов≥д≥ на кожне з питань ¬и використовуЇте дв≥ л≥тери, €к≥ ≥ запиш≥ть у в≥дпов≥дн≥ стовпц≥. –ешта в≥дпов≥дей н≥де не записуЇтьс€.

¬≥дпов≥дь Ђнайб≥льшї отримуЇ 2 бали, Ђнайменшї Ц 3 бали, що залишилас€ невибраною Ц 1 бал. Ѕали, набран≥ по вс≥х 27 пунктам, п≥дсумовуютьс€ дл€ кожного виду спр€мованост≥ окремо.


1. Ќайб≥льше задоволенн€ € отримую в≥д:

ј. —хваленн€ моЇњ роботи;

Ѕ. ”св≥домленн€ того, що робота зроблена добре;

¬. ”св≥домленн€ того, що мене оточують друз≥.

2. якби € грав у футбол (волейбол, баскетбол), то € хот≥в би бути:

ј. “ренером, €кий розробл€Ї тактику гри;

Ѕ. ¬≥домим гравцем;

¬. ¬ибраним кап≥таном команди.

3. «даЇтьс€, кращим педагогом Ї той, хто:

ј. ѕро€вл€Ї ≥нтерес до учн≥в ≥ до кожного маЇ ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д;

Ѕ. ¬икликаЇ ≥нтерес до предмету так, що учн≥ ≥з задоволенн€м заглиблюють своњ знанн€ в цьому предмет≥;

¬. —творюЇ в колектив≥ таку атмосферу, при €к≥й н≥хто не боњтьс€ висловити свою думку.

4. ћен≥ подобаЇтьс€, коли люди:

ј. –адуютьс€ виконан≥й робот≥;

Ѕ. ≤з задоволенн€м працюють в колектив≥;

¬. ѕрагнуть виконати свою роботу краще ≥нших.

5. я хот≥в би, щоб моњ друз≥:

ј. Ѕули чуйн≥ ≥ допомагали люд€м, коли дл€ цього представл€ютьс€ можливост≥;

Ѕ. Ѕули в≥рн≥ ≥ в≥ддан≥ мен≥;

¬. Ѕули розумними ≥ ц≥кавими людьми.

6.  ращими друз€ми € вважаю тих:

ј. « ким складаютьс€ хорош≥ взаЇмини;

Ѕ. Ќа кого завжди можна покластис€;

¬. ’то може багато чого дос€гти в житт≥.

7. Ѕ≥льш за все € не люблю:

ј.  оли у мене щось не виходить;

Ѕ.  оли псуютьс€ стосунки з товаришами;

¬.  оли мене критикують.

8. «даЇтьс€, найг≥рше, коли педагог:

ј. Ќе приховуЇ, що учн≥ йому несимпатичн≥, насм≥хаЇтьс€ ≥ глузуЇ з них;

Ѕ. ¬изиваЇ дух суперництва в колектив≥;

¬. Ќедостатньо добре знаЇ св≥й предмет.

9. ” дитинств≥ мен≥ б≥льше всього подобалос€:

ј. ѕроводити час з друз€ми;

Ѕ. ¬≥дчутт€ виконаних справ;

¬.  оли мене за що-небудь хвалили.

10. я хот≥в би бути схожим на тих, хто:

ј. ƒобилис€ усп≥ху в житт≥;

Ѕ. ѕо-справжньому захоплен≥ своЇю справою;

¬. ¬≥др≥зн€Їтьс€ дружелюбн≥стю ≥ доброзичлив≥стю.

11. ¬ першу чергу школа повинна:

ј. Ќаучити вир≥шувати завданн€, €к≥ ставить житт€;

Ѕ. –озвивати перш за все ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥ учн€;

¬. ¬иховувати €кост≥, що допомагають взаЇмод≥€ти з людьми.

12. якби у мене було б≥льше в≥льного часу, б≥льш охоче за все € використовував би його:

ј. ƒл€ сп≥лкуванн€ з друз€ми;

Ѕ. ƒл€ в≥дпочинку ≥ розваг;

¬. ƒл€ своњх улюблених справ ≥ самоосв≥ти.

13. Ќайб≥льших усп≥х≥в € добиваюс€, коли:

ј. ѕрацюю з людьми, €к≥ мен≥ симпатичн≥;

Ѕ. ” мене ц≥кава робота;

¬. ћоњ зусилл€ добре винагороджуютьс€.

14. я люблю, коли:

ј. ≤нш≥ люди мене ц≥нують;

Ѕ. ѕереживаю задоволенн€ в≥д виконаноњ роботи;

¬. ѕриЇмно проводжу час з друз€ми.

15. якби про мене вир≥шили написати в газет≥, мен≥ б хот≥лос€, щоб:

ј. –озпов≥ли про €ку-небудь ц≥каву справу, пов'€зану з навчанн€м, роботою, спортом ≥ тому под≥бне, в €к≥й мен≥ довелос€ брати участь.

Ѕ. Ќаписали про мою д≥€льн≥сть;

¬. ќбов'€зково розпов≥ли про колектив, в €кому € працюю.

6.  раще всього € вчус€, €кщо викладач:

ј. ћаЇ до мене ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д;

Ѕ. «ум≥Ї викликати у мене ≥нтерес до предмету;

¬. ¬лаштовуЇ колективн≥ обговоренн€ проблем, що вивчаютьс€.

17. ƒл€ мене немаЇ н≥чого г≥ршого, н≥ж:

ј. ќбраза особистоњ г≥дност≥;

Ѕ. Ќевдача при виконанн≥ важливоњ справи;

¬. ¬трата друз≥в.

18. Ѕ≥льше всього € ц≥ную:

ј. ”сп≥х;

Ѕ. ћожливост≥ хорошоњ сп≥льноњ роботи;

¬. «доровий практичний розум ≥ км≥тлив≥сть.


19. я не люблю людей, €к≥:

ј.¬важають себе г≥рше за ≥нших;

Ѕ. „асто свар€тьс€ ≥ конфл≥ктують;

¬. «аперечують все нове.

20. ѕриЇмно, коли:

ј. ѕрацюЇш над важливою дл€ вс≥х справою;

Ѕ. ћаЇш багато друз≥в;

¬. ¬изиваЇш захопленн€ ≥ вс≥м подобаЇшс€.

21. «даЇтьс€, в першу чергу кер≥вник повинен бути:

ј. ƒоступним;

Ѕ. јвторитетним;

¬. ¬имогливим.

22. ” в≥льний час € охоче прочитав би книги:

ј. ѕро те, €к заводити друз≥в ≥ п≥дтримувати хорош≥ стосунки з людьми;

Ѕ. ѕро житт€ знаменитих ≥ ц≥кавих людей;

¬. ѕро останн≥ дос€гненн€ науки ≥ техн≥ки.

23. якби у мене були зд≥бност≥ до музики, € вважав за краще б бути:

ј. ƒиригентом;

Ѕ.  омпозитором;

¬. —ол≥стом.

24. ћен≥ б хот≥лос€:

ј. ѕридумати ц≥кавий конкурс;

Ѕ. ѕеремогти у конкурс≥;

¬. ќрган≥зувати конкурс ≥ керувати њм.

25. ƒл€ мене найважлив≥ше знати:

ј. ўо € хочу зробити;

Ѕ. як дос€гти мети;

¬. як орган≥зувати людей дл€ дос€гненн€ мети.

26. Ћюдина повинна прагнути до того, щоб:

ј. ≤нш≥ були нею задоволен≥;

Ѕ. Ќасамперед виконати своЇ завданн€;

¬. ѓй не потр≥бно було дор≥кати за виконану роботу.

27.  раще всього € в≥дпочиваю у в≥льний час:

ј. ” сп≥лкуванн≥ з друз€ми;

Ѕ. ѕерегл€даючи розважальн≥ ф≥льми;

¬. «аймаючись своЇю улюбленою справою.


 люч

є я ќ ƒ є я ќ ƒ
  ј ¬ Ѕ   Ѕ ¬ ј
  Ѕ ¬ ј   ј ¬ Ѕ
  ј ¬ Ѕ   ј ¬ Ѕ
  ¬ Ѕ ј   ј Ѕ ¬
  Ѕ ј ¬   ј Ѕ ¬
  ¬ ј Ѕ   ¬ Ѕ ј
  ¬ Ѕ ј   Ѕ ј ¬
  ј Ѕ ¬   Ѕ ј ¬
  ¬ ј Ѕ   ¬ ј Ѕ
  ј ¬ Ѕ   Ѕ ¬ ј
  Ѕ ј ¬   ј ¬ Ѕ
  Ѕ ј ¬   ¬ ј Ѕ
  ¬ ј Ѕ   Ѕ ј ¬
  ј Ѕ ¬        

7.6. “ест-анкета дл€ визначенн€ загальноњ емоц≥йноњ

спр€мованост≥ (за Ѕ.≤. ƒодоновим)

1. ѕочутт€ незвичайного, таЇмничого, незв≥даного, що з'€вл€Їтьс€ в незнайом≥й м≥сцевост≥, обстановц≥.

2. –ад≥сне хвилюванн€, нетерп≥нн€ при придбанн≥ нових речей, предмет≥в колекц≥онуванн€, задоволенн€ в≥д думки, що скоро њх стане ще б≥льше.

3. –ад≥сне зворушенн€, п≥днесенн€, захоплен≥сть, €кщо робота йде вдало, €кщо бачиш, що добиваЇшс€ усп≥шних результат≥в.

4. «адоволенн€, горд≥сть, п≥днесенн€, захоплен≥сть, €кщо робота йде добре, €кщо бачиш, що дос€гаЇш усп≥шних результат≥в.

5. –ад≥сть, безтурботн≥сть, добре ф≥зичне самопочутт€, насолода смачною њжею, в≥дпочинком, невимушеною обстановкою, безпекою та безтурботн≥стю житт€.

6. ѕочутт€ радост≥ ≥ задоволенн€, €кщо вдаЇтьс€ зробити щось добре дл€ дорогих тоб≥ людей.

7. √ар€чий ≥нтерес, насолода при п≥знанн≥ нового, при знайомств≥ з разючими науковими фактами. –ад≥сть ≥ глибоке задоволенн€ при збагненн≥ сут≥ €вищ, п≥дтвердженн≥ ¬аших здогад≥в ≥ припущень.

8. Ѕойове збудженн€, почутт€ ризику, захват њм, азарт, гостр≥ в≥дчутт€ у хвилину небезпеки.

9. –ад≥сть, гарний настр≥й, симпат≥€, вд€чн≥сть, €кщо сп≥лкуЇшс€ з людьми, €ких поважаЇш ≥ любиш, €кщо бачиш дружбу ≥ взаЇморозум≥нн€, €кщо сам одержуЇш допомогу ≥ схваленн€ в≥д других людей.

10. —воЇр≥дне солодке та красиве почутт€, виникаюче при сприйн€тт≥ природи або музики, в≥рш≥в ≥ ≥нших твор≥в мистецтва.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 429 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

503 - | 491 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.